Постанова

від 02.04.2015 по справі 818/785/15

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

С У М С Ь К И Й О К Р У Ж Н И Й А Д М І Н І С Т Р А Т И В Н И Й С У Д

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2015 р. Справа № 818/785/15

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шаповала М.М.

за участю секретаря судового засідання - А.Г.Вольської,

позивача - ОСОБА_1,

представників позивача - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника відповідача - С.В. Сумцової,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 818/785/15

за позовом ОСОБА_1

до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області

про визнання протиправними та скасування податкової вимоги, податкового повідомлення-рішення і податкового рішення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 в своєму позові до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області (далі - Шосткинська ОДПІ) просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення рішення від 12.02.2015 р. № 0001341701 (форма "Р"), яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 117606 грн., в тому числі за основним платежем 78404 грн., штрафними санкціями 39202 грн.; вимогу про сплату боргу (недоїмки) № 0001351701, якою встановлено недоїмку зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 10423,97 грн.; рішення № 0001361701 про застосування штрафних санкцій за донарахування своєчасно не нарахованого платником єдиного внеску у розмірі 1221,31 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що за наслідками перевірки відповідачем 25.12.2014 р. складено акт № 1349/18-17-17-0103-2707315930 "Про результати документальної планової виїзної перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати і зборів за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року дотримання законодавства щодо трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року" (далі - акт перевірки) в якому викладено висновки про порушення позивачем вимог:

- статті 138.1, статті 138, пункту 177.2, пункту 177.4, пункту 177.10 статті 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755 із змінами та доповненнями (далі - ПК України), частини 1 статті 209, частини 1 статті 220, частини 1 статті 236, частини 3 статті 640, частини 2 статті 799 Цивільного кодексу України;

- пункту 2 частини 1 статті 7, пункту 11 статті 8 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464 "Про збір та облік єдиного соціального внеску на загально обов'язкове державне соціальне страхування", із змінами та доповненнями;

- пункту 187.1 статті 187, пункту 189.1 статті 189, пункту 195 статті 198 ПК України;

- підпункту 47.1.3. пункту 47.1. статті 47, пункту 51.1. статті 51 ПК України.

Порушення полягають в завищенні витрат, пов'язаних з одержанням доходу у сумі 45303,81 грн. оскільки до валових витрат позивача включені витрати на придбання паливно-мастильних матеріалів за 2013 рік у сумі 17887,96 грн., що пов'язані із заправкою транспортного засобу, який належить позивачу на праві власності і використовується у господарській діяльності на підставі договору оренди, що не посвідчений нотаріально.

На підставі цієї обставини в акті перевірки зроблено висновок про нікчемність договору оренди та виключено витрати, хоча вони й підтверджені первинними бухгалтерськими документами.

Однак, віднесення до складу валових витрат позивачем здійснено відповідно до первинних документів, а саме: фіскальних чеків, в яких (на стор. акту 18 не зазначено, що саме ФОП ОСОБА_1 здійснив їх оплату), подорожніх листів.

В акті перевірки відповідач зазначає, як на порушення податкового законодавства, про завищення валових витрат позивача у сумі 12500 грн. внаслідок віднесення витрат на оренду кіосків у ТОВ "Громада" попереднього 2012 року до витрат звітного 2013 року, однак, таке віднесення відбулось внаслідок того, що оплата орендної плати ним була здійснена в 2013 році, що підтверджується платіжними дорученнями від 04.06.2013р.

В акті перевірки викладено висновки про завищення витрат позивача на суму 25516,64 грн. в наслідок віднесення вартості касових апаратів, придбаних у ТОВ "Акваріус - Дельта", класифікуючи їх як основні засоби четвертої групи.

Крім того, актом перевірки встановлено, що заниження єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 10423,97грн., виникло внаслідок завищення валових витрат.

Перевіркою було встановлено заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість за грудень 2013р. у розмірі 78404 грн., внаслідок невикористання позивачем товарно-матеріальних цінностей на суму 382076 грн. Але відсутність цех залишків невикористаних товарно-матеріальних цінностей не було документально встановлена під час перевірки.

В судовому засіданні позивач та його представники підтримали позовні вимоги та просили задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні просив у задоволенні позову відмовити, надав письмові заперечення, та зазначив, що завищення позивачем загального річного оподаткованого доходу в 2013 р. на суму на суму 38686,37 грн. відбулось в результаті помилково зазначених до складу загального оподаткованого доходу коштів сумі 46411,64 грн., що надійшли на розрахунковий рахунок позивача як торгова виручка. Придбання паливно-мастильних матеріалів позивач здійснював за готівку, при цьому на перевірку ним не надано чеків на придбання ПММ, крім того, як зазначає відповідач, придбання ПММ позивачем здійснювались на орендованому автомобілі згідно договору оренди транспортного засобу, який нотаріально не посвідчений, при цьому підтверджуючих документів (чеки на придбання ПММ, дорожні листи) на перевірку позивачем не надані. Позивач занизив суму доходу, на яку нараховується єдиний внесок на загальну суму 30040,27 грн. в результаті порушення ним п.2 ч.1 ст.7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Вислухавши пояснення позивача його представників та представника відповідача, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд визнає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

З копії акту перевірки 25.12.2014 р. № 1349/18-17-17- 0103-2707315930 (а.с. 11-53) слідує, що період з 28 листопада по 18 грудня 2014 р. року було проведено документальну планову виїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період 01.01.2011р. по 31.12.2013р., та за її результатами 25.12.2014 року складено акт перевірки, в якому зазначено про порушення платником податків вимог п. 138.1, ст. 138, п. 177.2, п. 177.4, п. 177.10 ст. 177 ПК України, ч. 1 ст. 209, ч. 1, ст. 220, ч. 1, ст. 236, ч. 3 ст. 640, ч. 2 ст. 799 ЦК України; п. 2 ч. 1 ст. 7, п. 11 ст. 8 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464 "Про збір та облік єдиного соціального внеску на загально обов'язкове державне соціальне страхування", із змінами та доповненнями; п. 187.1 ст. 187, п. 189.1 ст. 189, п. 195 ст. 198 ПК України.

На підставі цього акту перевірки 12.02.2015 р. відповідачем були прийняті рішення № 0001341701 (форма "Р"), яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 117606,00 грн., в тому числі за основним платежем 78404,00 грн., за штрафними санкціями 39202,00 грн. (а.с. 59); вимогу про сплату боргу (недоїмки) № 0001351701, якою встановлено недоїмку зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 10423,97 грн. (а.с. 54); рішення № 0001361701 про застосування штрафних санкцій за донарахування своєчасно не нарахованого платником єдиного внеску у розмірі 1221,53 грн. (а.с. 55).

З копії договору від 01.06.2013 р. (а.с. 60) слідує, що 01.06.2013 р. між ПАТ "Дім торгівлі" та ФОП ОСОБА_1 укладено договір оренди частини нежитлового приміщення, загальною площею 7 кв. м, розташованого за адресою: м. Глухів, пл. Леніна, 1, терміном дії з 01.06.2013 по 31.12.2013 року, за яким ФОП ОСОБА_1 повинен був сплачувати розмір орендної плати у сумі 1000,00 грн. щомісячно.

Копією акта - рахунку та копіями квитанцій до прибуткового касового ордера № 171 від 21.05.2013 р., № 150 від 19.07.2013 р., № 134 від 26.06.2013 р., № 248 від 28.11.2013 р., № 218 від 18.10.2013 р., № 207 від 30.09.2013 р., № 268 від 24.12.2013 р. (а.с. 61-64) підтверджується реальність виконання цього договору.

Із копії договору оренди № 26 та акту приймання - передачі від 15.07.2012 р. (а.с. 94-95) слідує, що 15 липня 2012 р. між ТОВ "Громада" та позивачем було укладено договір оренди, за яким позивач зобов'язувався прийняти у строкове платне користування (оренду) зупинковий комплекс з вмотнованим кіоском загальною площею 6,0 кв. м. по АДРЕСА_3. Щомісячний розмір орендної плати - 1000 грн., термін дії договору - один рік.

Із копії договору оренди № 25 та акту приймання - передачі від 15.07.2012 р. (а.с. 97-99) слідує, що 15.07.2012 р. між ТОВ "Громада" та позивачем було укладено договір оренди кіоску загальною площею 6,0 кв. м. по АДРЕСА_1 та зобов'язався сплачувати орендну плату в розмірі 1000 грн. на місяць, термін дії договору - 12 місяців.

Із копії договору оренди № 24 та акту приймання - передачі від 15.07.2012 р. (а.с.100-102) слідує, що 15.07.2012 р. між ТОВ "Громада" та позивачем було укладено договір оренди кіоску по АДРЕСА_2 орендна плата - 1000 грн. кожного місяця, термін дії договору - 12 місяців.

Відповідно до копії платіжного доручення № 48 (а.с.103) орендну плату в розмірі 23000 грн. позивачем було сплачено ТОВ "Громада" 04 червня 2013 року.

Із копії договору (а.с. 129) слідує, що 01.01.2013 р. підприємець ОСОБА_1 орендує власний автомобіль марки "BMW X 5", державний реєстраційний номер "НОМЕР_1" для виробничих потреб.

В судовому засіданні встановлено, що позивач придбавав паливо для автомашини, що підтверджується копіями відомостей руху ПММ за лютий 2013 р., липень - грудень 2013 р., копіями подорожніх листів, копіями фіскальних чеків (а.с. 131-206).

Із копії договору купівлі - продажу від 04.06.2013 р. та актів прийому - передачі (а.с. 107-108, 109, 110, 111) встановлено, що ФОП ОСОБА_1 придбав у ТОВ "Громада" кіоски: по АДРЕСА_3; по АДРЕСА_1; по АДРЕСА_2 та сплатив 04.06.2013 р. за них загальну суму 44712,00 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень № 49, 47, 48 (а.с. 104-106).

Копіями платіжних доручень № 86 від 11.12.2013 р., № 42 від 27.05.2013 р., № 45 від 28.05.2013 р., № 1537 від 18.10.2013 р., № 46 від 29.05.2013 р., видаткової накладної PH- 00118/2, рахунку № 91 від 24.05.2013 р. (а.с.112 - 118) підтверджується факт придбання позивачем касових апаратів у 2013 році у ТОВ "Акваріус - Дельта" (код за ЄДРПОУ 31211311) на суму 27500 грн. , в тому числі податок на додану вартість (ПДВ) - 4583,33 грн. та ФОП ОСОБА_5 (і.п.н.НОМЕР_2) на суму 2600 грн. без ПДВ.

Відповідно до статті 20 ПК України податковий орган має право проводити перевірки платників податків.

Відповідно до пункту 177.2. статті 177 ПК України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи. - підприємця.

Згідно із пункту 177.4 статті 177 ПК України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до операційної діяльності згідно з розділом III ПК України. Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктів 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктів 138.10.2. - 138.10.4. пункту 138.10, пункту 138.11 статті 138 цього Кодексу.

Згідно з підпункту "в" підпункту 138.10.2. пункту 138.10 статті 138 ПК України до складу валових витрат включаються адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством, до яких відносяться і витрати на придбання паливо-мастильних матеріалів (далі - ПММ).

Витрачені ПММ списуються у розмірі їх фактичної вартості з урахуванням норм витрат ПММ на підставі подорожніх листів. Враховуючи вищевикладене, фізична особа - підприємець на загальній системі оподаткування має право включити до складу валових витрат вартість пально-мастильних матеріалів, використаних на перевезення в межах підприємницької діяльності по шляхових листах та оплачених послугах за умови документального підтвердження, що дані витрати пов'язані з підприємницькою діяльністю.

В акті перевірки зазначено про завищення витрат, пов'язаних з одержанням доходу у сумі 45303,81 грн. і відповідач вважає, що з валових витрат позивача мають бути виключені витрати на придбання паливно-мастильних матеріалів за 2013 рік у сумі 17887,96 грн. пов'язаних з заправкою транспортного засобу, який належить позивачу і використовується у господарській діяльності на підставі договору оренди, який не посвідчено нотаріально.

Відповідач робить висновок про нікчемність договору орендні і виключає витрати, підтверджені первинними бухгалтерськими документами.

Віднесення до складу витрат з податку на доходи фізичних осіб позивачем здійснено відповідно до первинних документів, а саме: фіскальних чеків , в яких (стор. Акту 18 не зазначено, що саме ФОП ОСОБА_1 здійснив їх оплату), подорожніх листів.

Суд вважає правомірним віднесення фізичною особою - підприємцем, яка перебуває на загальній системі оподаткування, до складу валових витрат вартість пально-мастильних матеріалів, використаних на перевезення в межах підприємницької діяльності по шляхових листах та оплачених послугах які підтверджені документального як витрати пов'язані з підприємницькою діяльністю.

Щодо відсутності нотаріального посвідчення договору оренди транспортного засобу, через що відповідач визнав цей договір нікчемним, суд визнає, що позивач використовувати власний автомобіль у своїй господарської діяльності має право і без такого договору, оскільки автомобілем володіє фізична особа - громадянин, а не фізична особа-підприємець.

Крім того, в статті 220 ЦК України визначено вичерпний перелік тих договорів, обов'язковість нотаріального посвідчення яких прямо передбачена законом, договір оренди транспортного засобу особою самої у себе взагалі не передбачено.

Відносно завищення валових витрат позивачем в сумі 12500 грн. внаслідок віднесення витрат на оренду кіосків у ТОВ "Громада" попереднього 2012 року до витрат звітного 2013 року суд визнає таке віднесення правомірним оскільки відбулось внаслідок сплати орендної плати позивачем 04.06.2013 року.

Відповідно до пункту 187.1. статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку-дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відносно вказівки в акті перевірки порушення податкового законодавства, що полягає у завищенні витрат на суму 25516,64 грн. внаслідок віднесення вартості касових апаратів, придбаних у ТОВ "Акваріус - Дельта" які визначено як основні засоби четвертої групи, суд визнає, що таке віднесення позивачем відповідає діючому податковому законодавству, оскільки згідно п. 177.4 ст. 177 ПК України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до операційної діяльності згідно з розділом III ПК України, а відповідно до п. 138.1 ст. 138 розділу III ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з п. 138.4, п. 138.6 - 138.9, пп. 138.10.2 - 138.10.4 п. 138.10, п. 138.11 ст. 138 цього Кодексу. Згідно із пп. "в" пп. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138 розділу III ПК України до складу адміністративних витрат включаються витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання, амортизація. Ведення бухгалтерського обліку складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації, для фізичних осіб - підприємців на загальній системі оподаткування законодавством не передбачено, вартість одного касового апарата не перевищує вартість малоцінного матеріального активу, встановленого ст. 145 ПК України.

Відповідачем встановлено заниження податку на доходи на суму 2959,24 грн., але з урахуванням зарахування у сплату податку з доходів фізичних осіб за 2013 рік суми 2747,59 грн., сплаченого позивачем у вартості торгового патенту суд визнає, що порушення податкового законодавства при цих обставинах не сталося.

Відповідач визнає в акті перевірки встановленим заниження єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 10423,97 грн., що виникло внаслідок завищення валових витрат. Однак на підставі раніше наведеного, суд визнає, що контролюючий орган зробив цей висновок без достатніх правових підстав, а тому ця сума повинна бути виключена.

Відповідач вважає встановленим заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість за грудень 2013 р. у розмірі 78404 грн. оскільки позивачем не підтверджено використання товарно-матеріальних цінностей на суму 382076 грн., однак в акті перевірки відсутні будь-які посилання на первині бухгалтерські документи, а сума 382076 грн. встановлена арифметичним шляхом.

На підставі викладено, суд вважає, що відповідач не довів правомірність прийнятих ним рішень, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Шосткинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкової вимоги, податкового повідомлення-рішення і податкового рішення задовольнити частково.

Визнати частково протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0001351701 Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області від 12 лютого 2015 року в частині вимоги про недоїмку із сплати фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 6845,71 грн. (шість тисяч вісімсот сорок п'ять грн. 71 коп.).

Визнати частково протиправним та скасувати рішення Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області "Про застосування штрафних санкцій до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску" від 12 лютого 2015 року № 0001361701 в частині нарахування штрафних санкцій на суму 536,74 грн. (п'ятсот тридцять шість грн. 74 коп.).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області № 0001341701 від 12 лютого 2015 року про збільшення суми грошового зобов'язання фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 з податку на додану вартість в загальній сумі 117606 (сто сімнадцять тисяч шістсот шість) грн., із них 78404 грн.- основний платіж і 39202 грн.- штрафні (фінансові) санкції.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 07 квітня 2015 року.

Суддя (підпис) М.М. Шаповал

З оригіналом згідно

Суддя М.М. Шаповал