Постанова

від 06.05.2015 по справі 826/6286/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 травня 2015 року 11:04 № 826/6286/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Гарника К.Ю., за участю секретаря судового засідання Непомнящої А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Буд" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідністю «А-Буд» (далі по тексту - позивач, ТОВ «А-Буд») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач) в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 18 листопада 2014 року № 0006652207.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 квітня 2015 року відкрито провадження в адміністративний справі № 826/6286/15 закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 22 квітня 2015 року.

У судовому засіданні 22 квітня 2015 року представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його. Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти адміністративного позову.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Матеріали справи, що на підставі наказу від 22 жовтня 2014 року № 2230 та повідомлення на перевірку від 22 жовтня 2014 року № 1209/22-07-17, згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, проведена документальна позапланова виїзна перевірки Товариства з обмеженою відповідністю «А-Буд» (код ЄДРПОУ 35726968) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Діамікс» (код ЄДРПОУ 39164694) за період з 01 липня 2014 року по 31 серпня 2014 року, за результатом якої складено акт перевірки від 31 жовтня 2014 року № 5480/26-58-22-07-17/35726968.

Як висновок проведеної перевірки встановлено порушення пункту 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого Товариством з обмеженою відповідністю «А-Буд» занижено податок на додану вартість на суму 23184,00 грн., в тому числі по періодам: за липень 2014 року - 10000,00 грн., за серпень 2014 року - 13184,00 грн.

Податковим повідомленням - рішенням Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 18 листопада 2014 року № 0006652207, Товариству з обмеженою відповідністю «А-Буд» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 28980,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 23184,00 грн., за штрафними санкціями - 5796,00 грн.

Позивач не погоджується з висновками Акта перевірки та прийнятими на його підставі податковим повідомленням - рішенням та податковою вимогою й мотивує позовні вимоги тим, що відповідачем не наведено жодного доказу на підтвердження нереальності господарських відносин між ним та ТОВ «Діамікс».

Заперечення відповідача, співпадають з висновками акта від 31 жовтня 2014 року № 5480/26-58-22-07-17/35726968.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та ТОВ «Діамікс», обставини використання придбаних товарів у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

З аналізу статті 198 Податкового кодексу України вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України дою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кодекс України передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження податковими накладними або оформлення з порушенням вимог чи не підтвердження митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6 статті 198).

За приписом пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Досліджуючи реальність господарських операцій позивача із TOB «Діамікс» судом встановлено наступне.

Між Позивачем - TOB «А-Буд» та постачальником - TOB «Діамікс» було укладено договір № 80714 від 08 липня 2014 року про надання послуг вантажоперевезень.

Особою, яка була відповідальна за укладення та виконання договору з постачальником - директор Емінов Ремзі Шевкетович.

Відповідно до пунктів 1.1., 1.2 договору постачальник взяв на себе зобов'язання доставити автомобільним транспортом довірений йому замовником (Позивачем) вантаж по маршруту і графіку, узгодженому із замовником шляхом мобільного зв'язку або у письмовій формі і видати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі підприємства-вантажоодержувача. Окрім безпосереднього здійснення перевезення постачальник зобов'язався надати замовнику (Позивачу) пов'язані із перевезенням вантажу послуги, а саме: навантаження та вивантаження вантажу.

Згідно з п.4.1.договору, замовник (Позивач) зобов'язався сплатити постачальнику суму, узгоджену між сторонами, за кожен окремий виконаний рейс, в тому числі за додаткові послуги, пов'язані з перевезенням. Відповідно до п. 4.2. оплата виконується шляхом перерахунку грошей на банківський рахунок постачальника згідно виставленого рахунку.

Позивачем згідно рахунків № 139 від 09.072014 p., № 183 від 11.07.2014 p., № 440 від 06.08.2014 р. було сплачено постачальнику грошові кошти у сумі 49200,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 679 від 09.07.2014 p., № 687 від 11.07.2014 p., № 708 від 06.08.2014 p., між сторонами оформлено акти надання послуг № 139 від 31.07.2014 p., № 183 від 31.07.2014 p., № 441 від 15.08.2014 p., постачальником виписані податкові накладні № 14 від 09.07.2014 р.„ № 20 від 11.07.2014 p., № 5 від 06.08.2014 p., також, були оформлені товарно-транспортні накладні № 1 від 14.07.2014 p., № 2 від 30.07.14 p., № 3 від 13.08.2014 p., згідно Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні № 363.

Вантаж, що був перевезений: Мінеральна вата Alu Lamella Mat 8000*1000*30mm загальною кількістю 5000 кв. м, суміші для обслуговування бесейнів: рН-Минус гран (FP) загальною кількістю 1000 кг, Хлор «ШОКтабл» загальною кількістю 1000 кг, Альгецид загальною кількістю 510 л, Флок жидкий загальною кількістю 510 л.

Мінеральна вата Alu Lamella Mat 8000*1000*30mm була придбана у TOB з II «Роквул Україна» згідно Договору постачання № 15-2014 від 03.02.2014 p., господарські операції за яким підтверджені наступними первинними документами: платіжні доручення № 678 від 09.07.2014 р. на суму 140 000,00 грн., № 682 від 10.07.2014 р. на суму 2560,00 грн., податкові накладні № 123 від 09.07.2014 p., № 135 від 10.07.2014 p.; видаткові накладні № 148012038 від 14.07.2014 p., № 148012208 від 29.07.2014 р.

Суміші для обслуговування басейнів були придбані у TOB «Ювента-Груп Україна» згідно з рахунком-фактурою № ЮТ00000321 від 01.08.2014 p., господарські операції за яким підтверджені наступними первинними документами: платіжне доручення № 705 від 06.08.2014 р. на суму 102640,50 грн., податкова накладна № 17 від 06.08.2014 p., видаткова накладна № 90 від 12.08.2014 р.

Придбання вказаних товарів було здійснено з метою продажу його Покупцю: "Представництво "Сембол Улусларараси Ятирим Тарим Пейзаж Іншаат Туризм Санайі ве Тіджарет Анонім Ширкеті" відповідно до Договору № 25062014 від 25.06.2014 p., укладеного Позивачем із Покупцем.

Відповідно, з метою виконання зобов'язань перед Покупцем, Позивачем у постачальника був придбаний товар, який і був предметом перевезення.

Виконання зобов'язань Позивача перед Покупцем по поставці товару підтверджено видатковими накладними № 95 від 14.07.2014 р. на суму 114 929,64 грн. за довіреністю № 625 від 08.07.2014 p., № 108 від 30.07.2014 р. на суму 65550,37 грн. за довіреністю № 812 від 30.07.2014 р. та видатковою накладною № 116 від 13.08.2014 р. на суму 183551,96 грн. за довіреністю № 825 від 06.08.2014 р.

Покупець розрахувався з Позивачем: 08.07.2014 р. - 180480,00 грн., 06.08.2014 р. - 183551,96 грн. (копія виписок від 08.07.2014 р. та 06.08.2014 р. додані до матеріалів справи).

На підставі зазначених первинних документів Позивачем були зроблені записи в журналах-ордерах, які відображені в бухгалтерському обліку та подані у звітності (оборотно-сальдові відомості містяться в матеріалах справи).

Різниця між купівлею та продажем товару склала 118831,46 грн. в т.ч. ПДВ, податковий кредит з ПДВ склав 40866,75 грн., податкове зобов'язання з ПДВ 60671,99 грн. Позитивне сальдо з ПДВ склало 19805,24 грн. Крім того, Позивачем сплачено податок на прибуток зростаючим підсумком за 12 місяців 2014 року. (Декларації міститься в матеріалах справи).

