Рішення

від 14.05.2015 по справі 904/2704/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.05.15р. Справа № 904/2704/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Нью-Рігель", м.Дніпропетровськ

до Дніпропетровської міської ради, м.Дніпропетровськ

про визнання поновленим договору та вважати укладеною додаткову угоду

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Завалєй Я.О.

Представники:

від позивача: Гусакова О.Б., представник за довіреністю № б/н від 24.04.15р.

від позивача: Раберов І.З., представник за наказом №11/2002-ОК від 22.07.2002р.

від позивача: Каулько О.В., представник за довіреністю № б/н від 05.02.15р.

від позивача: Раберова Н.Ю., представник за довіреністю № б/н від 05.02.15р.

від позивача: Дружинін І.Н., представник за довіреністю № б/н від 12.03.15р.

від відповідача: Абрамов Д.В., представник за довіреністю №4/10-150 від 18.03.15р.

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської від 03.04.15р. порушено провадження у справі № 904/2704/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Нью-Рігель" (далі-позивач) до Дніпропетровської міської ради (далі-відповідач) про:

- визнання поновленим договір від 31 серпня 2000 року оренди земельної ділянки, площею 0,4548 га, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі за кадастровим номером 1210100000:06:0001, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, 129-Р (Кіровський район), укладений між відповідачем та позивачем на той самий строк - з вісімнадцятого червня 2013 року до тридцять першого березня дві тисячі двадцять шостого року та орендною платою у відповідності до розмірів встановлених Податковим Кодексом України;

- вважати укладеною між відповідачем та позивачем додаткову угоду від 18.06.2013 року до Договору оренди земельної ділянки від 31.08.2000 року, за якою "Орендодавець", з одного боку та ТОВ з II "Нью-Рігель" в особі директора Раберова Ігора Зіновійовича, який мешкає за адресою: м.Дніпропетровськ, площа Шевченка, буд. 4, кв. 6, що діє на підставі Статуту, у подальшому "Орендар" з іншого боку, на підставі та у відповідності до положень ст. 33 Закону України "Про оренду землі" дійшли згоди про поновлення та продовження дії укладеного Сторонами 31.08.2000 року з строком дії до 18.06.2013 року договору оренди земельної ділянки, площею 0,4548 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, 129-Б, раніше зареєстрованої в Державному земельному кадастрі за кадастровим номером 75010005, а на теперішній час за кадастровим номером 1210100000:06:0001 на такий же послідуючий строк з 18.06.2013 року до 31.03.2026 року з моменту набрання чинності судового рішення на умовах, визначених Угодою. Справу призначено до розгляду на 14.05.15р.

13.05.15р. до суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів в підтвердження заявлених позовних вимог.

Крім того, 13.05.15р. до суду від позивача надійшла уточнена позовна заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить:

- зобов'язати Дніпропетровську міську раду (відповідач-1) прийняти рішення про поновлення договору оренди земельної ділянки 31.08.2000 року, номер державної реєстрації 253 та спонукати укласти додаткову угоду про продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки на 50 років;

- зобов'язати Дніпропетровське міське управління юстиції (відповідач-2) визнати право власності на новостворене майно - нежитлові приміщення 5-го мансардного поверху - позиції 1-18; технічного поверху - поз. 1-3; ґанку - літ. а; ґанку літ. а 1; ґанку літ. а 2; прохідної - літ. Б-2; ґанку літ. б - всього загальною площею 1032,9 кв.м. за адресою знаходження Дніпропетровська обл., місто Дніпропетровськ, проспект Кірова, буд. 129 Р та провести державну реєстрацію права власності на це майно.

За приписами ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Стаття 22 ГПК України не передбачає права подання уточнених позовних заяв, тому подана позивачем заява, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, має розцінюватися судом як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

Господарський суд також бере до уваги той факт, що вимоги за уточненою позовною заявою, заявлені також ще до іншої особи, що не є стороною у справі (п. 2 прохальної частини заяви).

З огляду на зміст поданої позивачем заяви, її слід розглядати як фактичне подання іншого (ще одного) позову, що є не допустимим в рамках даного спору.

Крім того, господарський суд вважає за необхідне зазначити про те, що збільшено може бути лише розмір вимог майнового характеру.

Таким чином, уточнена позовна заява про збільшення позовних вимог залишається судом без розгляду (п. 3 Постанови Пленуму вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції"), а позов підлягає вирішенню за первісно заявленими вимогами.

14.05.15р. повноважні представники позивача у судовому засіданні просили суд позовні вимоги в частині визнання поновленим договору - залишити без розгляду, а в іншій позовній вимозі - задовольнити у повному обсязі.

В свою чергу, повноважний представник відповідача у судовому засіданні просив суд провадження у справі в частині визнання поновленим договору - припинити на підставі ст. 80 ГПК України, а в частині вважати укладеною між відповідачем та позивачем додаткової угоди - відмовити у повному обсязі, про що також зазначено у відзиві, який долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 14.05.15р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Займані нежитлові будівлі і прибудинкові споруди цілісного майнового комплексу колишнього Дніпропетровського заводу "Ремпобуттехніка", що розташовані за теперішньою адресою пр. Кірова, 129Р (раніше 129Б) у м. Дніпропетровську, придбані і належать на праві колективної власності позивачу і як об'єкти нерухомого майна є зареєстрованими Дніпропетровським бюро технічної інвентаризації за позивачем з оформленням реєстраційних посвідчень від 23 березня та 9 липня 1998 року.

Рішенням виконкому Дніпропетровської міської ради від 18.06.1998 року №1023 позивачу була надана земельна ділянка площею 4548 кв.м. у тимчасове користування строком на п'ятнадцять років (на умовах оренди) для обслуговування зазначених будівель та споруд по їх фактичному розміщенню.

Як зазначає позивач, до прийняття міськвиконкомом зазначеного рішення належним чином в березні 1998 року була визначена загальна площа земельної ділянки - 4548,29 кв.м., з встановленням та узгодженням зовнішніх меж землекористування.

Спочатку, в порядку виконання зазначеного рішення, між сторонами був укладений договір на право тимчасового користування землею на умовах оренди від 30.07.1998 року строком на два роки з липня 1998 року до червня 2000 року.

Основний договір оренди зазначеної земельної ділянки (далі - Договір оренди земельної ділянки), площею 0,4548 га, між сторонами був укладений і нотаріально посвідчений 31.08.2000 року строком до 18.06.2013 року за яким:

1.1. "Орендодавець" надає, а "Орендар" приймає у строкове платне володіння і користування на умовах оренди земельну ділянку площею 0,4548 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, 129-Б, і зареєстрована в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за кодом 75010005 згідно з планом земельної ділянки, що додається.

1.2. Підставою для надання земельної ділянки в оренду є рішення виконкому міської ради від 18.06.1998р. №1023.

2.1. Земельна ділянка надається до 18.06.2013 року.

4.1. Цільове призначення земельної ділянки: фактичне розміщення виробничих будівель.

За умови п. 2.3. Договору оренди земельної ділянки для продовження дії цього договору "Орендар" зобов'язаний у місячний термін до закінчення строку оренди звернутися до "Орендодавця" з відповідним клопотанням.

Позивач звертає увагу суду, що на підставі вищезазначеного Договору оренди земельної ділянки та в порядку ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції Закону №3038 - VI від 17.02.2011 року) позивачем було 01.02.2013 року подане відповідачу таке клопотання з проектом додаткової угоди поновлення договору з вих. № 1/30 від 30.01.2013 року (вх. № 13/714 від 01.02.2013 року).

За вимогою відповідача від 15.02.2013 року № КП -699 йому були надані певні документи і виконані топографо-геодезічні роботи, обстеження земельної ділянки (кадастровий номер 1210100000:06:0001), організаційно-технічні дії з підготовки вихідних матеріалів (упорядкування адреси).

У зв'язку з знаходженням поряд з будівлями і спорудами позивача за адресою: пр. Кірова, 129Б у м. Дніпропетровську ще декількох житлових будинків з такими ж адресами розпорядженням Дніпропетровського міського голови від 05.06.2013 року нежитловим будівлям та спорудам позивача була присвоєна адреса пр. Кірова, 129Р.

Як зазначає позивач, строк дії Договору оренди земельної ділянки закінчився 18.06.2013 року. Протягом послідуючого одного місяця лист-повідомлення від відповідача про заперечення у поновленні Договору оренди земельної ділянки до позивача не надсилався. Тільки за вимогою позивача департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради після більше чотирьох місяців з часу закінчення 18.06.2013 року дії Договору оренди земельної ділянки, без заперечення його поновлення направив лист від 24.10.2013 року №7/7-1487 з актом обстеження земельної ділянки №5/5-0513 від 23.05.2013р.

Позивач зазначає про те, що з належними дозволами та з дотриманням встановлених вимог при капітальному ремонті споруд, без зміни розмірів орендованої земельної ділянки, позивачем у 1998-99 р.р. виконані певні роботи з прийняттям їх Держкомісією в експлуатацію, однак, їх оформлення в теперішній час неможливе без надання в реєстраційні органи діючого договору оренди земельної ділянки, на якій розташовані об'єкти нерухомості підприємства з інформацією щодо кадастрового номера земельної ділянки, який визначений 1210100000:06:0001.

Позивач зауважує, що після закінчення строку оренди за Договором оренди земельної ділянки з 18.06.2013 року з виконанням всіх його умов, щомісячно сплачує орендну плату у повному обсязі, вже протягом більше року продовжує користуватися зазначеною земельною ділянкою. За умовами ч. 6 ст. 33 ЗУ "Про оренду землі" Договір оренди земельної ділянки, через не надіслання позивачу відповідачем протягом одного місяця після закінчення дії договору листа-повідомлення з запереченням поновлення зазначеного договору оренди земельної ділянки та за умови користування нею позивачем, має вважатися поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які ним були передбачені. Однак від оформлення поновлення зазначеного договору відповідач ухиляється до цього часу, що за положеннями ч. 5 ст. 33 ЗУ "Про оренду землі" зумовило необхідність вирішення поновлення договору оренди земельної ділянки в судовому порядку. Фактично з боку відповідача наявні ігнорування, відмова і зволікання в укладенні додаткової угоди про поновлення наявного договору оренди землі, що є порушенням положень ст. 33 ЗУ "Про оренду землі", суперечить положенням ст. ст. 93 та 152 ЗК України.

Повноважні представники позивача у судовому засіданні просили суд позовні вимоги в частині визнання поновленим договору - залишити без розгляду, а в частині вважати укладеною додаткову угоду - задовольнити у повному обсязі.

Повноважний представник відповідача у судовому засіданні просив суд провадження у справі в частині визнання поновленим договору - припинити на підставі ст. 80 ГПК України, оскільки є рішення господарського суду від 01.12.14р. у справі № 904/7425/14, який вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав. А в частині вважати укладеною між відповідачем та позивачем додаткової угоди - відмовити у повному обсязі, виходячи з наступного.

По-перше, відповідач не отримував жодних листів-повідомлень та проектів додаткових договорів до Договору оренди земельної ділянки.

По-друге, позивач намагається порушити виключне право відповідача на розпорядження землями територіальної громади м. Дніпропетровська.

По-третє, позивач неправильно застосовує норми матеріального права до спірних правовідносин, оскільки на момент виникнення спору законодавство України, на яке посилається позивач не набуло чинності.

По-четверте, законодавством України чинним на момент виникнення спірних правовідносин та Договором оренди земельної ділянки не передбачена можливість автоматичного продовження/поновлення договору оренди землі.

По-п'яте, позивачем не дотримано законного порядку поновлення договору оренди земельної ділянки, а звернення до господарського суду Дніпропетровської області є передчасним.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає за можливе задовольнити усне клопотання позивача про залишення позовних вимог в частині визнання поновленим договору без розгляду.

Вимоги позивача в частині вважати укладеною між відповідачем та позивачем додаткову угоду від 18.06.2013 року до Договору оренди земельної ділянки від 31.08.2000 року підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Положеннями статті 1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, при якому воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб'єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого.

