Постанова

від 30.04.2015 по справі 821/4614/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/4614/14

Категорія: 8.3.13 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого -судді Романішина В.Л.,

суддів Димерлія О.О., Єщенка О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м.Одесі апеляційну скаргу Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 26 січня 2015 року у справі за позовом фермерського господарства «БДУ ІЛЬЇНА» до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2014 року ФГ «БДУ ІЛЬЇНА» звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Новокаховської ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26 листопада 2014 року №0002112200, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 17643,72 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 4410,93 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він не має обов'язку зі сплати орендної плати, оскільки договір оренди землі від 03.03.2077р. укладено між Бериславською районною державною адміністрацією та громадянином ОСОБА_1, а не з ФГ «БДУ ІЛЬЇНА». Також, позивач зазначив, що зміни до нормативно-правових актів з питань мінімального розміру орендної плати не можуть бути автоматичною підставою для виникнення у орендаря обов'язку для перерахування суми податкового зобов'язання по орендній платі з урахуванням таких змін, а у податкового органу права для самостійного донарахування платнику податків вказаного податку.

Новокаховська ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області проти позову заперечувала, зазначивши, що проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.п.288.5.1 п.288.5 ст.288 Податкового кодексу України в частині заниження розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, в результаті чого ФГ «БДУ ІЛЬЇНА» донараховано орендної плати за землю станом на 30.09.2014р. в розмірі 17643,7 грн. В задоволенні позову відповідач просив відмовити.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 26.01.2015р. позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Новокаховської ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області від 26.11.2014р. №0002112200.

Приймаючи вказане рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що ФГ «БДУ ІЛЬЇНА» не є орендарем земельної ділянки, тому приписи п.288.5 ст.288 ПК України щодо мінімального розміру орендної плати за земельну ділянку на позивача не розповсюджуються. Суд не взяв до уваги твердження відповідача про укладання договору оренди між позивачем та Бериславською районною державною адміністрацією як таке, що не підтверджене матеріалами справи. Діючим законодавством не передбачено автоматичного виникнення у фермерського господарства права оренди земельною ділянкою, яка перебуває в оренді у голови фермерського господарства.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, Новокаховська ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального права, та прийняти нову постанову, якою позов ФГ «БДУ ІЛЬЇНА» залишити без задоволення.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що під час прийняття оскаржуваного судового рішення судом не враховано самостійну подачу позивачем до Новокаховської ОДПІ декларації з плати за землю з додатком №1 «Відомості про наявність земельних ділянок», в якій документом, що посвідчує право власності та/або користування земельними ділянками вказано договір оренди землі від 03.03.2007р. №4АА002345-040771500001.

Належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду сторони в судове засідання не прибули, а тому на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу Новокаховської ОДПІ від 31.10.2014р. №414, згідно п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78, п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України, у період з 06.11.2014р. по 12.11.2014р. головним державним ревізором-інспектором відділу податкового аудиту Новокаховської ОДПІ Дікун Л.Я. було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ФГ «БДУ ІЛЬЇНА» з питань дотримання вимог податкового законодавства по орендній платі за землю за період з 01.04.2014р. по 30.09.2014р., за результатами якої складено акт перевірки №195/21-02-22-014/24874530 від 12.11.2014р.

У висновках акту перевірки вказується на порушення позивачем п.п.288.5.1 п.288.5 ст.288, розділу ХІ Податкового кодексу України в частині заниження розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, в результаті чого донараховано орендної плати за землю станом на 30.09.2014р. в сумі 17643,7 грн. (у т.ч. квітень 2014р. - 2940,62 грн., травень 2014р. - 2940,62 грн., червень 2014р. - 2940,62 грн., липень 2014р. - 2940,62 грн., серпень 2014р. - 2940,62 грн., вересень 2014р. - 2940,62 грн.).

