.
САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1
У Х В А Л А
Справа № 206/1916/15-ц
13.05.2015 року Провадження № 2/206/668/15
Самарський районний суд м. Дніпропетровська в складі: головуючого-судді Зайченко С.В., за участю секретаря Щербини Є.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Дніпропетровську заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання заповіту недійсним , -
В С Т А Н О В И В:
15 квітня 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5, в якому просив суд: визнати недійсним заповіт ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4, посвідчений 24 серпня 2013 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрованого в реєстрі за №280.
Після проведення попереднього судового засідання та розгляду справи по суті - 13 травня 2015 року позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову.
В заяві про забезпечення позову позивач просив, з метою уникнення невиконання рішення суду накласти арешт на: ? частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований: м. Дніпропетровськ, вул. Білокам'яна, 24, власником якої є ОСОБА_3; ? частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований: м. Дніпропетровськ, вул. Білокам'яна, 24, власником якої є ОСОБА_4; 1/2 частину земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,1000 га за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Білокам'яна,24, власником якої є ОСОБА_3; 1/2 частину земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,1000 га за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Білокам'яна,24, власником якої є ОСОБА_4; земельну ділянку, що розташована на території Любимівської сільської ради Дніпропетровської області, кадастровий №1221484000-01-001-0064, власником якої є ОСОБА_3; земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства площею 0,0040 га, яка розташована: м. Дніпропетровськ, Білокам'яна,24, власником якої є ОСОБА_4 та заборонити вчиняти будь-які дії щодо зазначеного майна
Дослідивши письмові матеріали справи, суд прийшов до наступного.
Відповідно до ч 1,2,3 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1)причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду
Відповідно до ч 1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
Керуючись наведеними нормами процесуального законодавства, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Суд при вирішенні питання про забезпечення позову має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
При обранні заходів забезпечення позову, суд повинен не допустити використання заходу забезпечення позову у якості тиску на відповідача.
Судом встановлено, що предметом спору є заповіт ОСОБА_6, яким вона заповіла належний їй житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований: м. Дніпропетровськ, вул. Білокам'яна,24 - ОСОБА_3, ОСОБА_4 в рівних частинах кожній; належну їй земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,1000 га, що розташована: м. Дніпропетровськ, вул. Білокам'яна,24 - ОСОБА_3, ОСОБА_4, в рівних частинах кожній; належну їй земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства площею 0,0040 га, яка розташована: м. Дніпропетровськ, Білокам'яна,24 - ОСОБА_4; належну їй земельну ділянку, що розташована на території Любимівської сільської ради Дніпропетровської області, кадастровий №1221484000-01-001-0064 та усе належне їй на праві власності майно, де б воно не було та з чого б воно не складалось, що буде належати їй на день її смерті, та все те, що вона за законом матиме право - ОСОБА_3
На даній стадії розгляду матеріали справи не містять відомостей, що за життя заповідач ОСОБА_6 була власником вище зазначеного будинку та земельних ділянок, які заповіла ОСОБА_3 і ОСОБА_4
Окрім того, позивачем не було надано жодних доказів на підтвердження тих обставин, що саме відповідачі, а не якісь інші особи, після смерті ОСОБА_6 прийняли спадщину і стали власниками майна, яке просить обтяжити позивач.
Вимоги щодо витребування доказів регулюються нормами статтями 131 , 133-137 ЦПК України , згідно яких сторони зобов'язані подати свої докази суду до або під час попереднього судового засідання у справі, а у випадках, коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобовязаний витребувати такі докази.
Як вбачається з матеріалів справи позивач не звертався до суду з клопотанням про витребування відомостей стосовно наявності у власності відповідачів майна, на яке він просить накласти арешт.
Також позивач не обґрунтував в своїй заяві причини застосування заходів по забезпеченню позову, не вказав на ті обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначених заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
З урахуванням викладених обставин, суд приходить до висновку, що на даний момент заява ОСОБА_2 про забезпечення позову не може бути задоволена.
Однак, позивач не позбавлений права повторно звернутися до суду з заявою про забезпечення позову, з урахуванням зазначених обставин.
Керуючись ст. ст. 151- 153 ЦПК України , -
У Х В А Л И В:
В задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5-ти днів з дня отримання її копії. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: С.В. Зайченко
Суд | Самарський районний суд м.Дніпропетровська |
Дата ухвалення рішення | 13.05.2015 |
Оприлюднено | 21.05.2015 |
Номер документу | 44198298 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Самарський районний суд м.Дніпропетровська
Зайченко С. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні