Постанова

від 15.09.2015 по справі 910/3981/15-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2015 року Справа № 910/3981/15-г Вищий господарський суд України в складі колегії

суддів:Грейц К.В. - головуючого (доповідача), Бакуліної С.В., Поляк О.І., розглянувши матеріали касаційної скарги Київської міської ради на постановувід 18.06.2015 Київського апеляційного господарського суду у справі Господарського суду міста Києва № 910/3981/15-г за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Лісоргбуд" доКиївської міської ради провизнання права оренди земельної ділянки та визнання договору укладеним, за участю представників: позивача - Лубківська А.С. відповідача -Тхорик С.М. ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.04.2015 у справі №910/3981/15-г (суддя Селівон А.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2015 (колегія суддів у складі головуючого судді Ільєнок Т.В., суддів Куксова В.В., Яковлєва М.Л.), задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лісоргбуд" (далі - позивач) до Київської міської ради (далі - відповідач) про визнання права оренди земельної ділянки та визнання договору укладеним. Визнано за позивачем право оренди земельної ділянки загальною площею 1,9502 га, місце розташування якої 33-й кілометр Столичного шосе у Голосіївському районі міста Києва, кадастровий номер 8000000000:90:442:0003, на умовах, визначених договором оренди земельної ділянки від 16.07.2003. Визнано укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лісоргбуд" та Київською міською радою договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 16.07.2003, що укладений між Дочірнім підприємством по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення "ЕКОС" Акціонерного товариства холдингової компанії "Київміськбуд" та Київською міською радою, в редакції, викладеній в резолютивній частині рішення.

Відповідач з рішенням та постановою у справі не згоден, в поданій касаційній скарзі просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, а саме: ст. 288 Податкового кодексу України.

Зокрема, скаржник вважає, що висновки судів попередніх інстанцій не ґрунтуються на фактичних обставинах справи, оскільки, вказуючи, що міська рада не надала відповіді на заяву позивача про укладення договору оренди землі, попередні судові інстанції належним чином не оцінили наявний в матеріалах справи лист Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №057021-1076 від 30.01.2014, в якому детально роз'яснено позивачеві про порядок вирішення порушеного питання з посиланням на приписи Тимчасового порядку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві.

Крім того, скаржник зазначає, що, задовольняючи позовні вимоги про визнання укладеним договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, попередні судові інстанції не перевірили відповідність приписам чинного законодавства істотних умов договору оренди, зміст яких, в частині визначення розміру орендної плати, суперечить нормі ст. 288 Податкового кодексу України.

У відзиві на касаційну скаргу позивач заперечує проти її задоволення.

Заслухавши пояснення присутніх у відкритому судовому засіданні представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного та рішенні місцевого господарських судів, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що 16.07.2003 між Київською міською радою (орендодавець) та Дочірнім підприємством по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення "ЕКОС" Акціонерного товариства холдингової компанії "Київміськбуд" (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець на підставі рішення Київради від 27.12.2001 №179/1613 в редакції рішення Київради від 19.12.2002 №168/328, передає, а орендар приймає у довгострокову оренду на 24 роки земельну ділянку, місце розташування якої 33-й кілометр Столичного шосе у Голосіївському районі міста Києва, розміром 1,9502 га для експлуатації та обслуговування бази відпочинку "Конча-Заспа" у межах, які перенесені в натуру (на місцевість) і зазначені на плані, що є невід'ємною частиною цього договору (п.1 договору); річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 1,5% від її нормативної грошової оцінки (п.2.2 договору). Договір зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, про що зроблено запис від 22.10.2003 №79-6-00153.

25.09.2013 між Дочірнім підприємством по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення "ЕКОС" Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд", попередня назва якого була - Дочірнє підприємство по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення "ЕКОС" Акціонерного товариства холдингової компанії "Київміськбуд", (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лісоргбуд" (покупець) укладено договір купівлі продажу, за умовами якого продавець передає, а покупець купує (приймає у власність) об'єкт нерухомого майна, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Лісова-Козинська, буд.1, та складається з нежитлових будинків: літ. "А", загальною площею 26,1 м 2 ; літ. "Б", загальною площею 99,4м 2 ; літ. "В", загальною площею 98,1м 2 ; літ. "Г", загальною площею 37,7 м 2 ; літ. "Д", загальною площею 96,9 м 2 ; літ. "Є", загальною площею 98,6 м 2 ; літ. "І", загальною площею 75,5 м 2 ; літ. "Ї", загальною площею 32,6м 2 ; літ. "И", загальною площею 100,8 м 2 ; літ. "З", загальною площею 100,4 м 2 ; літ. "Е", загальною площею 15,7 м 2 ; літ. "Ж", загальною площею 70,7 м 2 , що належить продавцю на праві власності, і сплачує за нього ціну, визначену цим договором (п.1.1 договору); нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці, місце розташування якої 33-й кілометр Столичного шосе у Голосіївському районі міста Києва, розміром 1,9502 га, кадастровий номер 8000000000:90:442:0003, що знаходиться в користуванні у продавця на підставі договору оренди земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З. та зареєстрованого 16.07.2003 в реєстрі за №741, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 22.10.2003 за №79-6-00153 у книзі записів державної реєстрації договорів. Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-8000042262013 сформований 09.09.2013 (п.1.3 договору).

30.10.2013 Дочірнє підприємство по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення "ЕКОС" Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" дало згоду на припинення права користування земельною ділянкою площею 1,9502га, кадастровий номер 8000000000:90:442:0003, на користь позивача у зв'язку з відчуженням нерухомого майна, що знаходиться на зазначеній земельній ділянці. Вказана згода оформлена у вигляді заяви, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сліпченко А.В. та зареєстрованої в реєстрі за №2638.

Після отримання згоди на припинення користування вказаною вище земельною ділянкою від попереднього орендаря - Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення "ЕКОС" Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд", Товариство з обмеженою відповідальністю "Лісоргбуд" звернулося до Київської міської ради із заявою від 20.02.2014 про прийняття рішення щодо передачі земельної ділянки в оренду.

До вказаної заяви позивачем було додано Статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Лісоргбуд", нотаріально засвідчені: договір купівлі-продажу від 25.09.2013, копія акту приймання-передачі, копія заяви Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення "ЕКОС" Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" від 30.10.2013, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, а також копії виписки та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Втім, на вищевказану заяву ні вмотивованої відмови, ані жодної відповіді Київська міська рада не надала, рішення з порушеного питання міськрадою не приймалося, у зв'язку з чим Товариство з обмеженою відповідальністю "Лісоргбуд" звернулося до господарського суду з позовом про визнання за ним права оренди земельної ділянки, визначеної умовами договору земельної ділянки від 16.07.2003, та визнання укладеним договору про внесення змін до вказаного договору оренди від 16.07.2003 в частині заміни орендаря, вимоги якого обґрунтовані, зокрема, приписами ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України.

Вирішуючи спір у справі, господарські суди попередніх інстанцій зазначили, що після набуття позивачем права власності на нерухоме майно за договором купівлі-продажу від 25.09.2013 у останнього за приписами ст.120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України виникло право вимагати переоформлення користування спірною земельною ділянкою, на якій таке майно розміщено, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що було у попереднього землекористувача, у зв'язку з чим, встановивши, що заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Лісоргбуд" було залишено Київською міськрадою без відповіді та задоволення, дійшли висновків про наявність підстав для визнання за позивачем права оренди земельної ділянки та визнання укладеною договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 16.07.2003 в частині заміни орендаря.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову, з огляду на таке.

Згідно зі ст.ст. 2 , 6 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України , Цивільним кодексом України , цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі. Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України , Цивільним кодексом України , цим та іншими законами України і договором оренди землі.

За приписами ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

За приписами ч.1 ст.377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідно до ч.3 ст.7 Закону України "Про оренду землі" до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Отже, на підставі вказаних вище законодавчих приписів Товариство з обмеженою відповідальністю "Лісоргбуд" набуло право оренди земельної ділянки, визначеної умовами договору від 16.07.2003, належного оформлення якого вимагає позивач шляхом внесення змін до цього договору в частині заміни орендаря.

Згідно з п.2.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" відповідно до частини другої статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на житловий будинок (будівлю, споруду), що знаходяться на земельній ділянці, наданій у користування, до набувача переходить право користування відповідною земельною ділянкою в тому ж обсязі, що був у попереднього землекористувача. Отже, якщо попередній власник житлового будинку (будівлі, споруди) користувався земельною ділянкою, на якій розміщено відповідне нерухоме майно, на підставі договору оренди, новий власник може вимагати переоформлення права користування земельною ділянкою на своє ім'я шляхом укладення договору оренди. Він за необхідності може звернутися до господарського суду також з позовом про визнання за ним права користування земельною ділянкою (пункт 1 частини другої статті 16 ЦК України).

