Рішення

від 28.04.2015 по справі 910/2920/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2015Справа №910/2920/15-г

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «МКФ-ГРУП» До«BERLIN-CHEMIE AG» («Берлін-Хемі АГ») Простягнення 76 914, 73 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача: Опольський В.С. - за довіреністю;

Від відповідача: Дика Т.В. - за довіреністю

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Відповідача про стягнення з останнього на свою користь основну заборгованість в розмірі 70 380, 00 грн., інфляційних витрат в розмірі 2 111, 40 грн., 3% річних в розмірі 428, 06 грн., пеню в розмірі 3 995, 27 грн. за договором №СМ-22 від 19.09.2014р. про надання послуг.

12.03.2015р. представник відповідача через загальний відділ діловодства господарського суду надав відзив по справі, відповідно до якого просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

31.03.2015р. позивач через загальний відділ діловодства господарського суду надав завірену копію реєстраційної відомості відвідувачів конференції «Сьогодення та майбутнє сімейної медицини».

16.04.2015р. позивач через загальний відділ діловодства господарського суду надав письмові додаткові пояснення по суті справи.

27.04.2015р. відповідач через загальний відділ діловодства господарського суду подав суду відзив на додаткові пояснення позивача по суті справи

За клопотанням Відповідача, з метою забезпечення повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, спір у даній справі вирішено у строк у відповідності до п. 3 ст. 69 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представника сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на позов, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

19 вересня 2014 року між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір №СМ-22 про надання послуг (надалі - Договір).

Відповідно до предмету Договору, Відповідач (Замовник по Договору) доручає, а Виконавець (Позивач по Договору) приймає на себе зобов'язання надати Відповідачу послуги (надалі - Послуги), зміст, об'єм та вартість, строки надання, яких визначені в Додатках до Договору, а Відповідач зобов'язується прийняти та оплатити надані Позивачем Послуги.

Згідно з п. 1.2. Договору, Відповідач взяв на себе зобов'язання надати Відповідачу Послуги по організації участі Відповідача в конференції.

Послуги, які надаються Відповідачу Позивачем, повинні відповідати вимогам Відповідача, які обумовлюються в Додаткових угодах, та відповідати діючому в Україні законодавству (п. 1.3. Договору).

Відповідно до п. 3.1., 3.2. Договору, ціна Договору дорівнює загальній вартості, наданих Позивачем послуг, яка зазначається в Додаткових угодах. Вартість та порядок оплати Послуг для кожного окремого замовлення Відповідача, оговорюється Сторонами у відповідних Додаткових угодах, які є невід'ємними частинами Договору.

19 вересня 2014р. між сторонами спору було укладено Додаток №1 до Договору №СМ-22 від 19.09.2014р., який є невід'ємною частиною Договору (надалі - Додаток).

Відповідно до п. 1 Додатку, Відповідач доручив, а Позивач прийняв на себе організаційне забезпечення участі Відповідача в Науково-практичній конференції з міжнародною участю «Сьогодення та майбутнє сімейної медицини» (надалі - Конференція).

Згідно з п. 2.1. Додатку, Позивач зобов'язався надати Відповідачу організаційно-методичні послуги по забезпеченню участі Відповідача в Конференції, що включають в себе:

- Доклади (30 хвилин в рамках пленарного засідання «Клінічні питання гастроентерології в амбулаторно-поліклінічній практиці», 15 хвилин в рамках пленарного засідання «Клінічні питання педіатрії в амбулаторно-поліклінічній практиці», 15 хвилин в рамках пленарного засідання «Клінічні питання педіатрії в амбулаторно-поліклінічній практиці», 15 хвилин в рамках пленарного засідання «Клінічні питання гастроентерології в амбулаторно-поліклінічній практиці», 15 хвилин в рамках пленарного засідання «Клінічні питання гастроентерології в амбулаторно-поліклінічній практиці», 15 хвилин в рамках пленарного засідання «Ведення пацієнтів з хворобами лор-органів в амбулаторно-поліклінічній практиці»);

- Стенд (розміщення стенду, 3 м для всіх типів ТМ);

- Вкладення в папку (вкладення інформаційної листівки в папку учасника);

- База (надання електронної бази зареєстрованих учасників на конференції (П.І.Б, місце роботи, спеціалізація, тел., e-mail).

У відповідності до п. 2.2. Додатку, Позивач зобов'язався забезпечити Відповідачу явку медиків-слухачів Конференції в кількості 1 000 (одна тисяча) осіб за 2 (два) дні проведення Конференції. Кількість слухачів підтверджується реєстраційною відомістю, яка заповнюється за 2 (два) дні проведення Конференції. Відповідачу надається завірена копія реєстраційної відомості.

За умовами п. 4. Додатку, вартість даного Додатку складає 107 100, 00 грн., в тому числі: 89 250, 00 грн. - організаційні послуги; 17 850, 00 грн. - ПДВ (20%).

Відповідно до п. 5 Додатку, оплата виконується Відповідачем шляхом банківського переказу грошових коштів на поточний рахунок Позивача наступними частинами:

- перша частина в розмірі 20% вартості Додатку, яка складає 21 420, 00 грн. в т.ч. ПДВ 3 570, 00 грн., сплачується згідно виставленого рахунку-фактури до 10.10.2014р.;

- друга частина в розмірі 80% вартості Додатку, яка складає 85 680, 00 грн. в т.ч. ПДВ 14 280, 00 грн., сплачується протягом 5 банківських днів після підписання Акту прийому-передачі наданих послуг при умові виконання умов п. 2.2. Договору. Якщо умови п. 2.2. виконані Позивачем не в повному обсязі, вартість Додатку підлягає пропорційній корекції, що зазначається в Акті прийому-передачі наданих послуг. До сплати в такому випадку виставляється сума, зафіксована в Акті прийому-передачі наданих послуг.

За твердженням Позивача, останній належним чином виконав свої зобов'язання та підтвердив їх відповідно до умов Договору, однак Відповідач свої зобов'язання виконав частково. Зокрема, Відповідачем сплачено 20% вартості від наданих Позивачем послуг, однак остаточного розрахунку Відповідачем не проведено. В зв'язку з чим поточна заборгованість Відповідача за надані послуги становить 70 380, 00 грн., витрати пов'язані з інфляційними процесами 2 111, 40 грн., 3% річних 428, 06 грн., пеня 3 995, 27 грн.

Відповідач заперечив проти позовних вимог, зазначивши, що послуги були надані не в повному обсязі.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав:

Договір №СМ-22 від 19.09.2014р. про надання послуг, укладений між Позивачем та Відповідачем за своєю правовою природою є договором про надання послуг та є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Отже, сторонами договору про надання послуг є замовник та виконавець, предметом договору про надання послуг є вчинення виконавцем певних дій або здійснення певної діяльності.

Замовник за договором про надання послуг - особа, що зацікавлена в одержанні послуги відповідного роду, яка замовила її надання на умовах, визначених договором та контролює надання послуги і оплачує її.

Відповідно до етимології слова «послуга», то під ним розуміється:

1) дія, вчинок, що дає користь, допомогу іншому;

2) діяльність підприємств, організацій та окремих осіб, виконувана для задоволення чиїх-небудь потреб; обслуговування.

Законодавець вживає поняття послуги у цілій низці як законодавчих, так і підзаконних нормативно-правових актів. Незважаючи на застосування поняття послуги в багатьох чинних нормативних актах, жоден із них, у тому числі і Цивільний кодекс України не дають його єдиного визначення, є лише розуміння послуги як дії, що приносить користь.

Договір про надання послуг є двосторонньозобов'язувальним, оскільки і виконавець, і замовник наділені як правами, так і обов'язками. На виконавця покладений обов'язок надання послуги і надано право на одержання відповідної плати. Замовник за договором зобов'язаний оплатити послугу і наділений правом вимагати належного надання послуги з боку виконавця.

Метою укладання Договору №СМ-22 від 19.09.2014р. про надання послуг з боку Відповідача було придбання певного часу, визначеного в п. 2.1. Додатку до Договору для виступу перед чітко визначеною аудиторією, а саме в кількості 1 000 (одна тисяча) медиків-слухачів.

У відповідності до п. 4.2.2. Договору, Позивач зобов'язався якісно та в належні строки, надавати Послуги за Договором.

Суд не погоджується з твердженням Позивача, що надані послуги прийняті Відповідачем, у відповідності до норм п. 2.7. Договору, оскільки ще до направлення на адресу Відповідача акту здачі-приймання робіт, Відповідач направив на електронну адресу Позивача лист від 31.10.2014р., відповідно до якого зазначив, що Позивачем були порушені умови Договору щодо забезпечення явки медиків-слухачів Конференції в кількості 1 000 (одна тисяча) осіб за два дні проведення Конференції. За даними Відповідача, останній має явку в кількості 350 лікарів, що складає 35% від загальної вартості участі Відповідача у Конференції.

Також Відповідач зазначив, що Позивачем були порушені умови Договору відносно часу виступу головного дієтолога МОЗ України Швеца О.В. (доповідь була скорочена з 30 хвилин до 15 хвилин). За таких обставин, Відповідач в цьому електронному листі зазначив, що правильним буде відняти 50% вартості часу виступу Швеца О.В., а саме 15 300, 00 грн., таким чином загальна сума договору знижується з 122 400, 00 грн. до 107 100, 00 грн. та з урахуванням виконання Позивачем п. 2.2. Договору на 35 %, Відповідач повинен сплатити 37 485, 00 грн. (107 100, 00 грн.* 35%/100). Враховуючи першу частину оплати в розмірі 24 480, 00 грн. до сплати належить сума 13 005, 00 грн. (37 485, 00 грн. - 24 480, 00 грн.)

Після направлення вище вказаного листа між сторонами спору розпочалась електронна переписка.

Судом встановлено, що відповідно до вище зазначеної електронної переписки Відповідач повідомив Позивача, що ним не приймаються надані Позивачем послуги, оскільки вони виконані не в повному обсязі, чим порушені права Відповідача відповідно до умов Договору.

Дана переписка в електронній формі приймається судом як належний доказ, оскільки у відповідності до Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Відповідно до ст. 629 ЦК України - договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 525 Цивільного кодексу України та ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися - належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З наданих матеріалів та доказів по справі, судом встановлено, що вартість послуг, згідно п. 5 Додатку до Договору, поставлена в залежність від кількості медиків-слухачів, що будуть аудиторією доповідачів від Відповідача. Кількість провідних українських спеціалістів в області педіатрії та терапії формувала вартість послуг Позивача, оскільки відповідно до п. 5 Додатку до Договору, вартість послуг, що закріплена у п. 4 Додатку, підлягає корекції в залежності від кількості медиків-слухачів, присутніх під час виступу доповідачів від Відповідача. Умова кількості медиків-слухачів виділена для перегляду вартості послуг через те, що у ній міститься ознака послуги, яку Відповідач ставив собі за ціль отримати від цієї домовленості.

Відповідач за Договором не є замовником послуги для всіх доповідачів Конференції з тим, щоб оплачувати відвідування медиками-слухачами секцій, на яких доповідачами були представники інших компаній.

Відповідач замовив послугу, результатом якої мало бути донесення до тисячної аудиторії провідних фахівців в області педіатрії та терапії наукової інформації в межах відведеного згідно п. 2.1. Додатку часу в рамках тематично виділених пленарних засідань.

Отже, Відповідач, укладаючи Договір про надання послуг №СМ-22 від 19.09.2014р. мав на меті придбати певний час для виступу перед чітко визначеною аудиторією, а саме в кількості 1 000 (одна тисяча) медиків-слухачів.

На підтвердження того, що слухачами Конференції були саме медики-слухачі в кількості 1 000 (одна тисяча) осіб за два дні проведення Конференції, Позивач надав суду копію реєстраційної відомості відвідувачів Конференції.

Однак, така реєстраційна відомість відвідувачів Конференції не приймається судом як належний доказ по справі, оскільки:

- відомість оформлена не в хронологічному порядку;

- з відомості не зрозуміло скільки медиків-слухачів були присутніми на Конференції 30.10.2014р. та скільки - 31.10.2014р.;

- на 68 сторінці відомості взагалі не зазначено посади, спеціалізації, міста, телефону медиків-слухачів;

- 118-119 сторінки відомості не передають чіткого змісту тексту документу;

- багато медиків-слухачів в відомості записані одним почерком, що викликає у суду сумнів, що записували себе у відомість різні медики-слухачі.

Таким чином, матеріалами справи не підтверджується твердження Позивача, що надання послуг за Договором від 19.09.2014р. № СМ-22 підтверджуються Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.10.2014р., оскільки виходячи зі змісту статей 11, 177, 901, 903 ЦК України, акт приймання-передачі виконаних робіт від 31.10.2014 р. не є зобов'язанням, оскільки підставою для виникнення взаємних прав і обов'язків і, відповідно, зобов'язань, згідно зі статтею 11 ЦК України, є саме договір.

Тобто, приписи закону, які регулюють відносини за договором про надання послуг, пов'язують обов'язок замовника оплатити послуги за фактом їх надання Виконавцем, а не за фактом передачі послуг на підставі акта.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В порушення ст. 33 Господарського процесуального кодексу України Позивачем не доведено у спосіб встановлений ст. 34 цього ж Кодексу законних підстав для задоволення позовних вимог. Доводи, викладені у його позовній заяві спростовані доданими до позову документами та поясненнями Відповідача, а тому суд не знаходить підстав для задоволення позову в частині стягнення заборгованості.

За таких обставин заявлені вимоги про стягнення пені, 3% річних та інфляційних теж не підлягають до задоволення.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 15.05.2015р.

Суддя І.І.Борисенко