Постанова

від 27.04.2015 по справі 910/10511/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2015 р. Справа№ 910/10511/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Лобаня О.І.

суддів: Майданевича А.Г.

Федорчука Р.В.

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 27.04.2015 року,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Прет-А-Паті» на рішення господарського суду міста Києва від 28.08.2014 року,

у справі № 910/10511/14 (суддя Головіна К.І.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Белтім Полімери»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Прет-А-Паті»

про стягнення 104 583,66 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 28.08.2014 року по справі № 910/10511/14 позов товариства з обмеженою відповідальністю «Белтім Полімери» до товариства з обмеженою відповідальністю «Прет-А-Паті» про стягнення 104 583,66 грн. задоволено. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Прет-А-Паті» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Белтім Полімери» 103 950,00 грн. заборгованості, 633,66 грн. 3 % річних та 1827,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 28.08.2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Прет-А-Паті» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 28.08.2014 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2014 року у складі головуючого судді: Ропій Л.М., суддів Калатай Н.Ф., Рябухи В.І. апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Прет-А-Паті» на рішення господарського суду міста Києва від 28.08.2014 року у справі № 910/10511/14 повернуто скаржнику на підставі п.3 ч.1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України.

Так, товариство з обмеженою відповідальністю «Прет-А-Паті» повторно звернулось до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою. Крім того, скаржник просив відновити процесуальний строк на подання апеляційної скарги.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2014 року у складі колегії суддів: Лобань О.І. - головуючий суддя, судді Майданевич А.Г., Федорчук Р.В. відновлено скаржнику строк для подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

У відзиві на апеляційну скаргу товариство з обмеженою відповідальністю «Белтім Полімери» вважає подану апеляційну скаргу товариством з обмеженою відповідальністю «Прет-А-Паті» безпідставною та необґрунтованою, а рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, позивач просить суд апеляційної інстанції відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін рішення господарського суду міста Києва від 28.08.2014 року.

У судових засіданнях 12.11.2014 року, 19.11.2014 року, 06.04.2015 року та 27.04.2015 року представники ТОВ «Прет-А-Паті», апеляційну скаргу підтримали в повному обсязі з доводами викладеними в ній та просив, рішення господарського суду міста Києва від 28.08.2014 року по справі № 910/10511/14 скасувати в повному обсязі та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. При цьому, представник скаржника у судовому засіданні звернув увагу суду, на те, що за першу партію товару (за видатковою накладною № БП-0001045 від 17.04.2014 року) відповідач розрахувався із позивачем у повному обсязі, а другу партію товару (за видатковою накладною № БП-0001379 від 17.04.2014 року) на загальну суму 103 950,00 грн. йому не поставлено. При цьому підпис уповноваженої особи, який засвідчує факт отримання товару, є підробленим та просив суд призначити у справі судову почеркознавчу експертизу.

Представник ТОВ «Белтім Полімери» у судових засіданнях 12.11.2014 року, 19.11.2014 року та 06.04.2015 року також надав суду апеляційної інстанції свої пояснення по справі в яких, заперечив проти задоволення апеляційної скарги, оскільки, вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та безпідставною, а рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим. Представник просив суд апеляційної інстанції відмовити скаржнику у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.

При цьому, представник позивача у судове засідання 27.04.2015 року не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи викладене, заслухавши думку представника відповідача, що з'явився у судове засідання, колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ст. 75 ГПК України вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки ТОВ «Белтім Полімери» про дату та місце розгляду справи було повідомлене належним чином, участь представників позивача у судовому засіданні 27.04.2015 року, судом обов'язковою не визнавалась, клопотань про відкладення розгляду справи та витребування письмових доказів не надходило. В матеріалах справи міститься достатньо доказів для прийняття рішення по справі. Крім того, судом апеляційної інстанції враховано, що позивач був присутній у попередніх судових засіданнях та надав суду свої пояснення по справі.

Також, колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що у відповідності до ч.2 ст. 102 ГПК України суд апеляційної інстанції обмежений строком розгляду апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду, та у відповідності до ч. 3 ст. 69 ГПК України строк розгляду справи вже продовжувався.

Під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.11.2014 року у справі № 910/10511/14 призначено судову почеркознавчу експертизу проведення якої доручено Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в м. Києві та зупинено провадження у даній справі до закінчення зазначеної експертизи.

Так, в зв'язку з проведенням Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром при ГУ МВС України в м. Києві судової почеркознавчої експертизи та судовим експертом надано висновок № 1/тдд від 05.03.2015 року та матеріали справи № 910/10511/14 повернулись до Київського апеляційного господарського суду, ухвалою апеляційного господарського суду від 16.03.2003 року провадження у даній справі поновлено.

Крім того, судом апеляційної інстанції, ухвалою від 19.11.2014 року за клопотанням товариства з обмеженою відповідальністю «Прет-А-Паті» витребувано від ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві інформацію щодо того, чи відображено TOB «Белтім Полімери» в Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за квітень 2014 року податкову накладну № 218 від 17.04.2014 р. на загальну суму 103950,00 грн. та податкову накладну № 418 від 17.04.2014 р. на загальну суму 103950,00 грн., та чи включено TOB «Белтім Полімери» до Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Додаток 5) за квітень 2014 року вказані податкові накладні в розрізі контрагента TOB «ПРЕТ-А- ПАТІ». Також, суд апеляційної інстанції просив надати ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві інформацію щодо того, чи включено TOB «Белтім Полімери» в декларацію з податку на додану вартість за квітень 2014 року суму податкових зобов'язань з Додатку 5 (Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів) та чи сплачено ТОВ «Белтім Полімери» до державного бюджету України податок на додану вартість за декларацією з ПДВ за квітень 2014 року.

На виконання вимог ухвали апеляційного господарського суду, від ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві надійшла відповідь (лист від 16.12.2014 року № 9641/9/26-55-10-02) (а.с. 191).

Згідно статті 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Між ТОВ «Белтім Полімери» та ТОВ «Прет-А-Паті», на підставі видаткових накладних № БП-0001045 від 17.04.2014 року та № БП-0001379 від 17.04.2014 року було досягнуто усної домовленості між сторонами на поставку ТОВ «Прет-А-Паті» товару на загальну суму 207 900,00 грн.

Як зазначає позивач, підписання первинних документів (видаткових накладних) свідчить про укладення договору поставки спрощеним способом і є підставою для виникнення у його сторін майново-господарських зобов'язань. Чинне законодавство не встановлює спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Так, позивач вказує, що на виконання вказаного договору поставки ТОВ «Белтім Полімери» поставило ТОВ «Прет-А-Паті» товар на загальну суму 207900,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № БП-0001045 від 17.04.2014 року та № БП-0001379 від 17.04.2014 року, товарно-транспортними накладними № 0001045 від 17.04.2014 року, № 0001379 від 17.04.2014 року, рахунком-фактурою № БП-0001063 від 17.04.2014 року.

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо оплати виконав неналежним чином, сплативши за поставлений товар лише частково, а саме - за видатковою накладною № БП-0001045 від 17.04.2014 р. оплатив суму товару на 103 950,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 141 від 25.04.2014 року, № 4 від 25.06.2014 року. Отже, неоплаченим залишився товар на суму 103950,00 грн.

Так, у травні 2014 року ТОВ «Белтім Полімери» звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до ТОВ «Прет-А-Паті» про стягнення заборгованості та з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог позивач просив стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 103950 грн. та 633,66 грн. 3 % річних, а всього 104583,66 грн.

Як зазначалось вище, рішенням господарського суду міста Києва від 28.08.2014 року по справі № 910/10511/14 позов ТОВ «Белтім Полімери» до ТОВ «Прет-А-Паті» про стягнення 104 583,66 грн. задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 103 950,00 грн. заборгованості, 633,66 грн. 3 % річних та 1827,00 грн. судового збору.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи та докази, подані до апеляційної інстанції, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення господарського суду міста Києва від 28.08.2014 року у справі № 910/10511/14 частковому скасуванню.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Аналогічні приписи зазначені у ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами. Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Белтім Полімери» про стягнення заборгованості за видатковою накладною № БП-0001379 від 17.04.2014 року місцевий господарський суд виходив з того, що вказана накладна підписана директором відповідача - Климентьєвим О.А., та отримання товару підтверджується виданою ТОВ «Прет-А-Паті» довіреністю № 417/1 від 17.04.2014 року, яка засвідчена підписом директора та скріплена печаткою відповідача.

Проте, з такими висновками суду першої інстанції судова колегія апеляційного господарського суду погодитися не може, оскільки у відповідності до висновку судової почеркознавчої експертизи № 1/тдд від 05.03.2015 року проведеної Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром при ГУ МВС України в м. Києві підпис на видатковій накладній № БП-0001379 від 17.04.2014 року від імені директором ТОВ «Прет-А-Паті» - Климентьєва О.А., виконаний не Климентьєвим О.А. а іншою особою. Крім того, у відповідності до вказаного висновку судової експертизи, підпис на видатковій накладній № БП-0001045 від 17.04.2014 року від імені директором ТОВ «Прет-А-Паті» - Климентьєва О.А., виконаний не Климентьєвим О.А. а іншою особою. Підпис в довіреності № 417/1 від 17.04.2014 року в графі «підпис засвідчую» від імені директора ТОВ «Прет-А-Паті» - Климентьєва О.А., виконаний самим Климентьєвим О.А.

Щодо невідповідності підпису директора ТОВ «Прет-А-Паті» - Климентьєва О.А., на видатковій накладній № БП-0001045 від 17.04.2014 року яку самий же директор визнав та сплатив по ній за поставлений товар 103950 грн. під час розгляду справи у суді першої інстанції, судова колегія зазначає наступне.

Так, під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції після проведення судової почеркознавчої експертизи тих документів, оригінали яких були надані позивачем (видаткові накладні № БП-0001379 від 17.04.2014 року, № БП-0001045 від 17.04.2014 року та довіреності № 417/1 від 17.04.2014 року) судом апеляційної інстанції оглянуто оригінал видаткової накладної № БП-0001045 від 17.04.2014 року що знаходиться у відповідача, копія якої на вимогу суду долучена до матеріалів справи. З наданої відповідачем видаткової накладної № БП-0001045 від 17.04.2014 року візуально вбачається відмінність підпису директора ТОВ «Прет-А-Паті» - Климентьєва О.А. При цьому, на вказаній накладній стоїть підпис особи що відвантажила товар та інший відбиток печатки ТОВ «Белтім Полімери» «№1», тоді як на екземплярі наданого позивачем, позначка «№1» - відсутня.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 8 ст. 9 даного Закону України відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Відповідно до п. 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених Наказом Міністрерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно з п. 8.26 вказаних Правил вантаження і розвантаження вважаються закінченими після вручення водієві належним чином оформлених товарно-транспортних накладних на навантажений або вивантажений вантаж.

Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику (п.п. 11.5, 11.6 Правил).

Таким чином, судова колегія апеляційного господарського суду вважає помилковими висновки суду першої інстанції про отримання відповідачем товару за видатковими накладними № БП-0001379 від 17.04.2014 року та № БП-0001045 від 17.04.2014 року що надані саме позивачем, а тому, позовні вимоги про стягнення з відповідача 103950 грн. суми основного боргу за видатковою накладною № БП-0001379 від 17.04.2014 року є необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу позивач просив суд стягнути з відповідача 633,66 грн. 3% річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, здійснивши перевірку розрахунку 3% річних на суму заборгованості 103950 грн. за прострочку оплати за поставлений товар за накладною № БП-0001045 від 17.04.2014 року (що визнається відповідачем) та враховуючи що заборгованість була сплачена відповідачем під час розгляду справи у суді першої інстанції на суму 23950 грн. згідно платіжного доручення № 141 від 25.04.2014 року, та на суму 80000 грн. згідно платіжного доручення №4 від 25.06.2014 року судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що з відповідача належить стягнути на користь позивача 3% річних у сумі 469,45 грн., а не 633,66 грн. як просив позивач.

Таким чином, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом було помилково задоволено позов про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар за видатковою накладною № БП-0001379 від 17.04.2014 року. Судом апеляційної інстанції встановлено, що вказану накладну директор ТОВ «Прет-А-Паті» не підписував та товар не отримував.

Доводи скаржника про необхідність виклику у судове засідання Галапуц Костянтина Кириловича для надання пояснень, судова колегія відхиляє, оскільки останній не є суб'єктом підприємницької діяльності та у відповідності до ст. 30 ГПК України у судовому процесі можуть брати участь лише посадові особи та інші працівники підприємств установ організацій, державних та інших органів. При цьому судом апеляційної інстанції досліджено протокол допиту Галапуц К.К., що міститься в матеріалах справи (а.с. 151). З вказаного протоколу допиту вбачається, що Галапуц К.К. жодного разу не перевозив вантаж з ТОВ «Белтім полімери» на ТОВ «Прет-А-Паті», про ТОВ «Прет-А-Паті» чую вперше.

Відповідно до ч.1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; 4) змінити рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Отже, виходячи з вищевикладеного, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Прет-А-Паті» на рішення господарського суду міста Києва від 28.08.2014 року у справі № 910/10511/14 слід задовольнити частково, оскаржуване рішення господарського суду міста Києва від 28.08.2014 року у справі № 910/10511/14 - скасувати частково. Прийняти по справі нове рішення суду яким, позов товариства з обмеженою відповідальністю «Белтім Полімери» до товариства з обмеженою відповідальністю «Прет-А-Паті» про стягнення 104 583,66 грн. - задовольнити частково. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Прет-А-Паті» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Белтім Полімери» 469,45 грн. 3% річних. В іншій частині позову відмовити.

Судові витрати розподілити у відповідності до ст. 49 ГПК України.

Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 49, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Прет-А-Паті» на рішення господарського суду міста Києва від 28.08.2014 року у справі № 910/10511/14 - задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 28.08.2014 року у справі № 910/10511/14 - скасувати частково. Прийняти по справі нове рішення суду яким, позов товариства з обмеженою відповідальністю «Белтім Полімери» до товариства з обмеженою відповідальністю «Прет-А-Паті» про стягнення 104 583,66 грн. - задовольнити частково.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Прет-А-Паті» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 13, ідентифікаційний номер 36184768) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Белтім Полімери» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 17, офіс 204/2, ідентифікаційний код 37507220) 469,45 грн. 3 % річних.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Прет-А-Паті» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 13, ідентифікаційний номер 36184768) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Белтім Полімери» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 17, офіс 204/2, ідентифікаційний код 37507220) 16,57 грн. судового збору за розгляд справи судом першої інстанції.

6. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Белтім Полімери» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 17, офіс 204/2, ідентифікаційний код 37507220) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Прет-А-Паті» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 13, ідентифікаційний номер 36184768) 1041,15 грн. судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції та 2240,14 грн. судових витрат за проведення судової експертизи.

7. Видачу судових наказів доручити господарському суду міста Києва.

8. Матеріали справи № 910/10511/14 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя О.І. Лобань

Судді А.Г. Майданевич

Р.В. Федорчук

Дата підписання 05.05.2015 року