Рішення

від 14.05.2015 по справі 920/553/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.05.2015 Справа № 920/553/15

Господарський суд Сумської області, у складі судді Моїсеєнко В.М. при секретарі судового засідання Сорока Л.М. розглянув матеріали справи № 920/553/15

за позовом - Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ

до відповідача - Державного вищого навчального закладу «Українська академія банківської справи Національного банку України», м.Суми

про стягнення 20990,97 грн.

за участю представників:

позивача - не з'явився

відповідача - Гудков Д.В., довіреність від 31.12.2014р. № 14-055/2842

Суть спору: позивач , згідно вимог позовної заяви № 14/2-315 від 20.03.2015р., просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму основної заборгованості у розмірі 16527,35 грн., 3% річних у розмірі 392,62 грн., пеню у розмірі 2122,48 грн. та витрати від інфляційних процесів у розмірі 1948,52 грн.

Відповідач надав відзив від 30.04.2015р. № 14-018/851 на позовну заяву про стягнення грошових коштів у сумі 20990,97 грн., в якому проти позову заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, вважає вимоги позивача безпідставними та необґрунтованими, так як борг в сумі 16527,35 грн. за поставлений йому позивачем на умовах договору № 13/2461-ТЕ-29 купівлі-продажу природний газ у січні 2014р. він погасив повністю, що підтверджується меморіальним ордером № 1500000087(#604045) від 06.02.2014р., копія якого додана до матеріалів відзиву.

В зв'язку з необхідністю з'ясування всіх обставин справи , в судовому засіданні 06.05.2015р. було оголошено перерву до 11 год.40 хв.14.05.2015р. та зобов'язано позивача надати письмові пояснення стосовно заперечень відповідача , викладених у відзиві на позов.

Представник позивача в судове засідання 14.05.2015р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких пояснень чи клопотань не подав.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, усно пояснив, що позиція позивача спростовується наявними в матеріалах справи доказами.

Враховуючи те, що позивач не скористався наданими йому правами в господарському процесі, які передбачені ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, без поважних причин не з'явився в судове засідання, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу без участі позивача за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

01.03.2013року між сторонами укладено договір № 13/2461-ТЕ-29 купівлі-продажу природного газу, на підставі якого позивач (продавець) зобов'язувався поставити відповідачу ( покупцеві) імпортований природний газ в період з 01.01.2013р. по 31.12.2013р. виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, а відповідач ( покупець) зобов'язувався прийняти та оплачувати газ на умовах цього Договору.

Відповідно до пункту 4.1 зазначеного договору встановлено, що оплата за газ здійснюється відповідачем (покупцем) виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ з урахуванням вартості транспортування територією України здійснюється до 14 числа місяця , наступного за місяцем поставки газу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що протягом січня-грудня 2013 року та січня 2014року позивач поставив, а відповідач прийняв природний газ в обсязі 410,16 тис. куб.м. на загальну суму 576257,51 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу.

Як стверджує позивач, відповідач свої зобов'язання за договором поставки природного газу не виконав належним чином, за поставлений природний газ не розрахувався чим порушив умови п.4.1 договору № 13/2461-ТЕ-29 купівлі-продажу природного газу, сума основної заборгованості станом на 20.03.2015р. становить 16 527,35 грн., тому просить суд стягнути з відповідача суму основної заборгованості в розмірі 16527,35 грн. , а також 3% річних , пеню, інфляційні втрати , загалом 20990,97 грн.

Суд вважає твердження позивача такими, що не відповідають наявним в справі доказам, оскільки самим же позивачем до матеріалів позову додані бухгалтерські документи, а саме «Операції по підприємству « Українська академія банківської справи НБУ ДВНЗ» з 01.01.2013р. по 31.07.2014р. ( а.с.44-46), з яких вбачається, що заборгованість в сумі 16527,35 грн. відповідачем сплачена. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, а саме меморіального ордеру № 1500000087(#604045) від 06.02.2014р., додано відповідачем до відзиву, заборгованість в сумі 16527,35 грн. за отриманий на умовах договору № 13/2461-ТЕ-29 купівлі-продажу природний газ у січні 2014р. відповідачем сплачена повністю.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статей 33, 34 названого Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються учасниками судового процесу. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України визначає, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач не подав належних доказів, які б спростовували позицію відповідача , тому суд вважає його вимоги недоведеними та відмовляє в їх задоволенні.

Відповідно до вимог статі 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» ( 01001, м.Київ, вул..Б.Хмельницкого,6, код 20077720) - відмовити. .

Повне рішення складено 14.05.2015 року.

Суддя В.М. Моїсеєнко