Рішення

від 28.04.2015 по справі 910/3981/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2015Справа №910/3981/15-г

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лісоргбуд" (вул. Лісова Козинська, 1, м. Київ, 03131)

до: Київської міської ради (вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01044)

про визнання права оренди та визнання договору укладеним,

Суддя Селівон А.М.

Представники сторін:

від позивача: Маркова Т.Л. - представник, довіреність б/н від 16.03.15р.; Лубківська А.С. - представник довіреність б/н від 05.02.15р.

від відповідача: Тхорик С.М. - представник, довіреність №225-КР-623 від 06.03.15р.

В судовому засіданні на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лісоргбуд" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю "Лісоргбуд" права оренди земельної ділянки загальною площею 1,9502 (одна ціла, дев'ять тисяч п'ятсот дві десятитисячних) га, місце розташування якої 33-й кілометр Столичного шосе у Голосіївському районі міста Києва, кадастровий номер 8000000000:90:442:0003, на умовах визначених Договором оренди земельної ділянки від 16.07.2003р., визнання укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лісоргбуд" та Київською міською радою Договору про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки від 16.07.2003р., що укладений між (з урахуванням клопотання позивача про виправлення описки від 09.04.2015р.) Дочірнім підприємством по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення "ЕКОС" акціонерного товариства холдингової компанії "Київміськбуд" та Київською міською радою, в редакції, викладеній в позовній заяві.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що внаслідок набуття позивачем права власності на нерухоме майно, що розташоване на земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:90:442:0003, місце розташування якої 33-й кілометр Столичного шосе у Голосіївському районі міста Києва, на підставі укладеного 25.09.2013р. з Дочірнім підприємством "ЕКОС" по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" Договору купівлі-продажу, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лісоргбуд" в силу положень ст.120 Земельного кодексу України перейшло право оренди земельної ділянки. З метою реалізації вказаного права позивач звернувся до відповідача з пропозицією щодо укладення спірного договору, відсутність відповіді на яку стала приводом для звернення за захистом порушеного права в судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.02.2015р. порушено провадження у справі № 910/3981/15-г та призначено до розгляду на 18.03.2015р.

В судовому засідання 18.03.2015р. було оголошено перерву до 14.04.2015р..

14.04.2015р. судове засідання не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Селівона А.М. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2015р. розгляд справи було призначено на 28.04.2015р.

В судові засідання 18.03.2015р. та 28.04.2015р. з'явились уповноважені представники позивача та відповідача.

До початку судового засідання 18.03.2015р через канцелярію суду на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 23.02.2015р. представником позивача було подано до суду додаткові пояснення по справі б/н від 17.03.2015р. разом із засвідченими копіями документів, представником відповідача - відзив на позовну заяву №08/230-566 від 06.03.2015р., в якому останній просить суд у позові відмовити повністю.

Надані сторонами документи долучені до матеріалів справи.

Через канцелярію суду до початку судового засідання 28.04.2015р. представником позивача подано клопотання б/н від 27.03.2015р. про долучення до справи матеріалів судової практики з вирішення спорів за аналогічних правових підстав.

Також через канцелярію суду до початку судового засідання 28.04.2015р. представником позивача подано клопотання б/н від 09.04.2015р. про виправлення описки в позовній заяві, в якій позивач просив в тексті позовної заяви читати назву однієї із сторін Договору оренди земельної ділянки від 16.07.2003р. як Дочірнє підприємство по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення "ЕКОС" акціонерного товариства холдингової компанії "Київміськбуд".

Клопотання сторін задоволено, документи долучені до матеріалів справи.

Інших доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень, окрім наявних в матеріалах справи, позивачем та відповідачем суду не надано.

Відповідно до 2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (далі - Постанова № 18) якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Враховуючи відсутність на час проведення судових засідань клопотань представників сторін щодо здійснення фіксації судового засідання по розгляду даної справи технічними засобами фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Судовий процес відображено у протоколах судового засідання.

Перед початком розгляду справи в судових засіданнях представників позивача та відповідача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст.20, 22, 60, 74 та ч.5 ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Представники позивача та відповідача в судових засіданнях повідомили суд, що права та обов'язки сторонам зрозумілі.

Відводу судді представниками сторін не заявлено.

В судових засіданнях 18.03.2015р. та 28.04.2015р. представники позивача підтримали позовні вимоги, викладені в позовній заяві, з урахуванням додаткових пояснень та клопотання про виправлення допущеної в позовній заяві описки .

Представник відповідача в судових засіданнях 18.03.2015р. та 28.04.2015р. підтримав заперечення проти позову, викладені у відзиві на позовну заяву №08/230-566 від 06.03.2015р.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши наданими сторонами доказами та оглянувши в судовому засіданні їх оригінали, суд

В С Т А Н О В И В:

Згідно з ч.1, п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

На підтвердження позовних вимог в частині визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю "Лісоргбуд" права оренди земельної ділянки загальною площею 1,9502 (одна ціла, дев'ять тисяч п'ятсот дві десятитисячних) га, місце розташування якої 33-й кілометр Столичного шосе у Голосіївському районі міста Києва, кадастровий номер 8000000000:90:442:0003, на умовах визначених Договором оренди земельної ділянки від 16.07.2003р., судом встановлено, що 16 липня 2003 року, на підставі рішення Київської міської ради №179/1613 від 27.12.2001р., між Київською міською радою та Дочірнім підприємством по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення "ЕКОС" акціонерного товариства холдингової компанії "Київміськбуд" було укладено Договір оренди земельної ділянки.

Відповідно до умов п.1 вказаного Договору Київська міська рада передала, а Дочірнє підприємство по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення "ЕКОС" акціонерного товариства холдингової компанії "Київміськбуд" прийняло у довгострокову оренду на 24 (двадцять чотири) роки земельну ділянку, місце розташування якої 33-й кілометр Столичного шосе у Голосіївському районі міста Києва, розміром 1,9502 га для експлуатації та обслуговування бази відпочинку "Конча-Заспа" у межах, які перенесені в натуру (на місцевість) і зазначені на плані, що є невід"ємною частиною цього договору.

Пунктами 2, 5-7, 11 Договору сторони обумовили орендну плату, права та обов'язки сторін, відповідальність тощо.

25 вересня 2013 року між Дочірнім підприємством "ЕКОС" по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" (попередня назва підприємства "Дочірнє підприємство по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення "ЕКОС" акціонерного товариства холдингової компанії "Київміськбуд"") було укладено Договір купівлі-продажу нерухомого майна, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сліпченко А.В. та зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, що посвідчується витягом серії ЕАК №926191.

Згідно із п 1.1 Договору купівлі-продажу Дочірнє підприємство "ЕКОС" по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" продає, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Лісоргбуд" купує (приймає у власність) об'єкт нерухомого майна, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Лісова-Козинська, буд.1, та складається з нежитлових будинків: літ. "А", загальною площею 26,1 кв.м.; літ. "Б", загальною площею 99,4 кв.м.; літ. "В", загальною площею 98,1 кв.м.; літ. "Г", загальною площею 37,7 кв.м.; літ. "Д", загальною площею 96,9 кв.м.; літ. "Є", загальною площею 98,6 кв.м.; літ. "І", загальною площею 75,5 кв.м.; літ. "Ї", загальною площею 32,6 кв.м.; літ. "И", загальною площею 100,8 кв.м.; літ. "З", загальною площею 100,4 кв.м.; літ. "Е", загальною площею 15,7 кв.м.; літ. "Ж", загальною площею 70,7 кв.м.

Відповідно до п.1.3 вказаного Договору купівлі-продажу нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці, місце розташування якої 33-й кілометр Столичного шосе у Голосіївському районі міста Києва, розміром 1,9502 (одна ціла, дев'ять тисяч п'ятсот дві десятитисячних) га, кадастровий номер 8000000000:90:442:0003, що знаходиться у власності Дочірнього підприємства "ЕКОС" по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" на підставі Договору оренди земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З., 16 липня 2003 року та зареєстрованого в реєстрі за №741, зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської Державної адміністрації), про що зроблено запис від 22.10.2003р. за №79-6-00153 у книзі записів державної реєстрації договорів. Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-8000042262013 сформований 09.09.2013р.

