Рішення

від 14.05.2015 по справі 925/586/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2015 року Справа № 925/586/15

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Волна С.В., за участі представників сторін:

від позивача: Мороз М.В. - керівник, Белявська Л.Г. - за довіреністю;

від відповідача: Мельник В.Г. - сільський голова;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси справу за позовом Селянського фермерського господарства "Відродження" до Глибочківської сільської ради про визнання недійсним державного акту на право постійного користування землею

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про визнання недійсним Державного акту на право постійного користування землею КСГП "Граніт" для ведення сільськогосподарського виробництва, серія ЧР 14-21, виданий Глибочківською сільською радою народних депутатів Тальнівського району Черкаської області 05 лютого 1996 року відповідно до рішення від 22 травня 1996 року за № 5/22, що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею № 14, з підстав порушення ним прав позивача на користування земельною ділянкою. У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю та просить суд їх задовольнити.

Відповідач позовні вимоги визнав повністю з мотивів, що оскаржений державний акт сільська рада не видавала, на ньому відсутні підпис голови сільської ради та печатка, про що суду надано відзив на позов ( а.с. 22-25).

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні у справі письмові докази й оцінивши їх у сукупності, суд задовольняє позовні вимоги повністю з наступних підстав.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

У матеріалах справи наявний державний акт на право постійного користування землею серія ЧР 14-21, виданий КСГП "Граніт" Глибочківською сільською радою народних депутатів 05.02.1996 року і зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 14.

За змістом акту, ним посвідчується право постійного користування землями водного (361,9 га) та лісового фонду (87,8 га), а також землями історико-культурного призначення із резервного фонду ( 323,3 га) -- а.с. 11.

Державний акт видано на підставі рішення Глибочківської сільської ради № 5/22 від 22 травня 1996 року, на яке міститься посилання у самому акті.

Як вбачається із прикладеної до матеріалів справи копії рішення Глибочківської сільської ради Тальнівського району Черкаської області № 5/22 від 22.05.1996 року (а.с. 12), даним рішенням вирішувалося питання про передачу земель частково у колективну власність, а частково - у постійне користування.

Так, рішенням вирішено передати трудовому колективу КСП "Граніт" 1557,7 га земель у колективну власність, а 773,0 га -- у постійне користування із земель державної власності, зокрема :

- землі резервного фонду - 284,1 га;

- землі лісового фонду - 201,5 га;

- землі водного фонду - 30,6 га;

- землі природоохоронного призначення - 1,1 га;

- землі історико-культурного призначення - 255,7 га.

Як вбачається із порівняння вказаних площ переданих у постійне користування земель по їх складу у державному акті та у рішенні Глибочківської сільської ради - ці відомості не збігаються. Тобто, відомості у державному акті не відповідають відомостям, вказаним у рішенні № 5/22 від 22.05.1996 року, на підставі якого державний акт було прийнято.

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" від 21.05.1997р. виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради здійснюється вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Статтею 10 Земельного кодексу України, в редакції 1990 року, встановлено, що до відання міських Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить передача земельних ділянок у власність, надання їх у користування, а згідно ст. 19 даного Кодексу, міська рада народних депутатів надає у користування земельні ділянки для будь-яких потреб у межах міста.

Згідно ст. 5 Земельного Кодексу України 1990 року в редакції станом на час прийняття рішення Глибочківської сільської ради № 5/22 визначено, що земля може належати громадянам на праві колективної власності. Суб'єктами права колективної власності на землю є колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

У колективну власність можуть бути передані землі колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, в тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, землі садівничих товариств - за рішенням загальних зборів цих підприємств, кооперативів, товариств. До прийняття такого рішення провадиться передача земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, до відання сільської, селищної, міської Ради народних депутатів. Площа земель, що передаються у колективну власність, становить різницю між загальною площею земель, що знаходяться у віданні відповідної Ради, і площею земель, які залишаються у державній власності (землі запасу, лісовий фонд, водний фонд, резервний фонд тощо) і у власності громадян. Землі у колективну власність передаються безплатно.

