Рішення

від 12.05.2015 по справі 902/275/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 травня 2015 р. Справа № 902/275/15

Господарський суд Вінницької області у складі судді Колбасова Ф.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентиф. номер НОМЕР_1 (АДРЕСА_1)

до : Комунального підприємства "Жмеринська дирекція кіновідеомережі і кіновідеопрокату", код ЄДРПОУ 02404090 (23100, Вінницька область, Жмеринський район, м. Жмеринка, вул. Центральна, 6)

до: Жмеринської районної ради Вінницької області, код ЄДРПОУ 21728259 (23100, Вінницька область, Жмеринський район, м. Жмеринка, вул. Богдана Хмельницького, 14)

про визнання права власності на майно вартістю 12039995,4 грн.

при секретарі судового засідання Здорик Я.С.

за участю представників:

позивача: ОСОБА_2 - довіреність від 12.03.2015;

відповідача 1: Новаковська А.Є. - директор, розпорядження № 09-к від 11.06.2014р.;

відповідача 1: Коваль Т.І. - адвокат, угода від 13.03.2015;

відповідача 2: Щербаковський Г.Г.- доручення № 01-20-06 від 16.03.15;

відповідача 2: Стемповський А.М. - доручення № 01-20-05 від 16.03.2015;

ВСТАНОВИВ :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Вінницької області з позовом до Комунального підприємства "Жмеринська дирекція кіновідеомережі і кіновідеопрокату" та до Жмеринської районної ради Вінницької області про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна: будівлю культурно-дозвільного центру за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 2240,1 кв.м.

Ухвалою суду від 05.03.2015 року за вказаним позовом порушено провадження у справі №902/275/15 та призначено її до розгляду на 19.03.2015 року.

У зв'язку з ненаданням сторонами витребуваних судом доказів та необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалами суду від 19.03.2015 року та від 07.04.2015 року розгляд справи відкладався на 07.04.2015 року та 21.04.2015 року.

Ухвалою суду від 21.04.2015 року, за клопотанням сторони, продовжено строк вирішення спору на 15 днів та, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника позивача, відкладено розгляд справи на 12.05.2015 року.

За ініціативою суду здійснюється фіксація судового процесу шляхом звукозапису.

Представник позивача в судовому засіданні 28.04.2015 позовні вимоги підтримав в повному обсязі. В обґрунтування позову позивач посилається на те, що внаслідок здійснення переробки об'єкта оренди, яка попередньо погоджена з орендодавцем, а саме: кінотеатр "Супутник" реконструйовано в культурно-дозвільний центр, площа об'єкту збільшилась з 1262,5 кв.м до 2240,1 кв. м та покращилась його якість. На думку позивача, враховуючи, що вартість переробки і створеної нової речі (культурно-дозвільного центру) істотно перевищує вартість матеріалу (вартість кінотеатру "Супутник" на момент укладання договору оренди), а тому фізична особа-підприємець ОСОБА_1, відповідно до ч. 1 та ч.4 ст. 332 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ч. 4 ст. 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", повинна набути право власності на будівлю культурно-дозвільного центру. Позивач також посилаючись на норму ст. 392 ЦК України зазначає, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У відзиві на позовну заяву від 18.03.2015 року Комунальне підприємство "Жмеринська дирекція кіновідеомережі і кіновідеопрокату" та його представники в судовому засіданні, повністю не визнають заявлених позовних вимог, вважаючи їх необґрунтованими, а тому такими, що не підлягають задоволенню. На думку відповідача 1, позивач безпідставно посилається в позові на норми ст. 392 ЦК України, оскільки право на визнання права власності з підстав визначених вказаною статтею належить виключно власникові майна, а позивач ніколи не набував права власності на спірне нерухоме майно. Крім того, відповідач 1 зазначає, що у позивача немає жодних підстав вважати, що ним було створено нову річ та набуто право власності на неї.

У відзиві на позовну заяву від 19.03.2015 року Жмеринська районна рада Вінницької області та її представники в судовому засіданні, проти позову заперечили та просять відмовити в позові в повному обсязі, посилаючись на те, що, на думку відповідача 2, позивачем не було створено нової речі.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

22.12.2008 року між територіальною громадою Жмеринського району Вінницької області в особі Жмеринської районної ради (власник майна), від імені яких на підставі рішення 3 сесії 5 скликання Жмеринської районної ради від 21 вересня 2006 року діє Жмеринська дирекція кіновідеомережі і кіновідеопрокату (за договором - орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (за договором - орендар) укладено договір оренди майна, що належить до спільної комунальної власності територіальних громад району.

Відповідно до п. 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) приміщення кінотеатру "Супутник", що в цілому складається з будівлі кінотеатру з прибудовами літ. "А" загальною площею 1265,5 кв.м, що розташоване у АДРЕСА_2. Будівля кінотеатру з прибудовами належить на праві власності територіальним громадам Жмеринського району в особі Жмеринської районної ради Вінницької області на підставі свідоцтва № 362 про право власності на будівлю кінотеатру з прибудовами, виданого виконавчим комітетом Жмеринської міської ради 27 жовтня 2008 року на підставі рішення від 16.10.2008 року № 296, зареєстрованого Жмеринським районним структурним підрозділом "Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" 27 жовтня 2008 року в реєстровій книзі № 85 від 575. Об'єкт оренди (приміщення кінотеатру "Супутник" - будівля з прибудовами) знаходиться на балансі Жмеринської дирекції кіновідеомережі та кіновідеопрокату.

Згідно п. 1.2. договору вартість майна визначена суб'єктом оціночної діяльності і згідно звіту про незалежну оцінку нерухомого майна становить 656000,00 грн. без врахування ПДВ.

В п. 1.3 договору зазначено, що майно передається з метою покращення стану об'єкту оренди, здіснення комплексної реконструкції (з обов'язковим збереженням цільового призначення кінотеатру) у культурно-дозвільний центр "Супутник", технічного сучасного переобладнання та подальшої ефективної експлуатації приміщень кінотеатру "Супутник" орендарем для підприємницької діяльності у відповідності з умовами даного договору.

Відповідно до п. 1.4. договору збереження цільового призначення кінотеатру є обов'язковим для Орендаря.

Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не пізніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна, який складається протягом п'яти днів з моменту укладення сторонами даного договору (п. 2.1. договору).

Згідно п. 2.2. договору передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Майно залишається в спільній власності територіальних громад селищ та сіл Жмеринського району, а орендар володіє і користується ним протягом строку оренди.

Відповідно до п. 2.4 договору у разі припинення цього договору майно повертається орендодавцем його бансоутримувачу (а у випадку його ліквідації - власнику майна). Орендар повертає майно орендодавцю (балансоутримувачі) аналогічно до порядку, встановленому при передачі майна орендарю за цим договором.

Згідно п. 5.4. договору орендар зобов'язався здійснити запланову реконструкцію об'єкту з метою приведення його до стану культурно-дозвільного центру, у томі числі (відповідно до конкурсних пропозицій) виконати: роботи з комплексної реконструкції об'єкту оренди з розширення існуючих площ; ремонт (чи реконструкцію) даху будівлі; перепланування окремих приміщень для розміщення продуктового, споживчого супермаркету, дискотеки, боулінг-клубу тощо; реконструкцію та технічне переоснащення кінотеатру (створення сучасного глядацького залу) та відповідної інфраструктури для очікування та відпочинку утомі числі службові приміщення, міні-магазини, заклади харчування; заміну (встановлення) систем опалення та вентиляції інших комунікаційних мереж; структурне покращення розподілу приміщень та переходів між ними; комплексне проектування ефективного використання площ; облаштування та покращення прибудинкової території. Орієнтовний обсяг інвестицій, що будуть здійснені орендарем на покращення стану об'єкта оренди, становитиме не менше 3000000 грн.

Також згідно п. 5.5. договору при використанні майна протягом строку оренди орендар зобов'язується своєчасно здійснювати капітальний, поточний та інші види ремонту орендованого майна.

