Постанова

від 12.05.2015 по справі 822/303/15

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/303/15

Головуючий у 1-й інстанції: Блонський В.К.

Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.

12 травня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Сторчака В. Ю.

за участю:

секретаря судового засідання: Сокольвак Ю.В.,

представника третьої особи: Кучерука О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 (далі - позивач) до державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Теофіпольського районного управління юстиції Хмельницької області Коломисюка Юрія Володимировича (далі- відповідач), третя особа на стороні відповідача - селянське (фермерське) господарство "Кузьминці" с. Кузьминці Теофіпольського району Хмельницької області (далі - третя особа) про визнання рішення нечинним та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача в якому з уточненням позовних вимог просив: визнати нечинним рішення відповідача про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за № 18688415 від 17.01.2015; визнати нечинним рішення відповідача про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за № 18687557 від 17.01.2015; зобов'язати відповідача розглянути заяву позивача від 14.01.2015 за реєстраційним номером 9772006 та прийняти по ній рішення.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.03.2015 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу, представник третьої особи заперечив проти апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є власником земельної частки (паю), що розташована на території Поляхівської сільської ради Теофіпольського району, кадастровий номер НОМЕР_1.

Земельна частка (пай) перебувала в оренді у селянського (фермерського) господарства "Кузьминці" Теофіпольського району. 01 грудня 2011 року позивач та орендар уклали угоду про дострокове розірвання договору оренди земельної частки (паю) від 01.07.2007.

14 січня 2015 року позивач звернувся до відповідача із заявою в якій просив здійснити державну реєстрацію прав та їх обтяжень про припинення обтяження речового права на підставі угоди про дострокове розірвання договору оренди земельної частки (паю), але 19.01.2015 довідався, що рішеннями про зупинення розгляду справи № 18688415 та № 18687557 від 17.01.2015 відповідач зупинив розгляд його заяви в зв'язку з прийнятою ухвалою про тимчасовий доступ до документів слідчим суддею Хмельницького міськрайонного суду.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що так як відповідач не перевірив надані позивачем заяву та документи в повному обсязі до їх вилучення і при цьому не порушив строки для прийняття рішення, суд вважає, що після їх вилучення ним цілком правомірно прийнято рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень оскільки за повної відсутності документів у відповідача немає можливості прийняти будь-яке інше рішення як про реєстрацію прав так і про їх відмову.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з таких підстав.

Згідно статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" № 1952-IV від 01.07.2004 № 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно-офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно це єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.

До нерухомого майна відносяться земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення.

За приписами частини 1 статті 3, підпункту 2 пункту 1 частини 1 статті 4 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право постійного користування та право оренди земельної ділянки.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 2 статті 9 Закону № 1952-IV державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Згідно із частиною 1 статті 15 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:

- прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;

- встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;

- прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;

- внесення записів до Державного реєстру прав; видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

- надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Частиною 5 статті 15 Закону № 1952-IV передбачено, що державна реєстрація прав (надання відмови в ній) проводиться у строк, що не перевищує п'яти робочих днів (крім випадків, установлених частиною сьомою цієї статті) з дня надходження до органу державної реєстрації прав заяви про таку реєстрацію і передбачених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до нього, документів, необхідних для її проведення.

Судом першої інстанції встановлено, що 14.01.2015 позивач подав заяву про державну реєстрацію прав та їх обмежень та відповідні документи для здійснення державної реєстрації скасування права оренди земельної ділянки за селянським (фермерським) господарством "Кузьминці" Теофіпольського району Хмельницької області, яка знаходиться на території Поляхівської сільської ради за кадастровим номером НОМЕР_1 загальною площею 3,0826 га до Реєстраційної служби Теофіпольського районного управління юстиції Хмельницької області.

Вказана заява зареєстрована відповідачем у базі даних про реєстрацію заяв та запитів 14.01.2015 за № 9772006.

При цьому, 17.01.2015 до реєстраційної служби Теофіпольського районного управління юстиції звернувся старший слідчий в ОВС ВРЗССД СУ УМВС України в Хмельницькій області та надав ухвалу Хмельницького міськрайонного суду від 16.01.2015 про тимчасовий доступ до документів та провів вилучення заяв і документів поданих позивачем.

Зазначене підтверджується копією ухвали Хмельницького міськрайонного суду від 16.01.2015 (наявною в матеріалах справи) про тимчасовий доступ до документів, копією протоколу тимчасового доступу до речей та документів від 17.01.2015, копією опису речей і документів, які були вилучені слідчим на підставі ухвали суду.

За приписами статті 19 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав проводиться на підставі:

1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом;

2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону;

3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді;

4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом;

5) рішень судів, що набрали законної сили;

6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

2. Державна реєстрація обтяжень здійснюється на підставі:

1) встановленої законом заборони користування та/або розпорядження нерухомим майном;

2) рішень судів, що набрали законної сили;

3) постанови органів досудового слідства, державного виконавця про накладення арешту на нерухоме майно;

4) накладення заборони на відчуження нерухомого майна нотаріусом;

5) рішення органу місцевого самоврядування про віднесення об'єктів нерухомого майна до застарілого житлового фонду;

6) інших актів відповідних державних органів та посадових осіб згідно із законом;

7) договорів, укладених у порядку, встановленому законом.

Згідно з частиною 1 статті 22 Закону № 1952-IV у разі якщо документи для державної реєстрації прав та їх обтяжень подано не в повному обсязі, передбаченому нормативно-правовими актами, державний реєстратор у строк, встановлений частинами п'ятою, сьомою і восьмою статті 15 цього Закону для розгляду заявлених прав, приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і письмово повідомляє про це заявника.

При цьому відповідно до пункту 16 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 у разі подання документів, необхідних для проведення державної реєстрації речових прав, не в повному обсязі державний реєстратор приймає рішення про зупинення розгляду заяви, яке містить рекомендації щодо усунення обставин, що були підставою для його прийняття.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що державний реєстратор приймає рішення про зупинення розгляду заяви тільки в тому випадку коли документи для державної реєстрації прав та їх обтяжень подано не в повному обсязі, передбаченому нормативно-правовими актами, однак як вбачається з матеріалів справи, що державним реєстратором не перевірялися документи подані позивачем та не виносилось рішення про надання додаткових чи якихось інших документів.

За приписами ст. 23 Закону № 1952-IV державна реєстрація права власності та інших речових прав зупиняється у разі прийняття рішення суду про заборону вчинення дій, пов'язаних з державною реєстрацією таких прав.

Однак, як слідує з матеріалів справи, на даний час рішення суду про заборону реєстрації заяви позивача немає, і ухвала Хмельницького міськрайонного суду від 16.01.2015 про тимчасовий доступ до документів не є таким рішенням, оскільки вказаним рішенням не було заборонено вчинення дій, пов'язаних з державною реєстрацією прав, а лише тимчасово вилучено оригінали документів, і за своїми правовими наслідками дана ухвала не є підставою для зупинення державної реєстрації прав, а отже з цих підстав державним реєстратором неправомірно було зупинено державну реєстрацію.

Згідно пункту 13 Порядку заявник подає разом із заявою органові державної реєстрації прав, нотаріусові, особі, зазначеній у пункті 1-1 цього Порядку, необхідні для державної реєстрації прав документи, визначені цим Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату адміністративного збору.

Пунктом 27 Порядку передбачено, що заява, копії поданих заявником для проведення державної реєстрації прав документів, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, документ про сплату адміністративного збору, а також інші документи, що видані, оформлені або отримані державним реєстратором під час проведення державної реєстрації прав, у тому числі по одному примірнику витягу з Державного реєстру прав та свідоцтва (у разі його формування), долучаються ним до реєстраційної справи відповідно до законодавства.

Зміст даної норми засвідчує, що у реєстратора зберігаються всі належним чином завірені копії поданих позивачем документів, а слідчим були вилучені виключно оригінали поданих документів. Окрім цього, згідно ст. 159 Кримінально-процесуального кодексу України при вилученні документів Державний реєстратор міг і був зобов'язаний залишити у себе копії вилучених документів.

Таким чином відповідач приймаючи спірні рішення порушив вимоги положень ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України. Тому позовні вимоги позивача є правомірними та підлягають задоволенню.

Оцінюючи правильність обраного позивачем способу захисту порушеного права, шляхом визнання нечинними спірних ришень державного реєстратора, колегія суддів зауважує наступне.

Так, нечинним нормативно-правовий акт стає з дати набрання відповідним рішенням суду законної сили, а протиправність індивідуального акта виникає, у разі набрання рішенням суду про задоволення адміністративного позову законної сили, з моменту прийняття такого акта суб'єктом владних повноважень (вчинення дії або бездіяльності). Вимога про визнання протиправним (недійсним, незаконним, неправомірним, скасування) індивідуальних актів не містять різних способів захисту, а є одним і тим же способом, сформульованим у різних словесних формах.

Таким чином, у тих випадках, коли предметом спору є індивідуальний акт, дія або бездіяльність позовною вимогою за правилами КАС України має бути визнання такого акта, дії чи бездіяльності протиправними (недійсними, незаконними, неправомірними, скасування такого акту), а в разі оскарження нормативно-правового акта -визнання його нечинним.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом спору є рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Коломисюка Юрія Володимировича, яке в свою чергу є індивідуальним актом. Відтак, зважаючи на наведене вище, даний акт може бути визнаний судом протиправним (недійсним, незаконним, неправомірним, скасування).

Зважаючи на вказане, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Коломисюка Юрія Володимировича за № 18687557 від 17.01.2015, та № 18687557 від 17.01.2015. І з метою повногого захисту порушеного права зобовязати відповідача розглянути заяву позивача та прийняти рішення відповідно до наведених вимог закону.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, тобто прийнята постанова не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню з постановленням нової.

Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення: є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити повністю.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 березня 2015 року скасувати та прийняти нову.

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Коломисюка Юрія Володимировича, реєстраційної служби Теофіопольського районного управління юстиції Хмельницької області про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за № 18688415 від 17 січня 2015 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Коломисюка Юрія Володимировича, реєстраційної служби Теофіопольського районного управління юстиції Хмельницької області про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за № 18687557 від 17 січня 2015 року.

Зобов'язати державного реєстратора прав на нерухоме майно Коломисюка Юрія Володимировича, реєстраційної служби Теофіпольського районного управління юстиції Хмельницької області розглянути заяву ОСОБА_3 від 14 січня 2015 року за реєстраційним номером 9772006 та прийняти по ній рішення.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 12 травня 2015 року.

Головуючий Ватаманюк Р.В.

Судді Мельник-Томенко Ж. М.

Сторчак В. Ю.