Невизнання - це дії учасника цивільного правовідношення, який несе юридичний обов'язок перед уповноваженою особою, які спрямовані на заперечення в цілому або в певній частині суб'єктивного права іншого учасника цивільного правовідношення, внаслідок якого уповноважена особа позбавлена можливості реалізувати своє право.

Оспорювання - це такий стан цивільного правовідношення, при якому між учасниками існує спір з приводу наявності чи відсутності суб'єктивного права у сторін.

Порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначено у статті 16 Цивільного кодексу України, відповідно до положень якої способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (статті 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема статтею 16 Цивільного кодексу України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням (що відповідає правовій позиції, висловленій у постанові Верховного суду України від 21.05.2012р. у справі №6-20цс11).

На дату закінчення строку дії укладеного між позивачем та відповідачем Договору оренди земельної ділянки землі від 31.08.2000 року, тобто станом на 18.06.2013р. питання поновлення договору оренди землі на законодавчому рівні було врегульоване Законом України "Про оренду землі" (у редакції, яка була чинна на дату, з якої виникло переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки, далі - Закон України "Про оренду землі").

За приписами статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, яка була чинна на дату, з якої виникло переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді. У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Згідно пункту 2.17 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" у вирішенні спорів, пов'язаних з поновленням (пролонгацією) договорів оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, судам слід враховувати положення статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", який набрав чинності з 12.03.2011р.); частиною шостою зазначеної статті передбачено, що договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою і за відсутності протягом місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі; відтак господарським судам у вирішенні відповідних спорів необхідно з'ясовувати, зокрема, чи повідомляв орендар орендодавця у встановленому порядку про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк та чи заперечував орендодавець у строк, визначений законом, проти поновлення договору; разом з тим судам слід враховувати, що до спірних правовідносин має застосовуватися саме та редакція закону, яка була чинною на дату, з якої виникло переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки; при цьому, якщо відповідні правовідносини виникли між сторонами до внесення змін Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (набрав чинності з 12.03.2011р.) до статті 33 Закону України "Про оренду землі", судам слід брати до уваги, що попередня редакція зазначеної статті Закону України "Про оренду землі" не передбачала автоматичного поновлення договорів оренди землі; реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності пов'язувалася з наявністю відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Частиною 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" встановлена імперативна норма про те, що якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Тобто, договір оренди землі за наявності визначених законом умов вважається поновленим в силу закону. Подальше укладення додаткової угоди сторонами є лише документальним оформленням уже існуючого факту.

Слід зазначити, що відповідно до Закону України "Про оренду землі" спеціальної форми листа-звернення про поновлення договору оренди землі не передбачено, тому суд не приймає доводи відповідача про неналежне оформлення листа-повідомлення з вих. № 1/30 від 30.01.2013р.

Відповідно до вимог ст. 33 Закону України "Про оренду землі" позивачем було направлено лист- повідомлення з вих. № 1/30 від 30.01.2013р. з проектом додаткової угоди до Договору оренди земельної ділянки про поновлення та продовження дії укладеного сторонами 31.08.2000 року з строком дії до 18.06.2013 року договору оренди земельної ділянки, площею 0,4548 га, що знаходиться за адресою: м.Дніпропетровськ, пр. Кірова, 129-Б, раніше зареєстрованої в Державному земельному кадастрі за кодом 75010005, а на теперішній час за кадастровим номером 1210100000:06:0001 на такий же послідуючий строк з 18.06.2013 року до 31.03.2026 року на тих те умовах, які обумовлені для сторін в зазначеному договорі.

Отже, позивачем було своєчасно повідомлено відповідача про свій намір поновити та продовжити строк дії Договору оренди земельної ділянки та надіслано проект додаткової угоди з цього приводу, позивач продовжує користуватися земельною ділянкою, що була передана позивачу згідно умов Договору оренди земельної ділянки, відповідачем не надано доказів в підтвердження надсилання позивачу письмових заперечень проти поновлення строку дії Договору оренди земельної ділянки.

