ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Свінцицький Л.В.
Суддя-доповідач:Моніч Б.С.
УХВАЛА
іменем України
"28" квітня 2015 р. Справа № 289/2030/14-а
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Моніча Б.С.
суддів: Бондарчука І.Ф.
Хаюка С.М.,
при секретарі Лялевич С.С. ,
за участю Кононенка А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного кадастрового реєстратора відділу Держземагенства у Радомишльському районі Житомирської області Кононенка Артема Васильовича на постанову Радомишльського районного суду Житомирської області від "20" лютого 2015 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Державного кадастрового реєстратора відділу Держземагенства у Радомишльському районі Житомирської області Кононенка Артема Васильовича за участю третіх осіб Начальника відділу Держземагенства у Радомишльському районі Житомирської області Шкабари Олексія Аркадійовича , Радомишльського районного відділу Житомирської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру" про визнання протиправними та незаконними дії, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії ,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_4 звернулась до Радомишльського районного суду Житомирської області із позовом, в якому просила визнати протиправними та незаконними дії начальника відділу Держземагенства у Радомишльському районі Шкабари О.А., які полягають у безпідставній відмові у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру, а саме - у не наданні кадастрових номерів на земельні ділянки площею 0,0962 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, та 0,14 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 у м.Радомишль Житомирської області.
Просила відновити порушене право шляхом зобов'язання начальника відділу Держземагенства у Радомишльському районі Шкабари О.А. протягом 2-х місяців внести відомості до Державного земельного кадастру, а саме - надати кадастрові номери на земельні ділянки площею 0,0962 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, та 0,14 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 у м.Радомишль Житомирської області, а також підписати виготовлену технічну документацію.
12.02.2015 року позивачкою подано заяву про зміну предмету та підстав позову, згідно яких позивачка просила визнати протиправними та незаконними дії державного кадастрового реєстратора Відділу Держземагенства у Радомишльському районі Кононенка А.В., які полягають у безпідставній відмові у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру, а саме - у не наданні кадастрових номерів на земельні ділянки площею 0,0962 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, та 0,14 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 у м.Радомишль Житомирської області.
Також просила скасувати рішення державного кадастрового реєстратора Відділу Держземагенства у Радомишльському районі Кононенка А.В. №РВ-1800038092014 від 16.09.2014 року про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру.
Крім того, просила відновити порушене право шляхом зобов'язання державного кадастрового реєстратора Відділу Держземагенства у Радомишльському районі Кононенка А.В. протягом 10 днів з дня набрання рішенням законної сили внести відомості до Державного земельного кадастру, а саме - надати кадастрові номери на земельні ділянки площею 0,0962 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, та 0,14 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 у м.Радомишль Житомирської області, а також підписати виготовлену технічну документацію.
Постановою Радомишльського районного суду Житомирської області від 20.02.2015 року позов задоволено.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, державний кадастровий реєстратор Відділу Держземагенства у Радомишльському районі Кононенко А.В. звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи та просить скасувати постанову суду першої інстанції із ухваленням нової про відмову у задоволенні позову.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до наступного.
Суд першої інстанції, розглядаючи справу по суті, вважав, що позовна заява належить до предметної підсудності місцевого загального суду як адміністративного.
Разом з тим, такі висновки суду колегія суддів вважає помилковими.
З позовної заяви вбачається, що відповідачем у справі є службова особа Відділу Держземагенства у Радомишльському районі.
Пунктом 2 ст. 18 КАС України зазначено, що окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією із сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.
Відповідно до п.1 Положення "Про Державне агентство земельних ресурсів України", затвердженого Указом Президента України від 8 квітня 2011 року N 445/2011 Державне агентство земельних ресурсів України (Держземагентство України) є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України (далі - Міністр), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин та топографо-геодезичної і картографічної діяльності.
Пунктом 7 цього Положення визначено, що Держземагентство України здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, а також через міськрайонні, міжміські, міжрайонні територіальні органи.
З огляду на встановлені судом апеляційної інстанції обставини, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції формально підійшов до розгляду справи, оскільки в порушення п.2 ч.4 ст.111, ч.4-5 ст.11 КАС України не уточнив позовні вимоги і як наслідок - не звернув увагу на те, до кого пред'явлено позов у справі і за якими правилами предметної підсудності слід розглядати позовні вимоги.
Частиною 4 ст. 6 КАС України встановлено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.
