Постанова

від 29.03.2011 по справі 2а/0470/1311/11

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2011 р. Справа № 2а/0470/1311/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Жукової Є.О.

при секретарі судового засідання Коваленко М.В.

за участю представника позивача ОСОБА_1

за участю представника відповідача ОСОБА_2

за участю представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Механіка»до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська про скасування податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИВ :

18 січня 2011 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Механіка», в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська від 06.12.2010р. №0100412301/1;

- визнати право ТОВ «Механіка» на зменшення податкових зобов'язань з податку на прибуток в сумі 186397грн. за рахунок врахування у складі валових витрат 936581грн., як фактично понесених витрат, що підтверджені даними первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, але не включені до декларації з податку на прибуток.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.01.2011р. провадження по даній справі було відкрито та призначено до судового розгляду.

Адміністративний позов обґрунтовано наступним.

11 листопада 2010р. податковим органом було винесено податкове повідомлення - рішення від 11.11.2010р №0100412301/0 за податковим зобов'язанням з податку на прибуток в сумі 354717грн. 60коп., з них 295598грн. - основний платіж, 59119грн. 60коп. - штрафні (фінансові) санкції на підставі акту від 27.10.2010р. №8702/23/23364176.

Позивач звернувся до відповідача із скаргою на зазначене повідомлення - рішення, але відповідачем було залишено податкове повідомлення - рішення від 11.11.2010р №0100412301/0 без змін та винесено податкове повідомлення - рішення від 06.12.2010р. №0100412301/1 за податковим зобов'язанням з податку на прибуток в сумі 354717грн. 60коп., з них 295598грн. - основний платіж, 59119грн. 60коп. - штрафні (фінансові) санкції.

Отже позивач не згоден з рішенням відповідача, та вважає його протиправним, а також просить визнати право ТОВ «Механіка» на зменшення податкових зобов'язань з податку на прибуток в сумі 186397грн. за рахунок врахування у складі валових витрат 936581грн., як фактично понесених витрат, що підтверджені даними первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, але не включені до декларації з податку на прибуток.

Представник позивача підтримав позовні вимоги та просили позов задовольнити в повному обсязі за викладених у ньому підстав.

Представники відповідача заперечували проти позовних вимог та просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на заперечення проти адміністративного позову від 11.02.2011р. вих.№4462/10/10-1.

Судом було досліджено наступні письмові докази, наявні в матеріалах справи: податкове повідомлення - рішення від 11.11.2010р №0100412301/0, скарга до Лівобережної МДПП від 16.11.2010р., рішення про результати розгляду скарги ТОВ «Механік» від 06.12.2010р., податкове повідомлення - рішення від 06.12.2010р. №0100412301/1, скарга до ДПА у Дніпропетровській області від 16.12.2010р., витяг з Акту перевірки від 27.10.2010р. №8702/23/23364179, додаток №1, договір від 31.05.2010р. №3105/Ф, додаток №1; договір №3105/Ф від 31.05.2010р.; накладна №01062 від 01.06.2010р.; рахунок №01062 від 01.06.2010р.; податкова накладна від 01.06.2010р. №01062; накладна №01064 від 01.06.2010р.; рахунок №01064 від 01.06.2010р.; акт №0106-1; податкова накладна від 01.06.2010р. №01064; накладна №03061 від 03.06.2010р.; рахунок №03061 від 03.06.2010р.; податкова накладна від 03.06.2010р. №03061; накладна №11061 від 11.06.2010р.; рахунок №11061 від 11.06.2010р.; податкова накладна від 11.06.2010р. №11061; рахунок №11062 від 11.06.2010р.; накладна №11062 від 11.06.2010р.; податкова накладна від 11.06.2010р. №11062; накладна №17061 від 17.06.2010р.; рахунок №17061 від 17.06.2010р.; податкова накладна від 17.06.2010р. №17061; накладна №18061 від 18.06.2010р.; рахунок №18061 від 18.06.2010р.; податкова накладна від 18.06.2010р. №18061; накладна №22061 від 22.06.2010р.; рахунок №22061 від 22.06.2010р.; податкова накладна від 22.06.2010р. №22061; накладна №25061 від 25.06.2010р.; рахунок №25061 від 25.06.2010р.; податкова накладна від 25.06.2010р. №25061; договір від 27.12.2007р. №1227/У, акт до договору №1227/У про виготовлення продукції з давальницької сировини від 27.12.2007р.; акт від 14.06.2010р.; акт від 11.06.2010р.; акт від 01.06.2010р.; акт 1 від 01.06.2010р.; акт 2 від 01.06.2010р.; статут ТОВ «Механіка»; свідоцтво про державну реєстрацію ТОВ «Механіка»; довідка з ЄДР; витяг з протоколу №2312 від 23.12.2003р.; наказ №1К1 від 23.12.2003р.; постанова від 13.12.2010р.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

27 жовтня 2010р. працівниками Лівобережної МДПІ м.Дніпропетровська була проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ «Механіка» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009р. по 30.06.2010р.

За результатами перевірки податковим органом був складений акт від 27.10.2010р. №8702/23/23364176 та винесено податкове повідомлення - рішення від 11.11.2010р. №0100412301/0, згідно якого позивачу було нараховане податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 354717грн. 60коп., з них 295598грн. - основний платіж, 59119грн. 60коп. - штрафні (фінансові) санкції.

Позивач оскаржував податкове повідомлення - рішення від 11.11.2010р. №0100412301/0 до Лівобережної МДПІ м.Дніпропетровська. За результатами розгляду скарги позивача, податковим органом було прийнято рішення від 06.12.2010р. про залишення скарги ТОВ «Механіка» без задоволення та винесення податкового повідомлення - рішення від 06.12.2010р. №0100412301/1 за податковим зобов'язанням з податку на прибуток в сумі 354717грн. 60коп., з них 295598грн. - основний платіж, 59119грн. 60коп. - штрафні (фінансові) санкції.

Згідно з результатами перевірки від 27.10.2010р. працівниками Лівобережної МДПІ м.Дніпропетровська було встановлено, що позивач знаходиться в правовідносинах з ТОВ «Гранд Гамма» (код ЄДРПОУ 37101792), яке перебуває на обліку в ДПІ у Печерському районі м.Києва.

ДПІ у Печерському районі м.Києва була проведена документальна виїзна перевірка ТОВ «Гранд Гамма» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.06.2010р. по 30.06.2010р., за результатами якої складено акт від 27.08.2010р. за висновками якого ТОВ «Гранд Гамма» у період з 01.06.2010р. по 30.06.2010р. не займалось фінансово - господарською діяльністю, а займалось діяльністю, спрямованою на здійснення операцій з метою надання податкової вигоди третім особам.

Отже, ДПІ у Печерському районі м.Києва були виявлені порушення вимог ч.5 ст.203, ч.ч.1,2 ст.215, ст.216, ст.662, ст.655 та ст.656 Цивільного кодексу України, ст.3 Закону України від 28.12.1994р. №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку» та ст.3 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», що підтверджується актом перевірки від 27.08.2010р.

В ході перевірки ТОВ «Механіка» 27.10.2010р. працівниками Лівобережної МДПІ м.Дніпропетровська було виявлено, що позивачем включено до складу валових витрат за первинними документами, складеними від імені ТОВ «Гранд Гамма» в червні 2010р. суму в розмірі 1847427грн. 69коп., в тому числі ПДВ в розмірі 307904грн. 60коп.

На виконання вимог п.1.32 ст.1, пп.4.1.1 п.4.1 ст.4, п.5.1 ст.5, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.5.11 ст.5, ст11 Закону України №334 «Про оподаткування прибутку підприємства» позивачем було включено до складу валових витрат оприбутковані товари (товарно - матеріальні цінності), отримані від ТОВ «Гранд Гамма» за договором від 31.05.2010р. №3105/Ф на підставі провинних документів згідно з додатком 1.

Поставка товару за договором від 31.05.2010р. №3105/Ф також підтверджується: актами приймання - передачі товару №0106-2 від 01.06.2010р. та №0106-1 від 01.06.2010р., що зазначено в акті перевірки від 27.10.2010р.

Відповідачем були зафіксовані первинні документи в акті від 27.10.2010р., як накладні, складені постачальником, тобто ТОВ «Гранд Гамма», на підставі яких ТОВ «Механіка» отримало товар, також відповідач вказує на те, що отриманий товар частково залишився на залишках товарів, як нереалізований, що підтверджує отримання позивачем товару у залишках станом на 30.06.2010р.

Згідно з постановою пленуму ВСУ від 06.11.2009р. №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи.

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

В судовому засідання представник відповідача надав суду постанову про порушення кримінальної справи від 13.12.2010р. старшим слідчим податкової міліції, посилаючись на підтвердження позиції відповідача щодо встановлення фіктивного правочину.

Суд не приймає до уваги зазначену постанову про порушення кримінальної справи, оскільки вона не є належним доказом фіктивності правочину з огляду на наступне.

Постанова старшого слідчого податкової міліції про порушення кримінальної справи від 13.12.2010р. не є належним доказом фіктивності правочину. При кваліфікації правочину за ст.228 ЦК судом повинно враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Зазначених доказів відповідачем суду надано не було.

Під час розгляду справи судом встановлено, що укладений між позивачем та ТОВ «Гранд Гамма» договір від 31.05.2010р. №3105/Ф не віднесено законом до нікчемних, також відсутні судові рішення про визнання його недійсним.

Таким чином, договір від 31.05.2010р. №3105/Ф укладений між позивачем та ТОВ «Гранд Гамма» не порушує вимоги ст.228 ЦК України.

Товар, отриманий позивачем від ТОВ «Гранд Гамма» у червні 2010р. був частково реалізований ТОВ «Механіка» відповідно до видаткових накладних №0601/01 від 01.06.2010р., №0611/02 від 11.06.2010р., №0616/02 від 16.06.2010р., №0621/01 від 21.06.2010р., №0611/01 від 11.06.2010р., №0630/01 від 30.06.2010р., №0614/01 від 14.06.2010р., №0618/01 від 18.06.2010р. В акті від 27.10.2010р. не зазначено порушень щодо передачі від ТОВ «Механіка» покупцям товарів або продукції, що була виготовлена з товарно - матеріальних цінностей ТОВ «Гранд Гамма». Отже, накладні на відпуск товарів покупцями мають всі обов'язкові реквізити первинного документу та підтверджують факт здійснення господарської операції та отримання доходу від реалізації товару.

Під час проведення перевірки позивач надав відповідачу первинні документи на підтвердження сум валових витрат ТОВ «Механіка», згідно декларацій з податку на прибуток підприємства та фактичних даних за період з 01.07.2009р. по 30.06.2010р. були вказані відхилення гр.3 - гр.2 (таблиця 1). Зазначені помилки не були виправлені в податковій звітності на момент перевірки.

Згідно з п.1.7 №327 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до п.п.2.3.2 №327 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно: висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю; у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень; зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів; у разі відмови посадових осіб суб'єкта господарювання надати перевіряючи письмові пояснення щодо встановлених порушень та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, факти відмови відобразити в акті.

Згідно з п.п.2.3.4 №327 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання (наприклад, "приховування об'єкта оподаткування", "розкрадання", "привласнення", "описка" тощо).

З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010р №2755-VI, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Правовідносини сторін щодо сплати загальнообов'язкових податків і зборів на момент проведення перевірки ТОВ «Механіка» регулювалися нормами Закону України №334/94-ВР від 28.12.1994р. «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України №2181-III від 21.12.2000р. «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який втратив чинність 01.01.2011р. також нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.5 ст.203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частина 1 та 2 ст.215 ЦК України визначає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу; недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Стаття 655 ЦК України передбачає, що за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 ст.55 ГК України визначає, що суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Відповідно до положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» затвердженого наказом МФУ від 24051995р. №88, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з ч.1 ст.207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Відповідно до п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 , п.п.5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами. Не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам. У разі коли сума виплат (заохочень) або її частина пов'язаним фізичним особам не визнаються валовими витратами, така сума (або її частина) є базою для нарахування внесків на соціальні заходи, передбачені пунктом 5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму недосплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, збільшеної в 1, 2 рази. Якщо платник податку поновить зазначені документи у наступних періодах, підтверджені витрати (з урахуванням сплаченої пені) включаються до валових витрат податкового періоду, на який припадає таке поновлення.

Згідно з п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Згідно з ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.3 ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Частиною 1 та 3 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.

У відповідності зі ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Заперечення проти адміністративного позову були надані представником відповідача в судовому засіданні за вих.№4462/10/10-1 від 11.02.2011р. та долучені до матеріалів справи судом 02.03.2011р.

Враховуючи викладене вище, відповідачем - суб'єктом владних повноважень не була доведена правомірність прийнятого рішення від 06.12.2010р. №0100412301/1, а наведені вище норми чинного законодавства України, в сукупності з доказами, дослідженими судом, доводять протиправність рішення Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська від 06.12.2010р. №0100412301/1.

Також, позивач просить суд визнати право ТОВ «Механіка» на зменшення податкових зобов'язань з податку на прибуток в сумі 186397грн. за рахунок врахування у складі валових витрат 936581грн., як фактично понесених витрат, що підтверджені даними первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, але не включені до декларації з податку на прибуток. Позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню, оскільки відповідачем обраний неналежний спосіб захисту своїх прав у відповідності до вимог ст.105 КАС України.

Предметом даного позову є визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська від 06.12.2010р. №0100412301/1 по податковому зобов'язанню з податку на прибуток в сумі 354717грн. 60коп., зазначене рішення ніякими чином не вплинуло на право ТОВ «Механіка» на зменшення податкових зобов'язань з податку на прибуток в сумі 186397грн. за рахунок врахування у складі валових витрат 936581грн., як фактично понесених витрат, що підтверджені даними первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, але не включені до декларації з податку на прибуток.

Суд вважає, що заперечення проти адміністративного позову Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська ґрунтуються на припущеннях щодо нікчемності угоди, укладеної між ТОВ «Механіка» та ТОВ «Гранд Гамма», без наявності належних та допустимих доказів, що не є підставою для відмови в задоволенні даного адміністративного позову.

Враховуючи викладене вище, суд вважає адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Механіка» таким, що підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Механіка» до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська про визнання про протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 06.12.2010р. №0100412301/0 та визнання права товариства з обмеженою відповідальністю «Механіка» на зменшення податкових зобов'язань з податку на прибуток в сумі 186397грн. за рахунок врахування у складі валових витрат 936581грн., як фактично понесені витрати, що підтверджені даними первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, але не включені до декларацій з податку на прибуток - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська від 06.12.2010р. №0100412301/1.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 18.03.2011р.

Суддя

ОСОБА_4