КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 826/6286/15 Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю. Суддя-доповідач: Межевич М.В.
У Х В А Л А
Іменем України
02 червня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Межевича М.В., суддів Земляної Г.В. та Сорочка Є.О., за участю секретаря судового засідання Кучкарової Я.Д., представника відповідача Кашпура І.М., розглянувши у відкритому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Буд" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення-
В С Т А Н О В И В:
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 травня 2015 року позов задоволено повністю.
Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати постанову, оскільки вважає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та заперечення на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу від 22 жовтня 2014 року № 2230 та повідомлення на перевірку від 22 жовтня 2014 року № 1209/22-07-17, згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, проведена документальна позапланова виїзна перевірки Товариства з обмеженою відповідністю «А-Буд» (код ЄДРПОУ 35726968) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Діамікс» (код ЄДРПОУ 39164694) за період з 01 липня 2014 року по 31 серпня 2014 року, за результатом якої складено акт перевірки від 31 жовтня 2014 року № 5480/26-58-22-07-17/35726968.
В ході перевірки податковим органом встановлено порушення пункту 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого Товариством з обмеженою відповідністю «А-Буд» занижено податок на додану вартість на суму 23184,00 грн., в тому числі по періодам: за липень 2014 року - 10000,00 грн., за серпень 2014 року - 13184,00 грн.
Податковим повідомленням - рішенням Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 18 листопада 2014 року № 0006652207, Товариству з обмеженою відповідністю «А-Буд» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 28980,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 23184,00 грн., за штрафними санкціями - 5796,00 грн.
Позивач, вважаючи неправомірним прийняте податкове повідомлення-рішення, звернувся до суду.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, дійшов висновку, що відповідачем не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до вимог п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 198.2. ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Частиною 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно з матеріалами справи, між Позивачем - TOB «А-Буд» та постачальником - TOB «Діамікс» було укладено договір № 80714 від 08 липня 2014 року про надання послуг вантажоперевезень.
Особою, яка була відповідальна за укладення та виконання договору з постачальником - директор Емінов Ремзі Шевкетович.
Як вбачається з пунктів 1.1., 1.2 договору, постачальник взяв на себе зобов'язання доставити автомобільним транспортом довірений йому замовником (Позивачем) вантаж по маршруту і графіку, узгодженому із замовником шляхом мобільного зв'язку або у письмовій формі і видати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі підприємства-вантажоодержувача. Окрім безпосереднього здійснення перевезення постачальник зобов'язався надати замовнику (Позивачу) пов'язані із перевезенням вантажу послуги, а саме: навантаження та вивантаження вантажу.
Відповідно до п.4.1.договору, замовник (Позивач) зобов'язався сплатити постачальнику суму, узгоджену між сторонами, за кожен окремий виконаний рейс, в тому числі за додаткові послуги, пов'язані з перевезенням. Відповідно до п. 4.2. оплата виконується шляхом перерахунку грошей на банківський рахунок постачальника згідно виставленого рахунку.
На підставі рахунків № 139 від 09.072014 p., № 183 від 11.07.2014 p., № 440 від 06.08.2014 р. позивач сплатив постачальнику грошові кошти у сумі 49200,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 679 від 09.07.2014 p., № 687 від 11.07.2014 p., № 708 від 06.08.2014 p. Водночас між сторонами оформлено акти надання послуг № 139 від 31.07.2014 p., № 183 від 31.07.2014 p., № 441 від 15.08.2014 p.
На підставі наведених документів, постачальником виписані податкові накладні № 14 від 09.07.2014 р.„ № 20 від 11.07.2014 p., № 5 від 06.08.2014 p..
Окрім того, на підтвердження факту перевезення оформлено товарно-транспортні накладні № 1 від 14.07.2014 p., № 2 від 30.07.14 p., № 3 від 13.08.2014 p.
На виконання договору, постачальник перевіз наступний вантаж: Мінеральна вата Alu Lamella Mat 8000*1000*30mm загальною кількістю 5000 кв. м, суміші для обслуговування бесейнів: рН-Минус гран (FP) загальною кількістю 1000 кг, Хлор «ШОКтабл» загальною кількістю 1000 кг, Альгецид загальною кількістю 510 л, Флок жидкий загальною кількістю 510 л.
Згідно з матеріалами справи, товар Мінеральна вата Alu Lamella Mat 8000*1000*30mm була придбана у TOB з II «Роквул Україна» згідно Договору постачання № 15-2014 від 03.02.2014 p..
Виконання договору підтверджується наступними складеними документами: платіжними дорученнями № 678 від 09.07.2014 р. на суму 140 000,00 грн., № 682 від 10.07.2014 р. на суму 2560,00 грн., податковими накладними № 123 від 09.07.2014 p., № 135 від 10.07.2014 p.; видатковими накладними № 148012038 від 14.07.2014 p., № 148012208 від 29.07.2014 р.
Водночас як з'ясовано судом, суміші для обслуговування басейнів були придбані у TOB «Ювента-Груп Україна» згідно з рахунком-фактурою № ЮТ00000321 від 01.08.2014 p. Факт вчинення даної операції підтверджується: платіжним дорученням № 705 від 06.08.2014 р. на суму 102640,50 грн., податковою накладною № 17 від 06.08.2014 p., видатковою накладною № 90 від 12.08.2014 р.
Придбання вказаних товарів було здійснено з метою продажу його Покупцю: "Представництво "Сембол Улусларараси Ятирим Тарим Пейзаж Іншаат Туризм Санайі ве Тіджарет Анонім Ширкеті" відповідно до Договору № 25062014 від 25.06.2014 p., укладеного Позивачем із Покупцем.
Виконання зобов'язань Позивача перед Покупцем по поставці товару підтверджено видатковими накладними № 95 від 14.07.2014 р. на суму 114 929,64 грн. за довіреністю № 625 від 08.07.2014 p., № 108 від 30.07.2014 р. на суму 65550,37 грн. за довіреністю № 812 від 30.07.2014 р. та видатковою накладною № 116 від 13.08.2014 р. на суму 183551,96 грн. за довіреністю № 825 від 06.08.2014 р.
Як свідчать копії виписок, покупець розрахувався з позивачем: 08.07.2014 р. - на суму 180480,00 грн., 06.08.2014 р. - на суму 183551,96 грн.
Судом встановлено, що різниця між купівлею та продажем товару склала 118831,46 грн. в т.ч. ПДВ, податковий кредит з ПДВ склав 40866,75 грн., податкове зобов'язання з ПДВ 60671,99 грн. Позитивне сальдо з ПДВ склало 19805,24 грн.
На підтвердження сплати податку на прибуток позивач надав відповідні декларації.
Окрім того, між позивачем - ТОВ «А-Буд» та постачальником - ТОВ «Діамікс» укладено договір поставки № 170714 від 17 липня 2014 p., відповідно до якого постачальник зобов'язаний поставити товар (бензин А-95 за талонами), а покупець прийняти його та оплатити.
Наданими документами на виконання вказаного договору підтверджується факт вчинення операцій, зокрема, рахунок № 291 від 17 липня 2014 p., рахунок № 439 від 06 серпня 2014 p.; податкові накладні № 124 від 17 липня 2014 p., № 4 від 06 серпня 2014 p.; видаткові накладні № 291 від 17 липня 2014 p., № 440 від 06 серпня 2014 p.; платіжні доручення № 702 від 17 липня 2014 р. на суму 30000,00 грн, № 707 від 06 серпня 2014 р. на суму 59904,00 грн.
З матеріалів справи також слідує, що позивач використовує службовий автомобіль Dacia Logan, державний номер АА 80006НР. Наданими документами підтверджено, що автомобіль належить позивачу і перебуває на його балансі (копії свідоцтва про реєстрацію та наказу).
Водночас придбане у постачальника пальне (бензин а-95 за талонами) використовувалось для заправки зазначеного автомобіля (копії договорів, при виконанні яких використовувався автомобіль додаються) та на підставі подорожніх листів списувалось за фактом його використання (копії подорожніх листів та актів списання додаються).
З огляду на наведене, суд апеляційної інстації погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем надані всі необхідні первинні документи, що стосуються господарських операцій з постачальником та документи, що підтверджують реальне здійснення правочинів, а тому висновок податкового органу про безтоварність господарських операцій, вчинених за участю ТОВ «Діамікс» з мотивів не спрямованості правочинів на реальне настання наслідків є необґрунтованим. Таким чином, податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Окрім того, слід зауважити, що на момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ «Діамікс» був зареєстрований як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Доказів на підтвердження того, що контрагент позивача не мав адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям, та доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань, відповідачем до суду не надано.
Окрім того, суд апеляційної інстанції вважає правомірним відхилення посилань відповідача на отримання податкової інформації по ТОВ «Діамікс» за липень та червень 2014 року, з огляду на те, що позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб.
Водночас що стосується посилання відповідача на пояснення ОСОБА_6 (директора ТОВ «Діамікс»), то дійсно, самі лише відібрані пояснення не є належним доказом непричетності ОСОБА_6 до господарської діяльності ТОВ «Діамікс», оскільки відповідно до статті 72 КАС України лише вирок в кримінальній справі обов'язковим для суду та підлягає врахуванню.
Таким чином, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 18 листопада 2014 року № 0006652207є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо посилання апелянта на відсутність товаро-транспортних накладних, то слід зауважити, що товаро-транспорта накладна не є документом податкового обліку, а тому заявляти про недійсність господарських операцій лише за відсутності товаро-транспортних накладних, недоречно.
Окрім того, що стосується підтверджуючих документів щодо перевезення та зберігання бензину, то, згідно з матеріалами справи, позивач купував талони на бензин, що виключає потребу у перевезенні та зберіганні.
Отже, оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 травня 2015 року - без змін.
Ухвала може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя М.В. Межевич
Суддя Г.В. Земляна
Суддя Є.О. Сорочко
Повний текст ухвали виготовлений 08.06.2015.
.
Головуючий суддя Межевич М.В.
Судді: Земляна Г.В.
Сорочко Є.О.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 02.06.2015 |
Оприлюднено | 10.06.2015 |
Номер документу | 44680529 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Межевич М.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні