Ухвала

від 21.04.2015 по справі 911/4862/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

У Х В А Л А

"21" квітня 2015 р. Справа № 911/4862/14

У справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг», смт.Гостомель

про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності

Суддя А.Ю.Кошик

Представники:

Від позивача: Козирь Т.О., Гарвасюк В.Ю.

Від відповідача: Касьяненко Д.Л., Онопко В.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг» (далі - відповідач) про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності.

Провадження у справі №911/4862/14 порушено відповідно до ухвали суду від 17.11.2014 року.

В судовому засіданні 13.01.2015 року судом було задоволено подане відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду справи Центрально-міського районного суду м. Кривого Рогу №216/5597/14-ц.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2015 року скасовано ухвалу від 13.01.2015 року про зупинення провадження у справі №911/4862/14 та направлено матеріали справи на розгляд до Господарського суду Київської області.

Після поверненя матеріалів справи №911/4862/14 до Господарського суду Київської області ухвалою від 01.04.2015 року справа була призначена до розгляду на 14.04.2015 року.

В судовому засіданні 14.04.2015 року відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг» було подано клопотання про призначення у справі будівельно-технічної експертизи для встановлення вартості предмета іпотеки. Клопотання мотиваване тим, що вартість предмета іпотеки, за якою позивач просить суд визнати за ним право власності, не відповідає фактичним обставинам на день розгляду спору і є значно заниженою.

В судовому засіданні 14.04.2015 року оголошувалась перева до 21.04.2015 року для розгляду поданого відповідачем клопотання та надання позивачу можливості висловити свою позицію з приводу заявленого відповідачем клопотання.

В судовому засіданні 21.04.2015 року відповідач підтримав заявлене клопотання про призначення у справі будівельно-технічної експертизи. Позивач надав заперечення на заявлене відповідачем клопотання, посилаючись на відсутність необхідності у визначенні вартості заставленого майна в разі вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності.

Розглянувши подане клопотання, суд вважає його таким, що підлягає задоволенню.

Позовні вимоги у справі №911/4862/14 грунтуються на тому, що ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» набув право на звернення стягнення шляхом визнання права власності на предмет іпотеки за Іпотечним договором від 04.07.2014 року №3428 та Іпотечним договором від 04.07.2014 року №3433 у зв'язку з невиконанням Позичальником (відповідачем) своїх зобов'язань з повернення кредитних коштів:

- за Договором про відновлювальну кредитну лінію від 20.08.2007 року №44-01-07 в сумі 2 419 795,67 доларів США, що виникла станом на 01.07.2014 року та в еквіваленті становить 28 518 497,03 грн.;

- за Договором про мультивалютну невідновлювальну кредитну лінію від 20.08.2007 року №45-01-07 в сумі 6 176 992,00 доларів США, що виникла станом на 01.07.2014 року та в еквіваленті становить 72 798 923,86 грн., та 65 278,31 грн., а разом 72 864 205,17 грн.;

- за Кредитним договором від 01.04.2010 року №02-01-10 в сумі 8 597 889,16 доларів США, що виникла станом на 01.07.2014 ролку та в еквіваленті становить 101 369 911,20 грн., та 86 623,95 грн., а разом 101 417 029,45 грн.;

- Договором про кредитну лінію у формі овердрафту №1505-14 від 06.06.2014 року в сумі 1 346 560,87 грн.

Загальна сума заборгованості ТОВ «Агрохолдинг» з повернення кредитних коштів, що визначена позивачем за чотирма Кредитними договорами станом на 01.07.2014 року, становить 204 146 292,52 грн. Згідно заяви про збільшення позовних вимог, позивачем визначено заборгованість відповідача в загальній сумі 231438346,82 грн.

Як вбачається з умов Іпотечного договору від 04.07.2014 року №3428 та Іпотечного договору від 04.07.2014 року №3433 оціненна вартість заставленого майна складає 66575000 грн. (будівлі та споруди) та 2627000 грн. (земельні ділянки).

Позивач в обґрунтування позову посилається на вартість предмету іпотеки, встановлену умовами Договорів іпотеки, з якою не погоджується відповідач, оскільки на момент розгляду справи вартість предмету іпотеки з часу укладення Іпотечних договорів значно змінилась (оцінка проводилась в гривні по курсу 11,892 грн. за дол. США), а на день розгляду справи курс дол.США збільшився більш ніж в два рази. У зв'язку з падінням курсу гривні та загальної економічної ситуації в країні, відбулись значні зміни на ринку нерухомості, тому встановлена в Іпотечних договорах вартсіть майна не відображає реальної вартосі предметів іпотеки та обсягу погашення за їх рахунок зобов'язань боржника за Кредитними договорами. В разі, якщо дійсна гривнева вартість буде встановлена більшою (у зв'язку зі знеціненням гривні) вартість заставленого майна спроможна погасити більший розмір заборгованості, що суттєво впливає на результат вирішення спору, врахування всіх обставин та інтересів обох сторін.

Судом враховано позицію Вищого господарського суду України, який в п. 4.4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.11.2014 року № 1 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів» зазначив, що у разі якщо право звернення стягнення на майно пов'язане з невиконанням зобов'язання, забезпеченого іпотекою, судам слід встановлювати загальний розмір вимог кредитора та виходити з того, що обов'язковою передумовою звернення стягнення на предмет іпотеки є встановлення судом факту невиконання основного зобов'язання.

Невиконання зазначеної передумови відповідно до частини другої статті 35 Закону України «Про іпотеку» є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки, але не перешкоджає зверненню з позовом до боржника про виконання забезпеченого іпотекою зобов'язання.

Господарським судам слід також враховувати, що виконання основного зобов'язання виключає можливість задоволення вимог за рахунок забезпечувального зобов'язання.

Разом з тим, наявність судового рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання грошових сум шляхом звернення стягнення на передане в іпотеку нерухоме майно.

Згідно розділу VII Листа Верховного Суду від 01.02.2015 року «Аналіз судової практики застосування судами законодавства, яке регулює іпотеку як заставу нерухомого майна»визначено, що резолютивна частина рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки повинна відповідати вимогам як ст. 39 Закону N 898-IV, так і положенням п. 4 ч. 1 ст. 215 ЦПК. Зокрема, у ній в обов'язковому порядку повинно бути зазначено: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; конкретний спосіб реалізації предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 39 Закону N 898-IV у разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначається початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації. У судовій практиці немає єдності щодо вирішення питання про критерії, які повинен застосовувати суд, визначаючи початкову ціну.

Разом із тим, вирішуючи зазначені питання, суди повинні виходити з того, що ціна предмета іпотеки встановлюється в самому договорі - відповідно до ч. 6 ст. 5 Закону N 898-IV вартість предмета іпотеки визначається за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або шляхом проведення оцінки предмета іпотеки відповідним суб'єктом оціночної діяльності у випадках, встановлених законом або договором. Якщо під час розгляду справи сторони з такою оцінкою погоджуються, то суд не має підстав її не брати до уваги, оскільки вона є умовою договору. Якщо між сторонами виникає спір щодо такої оцінки, то залежно від того, яка сторона її оспорює, ця сторона зобов'язана за змістом ч. 3 ст. 10, статей 11 та 60 ЦПК довести інший розмір, зокрема заявити клопотання про призначення та проведення відповідної судової експертизи. Початкова ціна предмета іпотеки не береться до уваги судом у разі заявлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на нього, оскільки згідно із ч. 3 ст. 37 Закону N 898-IV іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Відповідна позиція Верховного Суду свідчить про те, що наведена в іпотечному договорі ціна предмету іпотеки не має значення при заявленні позову про визнання права власності і необхідно визначати вартість предмета іпотеки на момент такого набуття (прийняття судового рішення) на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності, що в ході розгляду справи можливе шляхом призначення судової експертизи.

Суд не погоджується з позицією позивача щодо відсутності необхідності призначення експертизи, оскільки вартість предмету іпотеки має зазначатись в резолютивній частині рішення і має значення при визначенні обсягу фактично погашеного зобов'язання боржника за рахунок заставленого майна.

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутня оцінка вартості майна станом на момент прийняття судового рішення про визнання права власності на предмет іпотеки, відповідач заперечує прийняття судом за основу наведеної в договірах іпотеки вартості, як такої, що втратила актуальність і не відповідає фактичним обставинам, суд дійшов висновку про обґрунтованість необхідності призначення у справі судової експертизи для визначення фактичної вартості предмета іпотеки на момент набуття іпотекодержателем права власності на нього.

Крім того, враховуючи, що у справі заявлено про дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки, при цьому без вжиття кредитором заходів щодо стягнення заборгованості безпосередньох з боржника, суд враховує позицію розділу VII Листа Верховного Суду від 01.02.2015 року «Аналіз судової практики застосування судами законодавства, яке регулює іпотеку як заставу нерухомого майна» про те, що відповідно до положення ч. 3 ст. 39 Закону N 898-IV суд має право відмовити в задоволенні позову іпотекодержателя про дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю й не змінює обсяг його прав.

Верховний Суд України в узагальненні роз'яснив, що зазначене положення Закону N 898-IV є оціночним, у зв'язку із чим підлягає детальному мотивуванню в рішенні суду. У такому разі суд повинен дійти висновку про те, чи підпадає спірна ситуація, яка ним розглядається, під зміст цього оціночного поняття та чи не суперечить його застосування загальному змісту й призначенню права, яким урегульовано конкретні відносини. При цьому повинна бути врахована й співмірність заборгованості з вартістю іпотечного майна. Аналогічна позиція міститься в п. 41 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України N 5. Суди здебільшого дотримуються зазначеної позиції.

Таким чином, для визначення співрозмірності заборгованості з вартістю іпотечного майна, необхідно встановити дійсну ринкову вартість предмета іпотеки.

