Рішення

від 18.05.2015 по справі 533/150/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 533/150/15-ц Номер провадження 22-ц/786/1313/15Головуючий у 1-й інстанції Науменко Н. Д. Доповідач ап. інст. Панченко О. О.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Панченка О.О.,

Суддів: Бутенко С.Б., Прядкіної О.В.,

При секретарі: Зеленській О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного сільськогосподарського підприємства "Батьківщина"

на рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 18 березня 2015 року

по справі за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Батьківщина" до ОСОБА_2, Фермерського господарства "Фортуна-11", за участю третіх осіб Пригарівської сільської ради, реєстраційної служби Козельщинського РУЮ Полтавської області, відділу Держземагенства у Козельщинському районі Полтавської області про визнання оспорюваних договорів (правочинів) недійсними, -

В С Т А Н О В И Л А :

В лютому 2015 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому прохав визнати недійсними договори оренди землі №11, № 12 від 21.11.2014 року, укладені між відповідачами. Позов мотивував тим, що між ним та відповідачем ОСОБА_2 було укладено 27.07.2011 року два договори оренди землі, за яким він отримав у строкове платне користування дві земельні ділянки розміром 3,45 умовних кадастрових гектари, право на які належало ОСОБА_2 на підставі сертифікатів на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 та НОМЕР_2. В грудні 2014 року йому стало відомо, що відповідач ОСОБА_2, на підставі вказаних сертифікатів, отримала свідоцтва про право власності на нерухоме майно - земельні ділянки під кадастровими номерами НОМЕР_3 розміром 3,33399га і НОМЕР_4 розміром 3,3400га, та без повідомлення позивача, без розірвання договору оренди із ним, уклала спірні договори оренди землі №11 і № 12 від 21.11.2014 року з відповідачем - Фермерським господарством "Фортуна-11", за якими передала земельні ділянки в оренду на строк 10 років. Вважає, що спірні договори оренди є недійсними, оскільки їх укладено при наявності чинних договорів оренди землі від 27.07.2011 року.

Порушення своїх прав укладанням спірних договорів позивач обґрунтовує тим, що правомірно використовує земельні ділянки, що є предметом спірних договорів, провів витрати на осінньо-польові роботи, а дії відповідачів позбавляють його права на законне землекористування та отримання доходів.

Рішенням Козельщинського районного суду Полтавської області від 18 березня 2015 року взадоволенні вказаного позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду, ПСП «Батьківщина» подало на нього апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про задоволення його позову, оскільки вважає, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, порушено норми як матеріального так і процесуального права.

Колегія суддів перевіривши матеріали справи в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до п. 1, п. 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що на підставі розпорядження Козельщинської райдержадміністрації від 07.03.1997 року №89 ОСОБА_2 отримала сертифікат на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2 про те, що їй належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Сушківське» розміром 3,45 умовних кадастрових гектари без визначення меж цієї частки в натурі (а.с.24).

На підставі свідоцтва про право на спадщину від 20.01.2010 року за № 53, виданого Козельщинською державною нотаріальною конторою, ОСОБА_2 успадкувала право на земельну частку (пай) ОСОБА_3 розміром 3,45 умовних кадастрових гектари, про що в сертифікаті останньої НОМЕР_1 зроблено відповідний запис ( а.с 21).

27.07.2011 року між ОСОБА_2 та позивачем підписано договори оренди землі, які зареєстрований у Пригарівській сільській раді, про що у Державному реєстрі земель вчинено записи від 07.09.2012 року за №126 і № 127.

Відповідно до пунктів 1, 2, 7 вказаних договорів орендодавець - ОСОБА_2 - надає, а орендар - ПСП «Батьківщина» - приймає в строкове платне користування земельні ділянки, які знаходиться на території Пригарівської сільської ради, загальною площею 3,45 умовних кадастрових гектари строком на 5 років, але у будь-якому випадку до моменту закінчення збирання урожаю орендарем (а.с.19 -23). Між сторонами договору 27.07.2011 року складено акти приймання-передачі земельних ділянок, які знаходяться на території Пригарівської сільської ради Козельщинського району Полтавської області площею 3,45га (а.с.19, 20).

