Ухвала

від 07.05.2015 по справі 904/9731/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

07.05.15 Справа № 904/9731/14 За заявою: державного підприємства Дослідне господарство "Дніпро" Інституту сільського господарства степової зони Національної академії аграрних наук України", с. Дослідне Дніпропетровської області

про відстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.2015

У справі:

за позовом: приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Імпторгсервіс", м. Дніпропетровськ

до державного підприємства Дослідне господарство "Дніпро" Інституту сільського господарства степової зони Національної академії аграрних наук України", с. Дослідне Дніпропетровська область

про стягнення 155 144, 00 грн.

Суддя: Євстигнеєва Н.М.

Представники:

Від позивача: Кравченко Н.І., довіреність від 01.12.2014, представник

Від відповідача (заявника): Довгий Г. І., довіреність № 1 від 19.01.2015, представник

СУТЬ СПОРУ:

24 квітня 2015 року державне підприємство "Дослідне господарство "Дніпро" Інституту сільського господарства степової зони Національної академії аграрних наук України" звернулося до господарського суду з заявою, якою просить відстрочити термін виконання рішення по справі №904/9731/14 до 30 серпня 2015 року.

Заява мотивована тим, що рішення суду не виконане через відсутність грошових коштів на рахунках державного підприємства "Дослідне господарство "Дніпро" Інституту сільського господарства степової зони Національної академії аграрних наук України". 07.04.2015 старшим державним виконавцем ВДВС Дніпропетровського РУЮ Циганенко Ганною Ігорівною було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Враховуючи, що боржник є державним сільськогосподарським підприємством створеним для забезпечення діяльності Державної установи Інституту сільського господарства степової зони Національної академії аграрних наук України, вищевказана постанова та подальша реалізація арештованого майна ставить під загрозу здійснення науково - дослідницьких робіт державної установи та виконання програми наукових досліджень на 2015 рік. Отже, існують об'єктивні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення та ставлять під загрозу існування державних наукових установ. Майно боржника належить до державної власності та перебуває в його оперативному управлінні. Власником майна є держава в особі Національної академії аграрних наук України. Відчуження зазначеного майна можливе лише за згоди Президії Академії та Закону України "Про особливості правового режиму діяльності Національної академії аграрних наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу".

Разом з тим у боржника є товарні посіви сільськогосподарських культур, урожай яких буде зібрано в липні - серпні 2015 року та який можливо реалізувати для задоволення вимог стягувача.

Приватне підприємство "Виробничо-комерційна фірма "Імпторгсервіс" проти задоволення заяви про відстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.2015 заперечує та зазначає, що відповідач не надав належних доказів на підтвердження відсутності грошових коштів підприємства та неможливості виконати рішення господарського суду від 19.01.2015.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2014 року приватне підприємство "Виробничо-комерційна фірма "Імпторгсервіс", м. Дніпропетровськ звернулося до господарського суду із позовом, яким просить стягнути з державного підприємства "Дослідне господарство "Дніпро" Інституту сільського господарства степової зони Національної академії аграрних наук України" заборгованість у розмірі 155 144,00 грн., з яких: сума основного боргу - 136 594, 75 грн.; сума втрат від інфляції - 10 552, 96 грн.; 3% річних - 2 245, 39 грн.; пеня - 5 780, 90 грн.

Рішенням господарського суду від 19 січня 2015 року позовні вимоги задоволено частково:

- стягнуто з державного підприємства Дослідне господарство "Дніпро" Інституту сільського господарства степової зони Національної академії аграрних наук України" на користь приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Імпторгсервіс" заборгованість у сумі 136 594,75грн., пеню у сумі 5 186,16грн., втрати від інфляції у сумі 10 522,96грн., три відсотка річних у сумі 2 245,39грн., витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 3 090,99грн.

- повернуто приватному підприємству "Виробничо-комерційна фірма "Імпторгсервіс" із державного бюджету України зайво сплачений судовий збір в розмірі 0,01грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19 лютого 2015 року рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19 січня 2015 року залишено без змін.

25 лютого 2015 року на виконання рішення господарського суду від 19 січня 2015 року було видано наказ №904/9731/14.

24 квітня 2015 року державне підприємство "Дослідне господарство "Дніпро" Інституту сільського господарства степової зони Національної академії аграрних наук України" звернулося до господарського суду з заявою, якою просить відстрочити термін виконання рішення по справі №904/9731/14 до 30 серпня 2015 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України ( Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР ). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Суд бере до уваги те, що п. 1 ст. 6 §1 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд". Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".

За змістом ст.121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою, господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання. Із зазначеного вбачається, що ГПК України не містить конкретних підстав та застережень відстрочки чи розстрочки, а лише встановлює критерії, що ускладнюють виконання рішення суду.

Пунктом 7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 № 9 (зі змінами та доповненнями) встановлено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежить, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

Із підстав, умов та меж надання розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Питання щодо надання розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати як доводи позивача так і заперечення відповідача, а також дотримуватися розумно встановленого строку розстрочки.

Позивач та відповідач знаходяться в рівних економічних умовах і відстрочка виконання судового рішення на тривалий термін призведе до надання переваг відповідачу в порівнянні з позивачем, призведе до поглиблення порушення права позивача на користування грошовими коштами.

Угодою про відстрочення кредиторської заборгованості від 28.11.2013 сторони встановили строк виконання зобов'язання за договором купівлі-продажу №120314 від 14.03.2012 до 15.05.2014. Згідно первісної редакції пункту 4.1. договору №120314 від 14.03.2012 розрахунок за товар, поставляємий за цим договором, здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок продавця в три етапи:

перший - оплата 10 000,02грн. до 19.03.2012р., другий - оплата 51 411,41грн. до 03.04.2012р., третій - оплата 40 940,95грн. до 15.08.2012р.

Отже, як вбачається з наведеного, зобов'язання не виконується тривалий час.

Також, після отримання наказу № 904/9731/14 від 25.02.2015 року про примусове виконання судового рішення, ПП "ВКФ "Імпторгсервіс" звернулось до відповідача із заявою від 19.03.2015 за вих. № 0091 про виконання судового рішення у добровільному порядку в строк до 01.04.2015, яка залишена без розгляду.

07.04.2015 старшим державним виконавцем відділу ДВС Дніпропетровського РУЮ - Циганенко Г.І. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 47159820 та надано строк для добровільного виконання наказу суду - до 14.04.2015 року.

Рішення суду в добровільному порядку не виконано.

Державне підприємство "ДГ "Дніпро" ІСГСЗ НААН України" у заяві від 24.04.2015 посилається на відсутність грошових коштів на своїх рахунках та на існування об'єктивних обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, та ставлять під загрозу існування державних наукових установ взагалі. На підтвердження цих обставин відповідач надав довідки публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" від 06.05.2015 про відсутність грошових коштів на рахунках відповідача, довідку підприємства від 06.05.2015 про те, що Державне підприємство "ДГ "Дніпро" ІСГСЗ НААН України" є госпрозрахунковою організацією і не обслуговується в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, довідку від 06.05.2015 №03-86 про те, що підприємство не обслуговується в ДОДАТ "РайффайзенБанк Аваль".

Разом з тим, за даними, які розміщені на сайті державного підприємства "Дослідне господарство "Дніпро" Інституту сільського господарства степової зони НААН України" (ця інформація знаходиться у вільному доступі та надана до матеріалів справи позивачем), згідно звіту відповідача про рух грошових коштів за 2014 рік (Форма № 3) залишок коштів на кінець року склав 38 тис. грн. (код рядка 3415), що також відповідає коду рядка 690 розділу УІ грошові кошти Форми № 5.

За даними звіту про фінансові результати (Форма № 2) за звітний період чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) у сумі 12 503 тис. грн. (код рядка 2000) та інших операційних доходів у сумі 3 107 тис. гри. (код рядка 2120) складає 15 610 тис. грн. При цьому, витрати: собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) - 11 122 тис. грн., адміністративні витрати - 1 177 тис. грн., витрати на збут - 765 тис. грн. та 2 221 тис грн. (коди рядків - 2050, 2130, 2150, 2180 відповідно) - склали 15 285 тис. грн.

Тобто, чистий фінансовий результат - прибуток склав 325 тис. грн. (коди рядків 2190, 2350 Форми № 2).

Як вбачається із звіту про власний капітал за 2014 рік (Форма № 4) вказана вище сума чистого прибутку - 325 тис. грн. (код рядка 4100, графа 7) була списана з графи 7 (нерозподілений прибуток) та відрахована до резервного капіталу (графа 6, код рядку 42101, в результаті чого у відповідача не стало чистого прибутку у сумі 325 тис. грн., однак збільшився резервний капітал, сума якого на кінець рокусклала 7 231 тис. грн. (код рядку 4300, графа 6 Форми № 4)).

Наведене не спростовано відповідачем.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав задовольнити заяву відповідача.

Керуючись статтями 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви державного підприємства "Дослідне господарство "Дніпро" Інституту сільського господарства степової зони Національної академії наук України" про відстрочку виконання рішення господарського суду - відмовити.

Суддя Н.М. Євстигнеєва