Постанова

від 13.05.2015 по справі 822/1260/15

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

Справа № 822/1260/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2015 року м. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіМатущака В.В. при секретаріГук В.В. за участі:представника позивача Костюковича Д.К., представника відповідача Ткачук М.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Довжоцький спиртовий завод" до Кам'янець-Подільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Довжоцький спиртовий завод" (далі - ДП "Довжоцький спиртовий завод", Позивач) звернулось до суду із позовом до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області (далі - Кам'янець-Подільська ОДПІ, Відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що Кам'янець-Подільською ОДПІ за результатами проведеної перевірки прийнято:

- податкове повідомлення-рішення форми "В1" від 19 січня 2015 року № 0000611501, яким відповідачем зменшено суму бюджетного відшкодування підприємства з податку на додану вартість (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) на 1172897,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 586448,50 грн.

- податкове повідомлення-рішення форми "В4" від 19 січня 2015 року № 0000621501, яким відповідачем зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість, задекларованого позивачем у податковій декларації підприємства за вересень 2014 на 27340,00 грн.

На думку представника позивача, викладені в акті перевірки № 1895/22-09-15-01/23841854 від 25.12.2014 висновки податкового органу з приводу допущених позивачем порушень вимог податкового законодавства є незаконними і необґрунтованими, а прийняті податкові повідомлення-рішення вважає протиправними, просить суд їх скасувати.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити його в повному обсязі.

Представник відповідача адміністративний позов не визнав. Вважає, що оскаржувані рішення були прийняті в межах норм чинного податкового законодавства, а тому відсутні правові підстави для визнання їх протиправними та скасування. Просить у позові відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд встановив, що працівниками Кам'янець-Подільської ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ДП "Довжоцький спиртовий завод", код ЄДРПОУ 23841854, бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів за вересень 2014 року. За результатами проведеної перевірки складено акт №1895/22-09-15-01/23841854 від 25.12.2014 року "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування ДП "Довжоцький спиртовий завод", код ЄДРПОУ 23841854, бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів за вересень 2014 року", та прийняті податкові повідомлення - рішення № 0000611501 та № 0000621501 від 19 січня 2015 року.

В свою чергу, актом перевірки було встановлено наступні порушення:

1) п.200.1 п.200.3, п. 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України (далі ПК України) в результаті чого ДП "Довжоцький спиртовий завод" завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів за вересень 2014 року на 1172897 грн.;

2) п.198.2, п.198.6 ст.198, п.200.1 п.200.3 ст. 200, п.201.10 ст. 201 ПК України ДП "Довжоцький спиртовий завод" завищено від'ємне значення з ПДВ за вересень 2014 року на 27340 грн.

На думку податкового органу дані порушення виникли у зв'язку із здійсненням позивачем господарських операцій з ТОВ ТПК "Укрхімекспорт" у вересні 2014 року.

Суд встановив, що господарські відносини ДП "Довжоцький спиртовий завод" із TOB ТПК "Укрхімекспорт" (код ЄДРПОУ 25543463) щодо переробки давальницької сировини протягом періоду, що перевіряється відбувались на підставі та у відповідності до укладеного сторонами Договору № 11-075-HJ06 переробки давальницької сировини від 31 січня 2006 із відповідними додатковими угодами.

Згідно даного договору, Замовник (TOB ТПК "Укрхімекспорт") передає Виконавцю (ДП "Довжоцький спиртовий завод"), закуплену Замовником давальницьку сировину (мелясу), а також необхідні для виготовленні дріжджів пекарських пресованих "спиртових" скотч з логотипом, папір для пакування дріжджів та гофроящики.

В Акті перевірки Відповідачем встановлено, що у період, який підлягав перевірці, підприємство виготовляло дріжджі виключно із застосуванням двохпродуктової схеми, яка передбачає одночасне виробництво спирту та дріжджів на основі сумісної переробки власної та давальницької меляси. Перевіркою встановлено, що платником податків в процесі виробництва використовується вся взята в переробку меляса - власна та давальницька.

Враховуючи те, що відповідно до однопоточної двохпродуктової схеми виробництва відбувається сумісна переробка власної та давальницької меляси, податковий орган дійшов висновку щодо неможливості підтвердити вихід дріжджів саме із сировини, яка залучалася у виробництво на давальницьких умовах, та, як наслідок, виконання Позивачем умов договору на переробку давальницької сировини контрагента.

Суд не погоджується з висновками, викладеними у Акті перевірки, та зазначає, що відповідно належними доказами вчинення Позивачем порушення податкового законодавства є первинні документи податкового та бухгалтерського обліку.

Перевіркою встановлено, що платник податків впровадив у виробництво удосконалену однопотокову схему виробництва спирту з одночасним виробництвом хлібопекарських дріжджів пресованих високої якості.

Вказана схема виробництва відповідає виробничому технологічному Регламенту на виробництво мелясно-спиртової бражки і пресованих дріжджів ВТР 238418545-2007 (далі - Регламент), розробленому безпосередньо для конкретних умов і обладнання Державного підприємства "Довжоцький спиртовий завод".

Вказаний Регламент розроблений УкрНДІспиртбіопрод згідно з вимогами чинних нормативних документів та на основі "Типового технологічного регламенту одержання мелясно-спиртової бражки і пресованих хлібопекарських дріжджів" № ТТР 00032744-3508- 2005 затв. 20.09.05 введено в дію 01.01.06 згідно з вимогами СОУ 15.0-37-188:2004, СОУ 15.0-37-189:2004 та з урахуванням специфіки апаратурно-технологічної схеми підприємства, роботи устаткування, обладнання.

Регламент є нормативним документом для Позивача і містить параметри для кожної ділянки технологічного процесу. Так, Регламент передбачає виробництво спиртової бражки із власної, покупної сировини та хлібопекарські дріжджі пресовані із давальницької сировини. Регламентом прямо встановлено, що при відсутності попиту на дріжджі або за наявності дефектної меляси, відсутності давальницької сировини тощо, завод може працювати виробляючи тільки один продукт - спиртову бражку.

Розділом 5 Регламенту "Технологічна схема" передбачено, що для виробництва спирту використовують власну, покупну мелясу, а для вирощування біомаси дріжджів - давальницьку мелясу. Покупну і давальницьку меляси транспортують, приймають на зберігання та обліковують (по масі) окремо. Зберігання як покупної так і давальницької меляс відбувається разом в одних ємкостях. Подальше виписування покупної та давальницької меляс на виробництво здійснюється окремо і змішують їх після зважування, в процесі підготовки меляси до виробництва.

Пунктом 2.2. розділу 2 Регламенту "Хлібопекарські дріжджі пресовані" прямо передбачено, що на підприємстві для вирощування біомаси дріжджів використовують давальницьку сировину.

Аналогічні положення містяться у підпункті 6.7.1 пункту 6.7 розділу 6 Регламенту "Норми витрат давальницької меляси на виробництво хлібопекарських дріжджів пресованих", згідно приписів якого для вироблення дріжджів хлібопекарських пресованих ДП "Довжоцький спиртовий завод" використовує давальницьку мелясу. Витрати сировини на одержання товарної продукції хлібопекарських дріжджів пресованих відносять на давальницьку мелясу. При цьому, положення Регламенту чітко встановлюють затверджені норми витрат цукру на виробництво хлібопекарських дріжджів пресованих у двопродуктовому виробництві.

Суд звертає увагу на ту обставину, що Регламент взагалі не передбачає виробництва дріжджів із власної, а не давальницької сировини та зазначає, що перевіркою не виявлено жодних ознак порушення вимог Регламенту з боку платника податків.

З наведеного випливає, що усі одержані у результаті застосування однопоточної двохпродуктової схеми дріжджі вироблені виключно з давальницької меляси, як це і передбачено технологічним регламентом виробництва.

Первинні документи, що підтверджують господарські операції підприємства з одержання давальницької меляси, її переробки у дріжджі та передачу продукції замовнику надані до перевірки.

Відповідно до положень пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Перевіркою не встановлено порушень платником податків порядку документування господарських операцій, встановленого правилами бухгалтерського та податкового обліку. Суд вважає висновки Відповідача про неможливість підтвердження виходу дріжджів саме із сировини, яка залучалася у виробництво на давальницьких умовах, та, як наслідок, виконання платником податків умов договору на переробку давальницької сировини контрагента, безпідставними, неправомірними та такими, що суперечать умовам укладеного ДП "Довжоцький спиртзавод" із ТОВ ТПК "Укрхімекспорт" договору, змісту оформлених на виконання договору первинних бухгалтерських документів, а також нормам Регламенту.

Досліджуючи правовідносини з надання послуг зберігання меляси замовника суд зазначає наступне.

Господарські відносини Позивача і TOB ТПК "Укрхімекспорт" щодо зберігання належної замовнику меляси бурякової виникли та фактично відбувались на підставі укладеного сторонами Договору зберігання № 212-040-HJ06 від 31 грудня 2005 року (із відповідними додатковими угодами).

Відповідно до даного договору Зберігач (ДП "Довжоцький спиртзавод") зобов'язаний зберігати мелясу бурякову у визначеній договором кількості (надалі Майно) передане йому Поклажодавцем (TOB ТПК "Укрхімекспорт"), який в свою чергу приймає на себе зобов'язання прийняти це майно. Передача Майна і зняття майна зі зберігання здійснюється партіями та оформляється актами прийому-передачі, що є невід'ємною частиною договору.

Перевіркою правильно встановлені факти укладення Позивачем договору зберігання меляси замовника - ТОВ ТПК "Укрхімекспорт", та одержання Позивачем відповідної кількості сировини на зберігання.

В акті перевірки зазначається, що основною сировиною для виробництва спирту є меляса. Отримання меляси ДП "Довжоцький спиртовий завод" здійснюється з місць зберігання, ємності (№ 212-040-HJ06 від 31.12.2005), які знаходяться на території ДП "Довжоцький спиртовий завод" відповідно до договору № 129-179-NP 14 від 01.04.2014 року.

Водночас, з огляду на змішування меляси, яка прийнята на зберігання від замовника з власною мелясою зберігача, Відповідач дійшов до висновку про укладення згаданого договору зберігання без наміру створення юридичного результату і приховування іншого правочину - купівлі меляси Позивачем для виробництва спирту та дріжджів.

Суд зазначає, що, як уже попередньо встановлено, позивачем при зберіганні та використанні меляси (покупної та давальницької) у виробництві чітко дотримано вимог Регламенту на виробництво мелясно-спиртової бражки і пресованих дріжджів ВТР 238418545-2007, який є нормативним документом для підприємства.

З метою спростування висновків податкового органу позивачем надано до суду належним чином оформлені первинні документи, які відповідають вимогами первинності в розумінні статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", і є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Таким чином висновки акту перевірки про те, що договір зберігання № 212-040-HJ06 від 31 грудня 2005 року складений без наміру створення правомірного юридичного результату, не підтверджені відповідачем у судовому засіданні жодними доказами і базуються на припущеннях податкового органу. Крім того, суд бере до уваги той факт, що TOB ТПК "Укрхімекспорт" та ДП "Довжоцький спиртзавод" є давніми партнерами, господарські відносини між якими тривають, починаючи із 31 грудня 2005 на підставі договору №212-040-HJ06.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо відсутності у Відповідача підстав для зменшення Позивачу розміру від'ємного значення та суми бюджетного відшкодування ПДВ, оскільки надані до перевірки документи повністю підтверджують правомірність формування останнім податкового кредиту.

Щодо електронного цифрового підпису, що накладається при реєстрації податкової накладної в ЄРПН, суд зазначає наступне.

Проведеною перевіркою дотримання платником вимог п.201.1 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу встановлено, що відповідно до Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за вересень 2014р. поданого ДП "Довжоцький спиртовий завод" до Кам'янець-Подільської ОДПІ, у складі податкового кредиту вересня 2014р. відображено податкові накладні, що виписані на постачання імпортних товарів у т.ч. які підлягали реєстрації та зареєстровані в ЄРПН, проте прізвище особи, що виписала податкову накладну не відповідає прізвищу особи, цифровий підпис якої накладено на податкову накладну при її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, що порушує вимоги п.201.1, п.201.10 ст.201 ПК України та Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246.

За таких обставин податковим органом зроблено висновок, що позивачем в декларації з ПДВ за вересень 2014 року завищено суму податкового кредиту на 206674 грн. (424+ 206250).

Досліджуючи дане питання суд зазначає, що у відповідності до п.198.3 ст.198 ПК України право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду.

Згідно п.201.10 ст.201 цього ж Кодексу підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, є податкова накладна, що видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З урахуванням викладених вище положень ПК України право на нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту звітного періоду у випадку придбання товару виникає у покупця товару за умови отримання від його постачальника належним чином оформленої податкової накладної, яка підтверджує факт поставки товару, отримання послуг.

За змістом п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту тільки суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, які не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог. Як вбачається з матеріалів справи Позивач надав для перевірки відповідні документи.

При цьому, суд вважає за необхідне відмітити, що податковим законодавством не встановлено відповідальність позивача за помилкові дії інших осіб в порушенні норм податкового законодавства.

Податкові накладні, що зазначені в Реєстрі, в позивача на момент перевірки були, занесені до Єдиного реєстру податкових накладних, факт реєстрації податкових накладних було підтверджено в кожному конкретному випадку витягом із Єдиного реєстру податкових накладних.

П. 201.1 статті 201 ПК України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну. Доступ до Єдиного реєстру податкових накладних надано працівникам податкової служби. Таким чином, висновок відповідача про порушення податкового законодавства ДП "Довжоцький спиртовий завод" при формуванні податкового кредиту з врахуванням податкових - накладних, в яких виявлено порушення в їх оформленні (підпису), є хибним.

Положення ст. 71 КАС України передбачають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч.1, ч.3 ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Зважаючи на викладені обставини, суд дійшов висновку, що позивачем обґрунтовано заявлені у позові вимоги, підтверджено їх належними та допустимими доказами, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, 158-163, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення за формою "В1" від 19.01.2015 №0000611501.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "В4" від 19.01.2015 №0000621501.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Довжоцький спиртовий завод" понесені судові витрати в розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 18 травня 2015 року

Суддя /підпис/В.В. Матущак "Згідно з оригіналом" Суддя В.В. Матущак