Ухвала

від 12.05.2015 по справі 820/1758/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2015 р.Справа № 820/1758/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Ральченка І.М. , Бершова Г.Є.

за участю секретаря судового засідання Кудіної Я.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.04.2015р. по справі № 820/1758/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ ГЕРМЕС-СЕРВІС"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ ГЕРМЕС-СЕРВІС", звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення №0000072202 від 13.02.2015 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.04.2015 року адміністративний позов задоволено.

Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, на думку відповідача, висновки акту перевірки від 04.02.2015 року № 302/20-30-22-02/33204435. «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ ГЕРМЕС-СЕРВІС" з питань дотримання вимог валютного законодавства по імпортному контракту № 643/05761695/2163 від 20.09.2013 за період з 20.09.2013 по 03.02.2015 року є обґрунтованими та правомірними.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 12.05.2015 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ ГЕРМЕС-СЕРВІС" (податковий номер 33204435) з питань дотримання вимог валютного законодавства по імпортному контракту № 643/05761695/2163 від 20.09.2013 за період з 20.09.2013 по 03.02.2015 року, про що складено акт перевірки від 04.02.2015 року № 302/20-30-22-02/33204435.

На підставі висновків акту перевірки Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області було винесено податкове повідомлення - рішення №0000072202 від 13.02.2015 року, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства на загальну суму 11409,32 грн.

Фактичною підставою для винесення податкового повідомлення-рішення слугували відображені в акті перевірки від 04.02.2015 року № 302/20-30-22-02/33204435 висновки відповідача про порушення викладені в п.3.1.1. та п. 3.1.2., а саме :

- ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», із змінами та доповненнями по імпортному контракту №643/05761605/2163 від 3.09.2013, додатковій угоді № 1 від 12.12.2013, додатковій угоді № 2 під 07.02.2014. додатковій угоді № 3 від 01.10.2014, додатковій угоді №4 від 01.12.2014 з урахуванням вимог ЗУ від 6.11.2012 № 5480-УІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок»;

- ст.5 Закону "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" із змінами та доповненнями, при повернені валютних коштів по імпортному контракту позитивна курсова різниця, яка виникла за вказаною імпортною операцією, не перерахована Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ ГЕРМЕС-СЕРВІС" до Державного бюджету України.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, прийнято рішення за відсутності передбачених законом підстав та при невірному застосування норм законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як свідчать фактичні обставини справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ ГЕРМЕС-СЕРВІС" (як покупцем) та ОАО "ЩЕКИНОАЗОТ" (як поставщиком) було укладено контракт № 643/05761695/2163 від 20.09.2013, за умовами якого поставщик продає, а покупець покупає товар - метанол технічний, вироблений на ОАО «ЩЕКИНОАЗОТ», Росія, ГОСТ 2222-95 ( додаток 1), код ЗЕД 290511000. Партії товару узгоджуються сторонами в окремих доповненнях до контракту(а.с. 30- 43)

Оплата по контракту здійснювалась на підставі 100% передоплати кожної партії товару в доларах США та була проведена у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями. Після виконання умов контракту, надміру сплачені кошти були повернені на рахунок позивача.

Згідно ст. 3 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" Національний банк України має право встановлювати строк, протягом якого куплена резидентом на міжбанківському валютному ринку України іноземна валюта для забезпечення виконання зобов'язань перед нерезидентом має бути використана за призначенням, і порядок її продажу в разі недотримання резидентом цього строку.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" у разі порушення резидентами строків, установлених Національним банком України відповідно до статті 3 цього Закону, придбана валюта продається уповноваженими банками протягом 5 робочих днів на міжбанківському валютному ринку України. При цьому позитивна курсова різниця, що може виникнути за такою операцією, щоквартально направляється до Державного бюджету України, а негативна курсова різниця відноситься на результати господарської діяльності резидента.

Статтею 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" визначено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з приводу необґрунтованості ствердження відповідача, що порушення визначені ст. 2 і ст. 5 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" є тотожними, оскільки зміст даних статей різний, та визначає різну відповідальність за порушення норм діючого законодавства.

Як встановлено судовим розглядом, валюта зарахована товариству з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ ГЕРМЕС-СЕРВІС" є коштами попередньо внесеними позивачем як передоплата за поставляння його контрагентом товар, що, між іншим, також зазначено і в самому акті перевірки. Зазначена валюта була продана протягом 5 робочих днів, а отже, порушення строків встановлених положеннями ст. 5 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", з боку позивача відсутні.

Відносно висновку контролюючого органу про несплату позитивної курсової різниці в розмірі 11409,32 грн., судом першої інстанції вірно зазначено, що згідно п.7 розділу 3 Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затверджене постановою правління Національного банку України від 10.08.2005 року №281, суб'єкт ринку зобов'язаний продати без доручення клієнта-резидента не пізніше ніж на наступний робочий день після дня зарахування на розподільчий рахунок повернені на адресу резидента у зв'язку з тим, що взаємні зобов'язання частково або повністю не виконані, кошти в іноземній валюті, які були куплені та перераховані на користь нерезидента. Позитивна курсова різниця, що може виникнути за такою операцією, щокварталу перераховується до Державного бюджету України, а негативна курсова різниця відноситься на результати господарської діяльності резидента, виходячи з наступного.

Перерахування позитивної курсової різниці на користь державного бюджету України належить до компетенції суб'єктів ринків, якими є комерційні банки та уповноважені фінансові установи.

Поряд із тим, обов'язок підприємства-резидента здійснювати перерахування до бюджету зазначеної курсової різниці жодною нормою законодавства не передбачено, відповідно, відповідальність за неперерахування курсової різниці від продажу іноземної валюти чинним законодавством також не передбачена, що взагалі виключає можливість застосування до позивача будь-яких санкцій.

В силу приписів ст. 4 вищевказаного Закону порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Отже доводи відповідача на те, що позитивна курсова різниця має бути перерахована до бюджету по коду бюджетної класифікації 21081000 "Пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства" є безпідставними.

Таким чином, сума позитивної курсової різниці в розмірі 11409,32 грн. не є зобов'язанням платника податків в розумінні глави 4 Податкового кодексу України, та, відповідно, не може бути заявлена до стягнення контролюючим органом на підставі пп. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність вимоги податкового органу щодо перерахування до державного бюджету грошових коштів у розмірі позитивної курсової різниці внаслідок порушення позивачем ст. 5 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті".

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.04.2015р. по справі № 820/1758/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Катунов В.В. Судді Ральченко І.М. Бершов Г.Є.