Ухвала

від 12.05.2015 по справі 826/1102/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/1102/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А. Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

12 травня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіПетрика І.Й. СуддівКлючковича В.Ю., Собківа Я.М., При секретарі судового засіданняВаляєвій Х.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Катан-Авто» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Катан-Авто» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Катан-Авто» пред'явило позов до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.09.2014 року № 0005892203, відповідно до якого позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» 86 666 грн. за основним платежем та на 21 667 грн. за штрафними санкціями.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 березня 2015 року в задоволені позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Катан-Авто» (код з ЄДР 37064117) з питань взаємовідносин з ТОВ «Матадор Трейдінг» (код з ЄДР 23236024; місцезнаходження на час розгляду справи: Донецька область, м. Краматорськ, бульвар Краматорський, 41) за квітень 2014 року.

За результатами перевірки складено акт від 01.09.2014 р. № 3785/26-58-22-03-17/37064117) (далі - Акт перевірки), яким встановлено порушення п. 185.1., 198.3. ПК України та призвело до заниження ПДВ за квітень 2014 р. на 86 666 грн.

На підставі вказаних висновків Акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.09.2014 року № 0005892203, відповідно до якого позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» 86 666 грн. за основним платежем та на 21 667 грн. за штрафними санкціями.

Позивач не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що обґрунтованість та законність прийняття податкового повідомлення-рішення відповідачем суду доведена, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів погоджується із огляду на наступне.

Згідно з пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг.

При цьому згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (пункти 14.1.156, 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України )

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно із частини другої ст. 3 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність.

Частиною першою ст. 9 цього Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Частиною 2 визначено перелік обов'язкових реквізитів первинних документів: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ обумовлено придбанням товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів і податкових накладних.

Як встановлено матеріалами справи, між позивачем та ТОВ «Матадор Трейдінг» підписано договір від 30.04.2014 р. про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів. Згідно із договором роботи виконуються за адресою м. Київ, вул. Сумська, 3. Доставка автотранспорту для обслуговування здійснюється замовником (позивачем).

За договором складено рахунок-фактуру від 30.04.204 р., акт здачі робіт від 30.04.2014 р. № МТ 000001080, податкова накладна від30.04.2014 р. № 228 Номенклатура поставки - «комплексне обслуговування автобусів у квітні 2014 р.». Загальна сума 519 996 грн. у т.ч. ПДВ 86 666 грн.

Крім того, 30.04.2014 р. складено наряд-закази для ремонту автомобіля Ютонг 6831 д/н. АА 2021 АА, Мерседес АА 2070 АА відповідно на суми 300 507 грн. з ПДВ, 219 489 грн. з ПДВ. Автомобілі знаходились на той час у користуванні позивача для надання послуг з перевезення. Наряд-закази передбачено (у першому випадку): розбірка, збірка, фарбування, ремонт ходової частини, ремонт КПП, ремонт паливної апаратури, заміна лобового скла, заміна передньої панелі, а також використання при цьому: метал, фарбу, вуглекислоту, круг, тягу продольну, тягу поперечну, гальма барабан, тяга задня лучева, первинний вал, вторинний вал, шестерня, вилка, набір прокладок, корзина щеплення, диск щеплення, підшипник вижимний, насос ТНВД, лобове скло, передня панель.

За другим наряд-заказом передбачено: ремонт двигуна, ремонт КПП, ремонт моста, ремонт електрообладнання, ремонт пнемо системи, з використанням: поршень, набір прокладок, вкладиш шатунний, мастило, первинний вал, вторинний вал, набір прокладок, шестерні, вилка, мастило, шестерня, прокладки, сальник, мастило, пнемо клапан, пнемо-кран, манжет, генератор, блок управління кондиціонера, блок запобіжників

Оплата проведена 19.06.2014 р., 09.07.2014 р., 10.07.2014 р., 18.07.2014 р. відповідно сумами 65000 грн., 79700 грн., 79100 грн., 79 100 грн.

Сума ПДВ задекларована у складі податкового кредиту позивача за квітень 2014 р.

Колегія суддів зазначає, що податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної значимості (сили), крім іншого, мають бути складені за фактично вчиненою операцією, повинні мати всі обов'язкові реквізити, містити відомості про господарську операцію, про зміст та обсяг операцій, та бути підписані уповноваженими особами, що надає первинному документу юридичну значимість для цілей відображення фактично вчинених операцій у бухгалтерському та податковому обліку.

Правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкових вигод виникають за наявності сукупності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість формування спірних сум податкового кредиту та які є передумовою їх формування.

Зокрема, такі правові наслідки наступають у разі: (1) фактичного (реального) здійснення господарських операцій, які є об'єктом оподаткування; (2) документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; (3) придбання товарів/робіт/послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності; (4) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); (5) наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам ст. 201 ПК України та підписана уповноваженою особою, (6) наявності ділової мети, розумних економічних причин (причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності - п/п. 14.1.231. ПК України ).