Відповідно до ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають про вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі. Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про судову експертизу».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Згідно з Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, в редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 року № 1950/5 до повноважень будівельно-технічної експертизи належить визначення вартості (дійсна, ринкова, залишкова, ліквідаційна, вартість ліквідації, спеціальна, інвестиційна тощо) будівель, споруд, їх частин (приміщення, квартири) та іншого нерухомого майна; оцінка земельних ділянок належить до компетенції земельно-технічної експертизи.

За таких обставин, для всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи суду слід встановити дійсну вартість предмету іпотеки, звернення стягнення на який заявлено в позові.

Враховуючи аргументовані, в тому числі документально, сумніви відповідача в достовірності та адекватності визначеної позивачем вартості предмету іпотеки, суд, враховуючи вищевикладене, вважає за необхідне клопотання відповідача про призначення у справі судової експертизи задовольнити, також для визначення вартості земельних ділянок призначити судову земельно-технічну експертизу.

Відповідно до частин другої та третьої ст. 41 ГПК України, остаточне коло питань, які мають бути роз'яснені судовим експертом, встановлюється господарським судом в ухвалі. Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про судову експертизу».

Витрати на проведення експертизи суд покладає на особу, яка заявила відповідне клопотання - на відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг».

Визначаючись з експертною установою, яка проводитиме експертизу, господарський суд враховує положення пункту 1.5. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року №53/5 (в редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 року № 1950/5) за приписами якої, експертизи проводяться, як правило, за зонами регіонального обслуговування.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь у судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення господарським судом судової експертизи.

Керуючись ст. 41, п.1 ч.2 ст. 79, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Призначити у справі №911/4862/14 судову будівельно-технічну та земельно-технічну експертизи для визначення дійсної (реальної) ринкової вартості предметів іпотеки за Іпотечним договором від 04.07.2014 року №3428 та Іпотечним договором від 04.07.2014 року №3433, проведення яких доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6).

2. На вирішення земельно-технічної експертизи поставити наступні питання:

2.1. Яка дійсна (реальна) ринкова вартість земельної ділянки площею 1,0341 га, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Ірпінь, смт. Гостомель, вул. Радгоспна, 34, якій присвоєно кадастровий номер: 3210945900:01:048:0047, цільове призначення обслуговування нежитлових будівель та споруд?

2.2. Яка дійсна (реальна) ринкова вартість земельної ділянки площею 0,4134 га, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Ірпінь, смт. Гостомель, вул. Радгоспна, 34, якій присвоєно кадастровий номер: 3210945900:01:048:0044, цільове призначення обслуговування нежитлових будівель та споруд?

2.3. Яка дійсна (реальна) ринкова вартість земельної ділянки площею 0,4089 га, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Ірпінь, смт. Гостомель, вул. Радгоспна, 34, якій присвоєно кадастровий номер: 3210945900:01:048:0043, цільове призначення обслуговування нежитлових будівель та споруд?

3. На вирішення будівельно-технічної експертизи поставити наступні питання:

3.1. Яка дійсна (реальна) ринкова вартість будівель та споруд: консервно-виробничий цех з підвалом, літ. А площею 2596,5 кв.м., склад для сировини, літ. Н площею 623,4 кв.м., ангар - дюралюмінієвий склад, літ. JI площею 163,2 кв.м., сторожка, літ. Ж площею 10,3 кв.м., ангар - дюралюмінієвий склад, літ. Ф площею 99,7 кв.м., водогінна вежа, 1, сховище з виробничим цехом, адміністративно-побутовими і допоміжними приміщеннями, літ. У площею 6 656,8 кв.м.

4. Витрати на проведення експертизи та організаційні питання, пов'язані з її проведенням, на даній стадії розгляду справи покласти на відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг», за клопотанням якого призначається експертиза.

5. Матеріали справи № 911/4862/14, в яких містяться всі наявні у суду копії документів, надіслати для здійснення експертизи до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, 6.

6. Зобов'язати сторони за першою вимогою експертів своєчасно подати необхідні для проведення експертизи матеріали (документи, зразки, пояснення тощо) безпосередньо до експертної установи та забезпечити допуск і належні умови для проведення експертизи. Попередити сторони про майнову відповідальність в порядку ст. 83 ГПК України у вигляді штрафу за ухилення від вчинення дій, обов'язок вчинення яких покладено господарським судом на сторони. Попередити учасників провадження у справі про кримінальну відповідальність згідно ст. 382 КК України за невиконання рішень, ухвал суду, що набрали законної сили.

7. Попередити експертів, що будуть здійснювати експертизу, про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.

8. По закінченню експертизи, висновок експерта разом з матеріалами справи № 911/4862/14, а також дані щодо витрат, пов'язаних з проведенням експертизи, подати господарському суду.

9. Зупинити провадження у справі № 911/4862/14 до закінчення експертних досліджень і отримання господарським судом висновків експертів.

10. Матеріали справи № 911/4862/14 надіслати до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, 6.

Суддя А.Ю. Кошик