21.11.2014 року між ОСОБА_2 та ФГ «Фортуна-11» підписано договори оренди землі №11 і № 12, за якими ОСОБА_2 (орендодавець) надає, а ФГ «Фортуна-11» (орендар) приймає в строкове платне користування земельні ділянки площею 3,3399га, і площею3,3400га, які знаходиться на території Пригарівської сільської ради.

Відповідно до п.2 вказаних договорів об'єктами оренди є земельні ділянки під кадастровими номерами НОМЕР_3 площею 3,3399га та НОМЕР_4 площею 3,34га (а. с. 25 - 26, 28-29).

27.11.2014 року ОСОБА_2 отримано свідоцтва про право власності на земельні ділянки під кадастровим номером НОМЕР_3 площею 3,3399га та під кадастровим номером НОМЕР_4 площею 3,34га розташовані за адресою: АДРЕСА_1, яке видано Реєстраційною службою Козельщанського РУЮ Полтавської області (а.с. - 9,10).

В цей же день, Реєстраційною службою Козельщинського РУЮ Полтавської області зареєстровано за ФГ «Фортуна-11» право оренди вказаних земельних ділянок (а. с. 11).

19.12.2014 року позивач звернувся до голови Пригарівської сільської ради з приводу розбіжностей в кількості облікованих земель (а.с.19).

22.12.2014 року Пригарівською сільською радою надано відповідь, в якій зазначено, що відповідно до довідки ФГ «Фортуна-11» №1 від 15.12.2014 року вказане підприємство обробляє земельні ділянки, в тому числі, громадянки ОСОБА_2 (а.с.16-17).

10.01.2015 року позивачем складено лист № 2 до ОСОБА_2 з проханням повідомити відомості щодо укладання договорів оренди з іншим орендарем (а.с.13-14), а також лист № 4 до ФГ «Фортуна-11» з повідомленням про отриману інформацію та наявність договорів оренди між позивачем та ОСОБА_2 (а.с.15).

У відповідь отримано листа ФГ «Фортуна-11» з повідомленням про те, що 27.11.2014 року Реєстраційною службою Козельщинського РУЮ Полтавської області зареєстровано за ФГ «Фортуна-11» право оренди земельних ділянок, належних громадянці ОСОБА_2

Відмовляючи в задоволенні позову місцевий суд виходив з того, що позивачем не доведено, що земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_3 площею 3,3399га та НОМЕР_4 площею 3,34га, розташовані за адресою: Полтавська область, Козельщинський район, Пригарівська сільська рада повністю чи частково збігаються із земельними ділянками, що є предметом договорів оренди, підписаних 27.07.2011 року між ним та ОСОБА_2, як і не доведено порушення його прав або охоронюваних законом інтересів укладанням спірних договорів, оскільки з часу отримання свідоцтв про право власності на землю змінено предмет оренди та статус - ОСОБА_2, а відтак договори оренди, підписані 27.07.2011 року між позивачем та ОСОБА_2, слід вважати припиненими з 27.11.2014 року.

Однак колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду за наступних підстав.

Відповідно до перехідних положень, викладених у розділі ІХ ЗУ «Про оренду землі», громадяни - власники сертифікатів на право на земельну частку (пай) до виділення їм у натурі (на місцевості) земельних ділянок мають право укладати договори оренди земель сільськогосподарського призначення, місце розташування яких визначається з урахуванням вимог раціональної організації території і компактності землекористування, відповідно до цих сертифікатів з дотриманням вимог цього Закону.

Після виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) договір оренди землі переукладається відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін. Припинення дії договору оренди допускається лише у випадках, визначених цим Законом.

При цьому, відповідно до ст. 31 ЗУ «Про оренду землі», договір оренди землі припиняється в разі:

· закінчення строку, на який його було укладено;

· викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;

· поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря;

· смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки;

· ліквідації юридичної особи-орендаря;

· відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем;

· набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці;

· припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства).