При цьому, суть останнього, слід розуміти так, що діяльність платника податків не ставиться під сумнів, якщо у неї є розумна ділова мета.

Недоведеність наявності зазначених чинників, з якими наведені вище норми законодавства пов'язують можливість формування платником податків податкових вигод, зокрема, недоведеність фактичного здійснення певних операцій (нездійснення операцій), позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на формування цих податкових вигод, навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/робіт/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників певних операцій. При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкових вигод.

Як встановлено судом, всі супроводжуючі документи щодо виконання договору складені в один день, тобто, передбачалося виконання всього масиву обумовлених послуг протягом одного дня - 30.04.2014 р., що у свою чергу передбачає наявність у контрагента матеріально-технічної бази та кваліфікованого персоналу.

Як вбачається із податкової звітності за 2 квартал 2014 р., кількість працюючих (у т.ч. тих, хто працює за цивільно-правовими договорами) - 1 особа, а отже, враховуючи значний масив обмовлених робіт, наведене вказує на очевидну фізичну неможливість виконати всі обумовлені роботи протягом одного дня однією особою - директором та одночасно бухгалтером ТОВ «Матадор Трейдінг» Гайсюк Г.Г.

Позивачем не надано актів передачі транспорту в роботу/ремонт та актів про повернення транспорту з роботи, що є звичайною діловою практикою при виконання такого роду операцій у т.ч. для забезпечення відповідальності виконавця у разі пошкодження прийнятого в ремонт транспорту.

При цьому, відносно доводів позивача про те, що роботи виконувались протягом всього квітня місяця 2014 р., а 30.04.2014 р. лише все було оформлено документально, слід зазначити, що договір не містить положення відносно того, що його положення застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладання, можливість щодо чого передбачена положеннями ч. 3 ст. 631 ЦК України , а відтак обставини, на які посилається позивач, є недоведеними та, відповідно, при вирішенні справи судом до уваги не беруться.

З акту від 13.06.2014 р. відносно ТОВ «Матадор Трейдінг» та з аналізу податкової звітності вбачається, що товариством додаток АМ до декларації з податку на прибуток за 2013 рік не подавався, а відтак і не декларувалась наявність основних фондів.

Загалом за квітень 2014 року ТОВ «Матадор Трейдінг» задекларовано операцій з реалізації на 7 322 005 грн. (без ПДВ), що у свою чергу та з урахуванням операцій з позивачем потребує наявності адміністративних, матеріально-технічних та трудових ресурсів.

У той же час, під час розгляду справи не доведено наявності у ТОВ «Матадор Трейдінг» ресурсів, необхідних для провадження господарської діяльності взагалі та, зокрема, спірних операцій, обізнаність позивача щодо чого обумовлена звичайною діловою практикою, а також характером і специфікою угоди (обумовлених операцій).

Позивачем також не надано доказів передоручення контрагентом позивача виконання вказаних операцій іншим особам - субпідрядникам.

Колегія суддів зазначає, що первинні документи, які мають узагальнений характер, неконкретні за змістом, не можуть враховуватися при формуванні відповідних податкових вигод.

Видані в даному випадку за договором із контрагентом акт та податкова накладна містять лише загальні посилання про надання послуг («комплексне обслуговування автобусів у квітні 2014 р.») та не містять деталізації структури цих робіт/послуг, у чому полягало виконання таких робіт/послуг, місця виконання, тобто по суті не містять визначення змісту операцій, наявність відомостей, обумовлених вимогами статей 1 , 3 , 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та характером обумовлених операцій. З огляду на наведене, вказані первинні документи не мають юридичної значимості для цілей формування податкового та бухгалтерського обліку.

Отже, враховуючи специфіку та особливості цих операцій, під час розгляду справи не надано тих відомостей і документів, які за звичайною діловою практикою супроводжують фактичне виконання такого роду операцій та у сукупності з первинними документами підтверджують їх фактичне (реальне) виконання, а відтак не доведено фактичного виконання спірних операцій контрагентом позивача.

Крім того, наявність оплати за спірними операціями сама по собі також не є підтвердженням фактичного здійснення операцій та в даному випадку - самостійною підставою для формування спірних сум податкових вигод, оскільки рух цих коштів, виходячи з вищенаведеного у сукупності, не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю підприємств - учасників спірних операцій.

Таким чином, враховуючи наведене у сукупності, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що за спірними операціями лише оформлювались окремі документи та податкова накладна без фактичного виконання контрагентом обумовлених операцій, чим створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди. Складені за такими операціями документи та податкова накладна є юридично дефектними та не створюють правових наслідків для цілей формування спірних сум податкових вигод, з урахуванням чого, оскаржуване податкове-повідомлення рішення є правомірним.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Катан-Авто» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 березня 2015 року залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Петрик І.Й.

Судді: Ключкович В.Ю.

Собків Я.М.

.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Ключкович В.Ю.

Собків Я.М.