Рішення

від 13.05.2015 по справі 300/135/15-ц

ВОЛОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №300/135/15-ц

13.05.2015 смт. Воловець

Воловецький районний суд Закарпатської області в особі судді Софілканич О. А., при секретарі с/з -Балецькому С.М., з участю позивача ОСОБА_2, представника позивача- ОСОБА_4, представників відповідача- Шабан Н.В., ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Воловець цивільну справу за позовом ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача- реєстраційна служба Воловецького РУЮ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Верховина-1030" про повернення безпідставно набутого майна,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача- реєстраційна служба Воловецького РУЮ звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Верховина-1030" про повернення безпідставно набутого майна.

Позов мотивував тим, що ним за період 2006-2008 років декількома платежами було перераховано на користь ТзОВ „Верховина-1030" 391500 грн. з метою збільшення розміру статутного фонду товариства. Однак, учасниками товариства належним чином не оформлено збільшення розміру статутного фонду та перерозподіл часток між учасниками товариства відповідно до внесених коштів. Відповідно, позивач вважає, що оскільки його частка в статному фонді залишилася незмінною, перераховані ним кошти не збільшили обсяг його прав засновника та учасника товариства і не увійшли до статутного фонду, та з огляду на те, що на вимоги його кошти товариством не повернуто, внесена сума коштів підлягає до стягнення примусово, як безпідставно перераховані, а також інфляційні втрати та відсотки річних на загальну суму 934224,22 гривень, а також судовий збір.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримали, з підстав наведених в позовній заяві, наполягали на їх задоволенні.

Представник третьої особи Реєстраційної служби Воловецького РУЮ на розгляд справи не з"явилася, надала суду заяву про слухання справи без її участі, вирішення спору залишає на розсуд суду.

Представники відповідача проти задоволення позову заперечили, вважають, що кошти до статутного фонду ОСОБА_2 вносив за власним бажанням, тому вони не можуть вважатися безпідставно набутими ТзОВ "Верховина-1030". ОСОБА_3 ствердив, що між ним та ОСОБА_2 була усна домовленість про внесення додаткових коштів учасником товариства- позивачем замість нього за рахунок коштів представника відповідача по мірі потреби в діяльності товариства. Однак, ОСОБА_2 вносив дані кошти через банківську установу від свого імені. Просив в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що Установчими зборами засновників товариства з обмеженою відповідальністю "Верховина-1030" прийнято рішення, оформлене протоколом зборів учасників №1 від 10.02.2006 року про заснування товариства з обмеженою відповідальністю "Верховина-1030" та створення статутного фонду товариства у розмірі 35 000 гривень з розподілом часток: ОСОБА_3-98%, ОСОБА_2 2% (а.с.250, т.1).

Наступними зборами учасників Товариства (протокол №2 від 08.05.2006 року) прийнято рішення про збільшення статутного фонду Товариства до 500000 гривень із збереженням часток засновників: ОСОБА_3-98%, що відповідає 490000 гривень; ОСОБА_2 %, що відповідає 10000 гривень (а.с.7, т.1).

Квитанціями, приєднаними до матеріалів справи №20 від 15.02.2006 року, №16 від 23.10.2006 року, №1 від 16.11.2006 року, №16 від 29.05.2007 року, №1 від 25.06.2007 року, №16 від 30.07.2007 року, №16 від 29.08.2007 року, №16 від 06.11.2007 року,№16 від 17.11.2007 року, №16 від 27.11.2007 року, №1 від 08.01.2008 року, №16 від 29.02.2008 року, №16 від 12.03.2008 року, №16 від 18.03.2008 року, №19 від 18.08.2008 року підтверджено, що ОСОБА_2 було здійснено ряд перерахувань на рахунок ТзОВ "Верховина" на загальну суму 391 500 гривень.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 29.07.2014 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.09.2014 року встановлено та не потребує доведення, що вказані кошти позивачем було перераховано з призначенням платежу "поповнення статутного фонду", однак згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців розмір внеску ОСОБА_2 до статутного фонду не збільшився. Судами зроблено висновок, що зобов"язання, які виникли внаслідок перерахування вказаних грошових коштів не пов"язані з корпоративними відносинами, а мають цивільно- правовий характер.

Відповідно до ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

На підставі ст.1213 Цивільного кодексу України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Статтею 60 ЦПК України встановлений обов"язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Твердження представника відповідача ОСОБА_3 про те, що спірні кошти внесені ОСОБА_2 на рахунок ТзОВ "Верховина-1030", належали ОСОБА_3, не підтверджені належними та допустими доказами, а тому суд не вважає їх доведеними.

Таким чином, кошти внесені позивачем в сумі 391500 гривень на рахунок ТзОВ "Верховина" набуті відповідачем без достатньої правової підстави, а тому позов ОСОБА_2 в частині повернення йому вказаних коштів є обгрунтованим та підлягає до задоволення.

При вирішення позову в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 451436, 93 грн та 91287, 29 трьох відсотків річних, суд виходить з наступного.

Пунктом 2 ст.1214 ЦК України встановлено, що у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (ст.536 цього Кодексу).

У відповідності з п. 2 ст. 536 ЦК України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Позивач ОСОБА_2 надав суду розрахунок втрат від інфляції та трьох відсотків річних (а.с.149-247, т.1), при якому посилається на вимоги ч.2 ст.625 Цивільного кодексу, а саме: боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проте, зобов'язання, які виникають внаслідок одержання майна без достатньої правової підстави, виключають можливість їх прострочення до набуття рішенням суду про повернення набувачем безпідставно набутих грошових коштів законної сили, оскільки саме суд встановлює факт безпідставного отримання коштів.

Положеннями глави 83 ЦК України, якою врегульовані правовідносини, що виникають внаслідок безпідставного набуття, або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої особи (потерпілого), тобто, позадоговірні зобов'язання, не передбачена можливість застосування до спірних правовідносин норми ст. 625 ЦК України, яка передбачає обов'язкову наявність у боржника простроченого грошового зобов'язання.

За таких підстав, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача сум інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих позивачем, до задоволення не підлягають.

Згідно ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на вищенаведене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 3 654 (три тисячі шістсот п"ятдесят чотири) гривні.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 213, 215 ЦПК України, ст.ст. 60, 1212, 1213, 1214, ЦК України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача- реєстраційна служба Воловецького РУЮ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Верховина-1030" про повернення безпідставно набутого майна- задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Верховина-1030" (код ЄДРПОУ 34197419) на користь ОСОБА_2 391500 (триста дев"яносто одну тисячу п"ятсот) гривень безпідставно внесених коштів.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Верховина-1030" на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 3 654 (три тисячі шістсот п"ятдесят чотири) гривні.

В задоволенні решти позовних вимог- відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Закарпатської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя: Софілканич О. А.