Постанова

від 14.09.2016 по справі 911/4862/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" вересня 2016 р. Справа№ 911/4862/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Зеленіна В.О.

Жук Г.А.

За участю секретаря судового засідання Москаленко Г.С.

представників сторін:

від позивача - Бахмут Л.М., дов. № 3-131100/1493 від 02.02.2016 р.,

Гаріну О.А., дов. № 3-131100/1494 від 02.02.2016 р.;

від відповідача - Кубрак Ж.Б., дов. б/н від 17.08.2016 р,

розглянувши матеріали

апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг»

на рішення Господарського суду Київської області

від 12.05.2016 року

у справі № 911/4862/14 (суддя Кошик А.Ю.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та

Кредит»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг»

про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання

права власності

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 12.05.2016 року по справі № 911/4862/14 позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 12.05.2016 року по справі № 911/4862/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2016 року справу прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Зеленін В.О., Жук Г.А. та призначено до розгляду в судовому засіданні на 29.08.2016 року.

29.08.2016 року через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг» надійшло клопотання про витребування первинних бухгалтерських документів, детальних розрахунків з метою встановлення суми заборгованості.

29.08.2016 року через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» надійшли письмові пояснення, в яких позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2016 року було продовжено строк розгляду спору та відкладено розгляд справи на 07.09.2016 року.

05.09.2016 року через Відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг» надійшли письмові пояснення, в яких відповідач просить апеляційну скаргу задовольнити, а оскаржуване рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити в позові.

У судовому засіданні 07.09.2016 року було оголошено перерву в розгляді справи на 14.09.2016 року.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного судового рішення.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг» у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд рішення Господарського суду Київської області від 12.05.2016 року по справі № 911/4862/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представники Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» у поясненнях, наданих у судовому засіданні, заперечували проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, просили суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Стосовно клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг» про витребування первинних бухгалтерських документів, детальних розрахунків від 29.08.2016 року, колегія суддів дійшла висновку про відмову в його задоволенні з огляду на те, що в матеріалах справи містяться достатні докази для підтвердження розміру заборгованості, зокрема детальні розрахунки, виписки по рахункам. Натомість, відповідачем належним чином не спростовані надані розрахунки. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що розмір основного боргу перевищує вартість іпотечного майна більш ніж у два рази.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

20.08.2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» (далі - Банк, позивач, ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг» (далі - Позичальник, відповідач, ТОВ «Агрохолдинг») було укладено Договір про відновлювальну кредитну лінію № 44-01-07 (далі - Кредитний договір-1).

До Кредитного договору-1 неодноразово вносилися зміни. Між Банком та Позичальником було укладено 24 додаткові угоди до Кредитного договору-1 за період з 01.02.2008 року до 27.06.2014 року. З урахуванням усіх змін та доповнень, назву Кредитного договору-1 змінено на «Договір про невідновлювальну кредитну лінію № 44-01-07 від 20.08.2007 року».

Остаточною редакцією, встановленою Додатковою угодою № 27 від 27.06.2014 року передбачено наступне.

Згідно з п. 1.1 та п. 3.1 Кредитного договору-1, позивач відкрив відповідачу невідновлювальну кредитну лінію на загальну суму 2 310 000 доларів США, з терміном повернення кредитних ресурсів до 29.06.2018 року, з оплатою відсотків по ставці: 10,0 відсотків річних за період по 29.06.2018 року (для заборгованості, що обліковується на рахунку 20633057892004), 12,70 відсотків річних за період з 30.10.2013 року по 29.06.2018 року (для заборгованості, що обліковується на рахунку 20631057892006) та 25,4 відсотків річних за період з 29.06.2018 року по дату фактичного повернення кредитних коштів, а також у випадку порушення строків повернення коштів.

