Ухвала

від 13.05.2015 по справі 908/4857/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

"13" травня 2015 р. Справа № 908/4857/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О., суддя Шевель О.В.

при секретарі Литвиновій К.О.

за участю представників:

апелянта - не з'явився,

боржника - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві (вх. №1927 З/2) на постанову господарського суду Запорізької області від 08.12.14р. у справі № 908/4857/14

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремако", м.Донецьк,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремако", м.Донецьк,

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою господарського суду Запорізької області від 08.12.2014р. (суддя Кричмаржевський В.А.) визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Ремако" банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії - ОСОБА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 (АДРЕСА_1). Постановлено оприлюднити на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про визнання боржника ТОВ "Ремако", код з ЄДР - 36470848, банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зобов'язано ліквідатора у визначеному законом порядку здійснити ліквідаційну процедуру, надати звіт про виконану роботу та ліквідаційний баланс для затвердження до 08.12.2015р.

Головне управління Державної фіскальної служби у м.Києві з постановою місцевого господарського суду не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким провадження у справі припинити, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Скарга обґрунтована тим, що боржник своїми діями унеможливив проведення перевірки. Вказане свідчить про можливість застосування процедури завідомо фіктивного банкрутства (чи доведення до банкрутства) з метою унеможливлення проведення контрольно-перевірочних заходів по реальним існуючим підприємствам, які скористались послугами по безпідставному формуванню валових витрат.

08.05.2015р. до суду від ліквідатора надійшло клопотання (вх. №7315), в якому ліквідатор просив розгляд справи провести без представника боржника за наявними в матеріалах справи документами. Також надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві, посилаючись на те, що оскаржувана постанова господарського суду жодним чином не порушує прав податкового органу та прийнята у повній відповідності до вимог чинного законодавства. Крім того, зазначив, що апелянт не набув процесуального статусу учасника провадження у справі про банкрутство та, відповідно, не має права на оскарження постанови про визнання боржника банкрутом.

Апелянт у судове засідання не з'явився, про причини не з'явлення суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалою суду від 24.03.2015р.

Колегія суддів, розглянувши доводи апелянта, перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві підлягає припиненню, виходячи з наступного.

Згідно ст.4 1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон про банкрутство), якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Як вбачається із матеріалів справи, 21.07.2014р. на загальних зборах учасників ТОВ "Ремако" (протокол №1/14.4) постановили припинити діяльність та ліквідувати Товариство з обмеженою відповідальністю "Ремако", створити комісію з припинення у складі голови ліквідаційної комісії - ОСОБА_1, встановити строк прийому претензій підприємств та інших кредиторів до ТОВ "Ремако" на протязі двох місяців з моменту опублікування повідомлення про ліквідацію ТОВ "Ремако" в офіційному виданні "Бюлетень державної реєстрації", доручити голові ліквідаційної комісії ОСОБА_1 опублікувати оголошення про ліквідацію ТОВ "Ремако", здійснити заходів щодо внесення інформації про рішення з ліквідації юридичної особи до Єдиного державного реєстру, зняття з обліку в органах державної податкової служби України, Пенсійному фонді України та фондах соціального страхування. Після вжиття усіх попередніх заходів, здійснити усі необхідні дії щодо реєстрації припинення.

21.07.2014р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис щодо припинення ТОВ "Ремако" за рішенням засновників.

У спеціалізованому друкованому засобі масової інформації "Бюлетень державної реєстрації" №290 (20) від 28.07.2014р. опубліковано оголошення про ліквідацію ТОВ "Ремако", строк пред'явлення вимог кредиторів - 30.09.2014р.

Із заявою про визнання кредиторських вимог до боржника звернулось ТОВ "Гранд-Трейдінг" в розмірі 63632,50 грн. та ТОВ "Торгівельний модуль" на загальну суму 45451,80 грн. Таким чином, загальна заборгованість складає 109088,30 грн.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ТОВ "Ремако" з 16.01.2012р. перебуває на обліку в ДПІ у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області.

28.10.2014р. голова ліквідаційної комісії ТОВ "Ремако" звернувся до ДПІ у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Державної фіскальної служби та Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області з повідомленням про припинення діяльності ТОВ "Ремако" та про надання інформації щодо наявності/відсутності заборгованості ТОВ "Ремако" перед бюджетом по сплаті податків.

Крім того, 29.10.2014р. головою ліквідаційної комісії ТОВ "Ремако" до Жовтневої ОДПІ м. Маріуполя надіслано письмове повідомлення щодо припинення діяльності ТОВ "Ремако" та про надання інформації щодо наявності/відсутності заборгованості ТОВ "Ремако" перед бюджетом по сплаті податків.

