Рішення

від 29.04.2015 по справі 904/1429/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.04.15р. Справа № 904/1429/15

За позовом Приватного підприємства "Фірма "Сервісторгбуд", м. Запоріжжя

до Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Фінансово-економічний департамент Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

за участю Прокуратури Дніпропетровської області, м. Дніпропетровськ

про визнання договору про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпропетровська № 430 від 24.01.2014 року недійсним

Суддя Крижний О.М.

Представники:

від позивача : Кузнецов І.С., довіреність від 23.01.2015 року, представник; Костенко О.Ф., довіреність від 23.03.2015 року, представник;

від відповідача : Пастернак В.В., довіреність № 4/10-142 від 18.03.2015 року, заступник начальника відділу кодифікації нормативно-правових актів управління, представник

від третьої особи: не з'явився

за участю прокуратури : Масенко А.О., службове посвідчення №024234, від 24.01.2014 року, прокурор

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "Фірма "Сервісторгбуд" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовом, у якому просить визнати недійсним договір № 430 від 24.01.2014 року про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпропетровська, укладений між Дніпропетровською міською радою та Приватним підприємство "Фірма "Сервісторгбуд".

Позовні вимоги позивач обґрунтовує невідповідністю спірного договору нормам законодавства у зв'язку з підписанням останнього посадовою особою третьої особи, у той час, як договір укладений з відповідачем, який є окремою юридичною особою та не мав повноважень на укладення спірного договору.

Також, позивач посилається на наявність порушень закону у спірному договорі щодо встановленого в ньому розміру пайового внеску, вважає нарахування останнього безпідставним.

Відповідач та третя особа проти позову заперечують, у відзиві на позов наголошують на дійсності спірного договору, так як третя особа є органом, який підзвітний відповідачу та особа, яка підписувала договір мала відповідне коло повноважень на підставі нотаріально посвідченої довіреності.

Також, відповідач та третя особа зазначають, що розмір пайового внеску був розрахований у відповідності з вимогами закону і підзаконних нормативних актів, та під час укладання спірного договору не був заперечений позивачем, тому є чинним.

Прокурор підтримує заперечення відповідача та третьої особи, у задоволенні позову просить відмовити.

Представники третьої особи у судове засідання не з'явився, про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином відповідно до вимог частини 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Ухвалою господарського суду від 26.03.2015 року задоволено клопотання прокуратури Дніпропетровської області від 10.03.2015 року про участь у справі.

Ухвалою господарського суду від 02.04.2015 року до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Фінансово-економічний департамент Дніпропетровської міської ради.

Розгляд справи був відкладений з 26.03.2015 року на 02.04.2015 року, з 02.04.2015 року на 15.04.2015 року та з 15.04.2015 року на 29.04.2015 року.

Ухвалою господарського суду від 15.04.2015 року строк розгляду спору продовжений на 15 днів.

У судовому засіданні 29.04.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників позивача та відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровської міської ради № 119/10 від 07.02.2007 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1027 га (кадастровий номер: 1210100000:07:187:0042), складений ТОВ "Геопроектінвест", і передано її Приватному підприємству "Фірма "Сервісторгбуд" в оренду строком на три роки для проектування та будівництва адміністративно-торгівельного комплексу по вул. Героїв Сталінграда в районі буд. 36 за рахунок земель, не переданих у власність або користування, код цільового призначення землі (УКЦВЗ) 1.11.6 (інша комерційна діяльність). Визначено орендну плату за користування цією земельною ділянкою у розмірі земельного податку, збільшено коефіцієнт 2,0.

Відповідно до п. 3.9. наведеного рішення Дніпропетровськ5ої міської ради Приватне підприємство "Фірма "Сервісторгбуд" зобов'язано перерахувати у цільовий фонд міської ради на розрахунковий рахунок № 31513931600002 в банку УДКУ у Дніпропетровські області, МФО 805012, код ЄРДПОУ 23928791, згідно з рішеннями виконкому міської ради № 781 від 21.05.1998 року, № 827 від 19.04.1999 року, № 2177 від 04.08.2003 року, рішенням міської ради № 6/5 від 18.12.2002 року кошти на розвиток інженерної та соціальної інфраструктури міста в сумі 29 000,00 грн. з першочерговим перерахуванням 30% від загальної суми 8 700,00 грн. до отримання рішення міської ради.

