Рішення

від 27.04.2015 по справі 908/64/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 17/7/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.2015 Справа № 908/64/15-г

за позовною заявою: управління комунальної власності Енергодарської міської ради, 71502, м. Енергодар, вул. Набережна, 24

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерторг-Експо", 69063, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 17

про стягнення 89 739,33 грн. та розірвання договору

головуючий суддя Корсун В.Л.

суддя Алейникова Т.Г.

суддя Соловйов В.М.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: Леп`явко В.С., довіреність від 15.01.15 № 01-32/0054-01

від відповідача: Константинов В.В., довіреність від 15.07.14 б/н

СУТЬ СПОРУ:

06.01.15 до господарського суду звернулось управління комунальної власності Енергодарської міської ради (далі управління КВ Енергодарської МР) з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерторг-Експо" (надалі ТОВ "Інтерторг-Експо") заборгованості з орендної плати в розмірі 55 354,79 грн. та розірвання договору оренди від 13.01.09 № 16-08.

06.01.15 автоматизованою системою документообігу суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено позовну заяву управління КВ Енергодарської МР до розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 06.01.15 судом порушено провадження у справі № 908/64/15-г, якій присвоєно № провадження 17/7/15, судове засідання призначено на 19.01.15. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи по суті.

Ухвалою від 19.01.15 судом за заявою представника позивача продовжено строк вирішення спору на 15 днів - до 23.03.15, розгляд справи відкладено на 23.02.15.

В судовому засіданні 23.02.15 розгляд справи здійснювався із застосуванням технічних засобів фіксації судового процессу.

19.02.15 на адресу суду надійшла заява ТОВ "Інтерторг-Експо" від 10.02.15, якою відповідач просить суд, зокрема, витребувати у позивача документи, визначені відповідачем у прохальній частині своєї заяви.

Представник позивача в судовому засіданні 23.02.15 проти витребування доказів заперечив повністю.

Розглянувши наведене вище клопотання представника відповідача, викладене у заяві від 10.02.15 про витребування доказів, судом відмовлено у його задоволенні з огляду на наступне.

Приписами ст. 38 ГПК України передбачено, що сторона у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів (ч. 1). У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази (ч. 3).

Оскільки заявником (відповідачем у цій справі) не надано до свого клопотання доказів того, що він самостійно звертався до позивача із заявою про надання останнім витребуваних документів, або доказів того, що він не мав можливості звернутись до управління КВ Енергодарської МР з об'єктивних причин, судом, через необґрунтованість, залишено вищевказане клопотання без задоволення.

В судовому засіданні 23.02.15 судом оголошувалась перерва до 04.03.15.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Запорізької області від 04.03.15 № 01-04/62/15, у відповідності до приписів ст. 4 6 ГПК України, справу № 908/64/15-г передано на розгляд колегії у складі суддів: головуючий суддя - Корсун В.Л., судді Алейникова Т.Г., Соловйов В.М.

Ухвалою від 04.03.15 справу № 908/64/15-г прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Корсун В.Л., судді Алейникова Т.Г., Соловйов В.М. Розгляд справи № 908/64/15-г розпочато спочатку, судове засідання призначено на 20.04.15.

За заявою представників сторін розгляд справи з 20.04.15 здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Заявою про збільшення позовних вимог від 07.04.15 № 01-32-0573-01, проти якої заперечив відповідач, та яка прийнята судом до розгляду в судовому засіданні 20.04.15, позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості з орендної плати в розмірі 89 739,33 грн. та розірвати договір оренди від 13.01.09 № 16-08.

В судовому засіданні 20.04.15 судом оголошувалась перерва до 27.04.15.

У засіданні суду 27.04.15, на підставі ст. ст. 82 1 , 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представникам сторін повідомлено про дату виготовлення рішення у повному обсязі.

Позивач підтримав заявлені вимоги у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві та у письмових поясненнях, з урахуванням заяви від 07.04.15 № 01-32-0573-01 про збільшення позовних вимог, зазначав наступне. 13.01.09 між сторонами у справі укладено договір оренди № 16-08 на виконання умов якого відповідачу було передано в оренду не житлове приміщення № 227 загальною площею 687,4 м 2 , яке знаходиться за адресою: Запорізька обл., м. Енергодар, пр. Будівельників, 22. Однак, свої зобов'язання щодо сплати орендної плати за спірним договором відповідач належним чином не виконує, внаслідок чого, за відповідачем обліковується заборгованість з орендної плати в розмірі 89 739,33 грн. за період з січня 2013 р. по листопад 2013 р. Також, позивач зазначав, що відповідач не виконав свій обов'язок, передбачений договором, щодо страхування орендованого майна. Крім того, як пояснював позивач, відповідач в порушення умов договору оренди та чинного законодавства України без отримання відповідного дозволу Орендодавця здійснив незаконне перепланування орендованого майна. Отже, враховуючи, що відповідач порушив умов договору від 13.01.09 № 16-08, позивач керуючись Законом України «Про оренду державного та комунального майна», ст.ст. 193, 198, 222, 285 ГК України, ст.ст. 526, 530, 629, 654, 771, 773, 782 ЦК України просить суд позов задовольнити, стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати в сумі 89 739,33 грн. та розірвати укладений між сторонами договір оренди від 13.01.09 № 16-08.

Відповідач у заяві від 23.02.15 про надання пояснень та залучення доказів до матеріалів справи, у запереченнях на позов та у підсумкових поясненнях заперечив повністю з огляду на наступне. Так, відповідач вважає, що сума боргу з орендної плати в розмірі 89 739,33 грн. нарахована безпідставно за період, коли орендар не міг користуватись орендованим приміщенням з незалежних від нього причин, а тому був звільнений від плати за оренду в силу імперативної норми закону (ч. 6 ст. 762 ЦК України). Також, відповідач стверджував, що за згодою позивача ТОВ "Інтерторг-Експо" були проведені поліпшення орендованих приміщень, а тому, на думку відповідача, понесені Орендарем витрати підлягають відшкодуванню в силу вимог п.п. 1, 3 ст. 773 ЦК України, п. 5.2. договору оренди та зарахуванню витрат на поліпшення майна в рахунок орендної плати. Щодо проведення ремонту без згоди позивача, то відповідач вказував, що Орендодавець надав письмову згоду на проведення ремонту. На підставі викладеного, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів

ВСТАНОВИЛА:

13.01.09 між Енергодарською міською радою в особі управління комунальної власності Енергодарської міської ради (Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерторг-Експо" (Орендар) укладено договір оренди № 16-08 з договорами про внесення змін та доповнень, за умовами якого (п. 1.1. договору з урахування редакції договору про внесення змін та доповнень від 15.08.11 № 2) Орендодавець зобов'язався передати, а Орендар прийняти в строкове платне володіння та користування наступне майно: нежитлове приміщення, загальною площею 365,4 м 2 , розташоване за адресою: Запорізька область, м. Енергодар, проспект Будівельників, будинок № 22, приміщення № 227 (…).

Нежитлове приміщення № 227 розташоване за адресою: Запорізька область, м. Енергодар, проспект Будівельників, будинок № 22 знаходиться на балансі комунального підприємства «Підприємство комунальної власності».

Відповідно до п. 1.4. договору, вступ Орендаря у володіння та користування орендованим майном настає одночасно із підписанням сторонами договору та акта прийому-передачі вказаного майна.

Згідно з наявним в матеріалах цієї справи актом приймання-передачі нежитлового приміщення в оренду від 13.01.09, Орендодавець передав Орендарю спірне нежитлове приміщення в задовільному стані.

Пунктом 1.5. спірного договору встановлено, що Орендар використовує орендоване майно для розміщення магазину непродовольчих товарів та офісів.

Даний договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення та державної реєстрації (п. 2.1. договору).

Строк дії договору оренди складає 10 років до 13.01.19, з наступною пролонгацією на той же термін, на тих же умовах договору у випадку надання Орендарем на адресу Орендодавця не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору, заяви про намір продовжити його дію (п. 2.2. договору в редакції договору про внесення змін та доповнень від 23.09.10 № 1).

Вбачається, що вказаний вище договір оренди № 16-08 та договори про внесення змін та доповнень від 23.09.10 № 1, від 15.08.11 № 2 були посвідчені приватним нотаріусом Енергодарського міського нотаріального округу Запорізької області Сірою І.Є.

За своєю правовою природою правовідносини сторін є господарськими.

Положеннями ст. 283 Господарського кодексу України (ГК України) передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 3 ст. 285 ГК України визначено, що орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно із положеннями ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 762 цього Кодексу визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Пунктом 3.1. договору (в редакції договору про внесення змін та доповнень від 15.08.11 № 2 ) визначено, що орендна плата за оренду комунального майна визначається згідно з Методикою розрахунку плати за оренду майна, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Енергодара (…), на момент розрахунку складає 52 421,60 грн. на рік без врахування ПДВ і 6 814,81 грн. без урахування ПДВ за серпень місяць 2001 року. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

За змістом п. 3.2. договору, Орендар зобов'язується сплачувати орендну плату не пізніше 15 числа місяця , наступного за звітним шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Орендодавця (…).

Пунктом 5.1. договору сторони встановили обов'язок Орендаря вчасно та в повному об'ємі вносити Орендодавцю орендну плату шляхом перерахування грошових коштів на його поточний рахунок.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить ГК України, п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України, договір є обов'язком для виконання сторонами.

Однак, як вбачається з матеріалів цієї господарської справи, відповідач договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за орендоване не житлове приміщення в строк, визначений у договорі за період з січня 2013 р. по листопад 2013 р. не здійснив, чим порушив умови договору.

Згідно з розрахунком позивача, сума основного боргу відповідача з орендних платежів за період з січня 2013 року по листопад 2013 року становить 89 739,33 грн.

Факт наявності основного боргу у розмірі 89 739,33 грн. підтверджується матеріалами цієї справи.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги, що відповідач не надав суду доказів належного виконання зобов'язань за договором оренди від 13.01.09 № 16-08, суд вважає вимоги позивача про стягнення з ТОВ "Інтерторг-Експо" 89 739,33 грн. заборгованості з орендної плати за період з січня 2013 р. по листопад 2013 р. доведеними, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, посилання відповідача на те, що заявлені позивачем вимоги у розмірі 89 739,33 грн. погашені ТОВ "Інтерторг-Експо" у повному обсязі шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог (за заявами відповідача від 20.02.14 на суму 193 333,30 грн. та 10.02.15 на суму 55 354,79 грн.), судом відхиляються з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 601 ЦК України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

За змістом ч. 2 вказаної вище статті, зарахування зустрічних вимог може здійснюватись за заявою однієї із сторін.

Згідно з ч. 3 ст. 203 ГК України, господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

З системного аналізу норм наведеного вище законодавства вбачається, що зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному з яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому зобов'язанні навпаки - боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому.

За правовою природою припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної вимоги це - одностороння угода, яка оформлюється заявою однієї із сторін, і, якщо інша сторона не погоджується з проведенням такого зарахування, вона праві на підставі ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України звернутись за захистом своїх охоронюваних законом прав до господарського суду.

Підпунктом «е» пункту 5.2. оспорюваного у цій справі договору оренди сторони визначили, що орендар має право на відшкодування чи зарахування в рахунок орендної плати вартості необхідних витрат на покращення орендованого майна, яке здійснене зі згоди орендодавця.

За умовами п. 8.3. договору, у разі припинення або розірвання договору, поліпшення орендованого майна, здійснені орендарем за рахунок власних коштів, які можна відокремити від орендованого майна не завдаючи йому шкоди, визнаються власністю орендаря, а невідокремлювані поліпшення - власністю орендодавця. Питання компенсації орендодавцем збільшення вартості орендованого майна в результаті зазначених невідокремлюваних поліпшень вирішується відповідно до умов цього договору та чинного законодавства.

Згідно з п. 8.7. договору, якщо орендар за рахунок власних коштів здійснив за згодою орендодавця поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди, витрати компенсуються йому:

- при приватизації об'єкту за рахунок зменшення вартості приміщення, визначеної шляхом проведення незалежної оцінки, на суму коштів, витрачених орендарем для здійснення невід'ємних поліпшень, якщо це майно визнається орендарем, який здійснив ці поліпшення, в строки, згідно діючого законодавства;

- при проведенні конкурсу, аукціону - за рахунок коштів, одержаних від продажу приміщень на аукціоні, за конкурсом, якщо орендар не брав в них участь, або брав участь та не став переможцем протягом 30 днів з моменту письмового звернення орендаря.

Відповідно до п. 8.8 договору, у разі, якщо вартість здійснених орендарем з дозволу орендодавця невід'ємних поліпшень орендованого майна складає 25 % і більше його оціночної вартості, орендар набуває першочергового права викупу такого майна, у разі якщо поліпшення не враховані шляхом зменшення орендної плати.

Статтею 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачені правові наслідки припинення або розірвання договору оренди.

Так, зокрема, ч. 2 вказаної статті унормовано, що орендар вправі залишити за собою проведені ним поліпшення орендованого майна, здійснені за рахунок власних коштів, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без заподіяння йому шкоди. Якщо орендар за рахунок власних коштів здійснив за згодою орендодавця поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди, орендодавець зобов'язаний компенсувати йому зазначені кошти в межах збільшення в результаті цих поліпшень вартості орендованого майна, визначеної в установленому законодавством порядку, яке відбулося в результаті таких поліпшень, якщо інше не визначено договором оренди.

Таким чином, аналіз наведених вище положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна", норми якого є спеціальним для спірних правовідносин, а також умов договору оренди від 13.01.09 № 16-08, надає підстави суду для висновку, що в даних правовідносинах між сторонами зобов'язання Орендодавця з компенсації здійснених Орендарем поліпшень орендованого майна можуть виникати у разі: припинення договору оренди або його розірвання (ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" ); при приватизації об'єкту оренди або ж при проведенні конкурсу, аукціону (п. 8.7. договору ); якщо невід'ємні поліпшення орендованого майна складають 25 % і більше його оціночної вартості, орендар набуває першочергового права викупу такого майна, у разі якщо поліпшення не враховані шляхом зменшення орендної плати (п. 8.8. договору ).

При цьому, колегією суддів враховано, що Закон не виключає можливість здійснення відповідачем зарахування зустрічних однорідних вимог і в процесу судового розгляду.

В матеріалах цієї господарської справи відсутні будь-які докази на підтвердження приватизації спірного об'єкту оренди чи проведення конкурсу, аукціону щодо нього, станом на 20.02.14 та на 10.02.15 , тобто станом на час підписання відповідачем заяв від 20.02.14 та від 10.02.15 про зарахування вартості частини витрат на покращення орендованого майна в рахунок орендної плати по договору оренди від 13.01.09 № 16-08 та припинення взаємних зобов'язань на суму 193 333,30 грн. та на суму 55 354,79 грн. відповідно.

Також, відповідачем в ході розгляду цієї справи не доведено, що проведені ним невід'ємні поліпшення орендованого майна складають 25 % і більше відсотків його оціночної вартості.

Так, відповідно до ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", проведення оцінки майна є обов'язковим, зокрема, у випадку визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом. Проведення незалежної оцінки майна є обов'язковим у випадках застави державного та комунального майна, відчуження державного та комунального майна способами, що не передбачають конкуренцію покупців у процесі продажу, або у разі продажу одному покупцю, визначення збитків або розміру відшкодування, під час вирішення спорів та в інших випадках, визначених законодавством або за згодою сторін.

Отже, вищенаведені норми законодавства передбачають обов'язковість проведення оцінки майна у випадку визначення розміру відшкодування вартості невід'ємних поліпшень під час вирішення спорів.

Згідно з п. 1.3. оскаржуваного договору оренди, станом на 01.12.08, вартість об'єкту оренди становила 195 288 грн.

Як вбачається з матеріалів цієї справи, відповідач визначає вартість здійснених невід'ємних поліпшень виходячи з проектно-кошторисної документації, складеної за наслідками проведених підрядних робіт в орендованому приміщенні.

Разом з тим, матеріали цієї справи не містять доказів проведення незалежної оцінки орендованого майна, якою б визначалась вартість об'єкту оренди після здійснення відповідачем невід'ємних поліпшень, що не відповідає положенням ч. 2 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та приписам Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

За таких обставин, суд позбавлений можливості перевірити та встановити розмір збільшення вартості самого орендованого майна та, відповідно, встановити, чи була в повному обсязі погашена заявлена в даній справі заборгованість з орендної плати шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Крім того, проаналізувавши заяви відповідача від 20.02.14 та від 10.02.15 про зарахування вартості частини витрат на покращення орендованого майна в рахунок орендної плати та припинення взаємних зобов'язань за договором оренди майна від 13.01.09 №16-08, колегія суддів вважає, що ці вимоги не можуть бути оцінені як зарахування взаємних однорідних вимог, оскільки у вказаних заявах відповідачем не визначено періоду, за який повинен бути здійснено взаємозалік.

З огляду на вище викладене, посилання відповідача на заяви від 20.02.14 та від 10.02.15 про зарахування зустрічних однорідних вимог суд визнає необґрунтованими та безпідставними.

Доводи відповідача щодо неможливості використання останнім орендованого приміщення за спірний період у зв'язку із здійсненням перешкод у його використанні самим Орендодавцем судом залишаються поза увагою з огляду на наступне.

Частиною 6 ст. 762 ЦК України унормовано, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Захист права орендаря на орендоване майно передбачено ст. 28 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", згідно з якою Орендареві забезпечується захист його права на майно, одержане ним за договором оренди, нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту права власності (ч. 1). Орендар може зажадати повернення орендованого майна з будь-якого незаконного володіння, усунення перешкод у користуванні ним, відшкодування шкоди, завданої майну громадянами і юридичними особами, включаючи орендодавця (ч. 2).

В матеріалах цієї справи відсутні будь-які докази на підтвердження звернення ТОВ "Інтерторг-Експо" за спірний період до суду за захистом належного йому права на орендоване майно у зв'язку з позбавленням останнього можливості Орендодавцем (позивачем) використовувати нежитлове приміщення, а саме з позовом про: повернення орендованого майна з незаконного володіння, усунення перешкод у користуванні орендованим майном чи відшкодування шкоди, завданої майну громадянами і юридичними особами, включаючи орендодавця.

Щодо протиправності дій інспектора Держтехногенбезпеки у Запорізькій області, про які вказує відповідач, то суд виходить з того, що знеструмлення орендованого приміщення не перешкоджало відповідачу фактично використовувати орендоване приміщення і відповідач мав можливість вжити заходів для відновлення електропостачання. Як свідчать матеріали справи, в цей період майно відповідача знаходилось в орендованому приміщенні.

Крім того, ні договір оренди, ні закон не визначає, що ризик зміни обставин щодо користування орендованим майном під час здійснення господарської діяльності несе саме орендодавець .

Знеструмлення та опечатування орендованого приміщення 25.03.13 на підставі постанови Енергодарського МВ ГУ Держтехногенбезпеки у Запорізькій області від 26.02.13 № 03 про застосування запобіжних заходів було зумовлено виявленням в ході перевірки відповідача фактів порушення правил пожежної безпеки.

У пп. "і" п. 5.1 спірного договору оренди визначено, що орендар несе відповідальність за виконання правил пожежної безпеки згідно до чинного законодавства України.

Таким чином, відповідальність за дотримання правил пожежної безпеки покладається на відповідача і за наслідки виконання цього обов'язку відповідач несе самостійну юридичну відповідальність.

Той факт, що постанова Енергодарського МВ ГУ Держтехногенбезпеки у Запорізькій області від 26.02.13 № 03 про застосування запобіжних заходів була визнана незаконною та скасована постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 20.06.13 у справі № 808/3185/13-а, не позбавляє відповідача можливості вимагати від винних осіб сплати збитків, зумовлених їхніми неправомірними діями.

