Ухвала

від 13.09.2016 по справі 816/416/15-а

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

13 вересня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаКоротких О.А., суддів:Кривенди О.В., Терлецького О.О., - розглянувши заяву Селянського фермерського господарства «Каміла» (далі - СФГ) про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 13 квітня 2016 року у справі за його позовом до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановила:

СФГ подало заяву про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 13 квітня 2016 року, якою касаційну скаргу СФГ залишено без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16 березня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2015 року про відмову в задоволення позову залишив без змін

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, СФГ звернулося до Верховного Суду України із заявою про її перегляд з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 КАС.

На обґрунтування заяви додано копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 1 та 15 червня 2016 року, які, на думку заявника, підтверджують неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про її необґрунтованість з огляду на таке.

За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

У справі, рішення в якій просить переглянути заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій з посиланням на правову позицію Верховного Суду України яка викладена, зокрема у постанові від 27 жовтня 2015 року у справі № 826/661/14 (№ 21-1539а15), що обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Також ухвала Вищого адміністративного Суду України, про перегляд якої подана заява, відповідає правовому висновку, викладеному у постановах Верховного Суду України від 1 грудня 2015 року у справі № 826/15034/14 (21-3788а15), від 17 листопада 2015 року у справі № 2а/3264/11/1070 (21-277а15), від 15 грудня 2015 року у справі № 826/467/14 (21-5206а15), від 13 жовтня 2015 року у справі № 825/4143/13-а (21-1200а15), від 2 грудня 2015 року у справі № 814/116/14 (32-3849а15), міститься правовий висновок, відповідно до якого податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

В ухвалах же Вищого адміністративного суду України від 1 та 15 червня 2016 року, які надані на підтвердження неоднакового застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах, суд касаційної інстанції скасував рішення судів попередніх інстанцій, а справи направив на новий розгляд до суду першої інстанції.

Отже в наведених судових рішеннях касаційної інстанції не розв'язано спір по суті і воно не містить остаточного висновку щодо правильного застосування одних тих самих норм матеріального права, тому братися до уваги не може.

За таких обставин у допуску справи до провадження Верховного Суду України слід відмовити.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску до провадження справи за позовом Селянського фермерського господарства «Каміла» до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення за заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 13 квітня 2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.А. Коротких

Судді: О.В. Кривенда

О.О. Терлецький