Ухвала

від 13.07.2015 по справі 908/4857/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

13 липня 2015 року Справа № 908/4857/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. (головуючого), Катеринчук Л.Й. (доповідача), Куровського С.В. розглянувши касаційну скаргу ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 16.03.2015 року у справі господарського суду№ 908/4857/14 Запорізької області за заявоюТОВ "Ремако" до ТОВ "Ремако" про визнання банкрутом ліквідаторТимченко С.Ю. В С Т А Н О В И В :

подана ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі - скаржником) касаційна скарга на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 16.03.2015 року у справі №908/4857/14 не може бути прийнята Вищим господарським судом України до розгляду, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з таких підстав.

Відповідно до частини 3 статті 111 ГПК України, якою встановлено форму та зміст касаційної скарги, касаційна скарга підписується особою, яка подала скаргу або її уповноваженим представником.

Частиною 1 статті 92 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Відповідно до частин 1, 3 статті 237 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Згідно з частинами 1, 2 статті 28 ГПК України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Частиною 2 статті 36 ГПК України передбачено, що письмові докази подаються до господарського суду в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Пунктом 2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011 року роз'яснено про те, що копії, які видаються органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та їх об'єднаннями усіх форм власності, повинні бути засвідчені з додержанням вимог пункту 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55, згідно з яким відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче підпису.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 111 3 ГПК України, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо касаційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

03.04.2015 року шляхом направлення поштового відправлення на адресу Харківського апеляційного господарського суду ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою за вих. №2791/9/26-55-10 від 30.03.2015 року на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 16.03.2015 року у справі №908/4857/14 за підписом виконуючого обов'язки начальника ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві ОСОБА_5, якого уповноважено на представництво інтересів податкової інспекції, як виконуючого обов'язки її керівника, згідно наказу Державної фіскальної служби України №774-о від 27.02.2015 року.

Однак, зазначений наказ не може вважатися належним доказом покладення на ОСОБА_5 виконання обов'язків керівника (начальника) ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві, що надає йому право, згідно частини 1 статті 28 ГПК України, вести справи цієї податкової інспекції в господарських судах, зокрема, підписувати від її імені касаційні скарги, оскільки додана до матеріалів касаційної скарги фотокопія наказу Державної фіскальної служби України №774-о від 27.02.2015 року не відповідає вимогам щодо засвідчення копій документів, які видаються органами державної влади України , згідно пункту 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55, а саме: не містить особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів, прізвища та назви посади, а також дати засвідчення копії, що проставляються нижче підпису .

За таких обставин, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню на підставі пункту 1 частини 1 статті 111 3 ГПК України.

Відповідно до частини 3 статті 111 3 ГПК України, після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, касаційна скарга може бути подана повторно.

На підставі викладеного та керуючись статтями 86, 111, пунктом 1 частини 1 статті 111 3 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 16.03.2015 року у справі №908/4857/14 повернути скаржнику.

Головуючий Н.Г. Ткаченко

Судді Л.Й. Катеринчук

С.В. Куровський