Зокрема, в акті перевірки зазначено, що 03.03.2007р. між Бериславською районною державною адміністрацією (Орендодавець) та ФГ «БДУ ІЛЬЇНА» (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, умовами якого Орендодавець передає, а Орендар на підставі розпорядження голови Бериславської районної державної адміністрації від 17.08.2006р. №652 приймає в строкове користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 50 га (рілля), яка знаходиться в адміністративних межах Бургунської сільської ради Бериславського району, Херсонської області з метою створення ведення фермерського господарства строком на 49 років. Пунктом 9 договору оренди землі визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі на рахунок Бургунської сільської ради, на перші три роки - в розмірі земельного податку, з послідуючим переглядом. Умовами пунктів 10, 11, 13 договору оренди землі передбачено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції; періодичність внесення орендної плати - в порядку та строки встановлені законодавством України; розмір орендної плати переглядається у разі зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом. З дати укладення договору оренди землі будь-які зміни до нього не вносилися, в тому числі і щодо розміру орендної плати.

Новокаховська ОДПІ посилається на витяг відділу Держкомземагенства від 20.01.2014р. №01-44/8-137 про те, що нормативна грошова оцінка одиниці площі земельної ділянки з урахуванням коефіцієнту індексації (3,2) складає 1216807,66 грн. Позивач сплачував річну орендну плату в розмірі 0,1 % від нормативної грошової оцінки 1216807,66 грн. За період з квітня по вересень 2014 року сплачено 608,40 грн.

За розрахунками відповідача, у відповідності до п.п.288.5.1 п.288.5 ст.288 Податкового кодексу України, ФГ «БДУ ІЛЬЇНА» повинно було сплатити за 6 місяців 18252,12 грн. орендної плати (виходячи з розрахунку за рік 36504,24 грн. = 1216807,66 грн. х 3%) , недоплата склала 17643,70 грн.

26 листопада 2014 року, на підставі акту перевірки №195/21-02-22-014/24874530 від 12.11.2014р., Новокаховською ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0002112200, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 17643,72 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 4410,93 грн.

Задовольняючи позов ФГ «БДУ ІЛЬЇНА» про визнання протиправним та скасування вказаного податкового повідомлення-рішення суд першої інстанції виходив з того, що ФГ «БДУ ІЛЬЇНА» не є орендарем земельної ділянки за договором оренди землі від 03.03.2007р., у зв'язку з чим приписи п.288.5 ст.288 ПК України щодо мінімального розміру орендної плати за земельну ділянку на позивача не розповсюджуються. Колегія суддів не погоджується з таким висновком Херсонського окружного адміністративного суду. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, договір оренди 03.03.2007р. було укладено між Бериславською районною державною адміністрацією, як орендодавцем, та громадянином ОСОБА_1, як орендарем, який являється засновником ФГ «БДУ ІЛЬЇНА».

За умовами пункту 15 вказаного Договору земельна ділянка, що передається в оренду, має використовуватися виключно для ведення фермерського господарства.

Згідно ст.1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про фермерське господарство» фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Відповідно до ст.12 вказаного Закону землі фермерського господарства можуть складатися з: земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди. Право володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство.

Статтею 5 Статуту ФГ «БДУ ІЛЬЇНА» передбачено, що землі фермерського господарства можуть складатися з:

а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі:

б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві власності;

в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди;

г) земельної ділянки, що належить громадянам - членам фермерського господарства на праві оренди і використовується фермерським господарством для здійснення статутних цілей.

Права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство.

ФГ створене відповідно до законодавства України на виділених голові ФГ у довгострокову оренду для ведення фермерського господарства земельних ділянках: Договір оренди земельної ділянки від 03 березня 2007 року, виданий ОСОБА_1

Отже, ФГ «БДУ ІЛЬЇНА» використовує у своїй діяльності лише земельну ділянку відповідно до договору оренди від 03.03.2007р. Договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 50 га (рілля), яка знаходиться в адміністративних межах Бургунської сільської ради Бериславського району, Херсонської області, не міг бути укладений з ФГ «БДУ ІЛЬЇНА», як орендарем, оскільки у відповідності до ст.8 Закону України «Про фермерське господарство», укладення договору оренди земельної ділянки та його державна реєстрація є передумовою для державної реєстрації фермерського господарства як юридичної особи.

Колегія суддів знаходить обґрунтованими дії відповідача щодо нарахування орендної плати з юридичних осіб саме ФГ «БДУ ІЛЬЇНА», тобто особі, яка фактично використовує земельну ділянку, оскільки фізичні особи, які отримують в оренду земельні ділянки з цільовим призначенням «для ведення фермерського господарства» здійснюють діяльність на цих землях не особисто, а через створену ними юридичну особу - фермерське господарство. Лише за таких умов може бути дотримано вимоги цільового використання цих земель.

Надаючи правову оцінку доводам позивача, що зміни до нормативно-правових актів з питань мінімального розміру орендної плати не можуть бути автоматичною підставою для виникнення у орендаря обов'язку для перерахування суми податкового зобов'язання по орендній платі з урахуванням таких змін, колегія суддів приходить до наступного.

Зі змісту Земельного кодексу України та Закону України від 6 жовтня 1998 року №161-XIV «Про оренду землі» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) вбачається, що користування землею в Україні є платним.

З 1 січня 2011 року набрав чинності ПК України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, і, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За змістом п.п.9.1.10 п.9.1 ст.9 ПК України плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів, яка, в силу вимог п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14 цього ж Кодексу є податком і справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до п.269.1 ст.269 ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Останні ж, як визначає зміст п.п.14.1.73 п.14.1 ст.14 цього Кодексу, це особи, яким, зокрема, на умовах оренди надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності. Отже, ПК України визначив обов'язок орендаря сплачувати земельний податок у формі орендної плати.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п.14.1.136 п.14.1 ст.14 ПК України). Подібне визначення міститься й у ст.21 Закону України «Про оренду землі».

Справляння плати за землю, в тому числі й орендної плати, здійснюється відповідно до положень розділу ХIII ПК України.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, а підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п.288.1 ст.288 ПК України).

Підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 зазначеного Кодексу встановлено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється розділом XIII ПК України; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, та не може перевищувати, зокрема, для інших земельних ділянок, наданих в оренду, 12% нормативної грошової оцінки.

Тобто, законодавець визначив нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки, незалежно від того, чи співпадає її розмір із визначеним у договорі.

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Проаналізувавши наведені норми матеріального права, колегія суддів дійшла висновку, що з набранням чинності ПК України річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.

При цьому, виходячи із принципу пріоритетності норм ПК України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 ПК України, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2014 року у справі №21-274а14, яка, відповідно до ч.1 ст.244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Отже, річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, з 01.04.2014р. (дати набрання чинності змін, внесених до ст.288 ПК України Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» №1166 від 27.03.2014р.) повинен відповідати вимогам п.п.288.5.1 п.288.5 ст.288 ПК України.

На підставі викладеного вище, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, доведено порушення позивачем п.п.288.5.1 п.288.5 ст.288 Податкового кодексу України в частині заниження розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, у зв'язку з чим позов ФГ «БДУ ІЛЬЇНА» не підлягає задоволенню.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно п.1, п.4 ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Оскільки при прийнятті постанови Херсонський окружний адміністративний суд не надав відповідної правової оцінки всім матеріалам справи, а також допустив порушення норм матеріального права, постанова від 26 січня 2015 року підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови суду про відмову в задоволенні позову ФГ «БДУ ІЛЬЇНА».

Керуючись ст.ст. 185, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області задовольнити.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 26 січня 2015 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов фермерського господарства «БДУ ІЛЬЇНА» до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002112200 від 26 листопада 2014 року залишити без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Димерлій О.О.

Єщенко О.В.