Відповідно до п. 3.4 Кредитного договору-1 нарахування і сплата процентів за користування кредитними коштами здійснюється щомісячно. Позичальник сплачує проценти в строк з 26 числа кожного місяця та не пізніше за останній робочий день кожного місяця. У зазначений строк сплачуються проценти, нараховані за користування кредитними коштами з 26 числа попереднього місяця до 25 числа поточного місяця (включно).

Позичальник сплачує відсотки, нараховані за користування кредитними коштами за період з 26.05.2013 року по 25.10.2013 року включно, щомісячно за наступним графіком: до 30.09.2014 року включно - 19 302,51 доларів США.

Сплата відсотків, які нараховані за період з 26.02.2014 року по 25.06.2014 року включно, а також відсотків, які будуть нараховані за період з 26.06.2014 року по 25.10.2014 року здійснюється з січня 2015 року по травень 2015 року щомісячно рівними частинами не пізніше останнього робочого дня кожного місяця.

Позичальник повинен сплатити проценти за останній звітний період (тобто звітний період, у якому настає термін повернення кредиту) не пізніше 29.06.2018 року.

У зв'язку з порушенням позичальником своїх зобов'язань щодо своєчасного погашення кредитних коштів, кредит було відкликано достроково.

Заборгованість ТОВ «Агрохолдинг» за Кредитним договором-1, станом на момент розгляду справи складає: 2 717 550,65 доларів США та 338 413,07 грн., що згідно курсу НБУ (станом на момент подання заяви про збільшення позовних вимог), в загальній сумі складає 58 416 682,66 грн., з яких: заборгованість за основним боргом 2 310 000,00 доларів США (що згідно курсу НБУ складає 49 368 280,50 грн.), заборгованість за нарахованими відсотками 407 550,55 доларів США (що згідно курсу НБУ складає 8 709 989,09 грн.), пеня за прострочення заборгованості по відсоткам 338 413,07 грн.

20.08.2007 року між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ТОВ «Агрохолдинг» укладено Договір про мультивалютну невідновлювальну кредитну лінію № 45-01-07 (далі - Кредитний договір-2).

До Кредитного договору-2 неодноразово вносилися зміни. Між Банком та Позичальником було укладено 27 додаткових угод до Кредитного договору-2 за період з 24.10.2007 року до 29.05.2014 року. З урахуванням усіх змін та доповнень, назву Кредитного договору-2 змінено на «Договір про невідновлювальну кредитну лінію № 45-01-07 від 20.08.2007 року».

Остаточною редакцією, встановленою Додатковою угодою № 15 від 18.02.2013 року передбачено наступне.

Згідно з п. 1.1 та п. 3.1 Кредитного договору-2, позивач відкрив відповідачу невідновлювану кредитну лінію на загальну суму 5 870 000 доларів США 00 центів, з терміном повернення кредитних ресурсів до 18.12.2014 року, з оплатою відсотків по ставці: 10,0 відсотків річних за період по 18.12.2014 року та 20,00 відсотків річних за період з 18.12.2014 року по дату фактичного повернення кредитних коштів, а також у випадку порушення строків повернення коштів.

Відповідно до п. 3.4 Кредитного договору-2 нарахування і сплата процентів за користування кредитними коштами здійснюється щомісячно. Позичальник сплачує проценти в строк з 26 числа кожного місяця та не пізніше за останній робочий день кожного місяця. У зазначений строк сплачуються проценти, нараховані за користування кредитними коштами з 26 числа попереднього місяця до 25 числа поточного місяця (включно).

Позичальник сплачує відсотки, нараховані за користування кредитними коштами за період з 26.05.2013 року по 31.10.2013 року включно, щомісячно за наступним графіком:

До 30.06.2014 року включно - 103 172,55 доларів США. Сплата відсотків, які нараховані за період з 26.02.2014 року по 25.05.2014 року включно, здійснюється в термін до 30.06.2014 року включно. Позичальник сплачує проценти за останній звітний період (тобто звітний період, у якому настає термін повернення кредиту) не пізніше 18.12.2014 року.

Заборгованість ТОВ «Агрохолдинг» за Кредитним договором-2, станом на момент розгляду справи складає: 7 192 605,81 доларів США та 3 393 225,26 грн., що згідно курсу НБУ (станом на момент подання заяви про збільшення позовних вимог), в загальній сумі становить 157 110 359,96 грн., з яких: заборгованість за основним боргом 5 870 000,00 доларів США (що згідно курсу НБУ складає 125 450 998,50 грн.), заборгованість за нарахованими відсотками 1 322 605,81 доларів США (що згідно курсу НБУ складає 28 266 136,20 грн.), пеня за прострочення заборгованості по основному боргу кредиту, відсоткам 3 393 225,26 грн.

01.04.2010 року між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ТОВ «Агрохолдинг» укладено Кредитний договір № 02-01-10 від 01.04.2010 року (далі - Кредитний договір-3).

До Кредитного договору-3 неодноразово вносилися зміни. Між Банком та Позичальником було укладено 18 додаткових угод до Кредитного договору-3 за період з 30.04.2010 року до 29.05.2014 року.

З урахуванням усіх змін та доповнень, назву Кредитного договору-3 змінено на «Договір про невідновлювальну кредитну лінію № 02-01-10 від 01.04.2010 року».

Остаточною редакцією, встановленою Додатковою угодою № 7 від 18.02.2013 року передбачено наступне.

Згідно з п. 1.1 та п. 3.1 Кредитного договору-3, позивач відкрив відповідачу невідновлювану кредитну лінію на загальну суму 8 170 000 доларів США 00 центів, з терміном повернення кредитних ресурсів до 30.06.2018 року, з оплатою відсотків по ставці: 10,0 відсотків річних за період з 11.09.2012 року по 30.06.2018 року та 20,00 відсотків річних за період з 30.06.2018 року по дату фактичного повернення кредитних коштів, а також у випадку порушення строків повернення коштів.

Відповідно до п. 3.4. Кредитного договору-3, нарахування і сплата процентів за користування кредитними коштами здійснюється щомісячно. Позичальник сплачує проценти в строк з 26 числа кожного місяця та не пізніше за останній робочий день кожного місяця. У зазначений строк сплачуються проценти, нараховані за користування кредитними коштами з 26 числа попереднього місяця до 25 числа поточного місяця (включно). Позичальник сплачує відсотки, нараховані за користування кредитними коштами за період з 26.05.2013 року по 31.10.2013 року включно, щомісячно за наступним графіком: До 30.06.2014 року включно - 144 208,61 доларів США. Сплата відсотків, які нараховані за період з 26.02.2014 року по 25.05.2014 року включно, здійснюється в термін до 30.06.2014 року включно.

Позичальник сплачує проценти за останній звітний період (тобто звітний період, у якому настає термін повернення кредиту) не пізніше за термін повернення кредиту, що вказаний у п. 1.1 цього договору, тобто до 30.06.2018 року.

У зв'язку з порушенням позичальником своїх зобов'язань щодо своєчасного погашення кредитних коштів, кредит було відкликано достроково.

Заборгованість ТОВ «Агрохолдинг» за Кредитним договором-3, станом на момент розгляду справи складає: 9 522 115,55 доларів США та 1 220 651,57 грн., що згідно курсу НБУ (станом на момент подання заяви про збільшення позовних вимог), в загальній сумі становить 204 723 020,15 грн., з яких: заборгованість за основним боргом 8 170 000,00 доларів США (що згідно курсу НБУ складає 174 605 563,50 грн.), заборгованість за нарахованими відсотками 1 352 115,55 доларів США (що згідно курсу НБУ складає 28 896 805,08 грн.), пеня за прострочення заборгованості по основному боргу кредиту, відсоткам 1 220 651,57 грн.

06.06.2014 року між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ТОВ «Агрохолдинг» укладено Договір про кредитну лінію у формі овердрафту № 1505-14 (далі - Кредитний договір-4).

За умовами Кредитного договору-4, позивач відкрив відповідачу кредитну лінію у формі овердрафту з лімітом визначеним у п. 2.1 цього Договору.

Відповідно до п. 2.1 Кредитного договору-4 встановлено ліміт кредитної лінії: на період з 06.06.2014 року до моменту виконання умов п. 6.1 цього Договору ліміт встановлюється у розмірі 1 700 000 грн., а з дати виконання умов п. 6.1 цього Договору по 29.10.2014 року максимальний ліміт кредитної лінії встановлюється у розмірі 8 150 000,00 грн. зі сплато відсотків по ставці визначеній в п. 4 даного Договору.

Заборгованість ТОВ «Агрохолдинг» за Кредитним договором-4, станом на момент розгляду справи складає 1 250 087,01 грн., з яких: заборгованість за основним боргом 859 641,25 грн., заборгованість за простроченими відсотками 339 734,91 грн.; пеня за несвоєчасне повернення кредиту та сплату процентів за користування кредитними коштами 50 710,85 грн.

Пунктом 6.1. Кредитних договорів-1, 2, 3 та п. 7.1 Кредитного договору-4 передбачено, що у разі непогашення відповідачем заборгованості за всіма Кредитними договорами або за одним із Кредитних договорів з моменту настання строку сплати відсотків, основного боргу або комісійного винагороди, передбачених Кредитними договорами, у Позивача настає право вимоги щодо сплати боргу в повному обсязі.

Таким чином, у зв'язку з простроченням сплати ТОВ «Агрохолдинг» за Кредитними договорами, загальна сума заборгованості з повернення кредитних коштів, станом на 01.07.2014 року, становила 204 146 292,52 грн. З урахуванням збільшення та уточнення розміру позовних вимог, загальна сума заборгованості склала 421 500 149,78 грн. (з розрахунку заборгованості в дол. США по курсу НБУ в гривні станом на дату останнього збільшення позовних вимог, що мало місце 12.08.2015 року).

Відповідно до ст. ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як передбачено ч.1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Приписами ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

За приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - п. 1 ст. 530 ЦК України.

Дослідивши подані до матеріалів справи первинні документи (банківські виписки), колегія встановила, що кредитування позичальника банком здійснювалося у відповідності до умов Кредитних договорів у визначеній в додаткових угодах валюті, що спростовує наведені відповідачем заперечення.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

У відповідності до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

З матеріалів справ вбачається, що Банк виконав свої зобов'язання за Кредитними договорами-1, 2, 3, 4 у повному обсязі, надавши відповідачу кошти в розмірі та на умовах, передбачених Кредитними договорами. У свою чергу, відповідач скористався кредитними коштами, однак свої зобов'язання за Кредитними договорами в частині повернення суми кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами належним чином не виконував.

Пунктом 5.1 гл. 5 Положення про організацію операційної діяльності в банках України визначено, що інформація, яка міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа.

Виписки з особових рахунків клієнтів, що є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

З огляду на вказане, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, є первинні документи, оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Доказом наявності заборгованості у спорах, що виникають з кредитних відносин, є первинний бухгалтерський документ у формі виписки банку по рахунку позичальника, де відображаються усі операції, які відбуваються з коштами.

Таким чином, банківські виписки по рахунку відповідача є належними доказами, що підтверджують факт здійснення господарських операцій між банком та позичальником, виконання банком у повному обсязі своїх зобов'язань за Кредитними договорами, надання позичальнику кредитних коштів у відповідних розмірах та не виконання останнім своїх грошових зобов'язань за зазначеними Кредитними договорами.

Враховуючи викладене, а також умови Кредитних договорів (із змінами та доповненнями) та здійснення часткових погашень, наявні банківські виписки, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про підтвердження матеріалами справи заборгованості відповідача за Кредитними договорами, яка, з урахуванням збільшення та уточнення позовних вимог, склала 421 500 149,78 грн. (з розрахунку заборгованості в дол. США по курсу НБУ в гривні станом на дату останнього збільшення позовних вимог, що мало місце 12.08.2015 року).

Задля забезпечення виконання зобов'язань відповідача за Кредитними договорами-1, 2, 3, 4 між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ТОВ «Агрохолдинг» укладено наступні договори іпотеки:

Договір іпотеки від 04.07.2014 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, Морозовою С.В., зареєстровано в реєстрі за № 3433.

За умовами Договору іпотеки № 3433 відповідачем передано в іпотеку Банку наступне нерухоме майно: нежитлові будівлі та споруди: консервно-виробничий цех з підвалом, літ. А, загальною площею 2 596,5 кв.м.; склад для сировини, літ. Н, загальною площею 623,4 кв.м.; ангар-дюралюмінієвий склад, літ. Д загальною площею 163,2 кв.м.; сторожка, літ. Ж, загальною площею 10,3 кв.м.; ангар-дюралюмінієвий склад, літ. Ф, загальною площею 99,7 кв.м.; водогінна вежа, 1; сховище з виробничим цехом, адміністративно-побутовими і допоміжними приміщеннями, літ. У, загальною площею 6 656,8 кв.м., що розташовані за адресою: Київська область, місто Ірпінь, селище міського типу Гостомель, вулиця Радгоспна 34, загальною площею - 10 149,9 кв.м,

Договір іпотеки від 04.07,2014 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, Морозовою С.В., зареєстровано в реєстрі за № 3428.

За умовами Договору іпотеки № 3428 відповідачем передано в іпотеку Банку наступне нерухоме майно: земельна ділянка несільськогосподарського призначення, загальною площею 1,8564 га, що складається з наступних окремих земельних ділянок: кадастровий номер: 3210945900:01:048:0047, загальною площею 1,0341 га; кадастровий номер: 3210945900:01.048:0044, загальною площею 0,4134 га; кадастровий номер 3210945900:01:048:0043, загальною площею 0,4089 га., що розташована на території Київської області, Ірпінського району, селищі міського типу Гостомель, вул. Радгоспна, 34.

З умов Іпотечного договору від 04.07.2014 року № 3428 та Іпотечного договору від 04.07.2014 року № 3433 вартість заставленого майна складає 66 575 000 грн. (будівлі та споруди) та 2 627 000 грн. (земельні ділянки).

Таким чином, для забезпечення виконання чотирьох наведених в позові Кредитних договорів було укладено 2 Договори іпотеки, кожний з яких виступає забезпеченням за всіма Договорами кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою про повернення коштів, які були залишені відповідачем без належного реагування.

Зокрема, листом-вимогою від 17.07.2014 року ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» звернувся до ТОВ «Агрохолдинг» та просив погасити заборгованість за Кредитними договорами, яка станом на 01.07.2014 року, становила 204 146 292,52 грн., у випадку невиконання вказаної вимоги, позивач попередив відповідача, що ним буде ініційовано звернення стягнення на предмет іпотеки.

Враховуючи невиконання вказаних умов, ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» звертаючись з позовом, послався на те, що він набув право на звернення стягнення шляхом визнання права власності на предмет іпотеки за:

- Іпотечним договором від 04.07.2014 року № 3428,

- Іпотечним договором від 04.07.2014 року № 3433,

у зв'язку з невиконанням Позичальником (відповідачем) своїх зобов'язань з повернення кредитних коштів за:

- Договором про відновлювальну кредитну лінію від 20.08.2007 року № 44-01-07;

- Договором про мультивалютну невідновлювальну кредитну лінію від 20.08.2007 року № 45-01-07;

- Кредитним договором від 01.04.2010 року № 02-01-10;

- Договором про кредитну лінію у формі овердрафту № 1505-14 від 06.06.2014 року.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Положеннями ст. 7 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання. Якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання.

Частиною 1 ст. 11 Закону України «Про іпотеку» визначено, що майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Положеннями ст. 328 Цивільного кодексу України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ч. 1 ст. 589 Цивільного кодексу України та ст. 33 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель має право у разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Як передбачено ч. 1 ст. 37 Закону України «Про іпотеку», іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Як передбачено положеннями п. 10 Договорів іпотеки, звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на розсуд іпотекодержателя: або за рішенням суду, або за виконавчим написом нотаріуса, або іпотекодержателем на умовах Іпотечного договору.

Пунктами 10.3, 10.3.1 Договорів іпотеки передбачено, що згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що містяться, зокрема у п. 10.3.1 цього договору, які надають право іпотекодержателю звернути стягнення на предмет іпотеки на підставі цього договору, шляхом прийняття/набуття іпотекодержателем предмету іпотеки у власність, в рахунок виконання зобов'язань по Основному зобов'язанню, у порядку, визначеному ст. 37 Закону України «Про іпотеку». При цьому це застереження визнається сторонам як договір про задоволення вимог іпотекодержателя.

Таким чином, правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовим наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки у рахунок виконання основного зобов'язання.

Правова позиція щодо можливості іпотекодержателя задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки за рішенням суду відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» викладена у постанові Верховного суду України від 11.12.2013 року у справі № 6-124цс13.

Постановою Верховного Суду України від 11.12.2013 року у справі № 6-124цс13 встановлено, що виходячи з положень ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, ч. 3 ст. 33, ст. 36, ч. 1 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки може бути здійснено шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення, якщо такий спосіб передбачено іпотечним договором.

За таких обставин, у зв'язку із порушенням позичальником, який також є іпотекодавцем основного зобов'язання за Кредитними договорами із змінами та доповненнями до них, виконання яких було забезпечено Договорами іпотеки, та неналежним виконанням відповідачем умов Кредитних договорів та Договорів іпотеки, позивач звернувся до суду з вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки, який належить відповідачу шляхом визнання права власності на нерухоме майно в рахунок погашення заборгованості.

При цьому, звертаючись з позовом, позивач визначив вартість майна згідно звіту від 24.06.2014 року, за яким вартість нежитлових будівель та споруд становить - 66 575 000,00 грн., а вартість земельних ділянок несільськогосподарського призначення - 2 627 000,00 грн. (т.3 а.с. 27,100).

Оскільки відповідач заперечував визначену позивачем вартість предметів іпотеки, встановлену умовами Договорів іпотеки, судом першої інстанції призначалась судова експертиза.

Висновком експерта № 14555/14556/15-42 від 21.04.2016 року встановлено вартість предмета іпотеки меншу ніж наведено позивачем в позові.

Проте, в останніх уточненнях позивач просив застосувати саме наведену в позові вартість предмета іпотека, при цьому відповідач не наполягав на застосуванні встановленої експертизою вартості предметів іпотеки.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, який не оскаржували сторони, щодо застосування вартості предмета іпотеки, виходячи з викладених позивачем в останніх уточненнях вимог та обставин.

Враховуючи встановлене вище, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог про звернення стягнення на предмети іпотеки за Іпотечними договорами від 04.07.2014 року № 3428, № 3433, вартість яких складає 66 575 000,00 грн., та 2 627 000,00 грн., шляхом визнання права власності на це майно, в рахунок часткового погашення заборгованості за Договорами кредиту-1, 2, 3 та 4.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, викладені Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг» в апеляційній скарзі, не знайшли підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Київської області від 12.05.2016 року по справі № 911/4862/14 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг» задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг» (апелянта).

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 12.05.2016 року по справі № 911/4862/14 залишити без змін.

2. Матеріали справи № 911/4862/14 повернути до Господарського суду Київської області.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді В.О. Зеленін

Г.А. Жук

Повний текст рішення складено 19.09.2016 року.