Ухвала

від 11.11.2015 по справі 826/6286/15

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

11 листопада 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідача Самсіна І.Л.,

суддів: Кривенка В.В., Терлецького О.О., -

розглянувши заяву Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - Інспекція) про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 6 липня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «А-Буд» до Інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и л а:

Державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві звернулась до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 6 липня 2015 року з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Оскаржуваною ухвалою відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 6 травня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 2 червня 2015 року.

На обґрунтування заяви надано ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 липня 2015 року (справа № К/9991/72315/12), від 17 вересня 2014 року (справа №К/800/21863/13) які, на думку заявника, підтверджують неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 237 КАС заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи, перевірка правильності встановлення яких не належить до компетенції Верховного Суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 6 липня 2015 року, про перегляд якої заявлено в порядку ст. 237 КАС, відмовлено у відкритті провадження за касаційною скаргою інспекції, з підстав передбачених п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України.

У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції, з висновком якого погодився касаційний суд відмовляючи у відкритті касаційного провадження, виходив із обґрунтованості висновків суду першої інстанції, що позивачем надані всі необхідні первинні документи, які стосуються господарських операцій з постачальником та документи, що підтверджують реальне здійснення правочинів.

Надані для порівняння ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 липня 2015 року (справа № К/9991/72315/12), від 17 вересня 2014 року (справа №К/800/21863/13) прийняті за інших фактичних обставин справи, установлених судами, тому підстав для висновку про неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах немає.

Аналіз правозастосування у наведених рішеннях суду касаційної інстанції дозволяє дійти висновку, що йдеться про застосування одних і тих самих норм матеріального права, але різне вирішення справ зумовлене відмінними між собою фактичними обставинами справ.

При цьому, питання про усунення розбіжностей у застосуванні п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України було предметом розгляду Верховним Судом України (постанова від 22 вересня 2015 року у справі № 21-1359а15). Згідно правового висновку Верховного Суду України у вказаній справі, господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

За таких обставин та з урахуванням наведеного, враховуючи, що заява є необґрунтованою, колегія суддів дійшла висновку про відмову в допуску даної справи до провадження.

Керуючись статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «А-Буд» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 6 липня 2015 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідачІ.Л. Самсін Судді: В.В. Кривенко О.О. Терлецький