24.01.2014 року між Приватним підприємством "Фірма "Сервісторгбуд" в особі директора Османові Ельдара Юсифа огли, що діє на підставі Статуту (забудовник) та Дніпропетровською міською радою в особі директора фінансово-економічного департаменту Дніпропетровської міської ради Дробітько Ірини Павлівни, діючої на підставі Положення про фінансово-економічний департамент Дніпропетровської міської ради та довіреності від 08.09.2011 року за реєстровим № 568 (міська рада), керуючись Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 року та рішенням Дніпропетровської міської ради № 6/11 від 21.03.2007 року "Про порядок залучення коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпропетровська," був укладений договір № 430 від 24.01.2014 року про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпропетровська (далі - Договір), за умовами п. 1.1. якого предметом даного договору є здійснення оплати забудовником величини пайової участі на розвиток соціальної та інженерної інфраструктури м. Дніпропетровська (далі - величина пайової участі) шляхом перерахування грошових коштів до спеціального фонду міського бюджету у зв'язку із будівництвом адміністративно-торгового комплексу, з урахуванням рішення міської ради № 119/10від 07.02.2007 року, за адресою: вул. Героїв Сталінграда в районі буд. 36.

Відповідно до п. 2.1. Договору величина пайової участі згідно з розрахунком (додаток № 1 до даного договору) становить 1 485 261,40 грн. (без ПДВ).

За умовами п.п. 2.2.-2.3. Договору кошти пайової участі сплачуються в повному обсязі єдиним платежем або частинами за графіком, який є невід'ємною частиною даного договору. Проведення остаточного розрахунку величини пайової участі здійснюється міською радою після надання забудовником документів про затвердження у встановленому порядку кошторисної вартості будівництва об'єкта, що вводиться в експлуатацію, визначеної згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами або за фактичними показниками створених потужностей без застосування норм щодо граничного розміру пайової участі.

Згідно п. 3.1.1. договору міська рада зобов'язана виконати розрахунок величини пайової участі, належної до сплати забудовником у відповідності до Порядку, затвердженого рішенням Дніпропетровської міської ради № 6/11 від 21.03.2007 року (зі змінами та доповненнями).

У свою чергу, забудовник зобов'язаний перерахувати величину пайової участі у розвитку інфраструктури м. Дніпропетровська, яка визначена п. 2.1. даного договору та відповідним розрахунком, до спеціального фонду міського бюджету на умовах, визначених договором та надати до міської ради не пізніше 15 робочих днів до прийняття об'єкта в експлуатацію документи про затвердження у встановленому порядку кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами, або фактичні показники створених потужностей, а також протягом семи календарних днів з моменту введення об'єкта в експлуатацію письмово проінформувати міську раду та надати копії підтверджуючих документів.

Позивач просить визнати договір № 430 від 24.01.2014 року про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпропетровська недійсним та посилається на обставини того, що даний договір укладений між позивачем та Дніпропетровською міською радою, однак підписаний директором фінансово-економічного департаменту Дніпропетровської міської ради Дробітько Іриною Павлівною, зазначає, що відповідно до Положення про фінансово-економічний департамент Дніпропетровської міської ради саме останній повинен бути стороною спірного договору, а не Дніпропетровська міська рада.

Також, позивач наголошує на тому, що Фінансово-економічний департамент Дніпропетровської міської ради згідно його Положенням є окремою юридичною особою, тому особа, яка підписала спірний договір (директор фінансово-економічного департаменту Дніпропетровської міської ради Дробітько І.П.) з боку Дніпропетровської міської ради не наділена відповідними повноваженнями, так як є уповноваженою особою іншої юридичної особи (Фінансово-економічного департаменту Дніпропетровської міської ради).

Також, позивач зазначає про безпідставність розміру розрахунку пайового внеску, так як останній був здійснений без документів, що підтверджують вартість будівництва об'єкта з техніко-економічними показниками та без нормативів одиниці створеної потужності, які застосовуються при розрахунку величини пайової участі.

Відповідач та третя особа проти позову заперечують, посилаються на наявність повноважень особи, яка підписала спірний договір, так як директор фінансово-економічного департаменту Дніпропетровської міської ради Дробітько І.П. діяла на підставі довіреності, виданою Дніпропетровською міською радою.

Відповідач та третя особа зазначають, що нарахування пайового внеску здійснювалось на відповідно до Закону України "Про планування та забудову територій" та Положення про порядок розрахунку і залучення пайових коштів підприємств і організацій міста усіх форм власності на розвиток головних інженерних споруд, затвердженого рішенням виконкому міської ради № 781 від 21.05.1998 року, зі змінами №827 від 19.04.1999 року, № 2177 від 04.08.2003 року, а після прийняття Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 року Закон України "Про планування та забудову територій" втратив чинність та відповідач був зобов'язаний укласти спірний договір з позивачем у відповідності до норм нового Закону.

Також, Дніпропетровська міська рада та Фінансово-економічний департамент Дніпропетровської міської ради стверджують, що розрахунок розміру пайового внеску був здійснений на підставі наданих позивачем документів та після надіслання проекту договору та розрахунку не були заперечені позивачем.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до Положення про фінансово-економічний департамент Дніпропетровської міської ради (далі - Положення), затвердженого рішенням Дніпропетровської міської ради № 37/21 від 29.02.2012 року (чинне на момент укладення спірного договору) Фінансово-економічний департамент Дніпропетровської міської ради (далі - Департамент) згідно з рішенням міської ради № 3/3 від 01.12.2010 року "Про структуру виконавчих органів міської ради, граничну чисельність працівників міської ради та її виконавчих органів і кількісний та персональний склад виконкому міської ради" є виконавчим органом Дніпропетровської міської ради і правонаступником прав та обов'язків (у тому числі майнових, фінансових, немайнових і корпоративних) фінансового департаменту Дніпропетровської міської ради та управління економіки Дніпропетровської міської ради у зв'язку з їх реорганізацією шляхом злиття (п. 1.1. Положення).

Згідно п. 1.2. Положення Департамент підзвітний і підконтрольний міській раді, підпорядкований виконавчому комітету міської ради, міському голові та першому заступнику міського голови відповідно до розподілу повноважень.

У своїй діяльності Департамент керується Конституцією України, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", Бюджетним кодексом України, Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", постановами Кабінету Міністрів України та наказами Міністерства фінансів України з питань бюджетної політики, іншими нормативно-законодавчими актами України, рішеннями міської ради та її виконавчого комітету, розпорядженнями міського голови, документацією системи управління якістю (СУЯ), документацією щодо обробки і захисту персональних даних, володільцем яких є Департамент, а також цим положенням.

Згідно ч.ч. 1-2 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України).

Згідно положень Постанови Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 року "Про деякі питання визнання право чинів (господарських договорів) недійсними" у господарських відносинах правочин (договір), як правило, вчиняється шляхом складання документа (документів), що визначає (визначають) його зміст і підписується безпосередньо особою, від імені якої він вчинений, або іншою особою, яка діє в силу повноважень, заснованих, зокрема, на законі, довіреності, установчих документах.

Якщо договір містить умову (пункт) про підписання його особою, яка діє на підставі статуту підприємства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи, то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони даного договору з таким статутом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень, і в такому разі суд не може брати до уваги посилання цієї сторони на те, що їй було невідомо про наявні обмеження повноважень представника її контрагента (п. 3.3. наведеної Постанови).

Договір № 430 від 24.01.2014 року про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпропетровська підписаний з боку відповідача Дніпропетровською міською радою в особі директора фінансово-економічного департаменту Дніпропетровської міської ради Дробітько Ірини Павлівни.

Дробітько І.П. діяла на підставі довіреності від 08.09.2011 року, посвідченої приватним нотаріусом Дніпропетровського міського округу Пустовим С.В. та зареєстрованої в реєстрі за № 568.

Згідно наведеної довіреності Дніпропетровська міська рада в особі Дніпропетровського міського голови Куліченка Івана Івановича уповноважує директора фінансово-економічного департаменту Дніпропетровської міської ради Дробітько Ірину Павлівну представляти інтереси Дніпропетровської міської ради, зокрема з питань внесення змін та доповнень до договорів на виконання робіт в рахунок пайової участі забудовників в розвитку інженерної інфраструктури міста, та має право розписуватися від імені Дні про петровської міської ради, в тому числі підписувати договори цивільно-правового характеру.

Суд зазначає, що дійсно нормативні акти Дніпропетровської міської ради містять суперечності стосовно сторони договору. Також, довіреність на представництво Дробітько І.П. не містить прямого визначеного повноваження на укладення оспорюваного договору (право підписувати договори зазначено у другому абзаці в аспекті повноважень, що має повірений для реалізації повноважень, зазначених у першому абзаці).

У той же час, сукупність досліджених обставин свідчить про наявність волі Дніпропетровської міської ради на надання повноважень керівнику фінансово-економічного департаменту Дніпропетровської міської ради на підписання таких договорів.

По-перше, це визначення у Положенні про фінансово-економічний департамент, що договори укладає саме останній. По друге, зазначення у абз. 4 п. 2.6. Порядку (а.с. 32), що договір укладається між Дніпропетровською міською радою в особі департаменту.

Суд зазначає, що вказані Положення про фінансово-економічний департамент та Порядок містять явні недоліки юридичної техніки, у той же час у своїй сукупності свідчать про спрямованість дій Дніпропетровської міської ради щодо наділення керівника фінансово-економічного департаменту Дніпропетровської міської ради повноваженнями на укладення оспорюваного договору (хоча, як вже було зазначено, з явними недоліками юридичної техніки).

У той же час, відповідно до ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" договір повинен бути укладений саме з органом місцевого самоврядування, тому сторона оспорюваного договору з боку відповідача є належною, а п. 2.6. Порядку суперечить закону та не враховує того факту, що фінансово-економічний департамент Дніпропетровської міської ради є окремою юридичною особою.

Також, 27.04.2015 року до господарського суду від третьої особи надійшло клопотання про доручення документів до справи, серед яких наявний лист Дніпропетровської міської ради № 7/11-658 від 20.04.2015 року, адресований позивачу, у якому повідомлено про схвалення дій Дробітько І.П. щодо укладення договору № 430 від 24.01.2014 року про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпропетровська.

Також явним схваленням дій Дробітько І.П. є подання Дніпропетровською міською радою позову про стягнення заборгованості за оспорюваним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Крім того, суд зазначає, що посилатися на відсутність повноважень особи, що підписала договір, може лише особа, права якої порушені цим фактом. Тобто така підстава позову мала б право на існування у випадку заявлення позову Дніпропетровською міською радою, а право позивача по даній справі саме вказаною обставиною не порушується.

Щодо зауважень позивача про безпідставність розрахунку розміру пайового внеску, господарський суд зазначає наступне.

Відповідачем до суду надані пояснення по справі, у яких зазначена нормативна база та порядок здіснення розрахунку пайового внеску. Також, відповідач зазначив, що початковий розрахунок був здійснений відповідно до Закону України "про планування та забудову територій" та інших нормативних актів, однак після прийняття Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 року відповідач був зобов'язаний укласти спірний договір.

З наведеного вбачається, що первісний розрахунок розміру пайового внеску та розрахунок здійснений до спірного договору не становлять два окремі внески. У даному разі має місце зміна внеску у зв'язку з прийняттям нового закону та зміною площі, яку займає об'єкт позивача, адже при первісному розрахунку відповідач керувався іншою документацією ніж станом на час укладення спірного договору.

Зобов'язання позивача щодо укладення спірного договору передбачені п. 7 Прикінцевих положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" згідно якого, якщо договором про пайову участь, який укладений до набрання чинності цим Законом, передбачена сплата пайової участі замовником будівництва (повністю або частково) в обсягах інших, ніж визначено цим Законом, такий договір підлягає приведенню у відповідність із цим Законом.

Також, згідно ч.ч. 1-3 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону. Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

За умовами ч. 5 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій. У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.

Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об'єкта, з техніко-економічними показниками (ч. 8 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

З наведених норм Закону вбачається, що положення щодо укладення спірного договору є імперативними, а розмір пайового внеску розраховується, зокрема, з урахуванням документів, які надав забудовник.

Відповідачем був складений примірник спірного договору та здійснений розрахунок пайового внеску, які були на правлені позивачу, проте позивач жодних заперечень стосовно наведених документів відповідачу не надав, тому розмір пайового внеску відповідно можна вважати погодженим.

Окрім того, господарський суд звертає увагу позивача на лист Дніпропетровської міської ради № 7/11-658 від 20.04.2015 року, у якому повідомлено про наявність позову органами прокуратури в інтересах Дніпропетровської міської ради про стягнення заборгованості за договом № 430 від 24.01.2014 року про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпропетровська.

Суд зазначає, що вказані обставини можуть бути предметом розгляду у справі про стягнення заборгованості за оспорюваним договором чи звернення з вимогою про внесення до договору змін, а не визнання його недійсним.

За викладеного, позовні вимоги є такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову - відмовити у повному обсязі.

Судові витрати покласти на позивача.

Повне рішення складено - 05.05.2015 року.

Суддя О.М. Крижний