Постанова

від 07.07.2015 по справі 902/275/15

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"07" липня 2015 р. Справа №902/275/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Гулова А.Г.

суддя Маціщук А.В. ,

суддя Петухов М.Г.

при секретарі судового засідання Сороці Д.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідачів:

- КП "Жмеринська дирекція кіновідеомережі і кіновідеопрокату": ОСОБА_1 - директора, ОСОБА_2 - адвоката, угода від 13.03.2015р.

- Жмеринської районної ради Вінницької області: ОСОБА_3 - представника за довіреністю від 01.07.2015р. №01-20-15, ОСОБА_4 - представника за довіреністю від 01.07.2015р. №01-20-14

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5

на рішення господарського суду Вінницької області від 12.05.2015р.

у справі №902/275/15 (суддя Колбасов Ф.Ф.)

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5, м.Жмеринка Жмеринського району Вінницької області

до

- Комунального підприємства "Жмеринська дирекція кіновідеомережі і кіновідеопрокату", м.Жмеринка Жмеринського району Вінницької області

- Жмеринської районної ради Вінницької області, м.Жмеринка Жмеринського району Вінницької області

про визнання права власності на майно вартістю 12039995,40грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 12 травня 2015 року у справі №902/275/15 відмовлено у задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Комунального підприємства «Жмеринська дирекція кіновідеомережі і кіновідеопрокату», Жмеринської районної ради Вінницької області про визнання права власності на об`єкт нерухомого майна: будівлю культурно-дозвільного центру за адресою: Вінницька область, м.Жмеринка, вул.Центральна, буд.6, загальною площею 2240,0кв.м.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати і прийняти нове - про задоволення позову.

Мотивуючи апеляційну скаргу, підприємець ОСОБА_5, зазначає, зокрема, наступне:

- суд першої інстанції прийшов до помилкових висновків, що умови договору оренди, укладеного між сторонами, не передбачають виникнення права власності внаслідок реконструкції орендованого приміщення, натомість, цей договір містить умови, які забезпечують збереження права орендодавця на спірне майно; здійснення позивачем реконструкції було заплановано п.5.4. договору та не може бути підставою для порушення виключного права органу місцевого самоврядування на здійснення права власності від імені територіальної громади району на даний об'єкт, оскільки норми ч.1 та ч.4 ст.332 Цивільного кодексу України закріплюють такий спосіб виникнення права власності на річ, як специфікація, цей спосіб набуття права власності охоплює переробку чужої речі, внаслідок чого створюється нова, або виготовлення нової речі з чужих матеріалів, а тому виникнення права власності на підставі ст.332 ЦК України є самостійною підставою набуття права власності, що не пов`язано з попередніми, зокрема, договірними відносинами попереднього і нового власника;

- умови договору оренди майна, що належить до спільної комунальної власності територіальних громад району від 22 грудня 2008р. не лише не обмежують дії норм ст.332 Цивільного кодексу України, а й формують передумови правомірності створення нової речі, що підтверджується судовою практикою Київського апеляційного господарського суду та Вищого господарського суду України у справі №18/106-09/20-10 (постанови від 02.07.2012р. та від 19.02.2013р.;

- частиною 4 ст.332 ЦК України передбачено, якщо вартість переробки і створеної нової речі істотно перевищує вартість матеріалу, право власності на нову річ набуває за її бажанням особа, яка здійснила таку переробку. У цьому разі особа, яка здійснила переробку, зобов'язана відшкодувати власникові матеріалу моральну шкоду. На проведення реконструкції майна підприємцем ОСОБА_5 витрачено 12 039 995,40 грн., що підтверджується довідкою незалежного аудитора ОСОБА_6 від 21.10.2014р., а вартість будівлі культурно-дозвільного центру після реконструкції становить 11 332 666,00 грн. З вказаного слідує, що вартість переробки (понесені витрати 12 039 995,40 грн.) і створеної нової речі (вартість будівлі культурно-дозвільного центру 11332666,00грн.) істотно (у 17 раз) перевищує вартість матеріалу (вартість кінотеатру «Супутник» на момент укладення договору оренди склада 56 000,00 грн.), а тому підприємець ОСОБА_5 повинна набути право власності на будівлю культурно-дозвільного центру;

- на рахунок висновків суду першої інстанції про те, що позивач, у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України, не надав доказів створення нового об'єкта, слід зазначити, що позивачем було надано Висновок №169 за результатами проведення будівельно-технічного експертного дослідження від 02 квітня 2015р. (міститься у матеріалах справи) виконаного судовим експертом ОСОБА_7 (ТОВ «Подільський центр судових експертиз»), яким встановлено, що при реконструкції будівлі кінотеатру «Супутник» за адресою: вул.Центральна, 6 у м. Жмеринка, Вінницька обл. усі конструктивні елементи (фундаменти, стіни, перегородки, перекриття, підлога, покрівля, вікна, двері, сходи) були влаштовані, відремонтовані або збудовані, у результаті комплексу будівельних робіт з реконструкції будівлю кінотеатру «Супутник» перероблено у культурно - дозвільний центр за адресою: вул. Центральна, 6 у м.Жмеринка, Вінницька обл.;

- позивачем не здійснювалось будівництво нової будівлі, а здійснювалась реконструкція наявного майна, що слід розцінювати як переробку. Якщо вартість переробки і створеної нової речі істотно перевищує вартість матеріалу, право власності на нову річ набуває, за її бажанням, особа, яка здійснила таку переробку. Враховуючи вищевикладене, позивачем здійснено переробку кінотеатру «Супутник» у Культурно-дозвільний центр, за результатами чого створена нова річ у розумінні ст.332 Цивільного кодексу України, а тому відповідно до ст.392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

06.07.2015р. на адресу суду надійшло клопотання представника позивачки ОСОБА_8 про відкладення розгляду справи, з посиланням на його відпустку.

Судом відхилено вказане клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки викладені у ньому обставини належними доказами не підтверджені. Крім того, наявна у матеріалах справи довіреність, видана на ім`я ОСОБА_8 від 12.03.2015р., відповідно до ч.5 ст.28 ГПК України нотаріально не посвідчена.

Також судом враховується, підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення, викладені ФОП ОСОБА_5 в апеляційній скарзі.

В свою чергу, КП «Жмеринська дирекція кіновідеомережі і кіновідеопрокату» не скористалося правом подачі відзиву на апеляційну скаргу, що, у відповідності до ч.2 ст.96 ГПК України, не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

Представники Комунального підприємства «Жмеринська дирекція кіновідеомережі і кіновідеопрокату» у судовому засіданні заперечили проти доводів та вимог апеляційної скарги, просять оскаржене рішення господарського суду Вінницької області від 12 травня 2015 року у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представники Жмеринської районної ради Вінницької області у письмовому відзиві від 30.06.2015р. на апеляційну скаргу та у судовому засіданні заперечили проти доводів та вимог апеляційної скарги, вважають оскаржене рішення законним, а тому просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Враховуючи норми ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, та той факт, що неявка в засідання суду ФОП ОСОБА_5 або її представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомленої про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого судового рішення, колегія суддів розглянула апеляційну скаргу за відсутності ФОП ОСОБА_5 або її представника.

Заслухавши пояснення представників відповідачів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів справи, 22.12.2008 року територіальною громадою Жмеринського району Вінницької області в особі Жмеринської районної ради (власник майна), від імені яких на підставі рішення 3 сесії 5 скликання Жмеринської районної ради від 21 вересня 2006 року діє Жмеринська дирекція кіновідеомережі і кіновідеопрокату (надалі - орендодавець) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 (надалі - орендар) укладено договір оренди майна, що належить до спільної комунальної власності територіальних громад району (надалі-договір), згідно з п.1.1 якого, орендодавець передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) приміщення кінотеатру "Супутник", що в цілому складається з будівлі кінотеатру з прибудовами літ. "А" загальною площею 1265,5 кв.м, що розташоване у місті Жмеринці Вінницької області по вул. Центральній, 6. Будівля кінотеатру з прибудовами належить на праві власності територіальним громадам Жмеринського району в особі Жмеринської районної ради Вінницької області на підставі свідоцтва № 362 про право власності на будівлю кінотеатру з прибудовами, виданого виконавчим комітетом Жмеринської міської ради 27 жовтня 2008 року на підставі рішення від 16.10.2008 року № 296, зареєстрованого Жмеринським районним структурним підрозділом "Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" 27 жовтня 2008 року в реєстровій книзі № 85 від 575. Об'єкт оренди (приміщення кінотеатру "Супутник" - будівля з прибудовами) знаходиться на балансі Жмеринської дирекції кіновідеомережі та кіновідеопрокату.