Вказані перешкоди для здійснення господарської діяльності відповідача, які були викликані відсутністю електропостачання та опечатуванням приміщення, не були зумовлені діями управління комунальної власності Енергодарської МР.

Отже, підстави для звільнення відповідача від сплати орендної плати у спірному періоді відсутні.

Також, враховуючи умови п. 3.2. спірного договору оренди, яким визначений порядок сплати Орендарем орендної плати, судом визнаються необґрунтованими твердження відповідача в частині того, що жодного рахунку, бухгалтерського звіту або іншого первинного документу а підтвердження нарахування заявленої до стягнення суми боргу не надав.

При подачі цього позов до суду позивачем заявлено вимогу про розірвання договору оренди від 13.01.09 № 16-08.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України (ч. 3).

Одностороння відмова від договору не допускається (п. 2.3. договору оренди).

Постановою Верховного Суду України від 08.05.12 у справі № 5021/966/2011 визначено, що істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди державного (комунального) майна, як внесення орендної плати, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання договору оренди в судовому порядку.

Статтею 111 28 ГПК України унормовано, що висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права (…).

Наявність основного боргу ТОВ "Інтерторг-Експо" з орендних платежів за період з січня 2013 року по листопад 2013 року в сумі 89 739,33 грн. встановлено матеріалами цієї справи.

Отже, враховуючи, що відповідач свої зобов'язання за договором оренди від 13.01.09 № 16-08 щодо сплати орендних платежів не виконав, заборгованість з орендної плати відповідачем не погашено, суд вважає, що спірний договір оренди підлягає розірванню. У в'язку з чим, позовні вимоги про розірвання договору оренди від 13.01.09 № 16-08 задовольняються судом.

Слід зазначити, що доводи позивача щодо порушення відповідачем умов спірного договору оренди в частині не укладення останнім договору страхування судом визнаються безпідставними оскільки підпунктом «ж» п. 5.1. договору не встановлено терміну протягом якого зобов'язання застрахувати орендоване майно має бути виконане Орендарем (відповідачем у цій справі).

Також колегія суддів виходить з того, що наявні в матеріалах цієї справи докази (листи управління КВ Енергодарської МР від 20.01.09 № 07/66-1, від 06.03.09 № 8, від 06.03.09 № 8а, від 11.09.09 № 12 та від 08.10.09 № 15, за підписом начальника управління комунальної власності Анзіна В.А.) спростовують твердження позивача про те, що відповідачем здійснено перепланування об'єкту оренди без згоди Орендодавця. У зв'язку з чим, доводи позивача в цій частині залишаються судом поза увагою.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір в розмірі 3 045 грн. покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2 1 , 4 3 , 4 5 , 4 6 , 22, 32, 33, 34, 49, 69, 82, 82 1 , 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерторг-Експо» (69063, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 17, код ЄДРПОУ 35627638) на користь управління комунальної власності Енергодарської міської ради (71502, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Набережна, буд. 24, код ЄДРПОУ 26249961, р/р 34226999700015 в УДКСУ у м. Енергодарі Запорізької області, МФО 813015) - 89 793 (вісімдесят дев'ять тисяч сімсот дев'яносто три) грн. 33 коп. заборгованості з орендної плати за договором оренди від 13.01.09 № 16-08 Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Розірвати договір оренди від 13.01.09 № 16-08, укладений між управлінням комунальної власності Енергодарської міської ради (71502, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Набережна, буд. 24, код ЄДРПОУ 26249961) та товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерторг-Експо» (69063, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 17, код ЄДРПОУ 35627638), посвідчений 13.01.09 приватним нотаріусом Енергодарського міського нотаріального округу Запорізької області Сірою І.М.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерторг-Експо» (69063, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 17, код ЄДРПОУ 35627638) на користь управління комунальної власності Енергодарської міської ради (71502, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Набережна, буд. 24, код ЄДРПОУ 26249961, р/р 35418001031638 в УДКСУ у м. Енергодарі Запорізької області, МФО 813015) - 3 045 грн. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 07.05.15.

Головуючий суддя В.Л. Корсун

суддя Т.Г. Алейникова

суддя В.М. Соловйов