Згідноабз. 5 п. 8 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» № 7 від 06.04.2004 року, при розгляді спорів про переукладення договорів оренди землі суди повинні враховувати, що згідно з пунктом 2.3 Типового договору оренди земельної частки (паю), затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17 січня 2000 р. N 5 ( z0101-00 ), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2000 р. за N 101/4322, після виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання державного акта на право приватної власності на землю зобов'язання сторін припиняються відповідно до чинного законодавства. З часу отримання особою державного акта на право приватної власності на землю вона набуває статусу власника земельної ділянки, у зв'язку з чим змінився предмет оренди та статус сторін договору оренди, а тому договір оренди земельної частки (паю) припиняється. Враховуючи вимоги статей 203, 215 ЦК України про недійсність правочину, переукладення договору оренди земельної частки (паю) після виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки і одержання власником земельної частки (паю) державного акта на право власності на земельну ділянку можливе лише за наявності волевиявлення на те сторін.

Аналізуючи вищевикладене, слід дійти висновку, що припинення договору оренди, укладеного на підставі сертифікату чи його переукладення у разі отримання власником сертифікату державного акту на земельну ділянку може мати місце лише у випадку наявності волевиявлення сторін.

Натомість, ОСОБА_2 отримавши державні акти на земельні ділянки, у період дії договорів оренди від 27.07.2011 року як не переуклала ці договори з ПСП «Батьківщина» на тих самих умовах, що й раніше укладені, так і не повідомила про відсутність свого наміру на переукладення цих договорів.

Відповідно до ст. 31 ЗУ «Про оренду землі», розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Таким чином, помилковим є висновок місцевого суду, що договори оренди, підписані 27.07.2011 року між позивачем та ОСОБА_2 з 27.11.2014 припинили свою дію, оскільки на момент укладення спірних договорів № 11 і № 12 від 21.11.2014 року між ОСОБА_2 та ФГ «Фортуна-11» діяли договори оренди від 27.07.2011 року, які у встановленому порядку розірванні чи змінені не були.

Крім того, питання щодо визнання даних правочинів недійсними, у відповідному законом порядку не вирішувалося, правомірність державних реєстрацій таких договорів зацікавленими особами не оскаржувалась.

Між тим, як вбачається, свідоцтва про право власності на земельні ділянки на ім'я ОСОБА_2 були видані Реєстраційною службою Козельщинського РУЮ Полтавської області 27.11.2014 року, в той час як спірні договори оренди землі були укладені між ОСОБА_2 та ФГ «Фортуна-11», раніше, 21.11.2014 року, тобто слідує, що на момент вчинення таких дій ОСОБА_2 не була власником земельних ділянок, а тільки залишалася власником земельних часток (паїв), які і фактично передані в оренду ФГ «Фортуна-11».

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про оренду землі», орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.

Так як станом на 21.11.2014 року ОСОБА_2 не була власником земельних ділянок розміром 3,33399га і 3,3400га, що розташовані на території Пригарівської сільської ради Козельщинського району Полтавської області, вона не мала прав розпоряджатися ними, зокрема і передавати в оренду.

Однак, суд першої інстанції в порушення ст. ст. 213, 214 ЦПК України на зазначені обставини уваги не звернув, в результаті чого безпідставно вказав, що договори оренди від 21.11.2014 року укладені з додержанням вимог, передбачених цивільним законодавством, а відтак прийшов до хибного висновку про дійсність спірних правочинів.

Відповідно до п.5 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Враховуючи вищевикладене, та те що спірними договорами порушуються права позивача, як орендаря, що позбавляє його законного права користуватися орендованими земельними ділянками та отримувати дохід, на який він розраховував при укладенні договорів оренди, колегія суддів приходить до висновку про задоволення позову.

З огляду на викладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст. ст.. 303, 304, п.2 ч.1 ст. 307, п. 4 ч.1 ст. 309, 314, 316 ЦПК України, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Батьківщина" - задовольнити.

Рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 18 березня 2015 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Позов задовольнити.

Визнати недійсними договори оренди землі за №11 та № 12 від 21 листопада 2014 року, укладені між ОСОБА_2 та Фермерським господарством "Фортуна-11", зареєстрованих Реєстраційною службою Козельщинського РУЮ Полтавської області 27 листопада 2014 року за індексними номерами 30088630 та 30096325.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя : /підпис/ Панченко О.О.

Судді: /підпис/ Бутенко С.Б. /підпис/ Прядкіна О.В.

КОПІЯ

ВІРНО: суддя Апеляційного суду

Полтавської області