Також, між Позивачем - ТОВ «А-Буд» та постачальником - ТОВ «Діамікс» було укладено договір поставки № 170714 від 17 липня 2014 p., відповідно до якого постачальник зобов'язаний поставити товар (бензин А-95 за талонами), а покупець прийняти його та оплатити.

Господарські операції за вказаним договором підтверджені наступними первинними документами: рахунок № 291 від 17 липня 2014 p., рахунок № 439 від 06 серпня 2014 p., податкові накладні № 124 від 17 липня 2014 p., № 4 від 06 серпня 2014 p.. видаткові накладні № 291 від 17 липня 2014 p., № 440 від 06 серпня 2014 p., платіжні доручення № 702 від 17 липня 2014 р. на суму 30000,00 грн, № 707 від 06 серпня 2014 р. на суму 59904,00 грн.

У своїй діяльності Позивач використовує службовий автомобіль НОМЕР_2. Автомобіль належить Позивачу і перебуває на його балансі (копії свідоцтва про реєстрацію та наказу додаються).

Придбане у постачальника пальне (бензин а-95 за талонами) використовувалось для заправки зазначеного автомобіля (копії договорів, при виконанні яких використовувався автомобіль додаються) та на підставі подорожніх листів списувалось за фактом його використання (копії подорожніх листів та актів списання додаються).

Інструкцією про порядок застосування подорожнього листа службового легкового автомобіля та обліку транспортної роботи, затвердженої наказом Держкомстату України від 17 лютого 1998 р. N 74, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05 березня 1998 р. за N 149/встановлено порядок застосування подорожнього листа службового легкового автомобіля типової форми N 3 при виконанні службових поїздок, а також для обліку транспортної роботи службових легкових автомобілів.

Згідно п. 1.2 Інструкції до категорії службових легкових автомобілів відносяться легкові автомобілі, які знаходяться на балансі юридичних осіб всіх форм власності і використовуються для задоволення власних потреб.

Вказаний автомобіль використовувався Позивачем виключно в цілях, безпосередньо пов'язаних з господарською діяльністю підприємства, а саме: перевезення будівельних матеріалів та інших товарів, з вагою та габаритами, що не перевищують допустимі по технічним характеристикам автомобіля; службові відрядження; робочі виїзди на будівельні майданчики замовників; тощо.

Отже, позивачем надані всі необхідні первинні документи, що стосуються господарських операцій з постачальником, та документи, що підтверджують реальне здійснення правочинів і досягнення Позивачем законної мети їх здійснення - придбання продукту для здійснення господарської статутної діяльності, направленої на отримання прибутку. Тому висновки Відповідача про безтоварність господарських операцій, вчинених за участю ТОВ «Діамікс» з мотивів не спрямованості правочинів на реальне настання наслідків, є необґрунтованими.

При вирішенні даного спору суд притримується позиції, що у разі якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Судом також враховано вимоги статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".

Так, на момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ «Діамікс» був зареєстрований як юридичні особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Доказів на підтвердження того, що контрагент позивача не мав адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям, та доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань, відповідачем до суду не надано.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Суд відхиляє посилання відповідача на отримання податкової інформації по ТОВ «Діамікс» за липень та червень 2014 року, оскільки юридична відповідальність має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб.

Також, суд не приймає посилання відповідача на пояснення гр. ОСОБА_4 (директора ТОВ «Діамікс»), оскільки пояснення не є належним доказом непричетності гр. ОСОБА_4 до господарської діяльності ТОВ «Діамікс».

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Діамікс», а висновки Акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України та заниження податку на додану вартість є помилковими, відтак збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість з урахуванням штрафних санкцій є протиправним.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 18 листопада 2014 року № 0006652207 підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (стаття 69 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «А-Буд» підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «А-Буд» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 18 листопада 2014 року № 0006652207.

3. Судові витрати у розмірі 182,70 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Буд" з Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник

Повний текст постанови виготовлено 07.05.2015 року.