Така відсутність письмових заперечень, як і відсутність відповідного рішення міської ради, як передумови для поновлення та продовження Договору оренди земельної ділянки, була узгоджена сторонами у пункті 2.3 самого Договору оренди земельної ділянки.

Крім того, відповідачем не спростовано те, що позивач належним чином виконував свої зобов'язання за Договором оренди земельної ділянки.

Положеннями частиною 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. З матеріалів справи вбачається наявне зволікання відповідача в укладенні додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, у зв'язку з чим суд доходить висновку про порушення відповідачем права позивача на поновлення та продовження Договору оренди земельної ділянки.

Крім того, суд вважає, що у зв'язку з зволіканням відповідача в укладенні додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, позивач не може оформити необхідні документи у реєстраційних органах, оскільки відсутній діючий договір оренди земельної ділянки. Таким чином, порушуються права і охоронювані законом інтереси позивача.

З огляду на те, що відповідач не розглянув лист-повідомлення позивача про поновлення та продовження строку дії договору, ухилився від підписання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, та враховуючи те, що позивач продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди та сплачувати оренду плату, відтак, фактично спірний договір оренди земельної ділянки, укладений між сторонами, є поновленим, а укладення між сторонами додаткової угоди до зазначеного правочину є лише документальним оформлення цього факту, яке не потребує прийняття відповідного рішення відповідачем.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі розподіляються між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст.ст. 13, 33 Закону України "Про оренду землі", ст.ст. 1, 4, 32-34, 43-44, 49, 81-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Провадження у справі в частині визнання поновленим договір від 31 серпня 2000 року оренди земельної ділянки, площею 0,4548 га, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі за кадастровим номером 1210100000:06:0001, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, пр.Кірова, 129-Р (Кіровський район), укладений між виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради (49000, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, буд. 75, код ЄДРПОУ 26510514) та Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Нью-Рігель" (49000, м. Дніпропетровськ, пр.Кірова, буд. 129-Р, код ЄДРПОУ 24987063) на той самий строк - з вісімнадцятого червня 2013 року до тридцять першого березня дві тисячі двадцять шостого року та орендною платою у відповідності до розмірів встановлених Податковим Кодексом України - залишити без розгляду.

Вважати укладеною між виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради (49000, м.Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, буд. 75, код ЄДРПОУ 26510514) та Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Нью-Рігель" (49000, м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, буд. 129-Р, код ЄДРПОУ 24987063) додаткову угоду від 18.06.2013 року до Договору оренди земельної ділянки від 31.08.2000 року, за якою «Орендодавець», з одного боку та ТОВ з II "Нью-Рігель" в особі директора Раберова Ігора Зіновійовича, який мешкає за адресою: м.Дніпропетровськ, площа Шевченка, буд. 4, кв. 6, що діє на підставі Статуту, у подальшому «Орендар» з іншого боку, на підставі та у відповідності до положень ст. 33 Закону України «Про оренду землі» дійшли згоди про поновлення та продовження дії укладеного Сторонами 31.08.2000 року з строком дії до 18.06.2013 року договору оренди земельної ділянки, площею 0,4548 га, що знаходиться за адресою: м.Дніпропетровськ, пр. Кірова, 129-Б, раніше зареєстрованої в Державному земельному кадастрі за кадастровим номером 75010005, а на теперішній час за кадастровим номером 1210100000:06:0001, на такий же послідуючий строк з 18.06.2013 року до 31.03.2026 року з моменту набрання чинності судового рішення на умовах, визначених Угодою.

Стягнути з Дніпропетровської міської ради (49000, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, буд. 75, код ЄДРПОУ 26510514) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Нью-Рігель" (49000, м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, буд. 129-Р, код ЄДРПОУ 24987063) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 218,00 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять грн. 00 коп.).

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Нью-Рігель" (49000, м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, буд. 129-Р, код ЄДРПОУ 24987063) судовий збір у розмірі 1218,00 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять грн. 00 коп.) сплачений платіжним дорученням № 52 від 13.05.15р. за уточнену позовну заяву про збільшення позовних вимог, про що винести ухвалу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 19.05.15р.

Суддя Н.Е. Петренко