Рішення

від 12.05.2015 по справі 915/275/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2015 року Справа № 915/275/15

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Васильєвої Л.І. при секретарі судового засідання Цуріці І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом: Заступника прокурора Миколаївської області ( 54030, м.Миколаїв, вул.Спаська,28) в інтересах держави в особі:

1. Міністерства енергетики та вугільної промисловості України

(01601, м.Київ, вул. Хрещатик, 30, код ЄДРПОУ 37471933)

2. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області

(54017, м.Миколаїв, вул. Чкалова, 20, а/с34, код ЄДРПОУ 20917284)

до відповідача-1 : Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області (57460, Миколаївська обл., Березанський р-н, с.Рибаківка, вул. Поштова, 7, код ЄДРПОУ 04375777)

до відповідача-2: Публічного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль" (54020, м.Миколаїв, Каботажний узвіз, 18, код ЄДРПОУ 30083966)

про : 1. визнання незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області №29 від 12.05.2004р. в частині щодо визнання права власності на базу відпочинку "Сонячна", яка розташована за адресою: квартал 3, будівля 2, с. Рибаківка Березанського району Миколаївської області, за відкритим акціонерним товариством "Миколаївська теплоелектроцентраль";

2. визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності на комплекс база відпочинку "Сонячна" №27801687 від 07.10.2014р.;

3. визнати право власності на базу відпочинку "Сонячна" за державою в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

У судовому засіданні приймає участь прокурор: Бескровна І.І., посвідчення №027665 від 29.07.2014р.

від 1-го позивача: представник не з'явився

від 2-го позивача: Стасюк О.Д., довіреність №2 від 10.01.2014р.

від 1-го відповідача: Горбунова Н.В., довіреність від 08.04.2013р.

від 2-го відповідача: Дяченко В.С., довіреність № 09-01/13 від 25.02.2015р.

Заступник прокурора Миколаївської області звернувся з позовом в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області про:

- визнання незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області №29 від 12.05.2004р. в частині щодо визнання права власності на базу відпочинку "Сонячна", яка розташована за адресою: квартал 3, будівля 2, с. Рибаківка Березанського району Миколаївської області, за відкритим акціонерним товариством "Миколаївська теплоелектроцентраль";

- визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності на комплекс база відпочинку "Сонячна" №27801687 від 07.10.2014р.;

- визнання право власності на базу відпочинку "Сонячна" за державою в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 02.03.2015 року було прийнято позовну заяву до розгляду.

Прокурор та представник 2-го позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили суд позов задовольнити. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначили наступне.

Відповідач-2 - ВАТ „Миколаївська ТЕЦ" створений в процесі корпоратизації на підставі наказу Міністерства палива та енергетики України №599 від 28.11.2001 шляхом перетворення ДП „Миколаївська ТЕЦ" у порядку, визначеному Указом Президента України №210 від 15.06.1993 „Про корпоратизацію підприємств".

Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №192 від 27.03.2012 „Про затвердження Статуту ПАТ „Миколаївська ТЕЦ", на підставі Закону України „Про акціонерні товариства" перейменовано ВАТ „Миколаївська ТЕЦ" у ПАТ „Миколаївська ТЕЦ" та затверджено його статут із 100% державною часткою.

У процесі перетворення державних підприємств в акціонерні товариства до вартості єдиного майнового комплексу підприємства, що приватизується, включається вартість усіх активів, які перебувають на балансі підприємства, відповідно до чинної на момент приватизації методики оцінки вартості майна. Частина майна, яке не підлягає приватизації, вилучається з вартості майнового комплексу, однак при цьому залишається на балансі новостворюваного товариства, яке несе відповідальність за його збереження .

В процесі підготовки до приватизації майна, що не увійшло до статутного фонду відповідача-2 встановлено, що відповідачем-1 - виконавчим комітетом Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області 12.05.2004 прийнято рішення №29 „Про визнання права власності бази відпочинку" про визнання права власності за відповідачем-2 на базу відпочинку „Сонячна", розташовану в с. Рибаківка, квартал 3, будинок 2 Березанського району Миколаївської області,

Окрім того, відповідачем -1 26.05.2004 видано відповідачу-2 свідоцтво серії САА №486073 про право власності на комплекс базу відпочинку „Сонячна".

Відповідач-2 взамін втраченого свідоцтва про право власності на комплекс базу відпочинку „Сонячна" серії САА №486073 від 26.05.2004 видано свідоцтво про право власності на вказане нерухоме майно індексний номер 27801687 від 07.10.2014.

Станом на 26.12.2014 за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ПАТ „Миколаївська ТЕЦ" зареєстровано право власності на комплекс база відпочинку „Сонячна" за адресою: Миколаївська область, Березанський район, с. Рибаківка, квартал третій, будинок 2. Номер запису про право власності 7256027.

Прокурор та позивачі вважають, що оспорюване рішення прийняте з порушенням ст. 19 Конституції України, п. 8.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002р. З огляду на вказане є незаконним оспорюване свідоцтво про право власності. Відповідачем-2 набуто право власності в порушення таких норм, як ст.92 Конституції України, статті 328, 386 Цивільного кодексу України.

Позивач- 1 заявою від 06.05.2015р.(т.2 а.с.80-81) відмовився від позову в частині визнання права власності на спірний об'єкт нерухомості за другим позивачем, вважає, що право власності необхідно визнати за Міністерства енергетики та вугільної промисловості України. В іншій частині позов підтримав.

06.05.2015р.(т.2 а.с.78-79) позивач-1 звернувся до суду з клопотанням про вихід за межі позовних вимог та визнати за Міністерства енергетики та вугільної промисловості України право власності на базу відпочинку „Сонячна".

Відповідач-1 позовні вимоги не визнає, надав письмові та усні заперечення, пояснення на позов. Свою позицію обґрунтовує наступним:

Оформлення права власності на спірне нерухоме майно було здійснено на підставі і у повній відповідності до розділу 6 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на майно(у редакції, що діяла на час прийняття оспорюваного рішення), відповідачем-2 були надані всі, передбачені вказаною правовою нормою, документи.

Крім того, відповідач-1 вказує про пропуск прокурором та позивачами строку позовної давності для звернення з цим позовом, та просить суд застосувати позовну давність, відмовити в задоволенні позову(т.1 а.с.120-124).

Відповідач-2 проти позову заперечує та зазначає, що відсутні матеріали інвентаризації майна, яке йому передано. Прокурором та позивачами не надано доказів про введення спірного об'єкту в експлуатацію та передачі його відповідачу-2. Зазначає також про пропуск строку позовної давності для звернення з позовом до суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників сторін в судовому засіданні, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд

встановив:

наказом Міністерства палива та енергетики України №599 від 28.11.2001р. створено Відкрите акціонерне товариство „Миколаївська теплоелектроцентраль" (далі - ВАТ „Миколаївська ТЕЦ") шляхом перетворення ДП „Миколаївська ТЕЦ" у порядку, визначеному Указом Президента України №210 від 15.06.1993 „Про корпоратизацію підприємств".

Указами Президента України №1085/2010 від 09.12.2010 „Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади", №382/2011 від 06.04.2011 „Про Положення про Міністерство енергетики та вугільної промисловості України" встановлено, що акціонерне товариство „Миколаївська ТЕЦ" належить до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.

Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №192 від 27.03.2012 „Про затвердження Статуту ПАТ „Миколаївська ТЕЦ", на підставі Закону України „Про акціонерні товариства" перейменовано ВАТ „Миколаївська ТЕЦ" у ПАТ „Миколаївська ТЕЦ" та затверджено його статут із 100% державною часткою.

Відповідно до п.1.4 вищевказаного статуту, ПАТ „Миколаївська ТЕЦ" є правонаступником усіх прав та обов'язків ВАТ „Миколаївська ТЕЦ". Засновником зазначеного товариства є держава в особі Міністерства палива та енергетики України (п.5.1 статуту ПАТ „Миколаївська ТЕЦ").

Для з'ясування питання яке саме майно в процесі корпоратизації передано відповідачу-2 до статутного фонду суд ухвалою від 02.04.2015р. витребував у прокурора та позивачів документи, що підтверджують передачу майна до статутного фонду та перелік об'єктів, які не передані до статутного фонду.

На виконання вказаної вимоги суду надано Акт оцінки вартості майна відповідача-2 під час корпоратизації(т.2 а.с.4-5), Перелік об'єктів нерухомого майна, яке увійшло до його статутного фонду(т.2 а.с.20-28), інформація щодо державного майна, яке не увійшло в процесі корпоратизації до статутного капіталу та залишилось на балансі відповідача-2(т.2 а.с.7), Перелік об'єктів нерухомого майна, яке не ввійшло до статутного фонду ВАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль»(т.2 а.с.8).

Вказані вище документи спростовують заперечення відповідача-2 про відсутність документів, які свідчать:

- про передачу йому майна в процесі корпоратизації до статутного фонду;

- про передачу на баланс майна, яке не увійшло до статутного фонду.

Саме вказані документи (інформація щодо державного майна, яке не увійшло в процесі корпоратизації до статутного капіталу та залишилось на балансі відповідача-2(т.2 а.с.7), Перелік об'єктів нерухомого майна, яке не ввійшло до статутного фонду ВАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль»(т.2 а.с.8) підтверджують факт передачі бази відпочинку в с. Рибаківка відповідачу-2 на баланс.

Приписом абз. 8 ч. 1 ст. 3 Закону України „Про управління об'єктами державної власності" встановлено, що державне майно, що перебуває на балансі господарських товариств і не увійшло до їх статутних капіталів , є об'єктом управління державної власності. Отже, незалежно від того, на балансі якого державного підприємства знаходиться майно, воно не втрачає статусу державної власності.

Тобто, спірне державне майно з державної власності не вибувало, органом управління цим майно було Міністерства енергетики та вугільної промисловості України у відповідності до Указів Президента України №1085/2010 від 09.12.2010 „Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади", №382/2011 від 06.04.2011 „Про Положення про Міністерство енергетики та вугільної промисловості України".

Як свідчать матеріали справи, підставою для оформлення права власності на базу відпочинку „Сонячна" за відповідачем-2 стало оспорюване рішення виконавчого комітету Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області №29 від 12.05.2004р. «Про визнання права власності на бази відпочинку», у відповідності з пунктом 1 якого визнано право власності на базу відпочинку «Сонячна», що розташована за адресою: квартал 3, будівля 2, с. Рибаківка Березанського району Миколаївської області за відкритим акціонерним товариством "Миколаївська теплоелектроцентраль».

Вказане рішення прийняте з порушенням чинного законодавства та підлягає скасуванню з огляду на наступне:

згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 10 пункту «б» статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»(в редакції, яка діяла на час прийняття оспорюваного рішення) до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних рад відносилось облік та реєстрація відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності .

Разом з тим, в порушення вказаного вище закону пунктом 1 оспорюваного рішення виконавчий комітет прийняв рішення про визнання права власності на нерухоме майно за відповідачем-2, що тягне за собою визнання незаконним вказаного вище акту органу місцевого самоврядування.

Крім того, суд вважає, що при прийнятті оспорюваного рішення відповідачем-1 порушено вимоги Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, яке затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. №7/5.

Так, приписом пункту 6.1. вказаного Тимчасового положення (в редакції, що діяла на час прийняття оспорюваного рішення) передбачено, що оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності:

- юридичним особам у разі внесення до статутного фонду об'єктів нерухомого майна їх засновниками.

На вимогу господарського суду відповідачем-1 надано пакет документів, на підставі яких прийнято спірне рішення(т.2 а.с.168-200), в тому числі надано Статут відповідача-2, у пункті 3.5. якого зазначено, що він є власником майна, яке передане йому засновником. У п.4.1. статуту вказано, що засновником відповідача-2 є держава в особі Міністерства палива та енергетики.

В порушення пункту 6.1. вказаного Тимчасового положення відповідач-1 визнав право власності, видав свідоцтво про право власності відповідачу-2 без документів, які підтверджують внесення до статутного фонду об'єктів нерухомого майна (бази відпочинку «Сонячна», що розташована за адресою: квартал 3, будівля 2, с. Рибаківка Березанського району Миколаївської області) засновником ВАТ "Миколаївська теплоелектроцентраль».

Отже, оспорюване рішення прийняте з порушенням ст. 19 Конституції України, підпункту 10 пункту «б» статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», пункту 6.1. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, воно підлягає визнанню незаконним та скасуванню.

Приймаючи до уваги, що свідоцтво про право власності на комплекс база відпочинку "Сонячна" №27801687 від 07.10.2014р. видане на підставі незаконного рішення, вказане свідоцтво підлягає визнанню незаконним та скасуванню.

Суд вважає помилковими доводи відповідачів щодо пропуску строку позовної давності прокурором та позивачами для звернення з позовом.

Так,ст. 257 Цивільного кодексу України встановлює, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Початок перебігу позовної давності визначається за правилами статті 261 Цивільного кодексу України .

Приймаючі до уваги той факт, що позивач-2 не є контролюючим органом відносно органів місцевого самоврядування, то суд погоджується з доводами прокурора та позивачів, що про існування оспорюваного рішення та свідоцтва про право власності вони дізналися після початку підготовки спірного об'єкту до приватизації на підставі наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України №243-п від 17.07.2014 „Про затвердження початкової ціни продажу на аукціоні об'єкта групи Ж - бази відпочинку „Сонячна", отримання листа від відповідача-2 №09/1924 від 04.09.2014р. про оформлення права власності.

Тобто, строк позовної давності, передбачений ст. 257 Цивільного кодексу України позивачами не пропущений.

Суд також погоджується з доводами прокурора та позивача-2 щодо визнання права власності за державою в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області на спірний об'єкт з огляду на наступне:

як зазначено вище, приписом ст. 326 Цивільного кодексу України від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

Як вірно зазначив позивач-1, на нього покладено обов'язок управління майном, що передано до статутного фонду відповідача-2 та майном, яке не увійшло до статутного фонду і обліковується на балансі відповідача-2, в тому числі й база відпочинку «Сонячна» в с. Рибаківка. Про це свідчать Укази Президента України №1085/2010 від 09.12.2010 „Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади", №382/2011 від 06.04.2011 „Про Положення про Міністерство енергетики та вугільної промисловості України" , якими встановлено, що акціонерне товариство „Миколаївська ТЕЦ" належить до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.

Приписом пункту 12 статті 5-1 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері управління об'єктами державної власності, відповідно до покладених на нього завдань, передає до сфери управління Фонду державного майна України державні підприємства та державні корпоративні права господарських товариств, що належать до сфери його управління та щодо яких прийнято рішення про приватизацію.

Пунктом 2 статті 5 Закону України "Про Фонд державного майна України" встановлено, що Фонд державного майна України у сфері приватизації державного майна здійснює повноваження власника державного майна, у тому числі корпоративних прав, у процесі приватизації та контролює діяльність підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління.

Наказом ФДМУ від 15 травня 2014 року №1371 включено до переліку об'єктів державної власності групи Ж, що підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні базу відпочинку "Сонячне".

На виконання вказаного вище наказу позивачем -2 19 травня 2014 року прийнято рішення про приватизації бази відпочинку "Сонячне".

Отже, на підставі вищезазначеного та у відповідності з пунктом 3 частини 3 статті 7 Закону України "Про приватизацію державного майна" повноваження власника державного майна у процесі приватизації перейшли до позивача-2.

З огляду на вищезазначене суд вважає, що позов в частині визнання права власності на спірний об'єкт нерухомості за державою в особі позивача-2 є правомірним та обґрунтованим.

Вказане є також підставою для відхилення заяви позивача-1 щодо відмови в частині позовних вимог про визнання права власності на спірний об'єкт нерухомості за державою в особі позивача-2, оскільки така відмова порушує права відповідача-2(ст. 22 Господарського процесуального кодексу України).

З цих же підстав не підлягає задоволенню клопотання позивача-1 щодо виходу суду за межі позовних вимог та визнання права власності на спірний об'єкт за державою в особі позивача-1.

Отже позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, - суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області №29 від 12.05.2004р. в частині щодо визнання права власності на базу відпочинку "Сонячна", яка розташована за адресою: квартал 3, будівля 2, с. Рибаківка Березанського району Миколаївської області, за відкритим акціонерним товариством "Миколаївська теплоелектроцентраль".

3. Визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності на комплекс база відпочинку "Сонячна" №27801687 від 07.10.2014р.;

4. Визнати право власності на базу відпочинку "Сонячна", яка розташована за адресою: квартал 3, будівля 2, с. Рибаківка Березанського району Миколаївської області за державою в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області.

Рішення у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Л.І. Васильєва

Повний текст рішення складено та підписано 18.05.2015р.