Сільські і селищні Ради народних депутатів створюють на своїй території резервний фонд земель за погодженням місця розташування з землекористувачем у розмірі до 15 процентів площі усіх сільськогосподарських угідь, включаючи угіддя в межах відповідних населених пунктів.

Частина земель резервного фонду, яка на час введення в дію цього Кодексу належала господарствам, залишається за ними на умовах постійного користування.

Резервний фонд земель перебуває у державній власності і призначається для подальшого перерозподілу та використання за цільовим призначенням.

Згідно ст. 7 Земельного Кодексу України в тій же редакції, користування землею може бути постійним або тимчасовим. Постійним визнається землекористування без заздалегідь установленого строку. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, в т.ч. сільськогосподарським підприємствам і організаціям.

Згідно ст. 19 ЗК України в тій же редакції, сільські, селищні Ради народних депутатів надають земельні ділянки у користування для всіх потреб із земель сіл, селищ, а також за їх межами для будівництва шкіл, лікарень, підприємств торгівлі та інших об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням населення (сфера послуг), сільськогосподарського використання, ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства, індивідуального житлового, дачного і гаражного будівництва, індивідуального і колективного садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, традиційних народних промислів.

Надання земельних ділянок здійснюється за проектами відведення цих ділянок. Розробку проектів відведення земельних ділянок, перенесення їх меж у натуру (на місцевість) і виготовлення документів, що посвідчують право користування землею, здійснюють державні та інші землевпорядні організації.

Замовниками виконання вказаних робіт є відповідні місцеві Ради народних депутатів, підприємства, установи і організації.

Згідно ст. 22,23 ЗК України в тій же редакції, право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.

Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Форми державних актів затверджуються Верховною Радою України.

Постановою Верхової Ради України від 13.03.1992 року № 2201 "Про форми державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею", яка втратила чинність у грудні 2003 року, затверджено форми державних актів на право колективної власності на землю; на право приватної власності на землю та на право постійного користування землею.

В додатку до постанови наведено зразок Державного акту на право постійного користування землею з якого вбачається, що такі акти видаються місцевими радами народних депутатів, акт підписується головою ради та скріплюється печаткою ради. В акті повинно бути посилання на дату рішення місцевої ради народних депутатів про передачу землі у постійне користування.

Я вбачається із матеріалів справи, в примірнику державного акту на право постійного користування землею серія ЧР 14-21 відсутній підпис керівника Глибочківської сільської ради Копил В.Д. та відсутній відтиск печатки сільської ради. У тексті державного акту, який пред"явлено для огляду суду в копії та у його примірниках у справі, явно видні сліди виправлень коректором.

Крім того, Державний акт фактично складено 05.02.1996 року, тобто раніше, ніж було прийнято рішення Глибочківської сільської ради № 5/22 від 22.05.1996 року ( а.с. 10,55).

У відповідності до п. 2.4., 2.5 затвердженої наказом Держкомзему від 15 квітня 1993 року N 28 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) визначено наступне:

При заповненні бланків державних актів на право власності на землю, постійного користування землею і договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) всі записи мають бути зроблені чітко і акуратно, помарки і виправлення не допускаються.

2.5. Державні акти на право колективної власності на землю, право приватної власності на землю, право постійного користування землею складаються у двох примірниках, підписуються головою відповідної місцевої Ради народних депутатів і скріплюються гербовою печаткою. Сторінку державного акта із зображенням плану земельної ділянки підписує інженер-землевпорядник.

Згідно п. 3.1. цієї ж Інструкції Державні акти на право колективної власності на землю, право приватної власності на землю, право постійного користування землею видаються і реєструються тією сільською, селищною, міською, районною Радою народних депутатів, яка прийняла рішення про передачу земельної ділянки у власність або надання її у постійне користування.

Згідно п. 4 Інструкції - випадках припинення права власності або права користування на земельну ділянку документи, що посвідчують це право, повертаються до органу, котрий їх видав.

Сільський голова Глибочківської сільської ради Мельник В.Г. повідомив суду, що у складі документації, яка передавалася сільській раді на зберігання (книги обліку трудового стажу та розрахунків по оплаті праці) за період з 1944 по 2000 рік по колгоспу "Радянська Україна, КСГП "Граніт" та ТОВ "Граніт" немає оригіналу Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою від 05.02.1996 року і він не повертався сільській раді навіть після ліквідації останнього можливого правонаступника КСГП "Граніт".

Де знаходиться оригінал оскарженого Державного акту на право постійного користування землею учасникам процесу не відомо. Видачу цього акту сільською радою сільський голова Глибочківської сільської ради не підтверджує.

В ході розгляду справи голова Глибочківської сільської ради позовні вимоги вважав обґрунтованими і підтверджує, що в наявних у справі фотокопіях цього документу дійсно немає ні підпису голови сільської ради Копил В.Д., ні печатки сільської ради. Дата видачі державного акту є більш ранішою, ніж дата рішення Глибочківської сільської ради, яке передувало видачі державного акту.

Достовірність та існування рішення Глибочківської сільської ради № 5/22 від 22.05.1996 року ( а.с. 12) сільський голова підтвердив.

Згідно довідки Глибочківської сільської ради (а.с. 28), КСГП "Граніт", якому було видано державний акт на право постійного користування, було утворено із колгоспу "Радянська Україна", який був створений ще у 1957 році.

З 14.03.2000 року КСГП "Граніт" реорганізувалося у ТОВ "Граніт", а потім було визнано банкрутом. В 2011 році ТОВ "Граніт" ліквідовано як банкрута.

Також довідкою (а.с. 29) Глибочківська сільська рада повідомила суд, що земельна ділянка загальною площею 773,0 га щодо якої видано Державний акт на право постійного користування КСГП "Граніт", в даний час перебуває у користуванні на правах оренди та для ведення фермерського господарства у СФГ "Відродження", ПСП "Привітне", СФГ "Промінь", СФГ "Обрій", ПП "Бойко С.І.. З цієї ж площі виділені земельні ділянки новоприбулим особам, під соціальну сферу, а частина ділянки лісового фонду, природоохоронного призначення, водного фонду - не перебувають у користуванні чи у власності.

Згідно ст. 27 ЗК України в редакції на час виникнення спірних відносин,

право користування земельною ділянкою чи її частиною припиняється у разі:

припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства.

За даними діловодства господарського суду Черкаської області, ухвалою від 22 березня 2011 р. по справі № 18/43 ліквідовано товариство з обмеженою відповідальністю "Граніт" (Черкаська область, Тальнівський, с. Глибочок, ідентифікаційний код 03794029), як юридичну особу в зв'язку із банкрутством.

Суду не надано доказів, що після припинення існування КСГП "Граніт" та його реорганізації у інші організаційно-правові форми, Державний акт на право постійного користування землею серія ЧР 14-21 було переоформлено на іншу юридичну особу. У наявному у справі примірнику акту розділ про зміни у землекористуванні - не заповнений - а.с. 57 (оборот).

Пунктом 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" передбачено, що державні акти про право власності або право постійного користування на земельну ділянку є документами, що посвідчують відповідне право і видаються на підставі рішень Кабінету Міністрів України, обласних, районних, Київської і Севастопольської міських, селищних, сільських рад, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.

У спорах, пов'язаних з правом власності або постійного користування земельними ділянками, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти про право власності чи постійного користування.

Право, посвідчене державними актами, є похідним від відповідного рішення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність чи в користування, тому воно повинно відповідати змісту рішення місцевого органу влади.

Своє порушене право, яке вимагає визнання недійсним державного акту КСГП "Граніт" на право постійного користування землею, позивач обґрунтовує наступним:

Позивач вважає, що даний державний акт використано проти його прав і ним було обґрунтовано рішення господарського суду Черкаської області від 14.01.2014 року у справі № 925/1810/13 за позовом Тальнівської РДА та відділу Держземагенства у Тальнівському районі Черкаської області до селянського фермерського господарства «Відродження» про визнання недійсним розпорядження Тальнівської районної державної адміністрації Черкаської області від 22.11.2007 року № 577 та договору оренди землі №577 від 01.12.2007 року із змінами № 531 від 27.12.2010 року.

Вказаним рішенням позов задоволено повністю і крім інших обставин встановлено, що "на підставі договору оренди №577 від 01.12.2007 року СФГ «Відродження» прийняло в тимчасове користування на умовах оренди земельні ділянки загальною площею - 113,1545 га із земель історико - культурного призначення - рілля , які знаходяться за межами населеного пункту в адмінмежах Глибочківської сільської ради.

Згідно пункту 16 договору оренди №577 від 01.12.2007 року цільовим призначенням земельної ділянки визначено: рілля - землі сільськогосподарського призначення, тоді як в оренду передано землі історико - культурного призначення - рілля (пункт 1 договору), що підтверджується Державним актом на право постійного користування землею серії ЧР 14-21 (а.с.63), Технічною документацією із землеустрою (а.с.73,76,77,87,88).

Тобто фактично відбулася зміна цільового призначення землі без прийняття відповідного рішення Тальнівською районною державною адміністрацією, що є порушенням частини 2 статті 20 Земельного кодексу України."

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2014 року рішення суду першої інстанції залишено без змін ( а.с. 37-45).

В текстах рішень судів у справі № 925/1810/13 прямо не вказано, що передані в оренду СФГ «Відродження» земельні ділянки загальною площею - 113,1545 га із земель історико - культурного призначення - рілля, є частиною саме земельних ділянок № 3 та № 8, лише на яких згідно державного акту на право постійного користування землею серії ЧР 14-21 знаходяться землі історико-культурного призначення. Однак висновки судів щодо СФГ Відродження" і незаконності його права оренди базуються саме на відомостях з вказаного державного акту.

Суд погоджується із доводами позивача про те, що державний акт на право постійного користування землею серія ЧР 14-21 від 05.02.1996 року не може бути підставою для виникнення права постійного землекористування, оскільки він не підписаний Глибочківською сільською радою, не скріплений її печаткою та не відповідає змісту прийнятого сільською радою рішення № 5/22 від 22.05.1996 року. Також державний акт не міг бути виданий раніше дати прийняття самого рішення Глибочківської сільської ради, на яке міститься посилання у акті.

Крім того, згідно державного акту, вся площа 773,0 га, яка передається у постійне користування КСГП "Граніт" призначається для ведення сільськогосподарського виробництва, що є неприпустимим на землях водного та лісового фондів і на землях історико-культурного призначення згідно норм Земельного Кодексу України, зокрема ст. 75 Кодексу.

Довідкою від 13.05.2015 року № 330/01 Тальнівська районна рада, якій згідно запису у Державному акті на право постійного користування землею, передано цей акт на зберігання, повідомила суду, що примірник державного акту у раді відсутній, копію надати неможливо, акт на зберігання раді не передавався, відомості про реєстрацію даного акту в книзі записів державних актів у Тальнівський районній раді відсутні.

Таким чином Державний акт, виданий КСГП "Граніт", не може бути доказом виникнення права постійного користування та не може достовірно засвідчувати склад земель за цільовим призначенням їх використання площею 773,0 га. Тим більше це не можливо станом на 2014 рік, якщо останній можливий правонаступник КСГП "Граніт" ліквідований у 2011 році і земельні ділянки повернулися у розпорядження місцевих органів влади.

На підставі встановлених у справі обставин позов підлягає до повного задоволення.

Суд вважає, що позивач обрав належний спосіб захисту свого права, особливо з урахуванням відсутності інформації про місце знаходження оригіналу спірного Державного акту на право постійного користування землею та неможливості встановлення особи, яку можна зобов'язати повернути його до органу видачі чи вилучити цей акт.

Керуючись ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним Державний акт на право постійного користування землею КСГП "Граніт" для ведення сільськогосподарського виробництва серія ЧР 14-21, з відомостями про видачу його Глибочківською сільською радою народних депутатів Тальнівського району Черкаської області 05 лютого 1996 року згідно рішення Глибочківської сільської ради від 22 травня 1996 року № 5/22 і реєстрацію в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 14.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10днів.

Повне рішення складено 18 травня 2015 року

Суддя Н.М. Спаських