Ухвала

від 12.05.2015 по справі 816/416/15-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2015 р.Справа № 816/416/15-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калитки О. М.

Суддів: Кононенко З.О. , Бондара В.О.

за участю секретаря судового засідання Запара Е.В.

за участю представника позивача Кулікова С.Ю.

за участю представника відповідача Прокопчука О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Селянського фермерського господарства "Каміла" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16.03.2015р. по справі № 816/416/15-а

за позовом Селянського фермерського господарства "Каміла"

до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Селянське фермерське господарство "Каміла", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.01.2015 №0000102201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), 14010100" загалом в розмірі 60 434 грн. 87 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що висновки контролюючого органу про заниження СФГ "Каміла" зобов'язання зі сплати податку на додану вартість загалом в розмірі 40 289 грн 91 коп. не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються належним чином оформленими податковими накладними і первинними документами бухгалтерського обліку, наданими ревізору-інспектору Лубенської ОДПІ в ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки господарства.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 16 березня 2015 року у справі № 816/416/15-а в задоволенні адміністративного позову Селянського фермерського господарства "Каміла" до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено.

Позивач не погодився із рішенням суду та подав апеляційну скаргу, в якій, зазначив, що рішення суду першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просив суд скасувати постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Відповідач надав до суду апеляційної інстанції письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких просив залишити без задоволення апеляційну скаргу позивача, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з викладених у ній підстав, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов позивача в повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги позивача, посилаючись на законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, яке просив суд апеляційної інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду, СФГ "Каміла" у встановленому законодавством порядку зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 25165044, з 10.03.1998 перебуває на обліку в якості платника податків в Гребінківському відділенні Лубенської ОДПІ та є платником податку на додану вартість (суб'єкт спеціального режиму оподаткування - сільськогосподарське підприємство) /а.с. 11-13/.

Основним видом господарської діяльності позивача за КВЕД-2010 є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (01.11) /а.с. 11 - зворот/.

У період з 18.12.2014 по 24.12.2014 фахівцем Лубенської ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку СФГ "Каміла" з питань своєчасності, правильності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ "Торговий дім "КСК Груп" (код ЄДРПОУ 38389138) за період з 01.10.2012 по 30.09.2014.

Перевірку проведено на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, у зв'язку з надходженням постанови слідчого першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 10.11.2014 /а.с. 123-124/.

За результатами перевірки складено акт від 30.12.2014 №3517/22-25165044 (надалі - Акт перевірки), в якому вказано на порушення платником податків вимог пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, наслідком чого визначено заниження зобов'язання зі сплати податку на додану вартість загалом в розмірі 40 289 грн 91 коп. (в т.ч., за жовтень 2013 року - 21 929 грн 58 коп., за березень 2014 року - 18 360 грн 33 коп.) /а.с. 16-19/.

На підставі зазначеного вище Акта перевірки Лубенською ОДПІ 21.01.2015 сформовано податкове повідомлення-рішення №0000102201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), 14010100" загалом в розмірі 60 434 грн 87 коп. (в т.ч., основний платіж - 40 289 грн 91 коп., штрафні (фінансові) санкції - 20 144 грн 96 коп.) /а.с. 14/.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведено правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 21.01.2015 №0000102201. Натомість, позивачем не надано суду належних доказів, що свідчили б про реальність здійснення господарських операцій між ТОВ "Торговий дім "КСК Груп" та СФГ "Каміла" у вересні 2013 року, березні 2014 року.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивачем, на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "Торговий дім "КСК Груп", у жовтні 2013 року та березні 2014 року зараховано до складу податкового кредиту суму ПДВ загалом в розмірі 40 289 грн 91 коп.

Представник позивача в своїх поясненнях вказував, що господарські правовідносини між СФГ "Каміла" та ТОВ "Торговий дім "КСК Груп" стосувались придбання металовиробів загальною вартістю 241 739 грн 50 коп., в т.ч. ПДВ - 40 289 грн 91 коп. На його переконання право на податковий кредит в розмірі 40 289 грн 91 коп. підтверджено належним чином оформленими податковими накладними, виписаними ТОВ "Торговий дім "КСК Груп", від 04.09.2013 №4 /а.с. 31/, від 31.10.2013 №33 /а.с. 44/, від 31.03.2014 №11 /а.с. 63/.

З матеріалів справи вбачається, що податкові накладні від 04.09.2013 №4 /а.с. 31/ та від 31.10.2013 №33 /а.с. 44/ є ідентичними за змістом. При цьому, за твердженням позивача, податкову накладну від 31.10.2013 №33 ТОВ "Торговий дім "КСК Груп" виписано у зв'язку з тим, що податкову накладну від 04.09.2013 №4 постачальником не зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних.

В силу абзацу 2 пункту 20.1.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, на момент виникнення спірних відносин) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання / абзац 7 пункту 20.1.10 статті 201 Податкового кодексу України/.

Згідно з абзацом 11 пункту 20.1.10 статті 201 Податкового кодексу України у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою, відповідно до абзацу 12 пункту 20.1.10 статті 201 Податкового кодексу України, є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Таким чином, в разі надання постачальником товарів (послуг) податкової накладної, яка не зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець таких товарів має право подати разом з податковою декларацією з ПДВ заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Випадків повторного складення податкових накладних на господарську операцію, яка відбулась, Податковий кодекс України не містить.

За таких обставин, отримавши інформацію про те, що податкова накладна від 04.09.2013 №4 не зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних, позивач мав разом з податковою декларацією з ПДВ за вересень 2013 року подати заяву зі скаргою на ТОВ "Торговий дім "КСК Груп".

Підстави для виписування нової податкової накладної від 31.10.2013 №33 та її реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних 11.11.2013 були відсутні, у зв'язку з чим така податкова накладна не може вважатись належним доказом вчинення господарської операції.

Зважаючи на твердження позивача про те, що відвантаження товару та оплату його вартості здійснено у вересні 2013 року, підстави для виписування податкової накладної у жовтні 2013 року - відсутні.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з оцінкою обставин справи суду першої інстанції, який не прийняв податкову накладну від 31.10.2013 №33 в якості належного доказу у справі, оскільки її складено з порушенням вимог пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України.

До того ж, зазначені податкові накладні підписано ОСОБА_3, що, з огляду на надані останньою в рамках кримінального провадження №32014100050000008 пояснення про відсутність будь-якого наміру здійснювати господарську діяльність від імені ТОВ "Торговий дім "КСК Груп", ставить під сумнів їх походження.

Крім того, згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як визначено частиною першою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на момент виникнення та реалізації спірних відносин), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

В силу статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому, за приписами даної статті господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Враховуючи те, що згідно з вимогами статті 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Таким чином, право платника податку на податковий кредит має бути підтверджено належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського обліку (перелік яких залежить від виду господарських операцій), що у своїй сукупності свідчитимуть про наявність розумних економічних причин, ділової мети та руху активів в ході здійснення господарських операцій.

На підтвердження правомірності віднесення до складу податкового кредиту спірної суми ПДВ позивач надав копії: видаткової накладної від 04.09.2013 №РН-0000199 /а.с. 30/, рахунка-фактури від 30.08.2013 №СФ-000767 /а.с. 29/, товарно-транспортної накладної від 04.09.2013 /а.с. 32/, видаткової накладної від 31.03.2014 №РН-0000027 /а.с. 62/, рахунка-фактури від 31.03.2014 №СФ-0000234 /а.с. 61/, товарно-транспортної накладної від 31.03.2014 №031 /а.с. 64/.

Дослідивши вказані копії документів, колегія суддів зазначає, що залучені до матеріалів справи копії видаткових накладних та рахунків підписано ОСОБА_3, що, з огляду на надані останньою в рамках кримінального провадження №32014100050000008 пояснення про відсутність будь-якого наміру здійснювати господарську діяльність від імені ТОВ "Торговий дім "КСК Груп", ставить під сумнів їх походження.

Приєднані до матеріалів справи позивачем копії товарно-транспортних накладних також підписано ОСОБА_3 /а.с. 32, 64/. До того ж, у них відсутні відомості про одиницю виміру, кількість, ціну товару, час вибуття та прибуття автомобіля, простою в дорозі, відстань перевезення, розрахунок вартості послуг з транспортування. Крім того, товарно-транспортна накладна від 31.03.2014 №031 містить посилання про перевезення вантажів на підставі видаткової накладної від 31.03.2014 №РН-0000030, а до матеріалів справи надано копію видаткової накладної від 31.03.2014 №РН-0000027.

Також, колегія суддів погоджується з доводами відповідача про те, що з огляду на значну вагу товарів, які мали б транспортуватись від постачальника до покупця, перевезення таких товарів автомобілем без причепа є сумнівним, а відомості про наявність причепа у товарно-транспортних накладних відсутні.

Позивачем не надано доказів оплати послуг ТОВ "Торговий дім "КСК Груп" з транспортування товарів чи включення вартості таких послуг до ціни товару.

За наявною у Лубенської ОДПІ податковою інформацією у ТОВ "Торговий дім "КСК Груп" відсутні транспортні засоби, за спірний період вказаним підприємством у податковій звітності не відображено фактів придбання транспортно-експедиційних послуг чи послуг з оренди транспортних засобів у третіх осіб.

Вищенаведене в своїй сукупності свідчить про безтоварний характер спірних господарських операцій.

Позивачем не надано доказів фактичного отримання товарів від ТОВ "Торговий дім "КСК Груп" та їх використання у власній господарській діяльності.

Залучені до матеріалів справи відомості по рахунку 20.9, копії актів списання товарно-матеріальних цінностей та лімітно-забірних карт у взаємозв'язку з вищенаведеними фактичними обставинами справи не приймаються судом в якості беззаперечного доказу отримання позивачем металовиробів саме від ТОВ "Торговий дім "КСК Груп" /а.с. 73-114, 145-184/. До того ж, матеріали справи не містять відомостей про наявні у позивача залишки, а в лімітно-забірних картах та актах списання не вказаного походження товарів.

Саме лише перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника не може свідчити про виконання сторонами договірних зобов'язань /а.с.25-28, 60/.

Зважаючи на ненадання позивачем на перевірку та в ході розгляду справи в суді належних доказів виконання сторонами договірних зобов'язань, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безтоварний характер спірних господарських операцій.

Залучені до матеріалів справи письмові докази у своїй сукупності не підтверджують наявності в діях позивача ділової мети щодо вчинення господарських операцій та можливого руху активів в ході здійснення таких операцій.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказані господарські операції не носили реального характеру, а їх відображення у податковому обліку СФГ "Каміла" здійснено безпідставно.

Враховуючи вище викладене, колегія судів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо правомірності доводів Лубенської ОДПІ про порушення позивачем вимог пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого платником податків занижено зобов'язання зі сплати податку на додану вартість загалом в розмірі 40 289 грн. 91 коп.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, постанова суду ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст.200, п. 1 ч. 1 ст.205, ст.ст.207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Селянського фермерського господарства "Каміла" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16.03.2015р. по справі № 816/416/15-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Калитка О.М. Судді (підпис) (підпис) Кононенко З.О. Бондар В.О. Повний текст ухвали виготовлений 18.05.2015 р.