Рішення

від 13.05.2015 по справі 916/1038/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" травня 2015 р.Справа № 916/1038/15-г

За позовом : Підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІТАН І Ко";

До відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю "Виноробний завод "УДАРНИЙ"

про стягнення

Суддя Оборотова О.Ю.

За участю представників:

Від позивача: Чорноморченко А.Б. - довіреність від 18.02.2015р.

Від відповідача : - не з'явився.

Суть спору: Підприємство у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІТАН І Ко" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виноробний завод "УДАРНИЙ" про стягнення заборгованості у розмірі 204 663,54грн., яка складається з суми основної заборгованості у розмірі 120 000грн., 42 785,73грн. пені, 6877,81грн. - 3%річних, 35 000грн. індексу інфляції.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.03.2015 року порушено провадження у справі №916/1038/15-г.

13.05.2015р. до господарського суду Одеської області від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 170 357,37грн., яка складається з суми основної заборгованості у розмірі 120 000грн., 8479,56грн. пені, 6877,81грн. - 3%річних, 35 000грн. індексу інфляції.

Представник відповідача у судові засідання з'явився, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав, у зв'язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

У судовому засіданні 13.05.2015 р. після виходу судді з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

14 травня 2012 року між Підприємством у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІТАН І Ко" (Підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виноробний завод "УДАРНИЙ" (Замовник) було укладено Договір №1405УЛ, відповідно до умов якого, Замовник доручив, а Підрядник прийняв на себе зобов'язання виконати із матеріалів підрядника, силами свого персоналу роботу по антикорозійному захисту внутрішньої поверхні металевих резервуарів загальною площею 1000 кв.м., а Замовник прийняти і оплатити роботу згідно акта виконаних робіт.

Відповідно до акту надання послуг №26 від 06 серпня 2012 року Виконавцем були виконані роботи з антикорозійного захисту внутрішньої поверхні металевих резервуарів площею 1592 кв.м. загальною вартістю 222 880 грн.

06 червня 2012 року відповідачем було сплачено позивачу у якості часткового погашення заборгованості за виконані роботи 40000 грн. Згідно платіжного доручення №2 від 31 липня 2012 року відповідачем було сплачено позивачу у якості часткового погашення заборгованості за договором 50000 грн. та платіжного доручення №2 від 31 липня 2012 року - 12880 грн.

16.01.2013 року між Підприємством у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІТАН І Ко" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виноробний завод "УДАРНИЙ" була укладена Додаткова угода № 1 до Договору № 1405 УЛ від 14 травня 2012 року. Додатковою угодою сторони узгодили, що Замовник доручив, а Підрядник прийняв на себе зобов'язання виконати, із матеріалів підрядника, силами свого персоналу роботу по антикорозійному захисту внутрішньої поверхні металевих резервуарів загальною площею 1592 кв.м., а Замовник зобов'язався прийняти і оплатити роботу згідно акта виконаних робіт.

Відповідно до п. 2.2. Додаткової угоди, вартість Договору складає 222 880 грн., в тому числі ПДВ.

Пунктом 4 Додаткової угоди передбачено, що на момент підписання даної Додаткової угоди борг Замовника за виконані роботи складає 120 000 гривень.

У п. 5 Додаткової угоди сторони узгодили наступний графік погашення заборгованості: до 28.02.2013 р. Замовник виплачує Підряднику 40 000 гривень; до 31.03.2013 р. Замовник виплачує Підряднику 40 000грн.; до 30.04.2013р. Замовник виплачує Підряднику 40 000грн.

Відповідач свої зобов'язання не виконав, таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за виконані роботи складає 120 000грн.

Відповідно до п. 5.6. договору у випадку несвоєчасної оплати виконаних робіт Замовник зобов'язаний уплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки платежу.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума пені складає 42 785,73грн., 6877,81грн. - 3%річних, 35 000грн. індексу інфляції.

Неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Виноробний завод "УДАРНИЙ" своїх зобов'язань перед Підприємством у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІТАН І Ко" і стало підставою для позивача звернутись до господарського суду Одеської області із даним позовом за захистом порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

13.05.2015р. до господарського суду Одеської області від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 170 357,37грн., яка складається з суми основної заборгованості у розмірі 120 000грн., 8479,56грн. пені, 6877,81грн. - 3%річних, 35 000грн. індексу інфляції.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, 14 травня 2012 року між Підприємством у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІТАН І Ко" (Підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виноробний завод "УДАРНИЙ" (Замовник) було укладено Договір №1405УЛ, відповідно до умов якого, Замовник доручив, а Підрядник прийняв на себе зобов'язання виконати із матеріалів підрядника, силами свого персоналу роботу по антикорозійному захисту внутрішньої поверхні металевих резервуарів загальною площею 1000 кв.м., а Замовник прийняти і оплатити роботу згідно акта виконаних робіт.

16.01.2013 року між Підприємством у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІТАН І Ко" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виноробний завод "УДАРНИЙ" була укладена Додаткова угода № 1 до Договору № 1405 УЛ від 14 травня 2012 року. Додатковою угодою сторони узгодили, що Замовник доручив, а Підрядник прийняв на себе зобов'язання виконати, із матеріалів підрядника, силами свого персоналу роботу по антикорозійному захисту внутрішньої поверхні металевих резервуарів загальною площею 1592 кв.м., а Замовник зобов'язався прийняти і оплатити роботу згідно акта виконаних робіт.

Пунктом 4 Додаткової угоди передбачено, що на момент підписання даної Додаткової угоди борг Замовника за виконані роботи складає 120 000 гривень.

У п. 5 Додаткової угоди сторони узгодили наступний графік погашення заборгованості: до 28.02.2013 р. Замовник виплачує Підряднику 40 000 гривень; до 31.03.2013 р. Замовник виплачує Підряднику 40 000грн.; до 30.04.2013р. Замовник виплачує Підряднику 40 000грн.

За таких обставин, суд вважає правомірною вимогу позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи у сумі 120 000грн.

Відповідно до ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами ст. 230 Господарського кодексу України учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання штрафні (господарські) санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 5.6. договору у випадку несвоєчасної оплати виконаних робіт Замовник зобов'язаний уплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки платежу.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд вважає, що позивач правомірно нарахував відповідачу суму 8479,56грн. пені, 6877,81грн. - 3%річних, 35 000грн. індексу інфляції, які також підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 33,34,43,44-49,50,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виноробний завод "УДАРНИЙ" (68500, Одеська обл, Тарутинський р-н, вул. Дзержинського, буд. 47, код ЄДРПОУ 33840296, р/р 26003000133146 в ПАТ «Чорноморський банк розвитку та реконструкції», МФО 384577) на користь Підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІТАН І Ко" (65069, Одеська обл, м. Одеса, вул. 7-а Суворовська, буд. 5, код ЄДРПОУ 14328632, р/р 26004310632101 в АБ «Південний» м. Одеса, МФО 328209) - заборгованість у розмірі 170 357,37грн., яка складається з суми основної заборгованості у розмірі 120 000грн., 8479,56грн. пені, 6877,81грн. - 3%річних, 35 000грн. індексу інфляції; 3407,15 грн. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18 травня 2015 р.

Суддя О.Ю. Оборотова