Постанова

від 29.10.2014 по справі 814/1502/14

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

29 жовтня 2014 року Справа № 814/1502/14

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Лісовської Н.В. за участю секретаря судового засідання Тимошевської О.І. у відкритому судовому засіданні розглянув адміністративну справу

за позовомТОВ "Агрофірма "Вісла", вул. Центральна, 35, с. Новоселівка, Арбузинський район, Миколаївська область, 55290

дореєстраційної служби Арбузинського районного управління юстиції Миколаївської області, пл. Центральна, 1, смт. Арбузинка, Арбузинський район, Миколаївська область, 55300

треті особи 1) відділ Держземагентства в Арбузинському районі Миколаївської області, вул. Шевченко, 208, смт. Арбузинка, Арбузинський район, Миколаївська область, 55300 2) ОСОБА_1, АДРЕСА_1 3) фермерське господарство "Коваль С.О.", вул. Центральна, 38, с. Мар"янівка, 55352 проскасування рішення від 14.01.2014 р. № 9893101, зобов'язання вчинити певні дії, За участю представників:

від позивача: Рибакової Л.А.,

від відповідача: Цимбаліст А.І.,

від третіх осіб 2, 3: ОСОБА_5,

від третьої особи 1: не з'явився

В С Т А Н О В И В:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Вісла" звернувся до суду з позовом до реєстраційної служби Арбузинського районного управління юстиції Миколаївської області за участю третьої особи відділу Держземагентства у Арбузинському районі Миколаївської області. Ухвалою від 24.06.2014 р. суд залучив до участі у справі в якості третіх осіб ОСОБА_1 і фермерське господарство "Коваль С.О.".

З урахуванням уточнених позовних вимог позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 14.01.2014 р. № 9893101, зобов'язати відповідача виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи щодо реєстрації договору оренди землі від 18.01.2011 р. між ОСОБА_1 і фермерським господарством "Коваль С.О.". Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем не враховано існування додаткового договору від 24.12.2013 р. № 2 до договору оренди землі від 29.05.2006 р. № 040600500420 між ОСОБА_6 (спадкоємцем якої є ОСОБА_1.) і позивачем. Первинний договір зареєстровано в книзі державної реєстрації договорів. Додатковий договір зареєстровано у Державному реєстрі земель.

Відповідач подав заперечення на позовну заяву, в яких вказано, що при реєстрації договору оренди землі фермерське господарство "Коваль С.О." подало витяг з Державного земельного кадастру від 24.12.2013 р., який не містив відомостей щодо позивача як землекористувача. Для проведення державної реєстрації заявником подані всі необхідні документи і в державного реєстратора були відсутні підстави для відмови в проведенні державної реєстрації договору оренди землі.

Третя особа фермерське господарство "Коваль С.О." надала письмові пояснення, згідно яких відповідач вчинив реєстраційні дії правомірно на підставі заяви представника фермерського господарства та правовстановлюючих документів. Відповідачем не порушено публічного порядку проведення державної реєстрації права оренди землі.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив суд відмовити у задоволені позову.

Представник третіх осіб просив відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні 29.10.2014 р. в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Вислухавши пояснення представників сторін і третьої особи, з'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд дійшов висновку, що позов не належить задоволенню, виходячи з наступного:

13.02.2012 р. ОСОБА_1 отримала державний акт ЯК № 819964 на право власності на земельну ділянку площею 7,12 га в межах території Новоселівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області.

18.01.2011 р. фермерським господарством "Коваль С.О." укладено договір оренди землі з ОСОБА_1 строком на 10 років.

13.01.2014 р. фермерське господарство "Коваль С.О." звернулося до відповідача з заявою про державну реєстрацію договору оренди землі від 18.01.2011 р. До заяви додано повний перелік документів, необхідних для проведення державної реєстрації договору оренди, серед яких був витяг з Державного земельного кадастру від 24.12.2013 р.

14.01.2014 р. відповідач прийняв рішення № 9893101 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за фермерським господарством "Коваль С.О.".

В обґрунтування позовних вимог позивач надав суду договір оренди землі (без дати, зазначено лише 2005 р.), за яким спірна земельна ділянка передана ОСОБА_6 (спадкоємицею якої є ОСОБА_1.) в оренду позивачу на 10 років. Надано також додатковий договір від 27.08.2007 р. № 306 до договору оренди землі від 29.05.2006 р. № 306 (примірник якого позивачем не надано) про продовження строку оренди до 15 років, а також додатковий договір від 24.12.2013 р. № 2, яким замінено орендодавця ОСОБА_6 на нового власника - ОСОБА_1

Суд зазначає, що предметом розгляду даної адміністративної справи не є визнання права користування земельною ділянкою за тією чи іншою особою, а є встановлення законності прийняття відповідачем рішення від 14.01.2014 р. № 9893101.

За правилами ст. 2 ч. 3 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст. 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:

1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;

2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;

3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;

4) внесення записів до Державного реєстру прав;

5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Державна реєстрація прав (надання відмови в ній) проводиться у строк, що не перевищує п'яти робочих днів (крім випадків, установлених частиною сьомою цієї статті) з дня надходження до органу державної реєстрації прав заяви про таку реєстрацію і передбачених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до нього, документів, необхідних для її проведення.

Відповідно до п. 92-93 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 р. № 703 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), під час розгляду заяви про державну реєстрацію, відповідно до якої державну реєстрацію прав у Державному реєстрі прав заявлено вперше, державний реєстратор використовує дані Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна для цілей справляння державного мита та/або перенесення записів про обтяження речових прав на нерухоме майно під час проведення державної реєстрації права власності або іншого речового права на таке майно.

Державний реєстратор встановлює наявність (відсутність) записів про:

1) державну реєстрацію права власності або іншого речового права на нерухоме майно у Реєстрі прав власності на нерухоме майно;

2) обтяження нерухомого майна іпотекою в Державному реєстрі іпотек;

3) обтяження речових прав на нерухоме майно в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна;

4) обтяження податковою заставою речових прав на нерухоме майно у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, порядок доступу до якого встановлює Мін'юст.

Відповідачем проведено зазначені вище дії та роздруковано довідки, в яких відсутня інформація про реєстрацію договору оренди землі між ОСОБА_6 або ОСОБА_1 і позивачем. Законодавство не містить обов'язку державного реєстратора перевіряти факт наявності зареєстрованого права оренди до 01.01.2013 р. Стосовно заяви позивача від 26.04.2013 р. щодо чинності договорів оренди, адресованої реєстраційній службі Миколаївської області та Державній реєстраційній службі України, суд зазначає, що державна реєстрацію прав та їх обтяжень здійснюється за заявочним принципом і державний реєстратор, при прийнятті рішення, виходить лише з тих документів, які додані до заяви. Позивач не зазначив про існування обставин, які перешкоджали йому зареєструвати договір оренди та додатковий договір до нього після змін у законодавстві з 01.01.2013 р.

Таким чином, суд встановив, що відповідач прийняв рішення від 14.01.2014 р. № 9893101 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за фермерським господарством "Коваль С.О." на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", з огляду на що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості (частина 1 статті 11 КАС).

Згідно ст. 71 ч. 2 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, ч.3 ст. 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Повний текст постанови суду буде виготовлено протягом п'яти робочих днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення/отримання копії постанови апеляційної скарги, вимоги до якої встановлені статтею 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний тест постанови

виготовлено та підписано суддею 03.11.2014 р.

Суддя Н. В. Лісовська