Ухвала

від 25.03.2015 по справі 2а-7605/10/0870

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.03.2015р. м. Київ К/9991/76138/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання Кохан О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Баскет-Спорт»

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2011 року

у справі № 2а-7605/10/0870

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Баскет-Спорт»

до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Баскет-Спорт» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя (далі - відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень від 30 березня 2010 року № 0000562305/0/6356 № 0000552305/0/6355.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 01листопада 2010 року позов був задоволений у повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя від 30 березня 2010 року № 0000562305/0/6356. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя від 30 березня 2010 року №0000552305/0/6355.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2011 року постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01листопада 2010 року було скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі ТОВ «Фірма «Баскет-Спорт», посилаючись на порушення судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2011 року та залишити в силі постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01листопада 2010 року.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Фірма «Баскет-Спорт» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 21 листопада 2007 року по 30 вересня 2009 року та іншого законодавства за період з 21 листопада 2007 року по 30 вересня 2009 року, за результатами якої був складений акт від 11 березня 2010 року № 37/23-508/35553694.

За висновками акта перевірки, позивачем були порушені: вимоги пункту 5.1 статті 5, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток за 2008 рік на загальну суму 94786,00 грн.; пункту 1.7 статті 1, підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», частин 1, 5 статті 203, частин 1, 2 статті 215 Цивільного кодексу України, в результаті чого: занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 75829,00 грн., у тому числі: за липень 2008 року - 28268,00 грн., за серпень 2008 року - 18931,00 грн., за вересень 2008 року - 24670,00 грн., за жовтень 2008 року - 3960,00 грн.

Зокрема, в акті перевірки було вказано, що: позивач неправомірно сформував витрати 3, 4 кварталів 2008 року, а також податковий кредит липня 2008 року за господарськими операціями з ТОВ «Налестра» (за усною домовленістю на підставі рахунків-фактур), оскільки постановою Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 10 червня 2009 року у справі № 1-528/2009 було встановлено, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 діючи у складі організованої злочинної групи створили фіктивні підприємства, а саме: ТОВ «Делі Консалт», ТОВ «Налестра», ТОВ «Енджел графікс» та провели з допомогою вказаних підприємств, а також використовуючи незаконну діяльність підприємств-організаторів, операції по конвертації грошових коштів із безготівкової форми у готівку, ухилилися від сплати податків, внаслідок чого згідно висновку судово-бухгалтерської експертизи до державного бюджету не надійшов податок на додану вартість на загальну суму 9589512,29 грн. Вказані дії зазначених осіб кваліфіковані за частиною 3 статті 28, частиною 2 статті 205, частиною 2 статті 366 Кримінального кодексу України як фіктивне підприємництво та службове підроблення документів. Також, в акті перевірки було вказано, що: позивач неправомірно сформував витрати 3, 4 кварталів 2008 року, а також податковий кредит липня-серпня 2008 року за господарськими операціями з ПП «РСУ «Енергобуд» договір про забезпечення збуту металопрокату № 08У-05261 від 26 травня 2008 року та договір на проведення робіт ультразвукового контролю № 08У-05262 від 26 травня 2008 року, оскільки у вказаного товариства відсутні спеціально розташоване місце, спеціальний технічний персонал, спеціальне обладнання для проведення робіт по ультразвуковому контролю, а також зважаючи на те, що відповідно до інформації, отриманої від УПМ ДПА у Запорізькій області (вх. №1584/7/23-811 від 17 лютого 2010 року) громадянин ОСОБА_6 (засновник та директор ПП «РСУ «Енергобуд») через ряд підконтрольних йому підприємств (де він є засновником та директором) здійснює діяльність по зменшенню бази оподаткування економічно активних підприємств Запорізької області шляхом безпідставного завищення витрат та податкового кредиту. Вказані обставини слугували підставою для висновку податкового органу про те, що первинні бухгалтерські, виписані ТОВ «Налестра» та ПП «РСУ «Енергобуд», не можуть бути прийняті до уваги як первинні бухгалтерські документи у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та, як наслідок, не дають позивачу права на формування валових витрат.

30 березня 2010 року ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя на підставі вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000552305/0/6355, яким згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначила ТОВ «Фірма «Баскет-Спорт» суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на прибуток у розмірі 142179,00 грн., у тому числі: 94786,00 грн. - за основним платежем, 47393,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

30 березня 2010 року ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя на підставі вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000552305/0/6355, яким згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначила ТОВ «Фірма «Баскет-Спорт» суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість у розмірі 113743,50 грн., у тому числі: 75829,00 грн. - за основним платежем, 37914,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржувались позивачем в адміністративному порядку, за наслідками якого його скарги були залишені без задоволення, а оспорювані податкові повідомлення-рішення - без змін.

Суд першої інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Налестра», ПП «РСУ «Енергобуд» підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, зокрема: банківськими виписками, видатковими та податковими накладними, рахунками-фактурами, актами здачі-приймання робіт, що свідчить про дотримання позивачем законодавчо закріплених умов, необхідних для формування валових витрат, з урахуванням того, що постанова Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 10 червня 2009 року у справі № 1-528/2009 не містить посилань на незаконно здійснені вказаними товариствами операції з ТОВ «Фірма «Баскет-Спорт».

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що позивачем не була доведена реальність господарських операцій з ТОВ «Налестра» та ПП «РСУ «Енергобуд», оскільки встановлені перевіркою та в процесі розгляду справи обставини свідчать неможливість реального здійснення вказаними вище суб'єктами господарювання операцій, визначених у предметі договорів та за усною домовленістю, з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виконання робіт (послуг), нездійснення особою, яка значиться виконавцем робіт (послуг), підприємницької діяльності, відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, а також з огляду на огляду на наявність судового рішення, прийнятого за результатами розгляду кримінальної справи про злочин, предметом якої є податки та збори, а саме - постанови Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 10 червня 2009 року у справі № 1-528/2009.

Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За приписами підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті

Згідно з абзацом 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до абзацу 1 підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Отже, умовами реалізації права платника на податковий кредит та на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є, зокрема, фактичне придбання товарів (робіт, послуг) з наміром одержати економічний ефект від їх використання у господарській діяльності та підтвердженість цих витрат необхідними документами, оформленими з дотриманням вимог чинного законодавства.

Податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, складенням яких мають опосередковуватись ті чи інші господарські операцій. Однак, критерієм зменшення бази оподаткування податку на прибуток, а також податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму податкового кредиту є можливість на підставі наявних документів зробити беззаперечний висновок про те, що витрати фактично понесені та спрямовані на отримання доходу. А відтак, на підтвердження витрат, понесених у зв'язку з придбанням товарів у ТОВ «Налестра» (перелік яких вказаних у первинних бухгалтерських документах - т.1 арк. справи 62-83), а податку на додану вартість, сплаченого у складі вартості, - до складу податкового кредиту, позивач повинен був надати, зокрема, документи, що свідчать про фактичне виконання таких операцій зокрема, але не виключно: докази транспортування товарів, їх оприбуткування, використання у господарській діяльності (як-то: використання товарів в процесі виготовлення продукції (виконання робіт, послуг) та/або реалізації придбаних товарів іншим суб'єктам господарювання) тощо. На підтвердження витрат, понесених у зв'язку з оплатою робіт (послуг) у ПП «РСУ «Енергобуд», а податку на додану вартість, сплаченого у складі вартості таких робіт (послуг), - до складу податкового кредиту, позивач повинен був надати, зокрема, документи, що свідчать про можливість виконання контрагентом таких робіт (послуг) та їх фактичне виконання, зокрема, але не виключно: свідоцтво Міністерства промислової політики України про атестацію в області ультразвукового контролю, паспорт лабораторії (підрозділу) ультразвукового контролю, протоколи про результати ультразвукового контролю визначеної форми (а не акти приймання-передачі робіт).

Як правомірно встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, наведені вище документи позивачем під час розгляду справи надані не були. Не додано таких доказів і до касаційної скарги.

Крім іншого, матеріали справи містять постанову Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 10 червня 2009 року у справі № 1-528/2009, в мотивувальній частині якої було встановлено, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 діючи у складі організованої злочинної групи створили фіктивні підприємства, а саме: ТОВ «Делі Консалт», ТОВ «Налестра», ТОВ «Енджел графікс» та провели з допомогою вказаних підприємств, а також використовуючи незаконну діяльність підприємств-організаторів, операції по конвертації грошових коштів із безготівкової форми у готівку, ухилилися від сплати податків, внаслідок чого згідно висновку судово-бухгалтерської експертизи до державного бюджету не надійшов податок на додану вартість на загальну суму 9589512,29 грн. Вказані дії зазначених осіб кваліфіковані за частиною 3 статті 28, частиною 2 статті 205, частиною 2 статті 366 Кримінального кодексу України як фіктивне підприємництво та службове підроблення документів. (т.1 арк. справи 183).

Таким чином, наявність судового рішення, прийнятого за результатами розгляду кримінальної справи про злочин, предметом якої є податки, збори, а саме - рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, які були засновниками ТОВ «Делі Консалт», ТОВ «Налестра», ТОВ «Енджел графікс», свідчить про нереальність господарських операцій між позивачем і ТОВ «Налестра» та, як наслідок, неправомірність формування позивачем валових витрат та податкового кредиту по господарських операціях з вказаним контрагентом.

Також, за відсутності у позивача доказів відповідності ПП «РСУ «Енергобуд» вимогам, які встановлені законодавством для юридичних осіб, які надають послуги ультразвукового контролю, наявності у вказаного контрагента відповідного свідоцтва про атестацію в області ультразвукового контролю, яке видається Міністерством промислової політики України, паспорта лабораторії (підрозділу) ультразвукового контролю, протоколів про результати ультразвукового контролю визначеної форми, які є документами, що підтверджують факт виконання робіт з ультразвукового контролю, висновки суду апеляційної інстанції про неправомірність формування позивачем валових витрат та податкового кредиту по господарських операціях з вказаним контрагентом є обґрунтованими. Доказів, які б спростовували вказані обставини, скаржником до касаційної скарги не додано.

З огляду на те, що в матеріалах справи відсутні докази, які б спростовували викладені в акті перевірки правопорушення, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ТОВ «Фірма «Баскет-Спорт» підлягає залишенню без задоволення, а постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2011 року підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Баскет-Спорт» залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

---

Л.І. Бившева

Судді:

---

А.М. Лосєв

---

Т.М. Шипуліна