Пунктом 7.4. договору орендодавець зобов'язався при припиненні договору оренди відшкодувати орендарю дійсну вартість зроблених останнім невідокремлюваних поліпшень орендованого майна, в сумі приросту вартості орендованого майна в результаті таких поліпшень, але не менше суми фактично понесених орендарем витрат на здійснення поліпшень з урахуванням їх амортизації та індексації втрат на індекс інфляції. Приріст вартості (та дійсна вартість об'єкту оренди) для розрахунку відшкодування визначаються шляхом проведення експертної оцінки майна станом на момент проведення відшкодування, відшкодування повинно бути здійснено не пізніше 30 днів від дати припинення договору.

Відповідно до п. 10.1. цей договір укладено строком на 25 років, та діє з 15 грудня 2008 року до 14 грудня 2033 року включно.

26.12.2008 року, відповідно до акту прийому-передачі нежитлового приміщення, орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду (строкове платне користування) приміщення кінотеатру "Супутник".

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами по справі, орендарем здійснено реконструкцію кінотеатру "Супутник" під культурно-дозвільний центр, за результатами якої площа об'єкту оренди збільшилась до 2240,1 кв.м.

18.06.2013 року Територіальною громадою Жмеринського району в особі Жмеринської районної ради Вінницької області отримано свідоцтво на право власності ідентифікаційний номер 5043408 на нерухоме майно: будівлю культурно-дозвільного центру, загальною площею 2240,1 кв.м.

Рішенням 22 сесії 6 скликання Жмеринської районної ради від 29 серпня 2013 року "Про зміну назви об'єкта спільної власності територіальних громад Жмеринського району", відповідно до ст. 43,60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", договору оренди майна, що належить до спільної комунальної власності сіл селища району, у зв'язку із проведенням реконструкції приміщень кінотеатру "Супутник" під культурно-дозвільний центр та виготовлення нового свідоцтва про право власності на будівлю вирішено змінити назву кінотеатру "Супутник", розташованого за адресою: м. Жмеринка, вул. Центральна, 6, на культурно-дозвільний центр.

На думку позивача, оскільки в результаті реконструкції орендованого майна утворилась нова річ, то фізична особа-підприємець ОСОБА_1 повинна набути права власності на будівлю культурно-дозвільного центру на підставі положень ч. 1 та ч.4 ст. 332, ст. 392 ЦК України та ч. 4 ст. 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна". Вважаючи своє право порушеним, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про визнання права власності на спірний об"єкт.

Із врахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.

Предметом спору у даній справі є визнання права власності на об'єкт комунального майна, а, отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Конституції України, Цивільного кодексу України та Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Оренда державного та комунального майна є спеціальним різновидом майнового найму і при розгляді таких справ застосовуються перш за все норми Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Згідно з ч. 4 ст. 13 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Відповідно до положень ст. 321 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 23 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» право власності є непорушним, а передача майна в оренду не припиняє права власності на це майно.

Частиною 1 ст. 1 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (в редакції, чинній на час виникнення правовідносин) визначено, що цей Закон регулює: організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), їх структурних підрозділів; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з ч. 3 ст. 18-1 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» якщо орендодавець або інший балансоутримувач майна, переданого в оренду, не здійснив капітального ремонту майна і це перешкоджає його використанню відповідно до призначення та умов договору, орендар має право: відремонтувати майно, зарахувавши вартість ремонту в рахунок орендної плати, або вимагати відшкодування вартості ремонту; вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Статтею 23 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено, що передача майна в оренду не припиняє права власності на це майно, орендар має право за погодженням з орендодавцем, якщо інше не передбачено договором оренди, за рахунок власних коштів здійснювати реконструкцію, технічне переоснащення, поліпшення орендованого майна. Якщо в результаті поліпшення, зробленого орендарем за згодою орендодавця, створена нова річ, орендар стає її власником у частині необхідних витрат на поліпшення, якщо інше не передбачено договором оренди.

В даному випадку, в п. 7.4 договору орендар зобов'язався при припиненні договору оренди відшкодувати орендарю дійсну вартість зроблених останнім невідокремлюваних поліпшень орендованого майна, в сумі приросту вартості орендованого майна в результаті таких поліпшень, але не менше суми фактично понесених орендарем витрат на здійснення поліпшень з урахуванням їх амортизації та індексації втрат на індекс інфляції.

Крім того, в п. 2.2 вказаного договору оренди визначено, що передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Майно залишається в спільній власності територіальних громад селищ та сіл Жмеринського району, а орендар володіє і користується ним протягом строку оренди. У разі припинення цього договору майно повертається орендодавцем його бансоутримувачу (а у випадку його ліквідації - власнику майна). Орендар повертає майно орендодавцю (балансоутримувачі) аналогічно до порядку, встановленому при передачі майна орендарю за цим договором (п. 2.4. договору).

Таким чином, суд приходить до висновку, що умови договору оренди, укладеного між сторонами, не передбачають виникнення права власності внаслідок реконструкції орендованого приміщення, натомість, цей договір містить умови, які забезпечують збереження права орендодавця на спірне майно; крім того, здійснення позивачем реконструкції було заплановано п. 5.4 договору та не може бути підставою для порушення виключного права органу місцевого самоврядування на здійснення права власності від імені територіальної громади району на даний об'єкт.

Аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові по справі №5015/3139/12(21/112/10) від 15.05.2013 року.

Також позивач, посилаючись на ч. 1 ст. 332 Цивільного кодексу України, вказує, що внаслідок реконструкції будівлі була створена нова річ - новий об'єкт нерухомості іншою площею та іншим функціональним призначенням, проте доказів, в розумінні статті 34 ГПК України, створення нового об'єкта і що зазначене право саме на новостворену річ було зареєстровано у встановленому законом порядку не надав, а тому відсутні правові підстави для визнання права власності на спірне нежитлове приміщення за позивачем.

Аналогічна позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України по справі №908/3070/13 від 23.07.2014 р. та від 25.06.2014 р. по справі №16/5025/536/12).

Вказаної вище позиції також дотримується Верховний Суд України, про що свідчить зміст аналізу Верховним Судом України деяких питань застосування судами законодавства про право власності при розгляді цивільних справ (арк. аналізу 34-37).

Також суд звертає увагу на ту обставину, що позивач помилково посилається на положення ст. 392 Цивільного кодексу України, оскільки приписами зазначеної статті передбачено захист прав існуючого власника, право власності якого не визнається та/або оспорюється іншою особою, в той час як позивач у спорі про визнання права власності на реконструйоване нерухоме майно, не будучи власником спірного об'єкта нерухомості, звертається до суду з метою набуття права власності на таке майно. Тобто визнання в судовому порядку права власності на річ за загальним правилом є способом захисту наявного цивільного права, а не підставою для його виникнення.

Крім того, судом враховано положення ч. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.04.2015 року № 01-06/631/15 "Про доповнення інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 року " Про постанови Верховного суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів", відповідно до якого, звернення з позовом про визнання права власності можливе лише за умови, що особи, які не визнають, заперечують/або оспорюють право власності, не перебувають із власником у зобов'язальних відносинах, оскільки передумовою для застосування зазначеної статті 392 ЦК України є відсутність іншого, окрім зазначеного, шляху для відновлення порушеного права (постанова Верховного суду України від 23.12.2014 року № 5011-74/9393-2012) та положення оглядового листа Верховного суду України "Аналіз деяких питань застосування судами законодавства про право власності при розгляді цивільних справ" від 01.07.2013 року.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона у справі повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Згідно із ч.1 та ч. 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Зважаючи на встановлені судом обставини та норми вказаного вище законодавства, в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати по справі при відмові в позові покладаються на позивача.

12.05.2015 р. в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ :

В позові фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Жмеринська дирекція кіновідеомережі і кіновідеопрокату" та до Жмеринської районної ради Вінницької області про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна: будівлю культурно-дозвільного центру за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 2240,1 кв.м. відмовити.

Повне рішення складено 15 травня 2015 р.

Суддя Колбасов Ф.Ф.

віддрук. 1 прим.:

1 - до справи