Постанова

від 29.04.2015 по справі 809/2396/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2015 року Справа № 876/12029/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Святецького В.В., Судової-Хомюк Н.М.

за участі секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2013 року в адміністративній справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Сколівському районі Львівської області до державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» про стягнення заборгованості,

встановив:

У серпні 2013 року позивач УПФ України в Сколівському районі Львівської області звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат», в якому просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість 413346,59 грн..

В обґрунтування позовних вимог покликався позивач на те, що Сколівський військовий лісгосп ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування і станом на 29.07.2013 року має заборгованість по сплаті єдиного внеску за період грудня 2012 року - травня 2013 року в сумі 413346,59 грн., що включає 342155,29 грн. - недоїмка, 56903,45 грн. - штрафна санкція, 14287,85 грн. - пеня.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.08.2013 року позов задоволено повністю. Стягнено з ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» на користь УПФ України в Сколівському районі Львівської області заборгованість по сплаті єдиного внеску в сумі 413346,59 грн..

З цією постановою суду не погодився відповідач ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржена постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги апелянт посилається на те, що відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є, зокрема, відокремлені підрозділи підприємств, установ та організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами. Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що заборгованість Сколівського військового лісгоспу зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, застосовані до нього штрафні санкції та нарахована пеня підлягають стягненню з відповідача ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат», а не з його структурного підрозділу Сколівського військового лісгоспу, який є іншим самостійним платником єдиного внеску.

За наслідками апеляційного розгляду апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції від 14.08.2013 року.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з'явились в засідання апеляційного суду, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави і межі апеляційної скарги, вважає, що така апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» зареєстрований юридичною особою, ідентифікаційний код 08033772 (а.с. 41, 56, 58).

Також встановлено, що Сколівський військовий лісгосп є відокремленим структурним підрозділом (філією) ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» без права юридичної особи. Сколівський військовий лісгосп має ідентифікаційний код 24981630, є самостійним платником єдиного внеску та перебуває на обліку у позивача УПФ України в Сколівському районі Львівської області із 13.01.2005 року (а.с. 57, 59-61, 10).

Сколівський військовий лісгосп як страхувальник складав та подавав позивачу звіти щодо сплати єдиного внеску за період грудня 2012 р. - травня 2013 р. (а.с. 15-39).

Із розрахунку заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та картки особового рахунку платника єдиного внеску Сколівського військового лісгоспу видно, що зазначена позивачем заборгованість по сплаті єдиного внеску станом на 29.07.2013 р. за період грудня 2012 р. - травня 2013 р. в сумі 413346,59 грн. (в тому числі 342155,29 грн. недоїмка, 56903,45 грн. штрафна санкція, 14287,85 грн. пеня) рахується за Сколівським військовим лісгоспом (а.с. 8-9, 10).

Також суд апеляційної інстанції враховує, що позивачем відносно Сколівського військового лісгоспу винесено : рішення № 1 від 02.01.2013 р. про застосування штрафних санкцій в сумі 47178,76 грн.; рішення № 26 від 01.03.2013 р. про застосування штрафних санкцій в сумі 6434,54 грн. та нараховано пеню в розмірі 7163,52 грн.; рішення № 85 від 15.03.2013 р. про застосування штрафних санкцій в сумі 3290,15 грн. та нараховано пеню в розмірі 7124,33 грн.. Зазначені рішення УПФ були направлені для виконання на адресу Сколівського військового лісгоспу (а.с. 11, 12, 13).

Крім цього, 02.07.2013 р. позивачем УПФ України в Сколівському районі Львівської області винесено відносно Сколівського військового лісгоспу вимогу № Ю - 44 про сплату боргу платника єдиного внеску станом на 01.07.2013 р. на суму 903771,47 грн. (а.с. 14).

Таким чином, суд апеляційної інстанції не погоджується із твердженням позивача про те, що вказана в позовній заяві заборгованість по сплаті єдиного внеску станом на 29.07.2013 року за період грудня 2012 року - травня 2013 року в сумі 413346,59 грн. (342155,29 грн. - недоїмка, 56903,45 грн. - штрафна санкція, 14287,85 грн. - пеня) рахується за відповідачем ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат».

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платниками єдиного внеску є: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до ст. 3 КАС України, відповідачем є суб'єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Отже, суд першої інстанції не врахував, що саме Сколівський військовий лісгосп є страхувальником та має заборгованість зі сплати єдиного внеску, а тому ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» є неналежним відповідачем по даній адміністративній справі. Тому, є помилковими висновки суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог та стягнення з ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» вказаної вище заборгованості по сплаті єдиного внеску.

При цьому, позивачем не надано доказів і не наведено правових норм, які б вказували на можливість стягнення визначеної суми заборгованості із ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» замість Сколівського військового лісгоспу.

Оскільки, згідно ч.1 ст. 52 КАС України, здійснення заміни неналежного відповідача на належного відповідача є можливим лише у суді першої інстанції, тому суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, які заявлені до неналежного відповідача.

З врахуванням наведеного вище, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції від 14.08.2013 року прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з істотним порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Тому, оскаржену постанову суду слід скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд -

постановив:

Апеляційну скаргу державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» - задоволити.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2013 року в адміністративній справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Сколівському районі Львівської області до державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» про стягнення заборгованості - скасувати і прийняти нову постанову.

У задоволенні позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в Сколівському районі Львівської області - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

На постанову протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: В.В. Гуляк

Судді: В.В. Святецький

Н.М. Судова-Хомюк

Повний текст постанови виготовлено та підписано 30.04.2015 року.