Під "судом" у практиці Європейського суду з прав людини розуміється будь-який юрисдикційний орган, що вирішує питання, віднесені до його компетенції на підставі норм права, відповідно до встановленої процедури.
Вказаний орган має бути встановленим законом, що поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Zand v. Austria" вказано, що термін "судом, встановленим законом" у п.1 ст. 6 передбачає "всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів". У пунктах 107 - 109 рішення у справі "Коем та інші проти Бельгії" Суд дійшов висновку, що національний суд не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом, і, таким чином, не міг вважатися судом, "встановленим законом".
У справі Сокуренко і Стригун проти України Суд зазначив, що згідно зі ст.111-18 Господарського процесуального кодексу Верховний Суд, скасувавши постанову Вищого господарського суду, міг або повернути справу на новий розгляд до нижчого суду, або ж припинити провадження у справі. Натомість він залишив у силі постанову апеляційного суду, і такі дії не були передбачені Господарським процесуальним кодексом, що було підтверджено Урядом у його зауваженнях.
На думку Суду, перевищивши свої повноваження, які були чітко викладені у Господарському процесуальному кодексі, Верховний Суд не може вважатися "судом, встановленим законом" у значенні п. 1 ст. 6 Конвенції відносно оскаржуваного провадження.
Вислів "суд встановлений законом" стосується не лише регламентації самого існування суду в силу закону, але й законності складу суду. Так, у справі Посохов проти Росії заявник, посилаючись на п. 1 ст. 6 Конвенції, стверджував, шо суд, який виніс відносно нього обвинувальний вирок 22.05.2000 року, не є судом, "створеним на підставі закону", оскільки був створений з порушенням національного законодавства, а саме Федерального закону "Про народних засідателів федеральних судів загальної юрисдикції в Російській Федерації". Європейський суд з прав людини дійшов висновку про те, шо Некліновський районний суд, який постановив 22.05.2000 року вирок відносно заявника, не був "судом, створеним на підставі закону". У зв'язку з цим Суд констатував, що мало місце порушення п. 1 ст. 6 Конвенції.
Таким чином, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, суд може вважатися встановленим законом лише за умови, що він утворений безпосередньо на підставі закону, діє в межах своєї предметної, функціональної та територіальної юрисдикції й у законному складі суду.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 22 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо відкрито провадження у справі, яка предметно підсудна іншому суду.
Відповідно до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" порушення правил предметної підсудності є підставою для скасування рішень судів нижчих інстанцій з направленням справи на розгляд до належного суду.
За таких обставин, апеляційну скаргу слід задовольнити частково, постанову суду першої інстанції скасувати, а справу передати на розгляд Житомирського окружного адміністративного суду за підсудністю.
При розгляді справи суду слід врахувати, що позивачкою ставляться вимоги про зобов'язання вчинити певні дії конкретної службової особи державного органу. Також слід з'ясувати правовий статус відділу Держземагенства у Радомишльському районі Житомирської області як сторони у справі.
Керуючись ст.ст. 22, 195, 197, 198, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державного кадастрового реєстратора відділу Держземагенства у Радомишльському районі Житомирської області Кононенка Артема Васильовича задовольнити частково, постанову Радомишльського районного суду Житомирської області від "20" лютого 2015 р. скасувати.
Справу для розгляду передати за підсудністю до Житомирського окружного адміністративного суду.
Ухвада набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Б.С. Моніч
судді: І.Ф.Бондарчук
С.М.Хаюк
Повний текст cудового рішення виготовлено "05" травня 2015 р.
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_4 АДРЕСА_2
3- відповідачу/відповідачам: Державний кадастровий реєстратор відділу Держземагенства у Радомишльському районі Житомирської області Кононенко Артем Васильович АДРЕСА_3,м.Радомишль,Житомирська область,12200
4-третій особі: Начальник відділу Держземагенства у Радомишльському районі Житомирської області Шкараба Олексій Аркадійович - АДРЕСА_3,м.Радомишль,Житомирська область,12200,
Радомишльський районний відділ Житомирської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру" - вул.Старокиївська,2,м.Радомишль,Житомирська область,12200,
Суд | Житомирський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.04.2015 |
Оприлюднено | 20.05.2015 |
Номер документу | 44186639 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Гурін Дмитро Миколайович
Адміністративне
Радомишльський районний суд Житомирської області
Свінцицький Л. В.
Адміністративне
Радомишльський районний суд Житомирської області
Свінцицький Л. В.
Адміністративне
Житомирський апеляційний адміністративний суд
Моніч Б.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні