Ухвала

від 02.07.2015 по справі 826/6474/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/6474/15 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І. Суддя-доповідач: Троян Н.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Бужак Н.П., Твердохліб В.А.,

за участю секретаря - Світного Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом Заступника прокурора Подільського району м. Києва Білого О.В. в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ергон» про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2015 року позовні вимоги задоволено частково.

Позивач, не погоджуючись із зазначеною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ «Ергон» подано до податкового органу податкову декларацію з плати за землю за 2014 рік від 14.02.2014, якою самостійно визначено суму грошового зобов'язання на рік в сумі 457 839 грн 71 коп. з щомісячною платою в сумі 38 153 грн 31 коп. Загальна сума заборгованості відповідача по платі за землю з урахуванням часткової оплати за період лютий-грудень 2014 року, січень-лютий 2015 року становить 426 634 грн 96 коп.

Окрім того, 14.07.2014 контролюючим органом проведено камеральну перевірку ТОВ «Ергон» за звітний податковий період 2013 року, в результаті чого складено акт №3603/26-15-03-18.

В наведеному акті відображено допущені ТОВ «Ергон» порушення норм податкового законодавства, а саме терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання по орендній платі за землю протягом строків, визначених п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (ПК України).

30 липня 2014 року керуючись висновками акту перевірки, контролюючим органом прийнято податкове-повідомлення рішення №00010981503 на суму 318 грн 64 коп., яке у свою чергу отримане 07.08.2014.

З метою стягнення зазначеної заборгованості, Заступник прокурора Подільського району м. Києва звернувся з відповідним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідач не відреагував на вимогу та не погасив заборгованість, та не надав суду доказів на спростування доводів позивача, в тому числі доказів погашення податкового боргу, виникають підстави для стягнення заборгованість по платі за землю в сумі 426 634 грн 96 коп.

Що ж стосується решти позовних вимог, судом першої інстанції зауважено на тому, що оскільки податкове повідомлення рішення отримано представником відповідача 07.08.2014, то строк на оскарження такого податкового повідомлення-рішення на час звернення до суду з даним позовом не закінчився, а відтак податкове зобов'язання визначене згадуваним податковим повідомленням-рішенням є неузгодженим.

На думку колегії суддів позиція суду першої інстанції є вірною з огляду на наступне.

Відповідно до положень частини першої ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 №2747-VI (КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Так, спірні правовідносини регулюються нормами Конституції України, Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI та іншими нормативно-правовими актами.

За приписами п. 58.1 ПК України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V ПК України, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 56.1 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п. 56.18. ст. 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Таким чином, судом першої інстанції вірно зазначено, що з урахуванням вимог статті 102 Податкового кодексу України, платник податків може звертатися до суду з вимогою щодо протиправності податкового повідомлення-рішення протягом 1095 днів з моменту отримання такого рішення, а тому відсутні правові підстави для задоволення позову в частині стягнення грошового зобов'язання визначеного податковим повідомленням-рішенням від 30.07.2014 №00010981503.

Водночас, судова колегія не приймає до уваги посилання позивача в своїй апеляційній скарзі на положення п. 57.3 ст. 57 ПК України, з огляду на наступне.

Так, за приписами наведеної норми передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Водночас, відповідно до підпунктів 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:

платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об'єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством;

дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;

рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків;

дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;

результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом встановлено порушення позивачем положень п. 287.3 ст. 287 ПК України, що і слугували для прийняття наведеного вище податкового повідомлення-рішення.

Так, згідно наведеної норми ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

З аналізу наведених правових норм та підсумку обставин справи, судова колегія не вбачає підстав пов'язувати допущені позивачем порушення із приписами підпунктів 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 ПК України та, як наслідок із порядком сплати податкових зобов'язань визначених п. 57.3 ст. 57 ПК України, адже в даному випадку платником податку порушено лише термін сплати самостійно визначених податкових зобов'язань.

З урахуванням викладеного, після детального з'ясування обставин справи та аналізу законодавчих норм, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що вимога позивача щодо стягнення податкової заборгованості по сплаті податкових зобов'язань визначених податковим-повідомленням рішенням №00010981503 на суму 318 грн 64 коп. є передчасною, а тому не підлягає задоволенню.

Згідно із частини першої ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у місті Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Н.М. Троян

Судді: Н.П. Бужак,

В.А. Твердохліб

.

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Бужак Н.П.

Твердохліб В.А.