Постанова

від 14.05.2015 по справі 910/16729/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2015 року Справа № 910/16729/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіДерепи В.І., суддів :Бондар С.В., Грека Б.М., - (доповідача у справі) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Рада 4" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 23.02.15 у справі№910/16729/14 господарського судуміста Києва за позовомПриватного підприємства "Аве" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Рада 4" третя особа, яка не заявляє самостійних вимого на предмет спору на стороні позивачаПублічне акціонерне товариство "Київенерго" прозобов'язання припинити незаконні дії за участю представників від: відповідачаДементьєв Я.Т. (дов. від 03.04.15) третьої особиБраницький Д.Ю. (дов. від 26.12.14)

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.10.14 (суддя Домнічева І.О.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.02.15 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Майданевича А.Г., суддів: Лобаня О.І., Федорчука Р.В.), позовні вимоги Приватного підприємства "Аве" задоволено частково, зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Рада 4" відновити електропостачання офісу за адресою: м. Київ, бульв. Лесі Українки, 23, офіс 108, що належить приватному підприємству "Аве", в решті позовних вимог відмовлено.

В частині задоволення позовних вимог судові акти обґрунтовані тим, що відповідно до договору про спільне використання технологічних електричних мереж, укладеного з ТОВ "Рада 4" та ПАТ "Київенерго" 14.12.12, власник мереж зобов'язується забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами у точки приєднання електроустановок Користувача або споживачів Користувача, передачу електричної енергії яким забезпечує Користувач, а користувач своєчасно сплачувати вартість послуг Власника мереж з утримання технологічних електричних мереж спільного використання та інші послуги відповідно до умов цього договору; власник мереж забезпечує передачу електричної енергії.

Не погоджуючись із судовими актами у справі, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, в позові відмовити, посилаючись на те, що в матеріалах справи відсутні докази того, що електропостачання позивача відсутнє саме з вини відповідача, а акт від 20.10.14 не є належним доказом. Позивач надав відзив, у якому заперечує проти доводів касаційної скарги, постанову апеляційного суду просить залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 28.09.06 між АЕК "Київенерго" та ПП "Аве" укладено договір №30493 про постачання електричної енергії, за умовами якого електропостачання об'єкта - офісу по бульвару Л. Українки, 23 в м.Києві здійснюється технологічними електричними мережами наведеного житлового будинку від головного розподільчого щита №3 (ГРЩ 3) балансоутримувача ТОВ "Рада 4".

11.02.14 між ПП "Аве" та ТОВ "Рада 4" укладено договір № 151/04/УН про надання послуг з управління та утримання будинку, споруд та прибудинкових територій, за умовами якого, відповідач зобов'язався надати послуги, відповідно до п. п. 1.1-1.2 договору, а позивач прийняти та оплатити послуги з розрахунку 2426,03 грн. щомісячно.

З матеріалів справи вбачається, що 31.07.2014 о 16 год. 10 хв. відбулось відключення офісу позивача від електропостачання, чим порушені права позивача, як споживача, на отримання електричної енергії від третьої особи.

Крім того, факт чергового припинення електропостачання до офісу позивача 17.10.14 підтверджується: зверненнями позивача на централізовану гарячу лінію третьої особи за номером "1588" з повідомленням факту припинення електропостачання офісу; актом від 17.10.14 про фіксування припинення електропостачання, складеним представниками позивача та за участю представників охоронної фірми ТОВ "Венбест", які здійснюють централізовану охорону офісу за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 23, офіс 108 згідно договору №2026-ОП від 28.02.05; письмовим зверненням 20.10.14 позивача до третьої особи щодо чергового припинення електропостачання відповідачем офісу позивача та актом контрольного огляду розрахункових засобів обліку, складеним уповноваженим представником третьої особи Пироговим О.С., який прибув до офісу позивача та зафіксував відсутність електропостачання офісу.

20.10.14 позивач звернувся з листом до керівника відповідача, в якому просив останнього відновити електропостачання офісу позивача, звернувши увагу відповідача, що протягом всього часу в останнього не було жодної заборгованості в частині оплати за електроенергію перед третьою особою, а тому немає підстав для припинення її постачання.

З договору №30493 про постачання електричної енергії від 28.09.06, укладеного між АЕК "Київенерго" та ПП "Аве" вбачається, що електропостачання об'єкта-офісу по бульвару Л.Україники, 23 м. Києва здійснюється технологічними електричними мережами наведеного житлового будинку від головного розподільчого щита №3 (ГРЩ 3 балансоутримувач ТОВ "Рада 4"). Межа балансової належності мереж з ПАТ "Київенерго" визначена на кабельних наконечниках у ГРЩ 3. Отже, третя особа постачає електроенергію на межу балансової належності мереж згідно з умовами договору, відключень електропостачання ГРЩ 3, в тому числі приміщень позивача не проводило.

З наданих ПАТ "Київенерго" пояснень та документів судами встановлено, що аварійних та ремонтних робіт, що є підставою для тимчасового припинення електроенергії з боку третьої особи не проводилось, але при перевірки відключень, інженером ПАТ "Київенерго" встановлено, що електроенергія відсутня, оскільки живлення на приміщення позивача не подається. З цього випливає, що було відключено автоматичний вимикач, а відновлення постачання електроенергії відбулось після його вмикання працівниками відповідача.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з того, що відповідно до договору про спільне використання технологічних електричних мереж, укладеного з ТОВ "Рада 4" та ПАТ "Київенерго" 14.12.12, власник мереж зобов'язується забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами у точки приєднання електроустановок Користувача або споживачів Користувача, передачу електричної енергії яким забезпечує Користувач, а користувач своєчасно сплачувати вартість послуг Власника мереж з утримання технологічних електричних мереж спільного використання та інші послуги відповідно до умов цього договору; власник мереж забезпечує передачу електричної енергії до межі балансової належності належних йому електричних мереж.

Виходячи з вищевикладеного, вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача відновити електропостачання офісу за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 23, офіс 108, що належить ПП "Аве", судами визнані обґрунтовані та задоволені.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне підтримати таку правову позицію з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. ст. 901, 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до договору про спільне використання технологічних електричних мереж, укладеного між ТОВ "Рада 4" та ПАТ "Київенерго" 14.12.12, відповідач зобов'язався утримувати електричні мережі спільного використання у належному стані, формувати електричну схему цих мереж відповідної пропускної здатності та забезпечувати технічну можливість для передачі електроенергії до межі балансової належності електроустановок користувача або споживачів користувача; своєчасно вживати відповідних заходів для усунення виявлених порушень, тощо.

За положеннями ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно з положеннями пункту 38 Правил споживання електричної енергії, енергопостачальник зобов'язується забезпечувати надійне постачання електричної енергії згідно з умовами ліцензій та договором, надавати інформацію про послуги, пов'язані з електропостачанням, та про терміни обмежень і відключень, розглядати звернення та претензії споживача щодо надання послуг, пов'язаних з постачанням електричної енергії, та приймати з цього приводу рішення у терміни, передбачені законодавством; приймати письмові та усні повідомлення (у тому числі засобами зв'язку) споживачів щодо порушення електропостачання або порушення параметрів якості електричної енергії, а також вживати заходів до відновлення електропостачання та приведення показників якості у відповідність з вимогами нормативних документів.

Балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

За змістом ст. ст. 1, 25 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" управитель - особа, яка за договором з власником чи балансоутримувачем здійснює управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд (управління будинком) і забезпечує його належну експлуатацію відповідно до закону та умов договору, а виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору; управитель здійснює огляд та складає відповідні акти.

Відповідачем не надано жодного доказу в спростування доказів наданих позивачем та третьою особою, не надано доказів своєчасного реагування на звернення позивача щодо відключень електроенергії, що відбулись як 31.07.14 так і 17.10.14. Хоча, відповідно до вищевказаних нормативних приписів та положень законодавства, саме на відповідачеві лежить обов'язок забезпечувати належну експлуатацію (включно з використанням електроприладів, освітлення) приміщення позивачем. За таких обставин судами правомірно задоволені позовні вимоги.

Оскаржуючи судові акти, відповідач звертає увагу на те, що акт від 20.10.14, покладений в основу судових актів не є належним та допустимим доказом, як такий, що складений у відсутності уповноваженого представника відповідача; в матеріалах справи відсутні докази, що вказують на вину відповідача стосовно відключення позивача від постачання електроенергії, не надано акту-претензії щодо неналежного надання послуг, передбачених укладеним сторонами договором.

Втім, такі доводи не можуть бути заявлені на стадії касаційного перегляду справи та прийняті Вищим господарським судом, з огляду на наступне. По-перше, судами зроблені висновки, покладені в основу рішення та постанови, не лише на підставі акту, а на підставі дослідження та аналізу всіх доказів у їх сукупності, а також з врахуванням безумовного обов'язку відповідача забезпечити належну експлуатацію позивачем займаного приміщення, оскільки саме за ці послуги він і отримує плату відповідно до договору про спільне використання технологічних електричних мереж від 14.12.12 та договору про надання послуг з управління та утримання будинку, споруд та прибудинкових територій від 11.02.14 № 151/04/УН. По-друге, відповідно до ст. 111-7 ГПК, переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права і не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Переоцінюючи докази, які є в матеріалах справи, та ставлячи під сумнів висновки, зроблені судами першої та апеляційної інстанцій, Вищий господарський суд України має вийти за межі своїх повноважень, що є неприпустимим.

Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому, постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада 4" залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.02.15 у справі №910/16729/14 залишити без змін.

Головуючий - суддя В.І. Дерепа

Судді С.В. Бондар

Б.М. Грек