Відповідно до п.1.2. договору вартість майна визначена суб'єктом оціночної діяльності і згідно зі звітом про незалежну оцінку нерухомого майна становить 656000,00 грн. без врахування ПДВ.

Згідно з п.1.3 договору майно передається з метою покращення стану об'єкта оренди, здіснення комплексної реконструкції (з обов'язковим збереженням цільового призначення кінотеатру) у культурно-дозвільний центр "Супутник", технічного сучасного переобладнання та подальшої ефективної експлуатації приміщень кінотеатру "Супутник" орендарем для підприємницької діяльності у відповідності з умовами даного договору.

Збереження цільового призначення кінотеатру є обов'язковим для орендаря (п.1.4. договору).

У пункті 2.1. договору встановлено, що орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не пізніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання - передачі майна, який складається протягом п'яти днів з моменту укладення сторонами даного договору.

Згідно з п. 2.2. договору передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Майно залишається в спільній власності територіальних громад селищ та сіл Жмеринського району, а орендар володіє і користується ним протягом строку оренди.

У разі припинення цього договору майно повертається орендодавцем його бансоутримувачу (а у випадку його ліквідації - власнику майна). Орендар повертає майно орендодавцю (балансоутримувачі) аналогічно до порядку, встановленого при передачі майна орендарю за цим договором (п.2.4 договору).

Відповідно до п.5.4. договору орендар зобов'язався здійснити запланову реконструкцію об'єкту з метою приведення його до стану культурно-дозвільного центру, у томі числі (відповідно до конкурсних пропозицій) виконати: роботи з комплексної реконструкції об'єкту оренди з розширення існуючих площ; ремонт (чи реконструкцію) даху будівлі; перепланування окремих приміщень для розміщення продуктового, споживчого супермаркету, дискотеки, боулінг-клубу тощо; реконструкцію та технічне переоснащення кінотеатру (створення сучасного глядацького залу) та відповідної інфраструктури для очікування та відпочинку утомі числі службові приміщення, міні-магазини, заклади харчування; заміну (встановлення) систем опалення та вентиляції інших комунікаційних мереж; структурне покращення розподілу приміщень та переходів між ними; комплексне проектування ефективного використання площ; облаштування та покращення прибудинкової території. Орієнтовний обсяг інвестицій, що будуть здійснені орендарем на покращення стану об'єкта оренди, становитиме не менше 3000000 грн.

Згідно з п.5.5. договору при використанні майна протягом строку оренди орендар зобов'язується своєчасно здійснювати капітальний, поточний та інші види ремонту орендованого майна.

Орендар має право здійснити реконструкцію об`єкту оренди відповідно до затвердженого в установленому порядку проекту та відповідно до умов даного договору (п.5.4.), і в подальшому використовувати орендоване майно відповідно до його цільового призначення та умов цього договору (п.6.1. договору).

Пунктом 6.6. договору передбачено, що орендар має переважне право перед іншими особами на викуп об`єкту оренди при включенні об`єкта оренди до складу об`єктів, що підлягають приватизації.

Відповідно до п.7.4. договору орендодавець зобов'язався при припиненні договору оренди відшкодувати орендарю дійсну вартість зроблених останнім невідокремлюваних поліпшень орендованого майна, в сумі приросту вартості орендованого майна в результаті таких поліпшень, але не менше суми фактично понесених орендарем витрат на здійснення поліпшень з урахуванням їх амортизації та індексації втрат на індекс інфляції. Приріст вартості (та дійсна вартість об'єкту оренди) для розрахунку відшкодування визначаються шляхом проведення експертної оцінки майна станом на момент проведення відшкодування, відшкодування повинно бути здійснене не пізніше 30 днів від дати припинення договору.

Цей договір укладено строком на 25 років, та діє з 15 грудня 2008 року до 14 грудня 2033 року включно (п.10.1. договору).

Вказаний договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками, посвідчений нотаріусом 22.12.2008р., зареєстровано в реєстрі за №2898.

На виконання умов вказаного вище договору, орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду (строкове платне користування) приміщення кінотеатру "Супутник", що підтверджується актом прийому-передачі нежитлового приміщення від 26.12.2008р., який підписаний уповноваженими представниками сторін та містить відтиски їх печаток.

Орендарем здійснено реконструкцію кінотеатру "Супутник" під культурно-дозвільний центр, у результаті чого площа об'єкта оренди збільшилась до 2240,1 кв.м.

Територіальною громадою Жмеринського району в особі Жмеринської районної ради Вінницької області отримано свідоцтво на право власності від 18.06.2013 року, ідентифікаційний номер 5043408 на нерухоме майно: будівлю культурно-дозвільного центру, загальною площею 2240,1 кв.м.

Рішенням 22 сесії 6 скликання Жмеринської районної ради від 29 серпня 2013 року "Про зміну назви об'єкта спільної власності територіальних громад Жмеринського району", відповідно до ст.43, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", договору оренди майна, що належить до спільної комунальної власності сіл селища району, у зв'язку із проведенням реконструкції приміщень кінотеатру "Супутник" під культурно-дозвільний центр та виготовлення нового свідоцтва про право власності на будівлю вирішено змінити назву кінотеатру "Супутник", розташованого за адресою: м. Жмеринка, вул. Центральна, 6, на культурно-дозвільний центр.

За вказаних обставин, ФОП ОСОБА_5, посилаючись, зокрема, на ст.ст.283, 284, 289 ГК України, ст.ст. 332, 392, 776 ЦК України, ч.4 ст.23, ст.25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», договір оренди від 22.12.2008р., звернулася до місцевого господарського суду з позовом про визнання за нею права власності на об`єкт нерухомого майна: будівля, будівля культурно-дозвільного центру за адресою: Вінницька область, м.Жмеринка, вул.Центральна, будинок 6, загальною площею 2240,1кв.м.

Як зазначалося вище, рішенням господарського суду Вінницької області від 12.05.2015р. у справі №902/275/15 у задоволенні позову підприємцю ОСОБА_5 відмовлено.

Мотивуючи оскаржене рішення, суд першої інстанції, зокрема, зазначає, що умови договору оренди, укладеного між сторонами, не передбачають виникнення права власності внаслідок реконструкції орендованого приміщення, натомість, цей договір містить умови, які забезпечують збереження права орендодавця на спірне майно; крім того, здійснення позивачем реконструкції було заплановано п. 5.4 договору та не може бути підставою для порушення виключного права органу місцевого самоврядування на здійснення права власності від імені територіальної громади району на даний об'єкт.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у позові, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України. господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Судом встановлено, правовідносини між сторонами у справі виникли на підставі укладеного ними договору оренди майна, що належить до спільної комунальної власності територіальних громад району від 22.12.2008р.

Оренда державного та комунального майна є спеціальним різновидом майнового найму і при розгляді таких справ застосовуються перш за все норми Закону України В«Про оренду державного та комунального майнаВ» .

Частиною 4 ст.13 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, встановлено, що держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Згідно зі ст.321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України В«Про оренду державного та комунального майнаВ» (в редакції, чинній на час виникнення правовідносин) визначено, що цей Закон регулює: організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), їх структурних підрозділів; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.

Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності (ч.1 ст.2 ЗУ В«Про оренду державного та комунального майнаВ» ).

Статтею 23 Закону України В«Про оренду державного та комунального майнаВ» встановлено, що передача майна в оренду не припиняє права власності на це майно, орендар має право за погодженням з орендодавцем, якщо інше не передбачено договором оренди, за рахунок власних коштів здійснювати реконструкцію, технічне переоснащення, поліпшення орендованого майна. Якщо в результаті поліпшення, зробленого орендарем за згодою орендодавця, створена нова річ, орендар стає її власником у частині необхідних витрат на поліпшення, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно зі ст.3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Частина 1 ст.627 ЦК України визначає, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст..629 ЦК України).

У даному випадку, в п.1.3. договору оренди від 22.12.2008р. сторони узгодили, що майно передається з метою покращення стану об'єкта оренди, здіснення комплексної реконструкції (з обов'язковим збереженням цільового призначення кінотеатру) у культурно-дозвільний центр "Супутник", технічного сучасного переобладнання та подальшої ефективної експлуатації приміщень кінотеатру "Супутник" орендарем для підприємницької діяльності у відповідності з умовами даного договору.

Збереження цільового призначення кінотеатру є обов'язковим для орендаря (п.1.4. договору).

Обов`язком орендаря є здійснення запланової реконструкції об'єкту з метою приведення його до стану культурно-дозвільного центру, у томі числі (відповідно до конкурсних пропозицій) виконати: роботи з комплексної реконструкції об'єкту оренди з розширення існуючих площ; ремонт (чи реконструкцію) даху будівлі; перепланування окремих приміщень для розміщення продуктового, споживчого супермаркету, дискотеки, боулінг-клубу тощо; реконструкцію та технічне переоснащення кінотеатру (створення сучасного глядацького залу) та відповідної інфраструктури для очікування та відпочинку утомі числі службові приміщення, міні-магазини, заклади харчування; заміну (встановлення) систем опалення та вентиляції інших комунікаційних мереж; структурне покращення розподілу приміщень та переходів між ними; комплексне проектування ефективного використання площ; облаштування та покращення прибудинкової території. Орієнтовний обсяг інвестицій, що будуть здійснені орендарем на покращення стану об'єкта оренди, становитиме не менше 3000000 грн (п.5.4. договору).

Відповідно до п.10.1 договір укладено сторонами на строк до 14.12.2033р. (25 років).

Згідно з п.7.4 договору орендодавець зобов'язався при припиненні договору оренди відшкодувати орендарю дійсну вартість зроблених останнім невідокремлюваних поліпшень орендованого майна, в сумі приросту вартості орендованого майна в результаті таких поліпшень, але не менше суми фактично понесених орендарем витрат на здійснення поліпшень з урахуванням їх амортизації та індексації втрат на індекс інфляції.

Також, у п.2.2 договору встановлено, що передача майна в оренду не тягне за собою виникнення у орендаря права власності на це майно. Майно залишається в спільній власності територіальних громад селищ та сіл Жмеринського району, а орендар володіє і користується ним протягом строку оренди. У разі припинення цього договору майно повертається орендодавцем його бансоутримувачу (а у випадку його ліквідації - власнику майна).

Таким чином, аналізуючи зміст договору оренди від 22.12.2008р., судова колегія дійшла висновку, що орендар, укладаючи договір на власний розсуд, цілком усвідомлював правові наслідки з укладення цього договору, що за умовами вказаного договору він не набуває право власності на орендоване майно, у разі виконання ним п.5.4. договору, а - лише в подальшому використовує його за цільовим призначенням на строк оренди (п.п.1.3, 1.4, 5.4, 6.1 договору); згідно з п.6.6 договору орендар має переважне право перед іншими особами на викуп об`єкта оренди при включенні його до складу об`єктів, що підлягають приватизації.

З огляду на викладені вище обставини та норми чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, що умовами договору оренди, який укладений сторонами, не передбачено виникнення у орендаря права власності на об`єкт оренди внаслідок реконструкції орендованого приміщення, а здійснення позивачем реконструкції об`єкта оренди передбачено сторонами у п.5.4 договору та не може порушувати права власності органу місцевого самоврядування на спірний об'єкт.

Згідно з ч.1 ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст.34 ГПК України).

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Це стосується, в першу чергу, позивача, який повинен довести факти та обставини, на підставі яких він будує позовні вимоги.

Судова колегія вважає безпідставними твердження позивача про набуте право власності на об`єкт оренди з посиланням на ч.ч.1, 4 ст.332 ЦК України, оскільки сторонами за договором узгоджено питання щодо статусу об`єкта оренди після його реконструкції, умови та порядок відшкодування невідокремлюваних поліпшень.

Крім того, позивачем не доведено факт створення нового об`єкта. В результаті реконструкції, як свідчать матеріали справи, збільшено площу орендованого майна, що й передбачалося п.5.4. договору. Сам факт проведення перепланування і реконструкції внутрішніх приміщень капітальної будівлі не створює нову річ, а лише її поліпшує.

Також, позивач безпідставно посилається на ст..392 ЦК України, оскільки нормами зазначеної статті передбачено захист прав існуючого власника, право власності якого не визнається або оспорюється іншою особою, в той час як позивач у спорі про визнання права власності на реконструйоване (поліпшене) нерухоме майно, не будучи власником спірного об'єкта нерухомості, звертається до суду з метою набуття права власності на таке майно, тобто визнання в судовому порядку права власності на річ за загальним правилом є способом захисту наявного цивільного права, а не підставою для його виникнення.

Решта доводів апеляційної скарги спростовується наведеним вище, матеріалами справи та не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що під час розгляду справи №902/275/15 фактичні її обставини встановлені господарським судом першої інстанції на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, отже підстави для скасування чи зміни оскарженого рішення відсутні, а тому останнє слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 101, 103, 105, Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Вінницької області від 12.05.2015р. у справі №902/275/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 - без задоволення.

2. Справу №902/275/15 повернути до господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя Гулова А.Г.

Суддя Маціщук А.В.

Суддя Петухов М.Г.