11.11.2014р. головою ліквідаційної комісії проведено інвентаризацію, за результатами якої встановлено недостатність активів ТОВ "Ремако", необхідних для погашення кредиторської заборгованості, та складено проміжний ліквідаційний баланс, затверджений протоколом №3/14.4 від 11.11.2014р. загальних зборів учасників ТОВ "Ремако".

11.11.2014р. на загальних зборах учасників ТОВ "Ремако" (протокол №4/14.4) постановили звернутися до господарського суду Запорізької області з заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ "Ремако" в порядку статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.11.2014р. прийнято заяву про порушення справи про банкрутство ТОВ "Ремако" на підставі ст.12, 95 Закону україни «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.11.2014р. порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремако", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

08.12.2014р. господарським судом Запорізької прийнято оскаржувану постанову.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Пунктом 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлено серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Частиною 1 статті 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подавати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

За таких обставин, в силу особливостей процедури банкрутства (стаття 4-1 Господарського процесуального кодексу України) коло осіб, які мають право оскаржувати судові рішення у справі про банкрутство, чинним законодавством звужено до учасників такої справи та для попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

Відповідно до приписів частини 1 статті 2 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Сторонами у справі про банкрутство згідно зі статтею 1 Закону про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут) .

Учасниками у справі про банкрутство згідно зі статтею 1 Закону про банкрутство є сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у проваджені у справі про банкрутство.

Частиною 8 статті 23 Закону про банкрутство унормовано, що вимоги конкурсних кредиторів, визнані боржником або господарським судом, вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою боржника, згідно з їхніми заявами, а за відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру відомості про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, згідно із заявами таких кредиторів та/або даними обліку боржника.

Згідно частини 1 статті 26 Закону про банкрутство протягом десяти днів після винесення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду розпорядник майна письмово повідомляє кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів, уповноважену особу працівників боржника та уповноважену особу засновників (учасників, акціонерів) боржника про місце і час проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення.

Учасниками зборів кредиторів боржника з правом вирішального голосу є конкурсні кредитори, визнані господарським судом та внесені до реєстру вимог кредиторів.

У зборах кредиторів боржника можуть брати участь із правом дорадчого голосу: кредитори, вимоги яких увійшли до реєстру вимог кредиторів окремо; представник працівників боржника; уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника; представник органу, уповноваженого управляти державним майном; арбітражний керуючий.

Не конкурсні кредитори - це особи, вимоги яких виникли до дня порушення справи про банкрутство, але заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі та їх вимоги віднесені законодавцем до категорії інших вимог, що погашаються у шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Вимоги не конкурсних кредиторів стосуються виключно власних прав, як грошового так і не грошового (майнового) характеру. Такий кредитор не може приймати участь у представницьких органах кредиторів з правом вирішального голосу, тобто такий кредитор не може впливати на юридичну долю боржника і на хід процедури банкрутства.

Не конкурсні кредитори не є стороною у справі про банкрутство, відтак, не мають права на оскарження процесуальних документів у справі про банкрутство, крім тих, які безпосередньо стосуються їхніх прав та обов'язків.

Враховуючи приписи Закону про банкрутство та виходячи з матеріалів справи, Головне управління Державної фіскальної служби у м.Києві не скористалось своїм правом бути учасником провадження у справі як конкурсний кредитор, оскільки у встановлений законом строк не звернулось до господарського суду із заявою, а тому не набуло права на оскарження процесуальних документів суду.

З огляду на наведені норми права та обставини справи, колегія суддів вважає, що, оскільки Головне управління Державної фіскальної служби у м.Києві не набуло статусу конкурсного кредитора у даній справі про банкрутство, його вимоги не внесені окремо до реєстру вимог кредиторів, відповідно не має права на оскарження постанови господарського суду Запорізької області від 08.12.2014 року.

Згідно зі статтею 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про припинення апеляційного провадження на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України щодо апеляційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві на постанову господарського суду Запорізької області від 08.12.2014 року у даній справі.

На підставі викладеного та керуючись статтями 80, 99, 101, 106 Харківський апеляційний господарський суд,

У Х В А Л И В :

Припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві на постанову господарського суду Запорізької області від 08.12.2014 року у справі № 908/4857/14.

Справу направити на розгляд до господарського суду Запорізької області.

Головуючий суддя Пуль О.А.

Суддя Білоусова Я.О.

Суддя Шевель О.В.