Ухвала

від 12.11.2015 по справі 809/2396/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2015 року м. Київ К/800/26456/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Калашнікової О.В.,

Васильченко Н.В.,

Гончар Л.Я.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Сколівському районі Львівської області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2015 року у справі № 809/2396/13-а за позовом Управління Пенсійного фонду України в Сколівському районі Львівської області до державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и л а:

Управління Пенсійного фонду України в Сколівському районі Львівської області звернулося в суд з позовом до державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" про стягнення заборгованості в сумі 413346,59 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем, в порушення статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" не погашено в повному обсязі заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 342155,29 грн. Крім того, в зв'язку із несплатою самостійно визначеного єдиного внеску позивачем до відповідача рішеннями № 1 від 02.01.2013 року, № 26 від 01.03.2013 року та № 85 від 15.03.2013 року застосовано фінансові санкції в розмірі 10% на суму 56903,45 грн. та нараховано пеню в розмірі 0,1% в сумі 14287,85 грн. Загальна сума несплаченої заборгованості по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, фінансових санкцій та пені станом на 29.07.2013 року становить 413346,59 грн.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2013 року позов задоволено, стягнено з відповідача заборгованість по сплаті єдиного внеску в сумі 413346,59 грн.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з оскаржуваним судовим рішенням, Управління Пенсійного фонду України в Сколівському районі Львівської області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, відповідач, ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат", зареєстрований юридичною особою та має ідентифікаційний код 08033772.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що Сколівський військовий лісгосп є відокремленим структурним підрозділом (філією) ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" без права юридичної особи. Сколівський військовий лісгосп має ідентифікаційний код 24981630, є самостійним платником єдиного внеску та перебуває на обліку у позивача Управління Пенсійного фонду України в Сколівському районі Львівської області з 13.01.2005 року.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що Сколівський військовий лісгосп як страхувальник складав та подавав позивачу звіти щодо сплати єдиного внеску за період грудень 2012 року - травень 2013 року.

Із розрахунку заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та картки особового рахунку платника єдиного внеску Сколівського військового лісгоспу вбачається, що зазначена позивачем заборгованість по сплаті єдиного внеску станом на 29.07.2013 року за період грудень 2012 року - травень 2013 року в сумі 413346,59 грн. (в тому числі 342155,29 грн. недоїмка, 56903,45 грн. штрафна санкція, 14287,85 грн. пеня) рахується за Сколівським військовим лісгоспом.

Позивачем відносно Сколівського військового лісгоспу винесено: рішення № 1 від 02.01.2013 року про застосування штрафних санкцій в сумі 47178,76 грн.; рішення № 26 від 01.03.2013 року про застосування штрафних санкцій в сумі 6434,54 грн. та нараховання пені в розмірі 7163,52 грн.; рішення № 85 від 15.03.2013 року про застосування штрафних санкцій в сумі 3290,15 грн. та нарахування пені в розмірі 7124,33 грн.. Зазначені рішення були направлені для виконання на адресу Сколівського військового лісгоспу.

Крім цього, 02.07.2013 року позивачем винесено відносно Сколівського військового лісгоспу вимогу № Ю-44 про сплату боргу платника єдиного внеску станом на 01.07.2013 року на суму 903771,47 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем в добровільному порядку не сплачено в повному обсязі єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та нараховані штрафні санкції.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того вказана в позовній заяві заборгованість по сплаті єдиного внеску станом на 29.07.2013 року обраховується не за відповідачем ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат", а за його відокремленим підрозділом.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.

Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.

Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, платниками єдиного внеску є: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до ч.6,7 ст. 25 даного Закону у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Відповідно до ст. 3 КАС України, відповідачем є суб'єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Отже, як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, саме Сколівський військовий лісгосп є страхувальником та має заборгованість зі сплати єдиного внеску, а тому ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» є неналежним відповідачем по даній адміністративній справі.

Оскільки, згідно ч.1 ст. 52 КАС України, здійснення заміни неналежного відповідача на належного відповідача є можливим лише у суді першої інстанції, тому суд апеляційної інстанції дійшов до вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, які заявлені до неналежного відповідача.

За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Сколівському районі Львівської області залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: