Постанова

від 06.05.2015 по справі 914/3312/13

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" травня 2015 р. Справа № 914/3312/13

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Дубник О.П.

Суддів Матущака О.І.

Скрипчук О.С.

при секретарі судового засідання Довгополові А.О.

розглянувши матеріали апеляційних скарг: Пісюри Ярослава Миколайовича без номера від 18.11.2013 року (вх. №05-05/2534/13 від 21.11.2013 року) та Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТзОВ) "ІПК Партнер" без номера від 18.11.2013 року (вх. №05-05/2603/13 від 26.11.2013 року)

на рішення Господарського суду Львівської області від 04.11.2013 року

у справі №914/3312/13 (суддя - П.Т. Манюк)

за позовом Заступника прокурора міста Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради, м. Львів

до ТзОВ "ІПК Партнер", м. Львів

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Богачика Романа Андрійовича, м. Дрогобич, Львівська область

про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності

за участю представників сторін:

від Пісюри Я.М.: Горпинюк І.Є., представник (довіреність в матеріалах справи)

від прокуратури: Яворський Я.Т., старший прокурор відділу Прокуратури Львівської області (посвідчення №011137);

від позивача: не з'явився (належно повідомлений);

від відповідача: не з'явився (належно повідомлений);

від третьої особи-1: не з'явився (належно повідомлений);

від третьої особи-2: не з'явився (належно повідомлений).

Судом роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 28, 29 Господарського процесуального кодексу України (надалі -ГПК України).

Відводів складу суду в порядку ст.20 ГПК України не заявлялось. Заяв про технічну фіксацію судового процесу від учасників судового процесу не надходило, у зв'язку із чим хід судового засіданні фіксується у протоколі.

Причини відкладення розгляду справи та зупинення провадження у ній викладені у відповідних ухвалах Львівського апеляційного господарського суду.

Позивач, відповідач та треті особи участі уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлялися, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованого поштового відправлення (т. 1, а. с. 147, 150, 151; т. 2 а. с. 39-41) та наявними у матеріалах справи копіями списків згрупованих рекомендованих відправлень Львівського апеляційного господарського суду (т. 1, а. с. 190, 191, 217, 237; т. 2 а. с. 48, 54).

Рішенням Господарського суду Львівської області від 04.11.2013 року у даній справі (суддя Манюк П.Т.) позов Заступника прокурора міста Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради до ТзОВ "ІПК Партнер", за участю третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: на стороні позивача - Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради; на стороні відповідача - Богачик Роман Андрійович про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності задоволено повністю. Витребувано з чужого незаконного володіння ТзОВ «ІПК Партнер» нежитлові приміщення, що знаходяться в м. Львові по вул. Городоцькій, 89, загальною площею 54, 1 кв. м., інвентаризаційна вартість 78 053,00 грн. та зобов'язано передати їх Львівській міській раді; визнано за Львівською міською радою право власності на вищевказані нежитлові приміщення та скасовано накладений ухвалою суду від 23.09.2013р., на ці приміщення арешт.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив із того, що нежитлові приміщення загальною площею 54, 1 кв. м, які знаходяться у м. Львові по вул. Городоцькій, 89 придбані ТзОВ «ІПК Партнер» у громадянина Богачика Р.А., однак, останній правом на його відчуження не володів. Зазначені приміщення є майном комунальної власності і належить територіальній громаді м. Львова та вибуло з її власності без її волі та належних правових підстав. На підставі ст. ст. 330, 387, 388, 392, 1212, 1213 ЦК України місцевий суд дійшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Не погоджуючись зі прийнятим рішенням з підстав порушення при його прийнятті норм матеріального та процесуального права, таке оскаржене в апеляційному порядку громадянином Пісюрою Я.М. та ТзОВ «ІПК Партнер».

Громадянин Пісюра Ярослав Миколайович в апеляційній скарзі вказує, що приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції порушив його права та інтереси, оскільки, спірне майно придбане ним на прилюдних торгах та належать йому на праві власності, а він навіть не був залучений до участі у справі. Скаржник вважає, що суд першої інстанції не мав права вирішувати питання про витребування майна із чужого незаконного володіння та визнати право власності на це майно без участі у справі його фактичного власника.

ТзОВ «ІПК Партнер» в апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції прийняв неправомірне рішення, оскільки, дані про реєстрацію майнових прав на нерухоме майно, гарантуються державою. На час придбання спірних нежитлових приміщень загальною площею 54, 1 кв. м, які знаходяться у м. Львові по вул. Городоцькій, 89 відповідачем, право власності на них було зареєстроване за Богачиком Р.А. (продавцем нерухомого майна), що свідчить про відсутність порушень з боку відповідача щодо придбання спірного майна. 12 липня 2013р. спірні нежитлові приміщення вибули із власності ТзОВ «ІПК Партнер» та у зв'язку із проведеними прилюдними торгами перейшли у власність до Пісюри Я.М..

Позивач, відповідач та треті особи правом визначеним ст. 96 Господарського процесуального кодексу України не скористалися, відзиву на апеляційну скаргу не подали.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, керуючись нормами ст. 101 ГПК України щодо меж перегляду справи в апеляційній інстанції, враховуючи те, що учасники процесу належним чином повідомлені про час та дату розгляду справи вважає, що є можливим прийняти за наслідками розгляду апеляційної скарги постанову в даному судовому засіданні.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційними скаргами, оцінивши зібрані по справі докази, дослідивши фактичні обставини у справі, колегія суддів прийшла до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції, при цьому, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду встановила наступні обставини та керувалася такими мотивами.

Ухвалою Дрогобицького районного суду Львівської області від 12.12.2011р. у справі №2-2899/11, визнано укладеною мирову угоду між Стецюком С.Т. та Богачиком Р.А. та визнано, зокрема, право власності на нежитлові приміщення, загальною площею 54,1 кв. м., що знаходяться по вул. Городоцькій, 89 у м. Львові за громадянином Богачик Р.А. (при перегляді за нововиявленими обставинами, ухвалою цього ж суду від 26.09.2013р. заявлений позов залишено без розгляду).

З наявної у матеріалах справи копії витягу № 35877348 від 17.10.2012р. про державну реєстрацію прав вбачається, що Богачик Р.А. являється власником нежитлових приміщень загальною площею 54, 1 кв. м., які знаходяться за адресою: Львівська область, м. Львів, вул. Городоцька, 89.

18 грудня 2012р. Богачик Р.А. продав вищевказані приміщення ТзОВ «ІПК Партнер», що підтверджується договором купівлі-продажу нежитлових приміщень, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Стефанюк О.І., зареєстрований у реєстрі за № 4963.

Дані про продаж нежитлових приміщень 18.12.2012р. занесені у держаний реєстр правочинів за реєстраційним № 5388402.

На підставі вищевказаного договору у Реєстр прав власності на нерухоме майно внесено запис № 3449 відповідно до якого з 25.12.2012р. право власності на нежитлові приміщення загальною площею 54, 1 кв. м. по вул. Городоцькій, 89 у м. Львові перейшло до ТзОВ «ІПК Партнер».

Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 26.02.2013р. у зв'язку із невиконанням зобов'язання за договором позики від 14.12.2012р. з ТзОВ «ІПК Партнер» стягнуто 55 000, 00 грн.. Через відсутність коштів на рахунку товариства та неможливість у зв'язку із цим виконати рішення Миколаївського районного суду Львівської області, державним виконавцем Личаківського ВДВС ЛМУЮ складено акт від 26.07.2013р. про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна загальною площею 54, 1 кв. м., що знаходиться за адресою Львівська область, м. Львів, вул. Городоцька, 89.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 07.05.2014р. у справі № 461/15123/13-ц (залишеного без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 17.12.2014р.) вбачається, що переможцем прилюдних торгів визнано громадянина Пісюру Я.М.. Факт придбання ним через прилюдні торги нежитлових приміщень по вул. Городоцькій, 89 підтверджується квитанціями від 05.07.2013р., 19.07.2013р. та 23.07.2013р. Окрім цього 26.07.2013р. приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Тертична Е.В. видано Пісюрі Я.М. свідоцтво № 2908 про право власності на спірне нежитлове приміщення та цією ж датою зареєстроване за Пісюрою Я.М. право власності на це майно.

Позивач, звертаючись 27.08.2013р. до Господарського суду Львівської області з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності на це майно зазнчає, що ТзОВ «Партнер ІПК» неправомірно набуто у власність нежитлові приміщення загальною площею 54, 1 кв. м., що знаходиться за адресою Львівська область, м. Львів, вул. Городоцька, 89, стверджуючи, тим самим, що власником спірного майна є саме ТзОВ «ІПК Партнер».

Відповідно до ч.1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч. 1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», що регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, визначено, зокрема, що право власності на нерухоме майно підлягає обов'язковій державній реєстрації.

З наявної у матеріалах справи копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 6989090 вбачається, що відомості про право власності Пісюри Я.М. на спірні нежитлові приміщення внесені у реєстр 26.07.2013р., номер запису 1856403 (такий номер запису міститься і у інформаційній довідці з Реєстру прав власності на нерухоме майно № 7642544 від 07.08.2013р., яка подана прокуратурою м. Львова, однак сам запис про нового власника нежитлових приміщень загальною площею 54, 1 кв. м., що знаходяться за адресою Львівська область, м. Львів, вул. Городоцька, 89 у цій довідці відсутній).

Про обізнаність Львівської міської ради щодо перебування спірного майна у власності громадянина Пісюри Я.М., а не ТзОВ «ІПК Партнер» свідчить також той факт, що позивач, під час розгляду даної справи господарськими судами, звернувся в Галицький районний суд м. Львова з позовною заявою до Пісюри Я.М. про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності.

Статтею 321 визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

З наведених вище норм права вбачається, що позивачем за віндикаційним позовом може бути неволодіючий власник, а відповідачем має бути незаконний володілець майна власника. Предметом віндикаційного позову є вимога про повернення індивідуально-визначеного майна з чужого незаконного володіння.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

На момент звернення до Господарського суду Львівської області (27.08.2013р.) прокуратури в інтересах держави в особі Львівської міської ради з позовом до ТзОВ «ІПК Партнер» про витребування майна (нежитлових приміщень загальною площею 54, 1 кв. м. по вул. Городоцькій, 89 у м. Львові) та визнання права власності на нього, право власності на це майно вже було зареєстроване за Пісюрою Я.М., а не ТзОВ «ІПК Партнер», тобто відповідач, на час звернення прокуратури в інтересах держави в особі Львівської міської ради з віндикаційним позовом до господарського суду, ні власником, ні володільцем речі, про витребування якої пред'явлено позов, не був.

Таким чином, не врахування вищезазначених фактів призвело до прийняття судом першої інстанції рішення, яке не відповідає обставинам справи, оскільки, такий вирішив питання про майно, що перебуває у власності громадянина Пісюри Я.М., відповідачем ж у даній справі виступало ТзОВ «ІПК Партнер», з чого слідує, що оскаржуване рішення прийняте за участі у справі неналежного відповідача.

Відповідно до ст. 24 ГПК України господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача. Господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем.

Статтею 1 ГПК України визначено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Статтею 21 ГПК України визначено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

Абзацом. 6 пункту 1.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 «про Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» визначено: якщо у розгляді справи господарським судом буде з'ясовано, що іншим або належним відповідачем у ній мала б бути особа, яка згідно з процесуальним законом не може бути учасником судового процесу в господарському суді, а позивач наполягає на розгляді відповідної справи саме господарським судом, останній не вправі ні залучати відповідну особу до участі у справі, ані припиняти провадження в ній, а повинен розглянути справу стосовно того відповідача, якому пред'явлено позовну вимогу, та прийняти рішення по суті справи (в тому числі про відмову в позові, якщо відповідач є неналежним).

Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає, що місцевим господарським судом неповно досліджені обставини справи, що призвело до прийняття невірного рішення, відтак, таке слід скасувати і в позові заступника прокурора міста Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради до ТзОВ «ІПК Партнер», за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору: на стороні позивача - Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради та на стороні відповідача - Богачика Р.А. про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності слід відмовити.

Згідно п. 2.2.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях (у тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Оскільки, предметом позову у даній справі є дві майнові вимоги, то відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, з Львівської міської ради слід стягнути: в доход спеціального фонду державного бюджету 3 441, 00 грн. судового збору за розгляд справи в місцевому господарському суді та 1720, 50 грн. на користь ТзОВ «ІПК Партнер» за розгляд справи в суді апеляційній інстанції.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України Львівський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги задоволити. Рішення Господарського суду Львівської області від 04.11.2013р. у цій справі скасувати і прийняти нове рішення. У позові Заступника прокурора міста Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради до ТзОВ "ІПК Партнер"за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Богачика Романа Андрійовича про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності відмовити.

2. Стягнути з Львівської міської ради (79000, м. Львів, пл. Ринок, 1, код ЄДРПОУ 04055896):

- в доход спеціального фонду державного бюджету (банк: ГУДКCУ у Львівській області; МФО: 825014; отримувач: УДК Личаківського району м.Львова; код ЄДРПОУ: 38007620; рахунок: 31215206783006) 3 441, 00 грн. судового збору за розгляд справи в місцевому господарському суді;

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІПК Партнер» (79014, м. Львів, вул. Б. Котика, 1, код ЄДРПОУ 38501586) 1720, 50 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційній інстанції;

Місцевому господарському суду видати наказ.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-І Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 12.05.2015 р.

Головуючий суддя Дубник О.П.

Суддя Матущак О.І.

Суддя Скрипчук О.І.