Ухвала

від 27.08.2015 по справі 822/303/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" серпня 2015 р. м. Київ К/800/24870/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Кравцова О.В.,

суддів Донця О.Є.,

Логвинененка А.О.,

секретар судового засідання: Корінець Ю.О.,

за участю:

представника третьої особи Кучерука О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу селянського (фермерського) господарства «Кузьминці» на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Теофіпольського районного управління юстиції Хмельницької області Коломисюка Юрія Володимировича, третя особа на стороні відповідача - селянське (фермерське) господарство «Кузьминці», про визнання рішення нечинним та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

В січні 2015 року ОСОБА_3 (надалі - також позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Теофіпольського районного управління юстиції Хмельницької області Коломисюка Юрія Володимировича (надалі - Рєстратор, відповідач), третя особа - селянське (фермерське) господарство «Кузьминці» (надалі - третя особа, СГ «Кузьминці»), в якому, враховуючи уточнення позовних вимог, просив:

визнати нечинним рішення відповідача від 17 січня 2015 року № 18688415 про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень;

визнати нечинним рішення відповідача від 17 січня 2015 року № 18687557 про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень;

зобов'язати Реєстратора розглянути заяву позивача від 14 січня 2015 року за реєстраційним номером 9772006 та прийняти по ній рішення.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 5 березня 2015 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2015 року постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 5 березня 2015 року скасовано. Постановлено нову, якою позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням апеляційного суду, третя особа подала касаційну скаргу, в якій просила рішення апеляційної інстанції скасувати, залишивши в силі рішення першої інстанції.

Позивач надіслав до суду заперечення на касаційну скаргу, в яких вказав, що в рішенні апеляційної інстанції повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду відповідають дійсності і підтверджуються матеріалами справи. Також зазначив, що Реєстратор обґрунтував оскаржуване рішення не фактичними обставинами (вилучення документів), а вигаданими, отже прийняв рішення із неправильним застосуванням пункту 16 Порядку державної реєстрації прав та статей 22-23 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Заслухавши доповідь судді, представника третьої особи, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є власником земельної частки (паю), що розташована на території Поляхівської сільської ради Теофіпольського району, кадастровий номер 6824786000:04:006:0122.

Дана земельна частка (пай) перебувала в оренді у СГ «Кузьминці».

1 грудня 2011 року позивач та третя особа уклали угоду про дострокове розірвання договору оренди земельної частки (паю) від 1 липня 2007 року.

14 січня 2015 року позивач звернувся до Реєстратора із заявами № 9772006 та 9771527 щодо здійснення державної реєстрації прав та їх обтяжень про припинення обтяження речового права на підставі угоди про дострокове розірвання договору оренди земельної частки (паю).

16 січня 2015 року слідчим суддею Хмельницького міськрайонного суду постановлено ухвалу, якою дозволено старшому слідчому в ОВС СУ УМВС України в Хмельницькій області Лисюку О.І. та/або за його дорученням іншому співробітнику УМВС України в Хмельницькій області тимчасовий доступ до документів в оригіналах, а саме - до всіх без виключення документів, які стосуються перереєстрації та припинення договору оренди земельної ділянки, укладеного між «орендодавцем» ОСОБА_3 та «орендарем» СГ «Кузьминці» в особі директора Бойка С.І., з можливістю здійснити їх вилучення, які знаходяться у володінні реєстраційної служби Теофіпольського районного управління юстиції.

17 вересня 2015 року відповідач прийняв рішення про зупинення розгляду справи № 18688415 та № 18687557 у зв'язку із прийняттям вищезазначеної ухвали.

ОСОБА_3, не погодившись із прийняттям даних рішень, оскаржив їх в судовому порядку.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку про правомірність рішень Реєстратора, оскільки відповідач не перевірив надані позивачем заяви та документи в повному обсязі до їх вилучення, а без документів у Реєстратора відсутня можливість приймати будь-яке рішення як про реєстрацію, так і про її відмову.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 5 березня 2015 року та задовольняючи частково позовні вимоги, прийшов до висновку, щодо оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки ухвала Хмельницького міськрайнного суду від 16 січня 2015 року про тимчасовий доступ до документів не є рішенням про заборону вчинення дій, пов'язаних з державною реєстрацією таких прав.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 2 Закону України від 1 липня 2004 року N 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції від 14 жовтня 2014 року, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин; надалі - Закон N 1952-IV) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Пунктами 1, 2 частини другої статті 9 Закону N 1952-IV державний реєстратор:

- встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом);

відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень;

відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах;

наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону;

наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав;

- приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Отже, перед прийняттям рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, державний реєстратор здійснює перевірку поданої заяви та доданих до неї документів.

З матеріалів справи вбачається, що 16 січня 2015 року позивач звернувся до Реєстратора із заявами, а 17 січня 2015 року, на підставі ухвали Хмельницького міськрайонного суду від 16 січня 2015 року, дані документи були вилучені старшим слідчим в ОВС ВРЗССД СУ УМВС України в Хмельницькій області.

Частиною п'ятою статті 15 Закону N 1952-IV встановлено, що державна реєстрація прав (надання відмови в ній) проводиться у строк, що не перевищує п'яти робочих днів (крім випадків, установлених частиною сьомою цієї статті) з дня надходження до органу державної реєстрації прав заяви про таку реєстрацію і передбачених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до нього, документів, необхідних для її проведення.

Отже, законодавець встановлює строк для прийняття рішення державним реєстратором внаслідок розгляду поданих заяв та документів.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що відповідачем не було пропущено строку, встановленого чинним законодавством, для розгляду заяви позивача та прийняття рішень.

Згідно з частиною першою статті 22 Закону N 1952-IV у разі, якщо документи для державної реєстрації прав та їх обтяжень подано не в повному обсязі, передбаченому нормативно-правовими актами, державний реєстратор у строк, встановлений частинами п'ятою, сьомою і восьмою статті 15 цього Закону для розгляду заявлених прав, приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і письмово повідомляє про це заявника.

Отже, державний реєстратор має право на зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, якщо наявні не усі документи для здійснення даної дії

Таким чином, за повною відсутності документів, Реєстратор був позбавлений можливості прийняти рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Колегія суддів не погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що дії реєстратора є протиправними, оскільки він мав завірені копії вилучених документів, які могли бути перевірені і на підставі яких могла бути здійснена реєстраційна дія.

Статтею 16 Закону N 1952-IV регламентована процедура подання заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Відповідно до частини третьої статті 16 Закону N 1952-IV разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку.

Отже, здійснюючи перевірку копій документів, а не їх оригіналів, державний реєстратор порушив би процедуру розгляду даної заяви, що встановлена чинним законодавством.

Окрім того, не є правильним висновок суду апеляційної інстанції про те, що Реєстратор не здійснив державну реєстрацію внаслідок отримання рішення суду про заборону вчинення дій, пов'язаних із реєстрацією, оскільки відповідач не мав можливості вчинити дії щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень, передбачені Законом N 1952-IV, саме внаслідок відсутності оригіналів документів.

Відтак, виходячи з вищенаведених вимог чинного законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку щодо визнання протиправними та скасування рішень Реєстратора про зупинення розгляду заяв позивача про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17 січня 2015 року.

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване помилково.

Керуючись статтями 222, 226, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу селянського (фермерського) господарства «Кузьминці» задовольнити.

Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2015 року - скасувати.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 5 березня 2015 року - залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Кравцов О.В.

Судді Донець О.Є.

Логвинененко А.О.