Таким чином, враховуючи наявний Договір купівлі - продажу суд доходить висновку, що до позивача перейшло право власності на нерухоме майно, що знаходиться на земельній ділянці. яка перебуває в оренді у Дочірнього підприємства "ЕКОС" по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд".

Судом встановлено, що 30 жовтня 2013 року Дочірнє підприємство "ЕКОС" по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" дало згоду на припинення права користування земельною ділянкою площею 1,9502га, кадастровий номер 8000000000:90:442:0003, на корись позивача, у зв'язку з відчуженням нерухомого майна, що знаходиться на ззаначеній земельній ділянці. Вказана згода оформлена у вигляді посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сліпченко А.В. та зареєстрованої в реєстрі за №2638 заяви.

Як свідчать матеріали справи, після отримання згоди на припинення користування земельною ділянкою від Дочірнього підприємства "ЕКОС" по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" позивач 20 лютого 2014 року звернувся до відповідача із заявою про прийняття рішення про передачу земельної ділянки в оренду, яка долучена до матеріалів справи. До вказаної заяви було додано Статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Лісоргбуд", нотаріально засвідчені: договір купівлі-продажу від 25.09.2013р., копію акту приймання-передачі, копію заяви Дочірнього підприємства "ЕКОС" по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" від 30.10.2013р., витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, а також копії виписки та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

При цьому, на вказану заяву позивача ані вмотивованої відмови, ані жодної відповіді від відповідача позивачем отримано не було, як і не було спростовано відповідачем сам факт надсилання даної заяви.

Разом з цим, представником відповідача було долучено до матеріалів справи не засвідчену копію листа Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської Державної адміністрації) №057021-1076 від 30.01.2014р. в якості відповіді на звернення №19/12 від 01.10.2013р. позивача до відповідача щодо оформлення права користування земельною ділянкою, яким останній повідомив лише про перелік документів, необхідних для оформлення права користування земельною ділянкою.

Суд звертає увагу, що відповідачем не надано суду доказів відмови чи прийняття пропозиції позивача щодо укладання Договору про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки від 16.07.2003р., яка була викладена позивачем у заяві саме від 20.02.2014р., у зв'язку з чим позивач був змушений звернутися до суду для захисту своїх порушених прав та законних інтересів.

Згідно із ч.1 ст.377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Частиною 2 статті 120 Земельного кодексу України встановлено, що якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

У відповідності до п.2.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" (далі - Постанова №6) відповідно до частини другої статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на житловий будинок (будівлю, споруду), що знаходяться на земельній ділянці, наданій у користування, до набувача переходить право користування відповідною земельною ділянкою в тому ж обсязі, що був у попереднього землекористувача. Отже, якщо попередній власник житлового будинку (будівлі, споруди) користувався земельною ділянкою, на якій розміщено відповідне нерухоме майно на підставі договору оренди, новий власник може вимагати переоформлення права користування земельною ділянкою на своє ім'я шляхом укладення договору оренди. Він за необхідності може звернутися до господарського суду також з позовом про визнання за ним права користування земельною ділянкою (пункт 1 частини другої статті 16 ЦК України).

Враховуючи наведені положення законодавства та набуття Товариством з обмеженою відповідальністю "Лісоргбуд" права власності на нерухоме майно за Договором купівлі-продажу, у останнього у відповідності до ст.120 Земельного кодексу України виникло право вимагати переоформлення користування спірною земельною ділянкою, на якій таке майно розміщено, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що було у Дочірнього підприємства "ЕКОС" по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд".

З огляду на викладені положення, право користування земельною ділянкою, яке набуте в установленому законом порядку, не втрачається до переоформлення права власності або оренди у встановленому порядку.

Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду України від 26.09.2011р. у справі №6-14цс11 та постанові Вищого господарського суду України від 04.12.2013р. у справі №910/107/2013.

Також, необхідно зазначити, що аналіз змісту норм ст.120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України у їх сукупності дає підстави для висновку про однакову спрямованість цих положень щодо переходу прав на земельну ділянку при виникненні права власності на будівлю чи споруду, на якій вони розміщені.

Судом роз'яснюється, що зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об'єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

Таким чином, за загальним правилом, закріпленим у ч.4 ст.120 Земельного кодексу України, особа, яка набула права власності на частину будівлі чи споруди стає власником (користувачем) відповідної частини земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Отже, при застосуванні положень ст.120 Земельного кодексу України у поєднанні з нормою ст.125 Земельного кодексу України слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об'єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об'єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об'єкта права власності.

Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 11.02.2015р. у справі №6-2цс15.

Згідно приписів ст.152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання прав.

Таким чином, внаслідок набуття Товариством з обмеженою відповідальністю "Лісоргбуд" права власності на нерухоме майно, до останнього в силу положень ст.120 Земельного кодексу України перейшло право оренди спірною земельною ділянкою на підставі Договору оренди земельної ділянки від 16.07.2003р., яке на момент укладення Договору купівлі-продажу нерухомого майна, що знаходиться на спірній земельній ділянці, було наявне у продавця - Дочірнього підприємства "ЕКОС" по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд".

Щодо позовних вимог в частині визнання укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лісоргбуд" та Київською міською радою Договору про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки від 16.07.2003р., що укладений між (з урахуванням клопотання позивача про виправлення описки від 09.04.2015р.) Дочірнім підприємством по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення "ЕКОС" акціонерного товариства холдингової компанії "Київміськбуд" та Київською міською радою, то суд виходить з того, що відповідно ст.30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Згідно із ч.5 ст.16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідно до ст.9 Земельного кодексу України до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території, зокрема, належить: розпорядження землями територіальної громади міста; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; організація землеустрою.

Згідно з ч.1 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

В статті 123 Земельного кодексу України передбачено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону; надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості). Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.

Відповідно до ч.1 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст.ст.2, 6 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі. Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно з ч.1 ст.13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст.120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Таким чином, у разі набуття права власності на житловий будинок (будівлю, споруду), що знаходяться на земельній ділянці, наданій у користування, до набувача переходить право користування відповідною земельною ділянкою в тому ж обсязі, що був у попереднього землекористувача. Отже, якщо попередній власник житлового будинку (будівлі, споруди) користувався земельною ділянкою, на якій розміщено відповідне нерухоме майно на підставі договору оренди, новий власник може вимагати переоформлення права користування земельною ділянкою на своє ім'я в установленому законом порядку. При цьому автоматичного переходу права користування земельною ділянкою до нового власника нерухомого майна (будівлі) чинним законодавством не передбачено. Останній за необхідності може звернутися до господарського суду також з позовом про визнання за ним права користування земельною ділянкою.

Згідно п.2.16 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або в комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки. Водночас зобов'язання цього органу в судовому порядку укласти такий договір за відсутності зазначеного рішення є неможливим (крім випадку, передбаченого статтею 120 ЗК України та статтею 377 ЦК України), оскільки це порушувало б його передбачену Конституцією України виключну компетенцію.

Відповідно до наявних в матеріалах справи документів судом встановлено та сторонами в судових засіданнях не заперечувалось, що Київська міська рада питання про передачу спірної земельної ділянки в оренду позивачу не розглядала.

Суд звертає увагу, що норми ст.120 Земельного кодексу України є спеціальними по відношенню до норм ст.ст.116, 123, 124 Земельного кодексу України, які встановлюють загальний порядок набуття права оренди земельної ділянки, у контексті набуття прав на земельні ділянки державної або комунальної власності, оскільки норми ст.120 ЗК України регулюють вужче коло суспільних відносин - відносин щодо набуття прав на земельну ділянку лише у випадку набуття права власності на нерухомість, яка знаходиться на такій ділянці.

