Ухвала

від 16.04.2015 по справі 808/4007/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

16 квітня 2015 рокусправа № 808/4007/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Ясенової Т.І.

суддів: Головко О.В. Суховарова А.В.

секретар судового засідання: Троянов А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (яка є правонаступником Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області) на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2014 року у справі 808/4007/14 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Пожзахист-2006" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,-

ВСТАНОВИВ:

В червні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Пожзахист - 2006" (далі - ТОВ „ Пожзахист - 2006") звернулося до суду із позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень форми «Р» від 13.06.2014 №00015908262201 та №00015808262201.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю висновків податкового органу про відсутність реального здійснення господарських операцій, оскільки перевіркою не було виявлено фактів відсутності належно оформлених первинних документів по господарських операціях з контрагентами позивача. Натомість господарські операції з контрагентами підтверджуються належним чином оформленими первинними документами, наданими позивачем до перевірки та позивач мав всі правові підстави для формування валових витрат та податкового кредиту за спірними операціями.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2014 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги представники позивача посилаються на безпідставність її доводів та просять залишити без змін постанову суду першої інстанції, як законну та обґрунтовану.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом встановлено, що на підставі наказу від 21.05.2014 №348 виданого ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя, згідно із пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового Кодексу України проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ „Пожзахист 2006" з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ „Євростиль ЛТД" по податку на додану вартість за грудень 2012 року, з податку на прибуток приватних підприємств за 4 квартал 2012 року, з ТОВ „Техносфера 2000" по податку на додану вартість за липень 2011 року та податку на прибуток приватних підприємств за 2 - квартали 2011 року.

За результатами перевірки складено акт перевірки від 29.05.2014 №40/08-26-22-01/34535681 відповідно до висновків якого встановлено порушення:

- пп.135.1 ст.135, п.135.2 ст.135, п.138.1, п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього на суму 38 410 грн., у тому числі по періодах: 2-3 квартали 2011 року - 4276 грн. (3 квартал 2011 року - 4276 грн.); 2012 рік - 34134 грн. (4 квартал 2012 року - 34134 грн.);

- п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на суму 36227 грн., у тому числі по періодах: липень 2011 року - 3718 грн., грудень 2012 року - 32509 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 13.06.2014 №00015808262201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 46 943 грн. 50 коп., у тому числі за основним платежем - 38 410 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 8 533 грн.50 коп.;

- від 13.06.2014 № 00015908262201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 45 283 грн. 75 коп., у тому числі за основним платежем - 36 227 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 9 056 грн.75 коп.

Підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень став висновок податкового органу щодо нереальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами ТОВ „Євростиль ЛТД" та ТОВ „Техносфера 2000", оскільки до перевірки не було надано документи, які б підтверджували факт перевезення товару, а також отримана інформація про наявність кримінальних проваджень щодо вказаних контрагентів.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що наданими позивачем, як під час проведення перевірки так і в судовому засіданні та перевіреними первинними документами у повному обсязі підтверджено реальність здійснення господарських операцій позивача з контрагентами, придбаний позивачем товар використано у власній господарській діяльності, що не заперечується і матеріалами перевірки, та відповідно правомірність формування позивачем валових витрат та податкового кредиту за вказаними господарськими операціями.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість вказаного висновку суду першої інстанції з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що у перевіряємий період ТОВ „Пожзахист 2006" мало господарські взаємовідносини з ТОВ „Техносфера 2000" та ТОВ „Євростиль ЛТД":

По ТОВ „Техносфера 2000"поставка проведена на підставі спрощеного договору укладеного шляхом обміну документами. Постачання підтверджується первинними документами та фактичним рухом товарів на підставі цих документів. Оплата за товар здійснювалася на підставі рахунків №0107 від 01.07.2011, №0507 від 05.07.2011, № 2707 від 27.07.2011, безготівковий розрахунок з контрагентом підтверджено банківською випискою від 27.07.2014. Товар переміщувався у відповідності до видаткових накладних №0107 від 01.07.2011; №0507 від 06.07.2011, №2707 від 27.07.2011 та отримувався відповідно до довіреностей №№000066, 000067, 000080. Окрім довіреностей, на фактичне підтвердження товару вказують прибуткові накладні ПН-0000405 від 05.06.2011, ПН-0000447 від 27.06.2011, ПН-0000406 від 06.07.2011. Переміщення товару та на його транспортування вказують квитанції з доставки та подорожні листи №003409 від 06.07.2011, №б/н від 07.07.2011, подорожній лист службового легкового автомобіля №7102 від 27.07.2011, який використовувався на підставі договору оренди з працівником ТОВ „Пожзахист-2006" №03/Г5 від 01.02.2008 з додатковими угодами до нього. На підставі зазначених документів, та фактичного отримання товару були оформлені податкові накладні 1, 7, 39.

Згідно зазначених документів ТОВ „Пожзахист-2006" фактично отримано та обліковано на склад наступний товар: кабель W4*0.22 екран 000м; кабель W8*0,22 екран. 1600м; кабель NHXH FE 180/Е30 00м; кабель W6 екран 1300м; кабель DRAKA F 30/60 1*2*0.8 1000м.

Придбані матеріали переважно придбані для використання їх на певних об'єктах та списувалися актами виконаних робіт та ресурсними відомостями до форм КБ-2 виконаних робіт.

Таким чином, всі придбані у ТОВ „Техносфера 2000" товарно-матеріальні цінності, використані у виробництві або реалізовані, та приймають участь у формуванні прибутку підприємства позивача в 2011 року.

По ТОВ „Євростиль ЛТД" договір укладено в простій формі, шляхом обміну документами. Постачання підтверджується первинними документами та фактичним рухом товарів на підставі цих документів. Оплата за товар здійснювалася на підставі рахунків № СФ 101207 від 12.12.2012, №СФ 101208 від 11.12.2012, безготівковий розрахунок з контрагентом підтверджено банківськими виписками від 14.12.2012, 03.01.2013. Товар переміщувався у відповідності до видаткових накладних № РН -1403 від 19.12.2012; № РН-140 від 19.12.2012, №РН-1402 від 19.12.2012, №РН-141 від 21.12.2012 та отримувався відповідно до довіреностей №№000249, 000254. Окрім довіреностей, на фактичне підтвердження товару вказують прибуткові накладні ПН-0000616 від 19.12.2012, ПН-0000614 від 21.12.2012, ПН-0000615 від 21.12.2012, №ПН-0000617 від 13.12.2012. На переміщення товару та його транспортування вказують квитанції з доставки та подорожні листи №102-00013115 від 19.12.2012, № б/н від 21.12.20112, № 101-33903841 від 13.12.2012. На підставі зазначених документів, та фактичного отримання товару були оформлені податкові накладні 56, 57, 66, 69, 78, 70.

Придбаний від ТОВ „Євростиль ЛТД" товар замовлявся з метою виконання зобов'язань за договором будівельного субпідряду №163/12.12М від 28.11.2012 укладеним з ТОВ „Рубікон-трейдінг" та використовувався безпосередньо ТОВ „Пожзахист-2006" при виконанні робіт. Передача товару оформлена видатковими накладними РН-0000015, РН-0000016, РН- 0000017. В підтвердження факту встановлення переданого до ТОВ „Рубікон-трейдінг" товару, останніми надано листа який засвідчує використання таких матеріалів та належність оформлених документів.

Відповідно пункту 14.1.27 статті 14 Податкового кодексу України, валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За приписами пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням встановлених законом обмежень. Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та інших документів.

Не включаються до складу валових витрат витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. Установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових, крім тих, що зазначені в законодавстві, заборонено (пп. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 ПК).

Відповідно до вимог пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України право на податковий кредит виникає незалежно від того, чи придбані товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту198.6 статті198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Нормами пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 9 Закону „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, що повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Досліджуючи питання щодо реальності здійснення господарських операцій з вказаними контрагентами, з урахуванням положень статті 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", судом першої інстанції встановлено, та перевірено судом апеляційної інстанції, що первинні документі надані позивачем під час перевірки та наявні в матеріалах справи відповідають вищенаведеним вимогам чинного законодавства та містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені для оформлення первинних документів.

