Ухвала

від 06.05.2015 по справі 804/2615/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

06 травня 2015 рокусправа № 804/2615/14 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Туркіної Л.П.

суддів: Дурасової Ю.В. Проценко О.А.

за участю секретаря: Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегапромекологія» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2014 року у справі №804/2615/14 за позовом до про Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегапромекологія» Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,- ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегапромекологія» (далі по тексту - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі по тексту - відповідач), в якому просило визнати недійсними податкові повідомлення-рішення від 17 жовтня 2013 року №0002792202 та №0002782202.

Позивач, посилаючись на доводи, викладені у позові, зазначив, що ТОВ «Акса» - контрагент позивача, на час укладення з останнім договору мав необхідний обсяг цивільної та податкової правоздатності, оскільки перебував на обліку у органах податкової служби та мав свідоцтво платника податку на додану вартість. Також позивач вказує, що постанова Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2012 року по справі №2а-4425/12/0470, якою визнані недійсними реєстраційні та установчі документи ТОВ «Акса», змінює правовідносини з моменту набрання законної сили з 09 листопада 2012 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2014 року у справі №804/2615/14 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що з системного аналізу матеріалів справи вбачається відсутність оподатковуваних операцій, що не може мати наслідком внесення в податковий облік відомостей щодо здійснення таких операції, та, відповідно, отримання податкових переваг у вигляді податкового кредиту або валових витрат.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегапромекологія», не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповноту дослідження обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2014 року у справі №804/2615/14 та задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційних вимог позивач здебільшого, навів тези, які містяться в адміністративному позові та зазначив, зокрема, що різне найменування товару у первинних документах зумовлено тим, що електромагнітні високо градієнтні сепаратори це назва товару у зібраному вигляді, однак поставляється і декларується товар через митницю як «обладнання для чорної і кольорової металургії та запасні частини до нього». За наявності всіх необхідних відповідно до Податкового кодексу України первинних документів (договори, товарні та податкові накладні, платіжні документи), що підтверджують право на податковий кредит і за відсутності доказів, які заперечують реальність господарських операцій, платник податків не може бути позбавлений права на податковий кредит.

Відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому порядку, свого представника для участі у її розгляді не направив.

За таких обставин, з урахуванням думки представників позивача, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представника відповідача.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги, просили скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2014 року у справі №804/2615/14 та задовольнити позовні вимоги.

У судовому засіданні, заслухавши пояснення представників позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, в період з 19 вересня 2013 року по 25 вересня 2013 року посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегапромекологія» з питань взаємовідносин з підприємством постачальником ТОВ «Акса» за період з 01 жовтня 2010 року по 31 серпня 2013 року у фактичних періодах їх здійснення, дотримання вимог податкового законодавства в частині нарахування податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01 жовтня 2010 року по 31 серпня 2013 року у фактичних періодах їх здійснення, результати якої оформлено актом №563/220/36759863 від 02.10.2013 року.

Висновками даного акту встановлено порушення позивачем:

- підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7, підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого встановлено завищення залишку від'ємного значення з податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за липень 2013 року у сумі 666667 грн.;

- підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, підпункту 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пункту 144.1 статті 144 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим занижено податок на прибуток у сумі 1112882 грн., у тому числі за 4 квартал 2010 року в сумі 1000000 грн., 1 квартал 2011 року 50000грн, 2 квартал 2011 року 36034 грн., 3 квартал 2011року 11410 грн., 4 квартал 2011 року 11410 грн., 3 квартал 2012 року 4028 грн.

17 жовтня 2013 року на підставі акту №563/220/36759863 від 02.10.2013 року податковим органом по відношенню до позивача прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0002792202, яким платнику податків зменшено від'ємне значення суми податку на додану вартість за липень 2013 рік у сумі 666667 грн.;

- №0002782202, яким платнику податків збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 1363890 грн., у тому числі за основним зобов'язанням на 1112882 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 251008 грн.

Відповідач в акті перевірки, з урахуванням висновків акту від 30 листопада 2012 року №971/22-225/35639294 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Акса» за період червень 2010 року по березень 2011 року», вказує, що у зв'язку з неможливістю встановити походження товару, місце поставки товару, осіб, які проводили відпуск товару від ТОВ «Акса», підтвердити факт реальності транспортування товару неможливо, що в свою чергу, ставить під сумнів сам факт такого транспортування. Надані для проведення документальної перевірки паперові носії з написом «Товаро-транспортна накладна», «Видаткова накладна», «Податкова накладна» не відповідають ознакам первинних документів, та не фіксують факти реальності здійснення господарських операцій. Зокрема податковий орган посилається на те, що згідно постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.10.2012р. по справі №29-4425/12/1470 встановлено, що ОСОБА_1 документів ТОВ «Акса» не підписувала. З огляду на вищенаведене, операції ТОВ «Мегапромекологія» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо - складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

На підтвердження показників податкової звітності за перевіряємий податковим органом період позивач надав договір купівлі-продажу з ТОВ «Акса» №209-09 від 20 вересня 2010 року, видаткові та податкові накладні, складені від імені ТОВ «Акса», платіжне доручення №611 від 24.11.2010р., накладні на перевезення вантажу, у яких ТОВ «Акса» не значиться.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2012 року у справі №2а-4425/12/1470, яка набрала законної сили 09 листопада 2012 року, визнано недійсними установчі та реєстраційні документи Товариства з обмеженою відповідальністю «АКСА» (код ЄДРПОУ 35639294) з моменту перереєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «АКСА» на ОСОБА_1. Припинено юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю «АКСА».

Згідно даного судового рішення, перереєстрація ТОВ «АКСА» 02.07.2010 року вчинена на підставну особу, а саме на громадянку ОСОБА_1, яка була також зазначена керівником Товариства. Як встановлено судом, жодних договорів, декларацій та інших документів ТОВ «АКСА» ОСОБА_1 не підписувала та не бачила, особисто ніколи не складала податкових декларацій з ПДВ та декларацій з податку на прибуток та не мала ніякого відношення до ведення бухгалтерського та податкового обліку. За таких обставин судом зроблено висновок, що ТОВ «АКСА» було перереєстровано з подальшою передачею в управління підставній особі, що не мала наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження, всупереч інтересам держави та з порушенням норм чинного законодавства.

Судом у даній адміністративній справі встановлено, що в договорі №209-09 від 20 вересня 2010 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «АКСА» в якості директора останнього зазначено саме ОСОБА_1. Крім того, в наданих позивачем договорі, видаткових та податкових накладних особою, що здійснила підпис від імені ТОВ «Акса», зазначено ОСОБА_1

Належних доказів, що спростовують обставини, встановлені постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2012 року у справі №2а-4425/12/1470, та доводи податкового органу, зокрема висновку експерта щодо належності підпису на документах ОСОБА_1, позивач не надав. Крім того, необхідно звернути увагу на те, що видаткові накладні №782, №783 від 01 жовтня 2010 року не відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» у частині зазначення місця складання даних документів та посади особи, що отримала товар.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

З огляду на викладене, з урахуванням обставин, встановлених судовим рішенням, що набрало законної сили, стосовно того, що ТОВ «АКСА» було перереєстровано з подальшою передачею в управління підставній особі - ОСОБА_1, яка не мала наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження, всупереч інтересам держави та з порушенням норм чинного законодавства, колегія суддів вважає, що надані позивачем первинні документи на підтвердження здійснення господарської операції згідно договору купівлі-продажу №209-09 від 20 вересня 2010 року та сам договір не можна вважати такими, що складені у відповідності до вимог законодавства України, виходячи з чого показники податкового обліку підприємства по даним відносинам не підтверджені у встановленому порядку.

Судом також встановлено, що сума 4 000 000грн., зазначена у договорі купівлі-продажу №209-09 від 20 вересня 2010 року, позивачем сплачена не була, та ТОВ «АКСА» до стягнення не заявлялась. Сума 200 000грн., зазначена у пл. дорученні №611 від 24.11.2010р., стосується договору № 20-09.

Колегія суддів, суд вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».

Згідно Листа Вищого адміністративного суду України від 14.11.2012 р. N 2379/12/13-12 про відсутність факту здійснення господарської операції може свідчити, зокрема, те, що результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).

Отже, висновки податкового органу щодо відсутності належних документів на підтвердження господарських операцій та показників податкової звітності, сформованої позивачем з посиланнями на ТОВ «АКСА», підтверджено матеріалами справи. Зазначене не спростовано позивачем та є достатньою підставою для висновку про правомірність прийнятих по відношенню до платника податків податкових повідомлень-рішень.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд апеляційної інстанції вважає правомірним висновок суду першої інстанції по суті заявлених позовних вимог, доводи апеляційної скарги позивача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду від 24 квітня 2014 року, з огляду на що дане судове рішення необхідно залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.195,196,198,200,205,206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегапромекологія» - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2014 року у справі №804/2615/14 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення судового рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення судового рішення в повному обсязі.

Головуючий: Л.П. Туркіна

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: О.А. Проценко