Попередні судові інстанції, дослідивши договір оренди земельної ділянки від 16.07.2003 та надану редакцію договору про внесення змін до цього договору, правомірно визначили, що на підставі ч.ч.2, 4 ст. 120 Земельного кодексу України у випадку набуття третьою особою права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, розташовані на відповідній земельній ділянці, відбувається лише зміна орендаря земельної ділянки, а інші умови договору оренди земельної ділянки залишаються без змін.

Отже, враховуючи встановлення попередніми судовими інстанціями обставин набуття позивачем права на оренду земельної ділянки на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача, а, отже, і відповідного переоформлення цього права на своє ім'я на умовах укладеного з попереднім орендарем договору оренди від 16.07.2003, неотримання ним від Київської міської ради будь-якої відповіді на заяву від 20.02.2014 щодо вирішення цього питання свідчить про порушення відповідачем законних прав позивача, а, відтак, і про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Доводи скаржника про те, що право позивача на оренду земельної ділянки ним не оспорюється та не порушується, і міська рада лише вимагає його оформлення у відповідності до Тимчасового порядку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.02.2013 №63/9120, колегією суддів відхиляються, оскільки від моменту подання заяви позивачем про прийняття рішення щодо передачі земельної ділянки в оренду (20.02.2014) та до моменту його звернення до господарського суду з цим позовом (20.02.2015) минув рік, протягом якого, за встановленими попередніми судовими інстанціями обставинами, ні відповіді на вищевказану заяву позивача, ані будь-якого рішення з цього питання не приймалося.

У відповідності до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За приписами ст.ст.33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Втім, в порушення зазначених вимог, відповідач під час розгляду справи в судах попередніх інстанцій не доводив, що зазначена заява позивача з долученими до неї додатками не відповідала вимогам вказаного вище Тимчасового порядку передачі (надання) земельних ділянок у користування, тобто, не довів обставини неможливості прийняття міськрадою відповідного рішення через недостовірність чи неповноту поданих позивачем документів.

Посилання скаржника на наявний в матеріалах справи лист Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №057021-1076 від 30.01.2014, який, за його твердженням, спростовує висновки попередніх судових інстанцій про ненадання відповідачем відповіді на заяву позивача про прийняття рішення щодо передачі земельної ділянки в оренду, колегією суддів відхиляються, оскільки лист Департаменту земельних ресурсів від 30.01.2014, в будь-якому випадку, не може вважатись відповіддю Київської міськради на заяву позивача від 20.02.2014, тобто датовану пізніше.

Щодо посилань скаржника на те, що редакція договору оренди, яка запропонована позивачем, не відповідає вимогам законодавства в частині річної орендної ставки в розмірі 1,5% від нормативно-грошової оцінки та суперечить ст.288 Податкового кодексу України, якою встановлено розмір річної орендної ставки за використання земельної ділянки на рівні від 3% до 12% від нормативно-грошової оцінки, колегія суддів зазначає, що річна орендна ставка в розмірі 1,5% встановлена у договорі оренди земельної ділянки від 16.07.2003, а надана позивачем редакція договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки стосується лише зміни орендаря, а інші умови спірного договору оренди земельної ділянки залишені без змін, адже, виходячи з законодавчих приписів норм ст. 120 Земельного кодексу України, ст. 377 Цивільного кодексу України, позивач набув право оренди на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

При цьому, як вірно зазначено попередніми судовими інстанціями, міська рада відповідно до п.2.3 як договору оренди земельної ділянки від 16.07.2003, так і редакції договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 16.07.2003 має право звернутись до іншої сторони договору про зміну розміру орендної плати або відповідно до п.5 договору, за певних обставин, взагалі змінити розмір орендної плати в односторонньому порядку.

Наведене свідчить, що під час прийняття рішення та постанови у справі суди попередніх інстанцій не припустилися порушення або неправильного застосування норм чинного матеріального та процесуального законодавства, а, отже, підстави для їх скасування або зміни та задоволення вимог касаційної скарги відсутні.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Київської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2015 у справі Господарського суду міста Києва № 910/3981/15-г залишити без змін.

Головуючий суддя К.В. Грейц

Судді С.В. Бакуліна

О.І. Поляк