Постанова

від 13.05.2015 по справі 826/6474/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 травня 2015 року № 826/6474/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу

за позовом Заступника прокурора Подільського району м. Києва Білого О.В. в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ергон" про стягнення заборгованості

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник прокурора Подільського району міста Києва Білий О.В. звернувся до суду в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у місті Києві до ТОВ «Ергон» про стягнення податкового боргу в сумі 426953,6 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що у відповідач має податковий борг, який на день звернення до суду відповідачем не сплачено і існує більше 60 днів з дня надсилання податкової вимоги. Заходи по погашенню податкового боргу щодо боржника вичерпано і не призвели до погашення боргу, що є підставою для звернення до суду про стягнення боргу в судовому порядку.

Відповідач - ТОВ «Ергон» - письмових пояснень по суті позову не надав, хоча був належним чином повідомлений про відкриття скороченого провадження у справі.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується подання, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Ергон» подано до податкового органу податкову декларацію з плати за землю за 2014 рік від 14.02.2014, якою самостійно визначено суму грошового зобов'язання на рік в сумі 457 839,71 з щомісячною платою в сумі 38 153,31 грн.

З матеріалів справи вбачається, що загальна сума заборгованості відповідача по платі за землю з урахуванням часткової оплати за період лютий-грудень 2014 року, січень-лютий 2015 року становить 426 634,96 грн.

Згідно п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України), податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкове зобов'язання визначене самостійно платником в податковій декларації в силу положень п.54.1 ст.54 ПК України не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку і вважається узгодженим.

Відповідно до п.57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказів сплати вказаних вище самостійно визначених податкових зобов'язань відповідачем не надано.

З матеріалів справи вбачається, що податковим борг відповідача з плати за землю також виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 30.07.2014 №00010981503, яким відповідачу нараховано штраф в сумі 318,64 грн.

Відповідно до п. 58.1 ПК України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V ПК України, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 56.1 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п. 56.18. ст. 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Із змісту зазначеної законодавчої норми, з урахуванням вимог статті 102 Податкового кодексу України, випливає, що платник податків може звертатися до суду з вимогою щодо протиправності податкового повідомлення-рішення протягом 1095 днів з моменту отримання такого рішення.

За таких обставин строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду становить 1095 днів і обчислюється з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено. Зазначений строк продовжується на час досудового врегулювання спору - процедури адміністративного оскарження відповідного рішення до контролюючого органу (від дня подачі скарги до моменту отримання рішення контролюючого органу за результатами її розгляду).

З матеріалів справи вбачається, що податкове повідомлення рішення отримано представником відповідача 07.08.2014 , отже строк на оскарження такого податкового повідомлення-рішення на час звернення до суду з даним позовом не закінчився, а відтак податкове зобов'язання визначене згадуваним податковим повідомленням-рішенням є неузгодженим.

З урахуванням вищевикладеного, суд не вбачає правових підстав для задоволення позову в частині стягнення грошового зобов'язання визначеного податковим повідомленням-рішенням від 30.07.2014 №00010981503.

Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З матеріалів справи вбачається, що податковим органом на адресу відповідача скеровано податкову вимогу від 08.07.2014 №2235-25 на суму 45 101,87 грн, яка отримана представником відповідача 18.07.2014.

Оскільки податковий борг Відповідача до цього часу не переривався та не погашено в повному обсязі, то нові вимоги прийняттю не підлягали.

У зв'язку з тим, що відповідач не відреагував на вищезазначену вимогу та не погасив заборгованість, інші вимоги податковим органом не формувались.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування вищенаведених доводів позивача, в тому числі доказів погашення податкового боргу.

Відповідно до п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Виходячи з положень п. 95.1 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 93.5 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Органи державної податкової служби згідно п. 20.1.8 ст. 20 ПК України мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Беручи до уваги встановлені судом обставини, враховуючи те, що вжиті позивачем заходи щодо стягнення податкового боргу не призвели до позитивного результату (погашення податкового боргу), наявність у відповідача вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем; суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, а саме стягнення з відповідача податкового боргу на загальну суму 426 634,96 грн.

В решті позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.2, 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 183 2 , 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Ергон» (код ЄДРПОУ 31990017) заборгованість по платі за землю в сумі 426 634 (чотириста двадцять шість тисяч шістсот тридцять чотири) грн. 96 коп. на р/р 34129999700008 одержувач Управління Державної казначейської служби України у Подільському районі м. Києва (код ЄДРПОУ 37975298) банк одержувача Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку 820019.

3. Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.

Відповідно до п.п. 9, 10 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, визначені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Келеберда