В статті 377 Цивільного кодексу України передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Норми ст.120 Земельного кодексу України передбачають можливість переходу права власності на земельну ділянку у разі придбання у власність будівлі чи споруди. Тобто, згідно з ч.ч.1, 2, 4 ст. 120 Земельного кодексу України до набувача права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, розташованих на земельній ділянці, яка перебуває у користуванні в силу закону, незалежно від волі попереднього користувача земельної ділянки та органу, уповноваженого розпоряджатися землею (у випадку належності земельної ділянки до земель державної або комунальної власності) переходить право користування земельною ділянкою, на якій розміщені відповідні об'єкти нерухомості, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 06.06.2011р. у справі №3-53гс11 та від 19.06.2012р. у справі №3-30гс12, які відповідно до ст.111 28 ГПК України мають враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Тобто, оформлення права оренди позивача на земельну ділянку може відбуватися без прийняття рішення Київською міською радою про надання земельної ділянки позивачу в оренду, оскільки зазначена ділянка вже була надана у користування Дочірньому підприємству по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення "ЕКОС" акціонерного товариства холдингової компанії "Київміськбуд", а з урахуванням набуття позивачем права власності на нерухоме майно, що знаходиться на спірній земельній ділянці, в силу закону відбувається перехід вже існуючого права оренди від Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення "ЕКОС" акціонерного товариства холдингової компанії "Київміськбуд" до Позивача.

Крім того, як раніше зазначено 30 жовтня 2013 року Дочірнє підприємство "ЕКОС" по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" дало згоду на припинення права користування земельною ділянкою площею 1,9502га, кадастровий номер 8000000000:90:442:0003, на корись позивача, у зв'язку з відчуженням нерухомого майна, що знаходиться на вказаній земельній ділянці. При цьому, вказана заява не передбачає припинення договору оренди земельної ділянки, а є переуступкою права користування земельною ділянкою однією юридичною особою іншій юридичній особі.

Також, сторонами не надано жодного доказу, що підтверджує припинення або розірвання договору оренди земельної ділянки від 16.07.2003р., за згодою сторін або за рішенням суду у відповідності до п.14 вказаного Договору оренди, ст.31, 32 Закону України "Про оренду землі" чи ст.ст.651, 652 Цивільного кодексу України, якими передбачені підстави припинення та розірвання Договорів оренди земельних ділянок.

Згідно із ст.ст.651, 652 Цивільного кодексу України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено за рішенням суду на вимогу однієї із сторін, зокрема, у випадках, встановлених договором або законом. Зміна або розірвання договору вчиняється в тій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Суд, дослідивши договір оренди земельної ділянки від 16.07.2003 р. та надану редакцію договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 16.07.2003р. встановив, що відповідно до ч.ч.2, 4 ст.120 Земельного кодексу України відбувається лише зміна орендаря земельної ділянки у випадку набуття третьою особою права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, розташованих на відповідній земельній ділянці, а інші умови договору оренди земельної ділянки залишаються без змін.

Таким чином, предметом позову в цій частині є не визнання укладеним договору оренди земельної ділянки у новій редакції, а визнання укладеним договору про внесення змін до Договору оренди земельної редакції у запропонованій позивачем редакції.

Відповідно до ч.2 ст.30 Закону України "Про оренду землі" у договір оренди землі можуть бути внесені зміни за рішенням суду. Такі зміни набувають чинності з моменту набрання рішенням суду про зміну договору законної сили згідно ч.3 ст.653 Цивільного кодексу України.

Окрім того, в ст.15 Закону України "Про оренду землі" наведено перелік істотних умов договору оренди землі, а зміни в Договір оренди в редакції наданій Позивачем не стосуються істотних умов спірного Договору.

Така ж правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 04.03.2015р. у справі №910/20603/14.

Щодо посилань відповідача у відзиві на позовну заяву на те, що редакція договору оренди, яка запропонована позивачем, не відповідає вимогам законодавства в частині річної орендної ставки в розмірі 1,5% від нормативно-грошової оцінки та суперечить ст.288 Податкового кодексу України, якою встановлено розмір річної орендної ставки за використання земельної ділянки на рівні від 3% до 12% від нормативно-грошової оцінки, то суд зазначає, що річна орендна ставка в розмірі 1,5% встановлена у договорі оренди земельної ділянки від 16.07.2003р., а позивачем надана редакція внесення змін до договору оренди лише в частині орендаря, а інші умови договору оренди земельної ділянки залишаються без змін.

При цьому, відповідач відповідно до п.2.3 як Договору оренди земельної ділянки від 16.07.2003р., так і редакції Договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 16.07.2003р. має право звернутись до іншої сторони Договору для зміни розміру орендної плати, або відповідно до п.5 взагалі, за певних обставин, змінити розмір орендної плати в односторонньому порядку.

Також суд зазначає, що в п.2 позовних вимог позивачем наводиться редакція акта приймання-передачі, однак не зазначено такої позовної вимоги як зобов'язання відповідача підписати зазначений акт приймання-передачі та не обґрунтовано у мотивувальній частині позивної заяви належними доказами та нормами права необхідності зобов'язання відповідача підписати зазначений акт приймання-передачі.

Таким чином, суд не може надати правової оцінки акту приймання-передачі за відсутності такої позовної вимоги.

У відповідності до ст. 124, п. п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року №15-рп/2002 кожна особа має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

За приписами ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обов'язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України покладено на сторони та інших учасників судового процесу, а тому суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з того, що позов доведений позивачем, обґрунтований матеріалами справи та відповідачем не спростований, суд доходить висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник у зв'язку з неправомірними діями відповідача, відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.124, 129 Конституції України, ст.ст.11, 16, 202, 377, 651, 652, 653 Цивільного кодексу України, ст.ст.9, 116, 120, 123, 124, 125, 152 Земельного кодексу України, ст.ст.1, 2, 6, 13, 15, 17, 30, 31, 32 Закону України "Про оренду землі", ст.ст.174, 188 Господарського кодексу України, ст.16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 43, 49, 75, 82-85, 111 28 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Лісоргбуд" право оренди земельної ділянки загальною площею 1,9502 (одна ціла, дев'ять тисяч п'ятсот дві десятитисячних) га, місце розташування якої 33-й кілометр Столичного шосе у Голосіївському районі міста Києва, кадастровий номер 8000000000:90:442:0003, на умовах, визначених Договором оренди земельної ділянки від 16.07.2003р.

3. Визнати укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лісоргбуд" та Київською міською радою Договір про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки від 16.07.2003р., що укладений між Дочірнім підприємством по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення "ЕКОС" акціонерного товариства холдингової компанії "Київміськбуд" та Київською міською радою, в наступній редакції:

ДОГОВІР

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 16 липня 2003 року

Місто Київ

Київська міська рада (м. Київ, вул. Хрещатик, 36) - далі у тексті - "Орендодавець", з однієї сторони, та

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лісоргбуд" (ідентифікаційний код 38805518) - далі у тексті - "Орендар",

враховуючи те:

(I) що Орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 27.12.2001р. №179/1613 в редакції рішення Київради від 19.12.2002р. №168/328 за договором оренди земельної ділянки від 16.07.2003р., (посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу В.З. Щербаковим, зареєстрованим в реєстрі за №741 та зареєстрованим Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, про що зроблено запис від 22.10.2003р., за №79-6-00153 у книзі записів державної реєстрації договорів) (далі у тексті також - "Договір оренди від 16.07.2003р.") передав, а Дочірнє підприємство по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення "ЕКОС" акціонерного товариства холдингової компанії "Київміськбуд" прийняло в оренду на 24 роки земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:90:442:0003, місце розташування якої 33-й кілометр Столичного шосе у Голосіївському районі міста Києва,

а також те,

(II) що 25.09.2013 р. було зареєстровано право власності Орендаря на нежитлові будівлі, які розташовані на вищевказаній земельній ділянці,

уклали цей договір про внесення змін до Договору оренди від 16.07.2003 р. про наступне:

1. Керуючись ч.ч.2, 4 ст.120 Земельного кодексу України та ст.377 Цивільного кодексу України Сторони домовились внести зміни до Договору оренди від 16.07.2003 р. шляхом викладення Договору оренди від 16.07.2003 р. у наступній редакції:

"1. Орендодавець передає, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Лісоргбуд" (ідентифікаційний код 38805518) - далі у тексті - "Орендар" приймає в оренду на 24 (двадцять чотири) роки земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:90:442:0003, місце розташування якої 33-й кілометр Столичного шосе у Голосіївському районі міста Києва, розміром 1,9502 (одна ціла, дев'ять тисяч п'ятсот дві десятитисячних) га для експлуатації та обслуговування бази відпочинку "Конча-Заспа" у межах, які перенесені в натурі (на місцевість) і зазначені на плані, що є невід'ємною частиною цього договору.

2. Орендна плата:

2.1. За оренду земельної ділянки Орендар сплачує Орендодавцеві орендну плату у грошовій формі незалежно від результатів своєї діяльності. Орендна плата сплачується Орендарем.

2.2. Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 1,5 (одна ціла і п'ять десятих) відсотка від її нормативної грошової оцінки. У випадку коли будівлі, споруди або їх частини здаються в оренду іншим суб'єктам, орендна плата встановлюється у розмірі 4 (чотири) відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки або її частини, що припадає на орендовані площі будівель, споруд або їх частин.

2.3. Розмір орендної плати може змінюватися за згодою сторін (шляхом внесення змін до цього договору), за винятком випадку, передбаченого пунктом п'ятим цього договору. Пропозиції про перегляд розміру орендної плати надсилаються не частіше ніж один раз на квартал і розглядаються відповідно до законодавства. Відсутність відповіді на таку пропозицію не означає її погодження.

2.4. Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводяться без внесення змін та доповнень до цього договору у порядку та у випадках, передбачених законодавством України.

2.5. Орендна плата вноситься Орендарем щомісячно впродовж тридцяти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця на рахунок Орендодавця. Зміна отримувача орендної плати та його банківських реквізитів може здійснюватися Орендодавцем у односторонньому порядку і не потребує внесення змін до цього договору. Орендар зобов'язується уточнювати платіжні реквізити і назву отримувача орендної плати.

3. Згідно з довідкою Головного управління земельних ресурсів КМДА від 20.05.2003р. за №475 на час укладання договору від 16.07.2003р., нормативна грошова оцінка земельної ділянки становила 1 717 642 (один мільйон сімсот сімнадцять тисяч шістсот сорок дві) грн. 15 коп.

4. Обмеження у використанні земельної ділянки: Орендар зобов'язаний забезпечити вільний доступ для прокладання нових, ремонту та експлуатації існуючих інженерних мереж і споруд, що знаходяться в межах земельної ділянки. Обтяження щодо земельної ділянки відсутні.

5. Орендодавець має право:

- у односторонньому порядку (шляхом надсилання Орендареві повідомлення через податкові органи або через інший уповноважений на це орган) збільшити розмір орендної плати у випадку, коли внаслідок змін у законодавстві орендна плата стане меншою від розміру, встановленого Податковим кодексом України.

6. Орендодавець зобов'язаний:

- не вчиняти дій, які перешкоджали б Орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

7. Умови використання земельної ділянки та збереження її якості:

7.1. Орендар має право:

- приступити до використання земельної ділянки відповідно до її цільового призначення після набрання чинності цим договором;

- переважного придбання у власність земельної ділянки, а також переважне право перед іншими особами на поновлення договору оренди земельної ділянки;

- за згодою Орендодавця у порядку, передбаченому законодавством України, зводити будівлі і споруди без зміни цільового призначення земельної ділянки;

- вимагати відповідного зменшення орендної плати у випадках, якщо стан земельної ділянки погіршився не внаслідок дій чи бездіяльності Орендаря;

- за згодою Орендодавця у порядку, передбаченому законодавством України, передавати у суборенду земельну ділянку або її частину іншій особі.

7.2. Орендар зобов'язаний:

- використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення;

- своєчасно вносити орендну плату;

- додержуватись екологічної безпеки землекористування, містобудівної та іншої обов'язкової у відповідності із законодавством України документації щодо користування земельною ділянкою;

- забезпечити охорону та збереження якості землі відповідно до вимог законодавства України;

- забезпечити вільний доступ до земельної ділянки представників органів державного влади та місцевого самоврядування у випадках, коли це передбачено законодавством України;

- відшкодувати Орендодавцю шкоду, заподіяну внаслідок винних діянь Орендаря, які призвели до погіршення якості земельної ділянки;

- повернути земельну ділянку Орендодавцю в стані, придатному для її подальшого використання після припинення або розірвання цього договору;

- у відповідності із Податковим кодексом України обчислювати і сплачувати оренду плату;

- у разі необхідності проведення реконструкції чи нового будівництва питання оформлення дозвільної та проектно-кошторисної документації вирішувати в порядку, визначеному нормативами забудови м. Києва;

- у відповідності із законодавством України вирішувати питання пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

8. Умови повернення земельної ділянки:

- повернення земельної ділянки Орендодавцю здійснюється у порядку, встановленому законодавством України;

- після припинення дії цього Договору Орендар зобов'язаний повернути Орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він її одержав в оренду.

9. Сторони також мають інші права та несуть обов'язки, визначені законодавством України.

10. У випадку неналежного виконання стороною зобов'язань за цим договором інша сторона має право на відшкодування збитків відповідно до законодавства України.

11. Відповідальність сторін:

- за порушення умов договору або умов використання земельної ділянки сторони несуть відповідальність встановлену законодавством України;

- за несвоєчасну сплату орендної плати Орендар сплачує Орендодавцю пеню із розрахунку 120 (сто двадцять) відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого боргу або на день його (або його частини) погашення при йому для розрахунку використовується більша із зазначених ставок. Розрахунок пені здійснюється на лату погашення суми боргу (частини боргу) за кожний календарний день прострочення платежу, включаючи день такого погашення.

12. Контроль за правильністю обчислення і справляння орендної плати, нарахування пені за несвоєчасну сплату орендної плати та її стягнення здійснює податковий орган за місцем розташування земельної ділянки.

13. Ризик випадкового пошкодження або знищення земельної ділянки або її частини несе Орендар.

14 . Дія цього договору припиняється у випадках:

- закінчення терміну, на який укладено цей договір;

- одержання Орендарем земельної ділянки у власність;

- дострокового розірвання цього договору за згодою сторін;

- примусового вилучення земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності у порядку, визначеному законодавством України;

- ліквідації юридичної особи Орендаря;

- дострокового розірвання цього договору за рішенням суду у випадках передбачених законодавством України.

15. Цей договір набирає чинності з дати його державної реєстрації.

16. Перехід права власності на земельну ділянку до третьої особи не є підставою для зміни умов або розірвання цього договору.

17. Реорганізація юридичної особи - Орендаря є підставою для перегляду умов цього договору оренди за вимогою Орендодавця.

18. Спори, що виникають з цього договору вирішуються у порядку передбаченому законодавством України.

19. Відносини сторін, не врегульовані цим договором, регламентуються законодавством України.

20. Реквізити сторін:

Орендодавець: Орендар:

Київська міська рада ТОВ "Лісоргбуд"

01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36 03131, м. Київ, вул. Лісова-Козинська

код ЄДРПОУ: 22883141 код ЄДРПОУ: 38805518

---

Кличко В.В.

---

Решетнік П.О.

4.. Стягнути з Київської міської ради (вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01044, код 22883141) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лісоргбуд" (вул. Лісова Козинська, 1, м. Київ, 03131, код 38805518) 1218,00 грн. (одну тисячу двісті вісімнадцять гривень нуль копійок) витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складений та підписаний 18 травня 2015 р.

Суддя А.М.Селівон .