З наданих позивачем первинних документів можливо встановити суть та зміст господарських операцій, вказані документи підтверджують фактичне отримання позивачем товару, що був предметом вищезазначених договорів та його оплату.

На поставлений товар контрагентами позивача виписано податкові накладні, на підставі яких сума податку на додану вартість внесена позивачем до складу податкового кредиту. Видані позивачеві контрагентами податкові накладні відповідають вимогам законодавства.

Використання позивачем придбаного товару у власній господарській діяльності підтверджено матеріалами справи, що не заперечується матеріалами перевірки

Доказів порушень відображення вищевказаних господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліку позивача матеріали справи не містять, як не містить таких висновків і акт перевірки.

Вказаним спростовуються доводи податкового органу щодо відсутності належних доказів реальності здійснення господарських операцій. При цьому, податковим органом не наведено в акті перевірки висновків щодо невідповідності вказаних первинних документів вимогам законодавства чи порушень відображення господарських операцій за вказаними договорами в бухгалтерському та податковому обліку позивача.

Досліджуючи питання щодо реальності здійснення господарських операцій з вказаними контрагентами, з урахуванням положень статті 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", судом першої інстанції встановлено, та перевірено судом апеляційної інстанції, що первинні документі надані позивачем під час перевірки та наявні в матеріалах справи відповідають вищенаведеним вимогам чинного законодавства та містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені для оформлення первинних документів.

З наданих позивачем первинних документів можливо встановити суть та зміст господарських операцій, вказані документи підтверджують фактичне отримання позивачем товару, що був предметом вищезазначених договорів та його оплату.

На поставлений товар контрагентами позивача виписано податкові накладні, на підставі яких сума податку на додану вартість внесена позивачем до складу податкового кредиту. Видані позивачеві контрагентами податкові накладні відповідають вимогам законодавства.

Використання позивачем придбаного товару у власній господарській діяльності підтверджено матеріалами справи, що не заперечується матеріалами перевірки

Доказів порушень відображення вищевказаних господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліку позивача матеріали справи не містять, як не містить таких висновків і акт перевірки.

Вказаним спростовуються доводи податкового органу щодо відсутності належних доказів реальності здійснення господарських операцій. При цьому, податковим органом не наведено в акті перевірки висновків щодо невідповідності вказаних первинних документів вимогам законодавства чи порушень відображення господарських операцій за вказаними договорами в бухгалтерському та податковому обліку позивача.

Судом першої інстанції вірно визнано необґрунтованими доводи податкового органу

щодо ненадання до перевірки доказів транспортування товару, оскільки нормами податкового законодавства товарно-транспортні накладні та подорожні листи не віднесено до обов'язкових документів ведення податкового чи бухгалтерського обліку, які би підтверджували здійснення господарської операції.

Таким чином, відсутність товарно-транспортних накладних при наявності інших первинних документів, не може бути належним доказом відсутності реального здійснення господарських операцій.

Податковий орган пов'язує не підтвердження реальності господарських операцій позивача з ТОВ „Техносфера 2000" та ТОВ „Євростиль ЛТД" наявністю кримінальних проваджень щодо посадових осіб вказаних підприємств.

Відповідно до пункту 4 статті 72 КАС України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Отже, вирок суду має преюдиціальне значення лише у визначених питаннях, а саме чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Враховуючи викладене, судом першої інстанції обґрунтовано визнано безпідставними доводи податкового органу про наявність вказаних кримінальних проваджень за відсутності рішення суду про визнання правочинів недійсними або відповідних вироків суду.

Посилання податкового органу, при розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 21 жовтня 2014 року, яким ОСОБА_1 - директора ТОВ „Техносфера 2000", визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого статтею 205 частиною 2 КК України, не спростовують реальність господарських операцій позивача з даним контрагентом, оскільки фінансового - господарські правовідносини між позивачем та даним контрагентом не були предметом дослідження у вказаній кримінальній справі.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись п.1ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2014 року у справі 808/4007/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: Т.І. Ясенова

Суддя: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров