Постанова

від 14.05.2015 по справі 813/283/15

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2015 року Справа № 813/283/15

12 год. 41 хв. Зал судових засідань № 7

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Карп'як О.О. ,

при секретарі судового засідання Дорош Х.Р.,

за участю представників сторін:

від позивача - Галишин С.О.

від відповідача - Слуцький Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Торгова компанія Альянс» до Державної податкової інспекції у м. Червонограді ГУ ДФС у Львівській області про скасування податкових повідомлень - рішень, -

в с т а н о в и в :

Приватне підприємство «Торгова компанія Альянс» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Червонограді ГУ ДФС у Львівській області про скасування податкових повідомлень - рішень від 12.01.2015 року №0000012200 та №0000022200.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки податкового органу про порушення підприємством п.198.1, 198.3 ПК України є помилковими, надуманими, такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, що виникло в результаті неналежного аналізу перевіряючи ми договорів та інших документів ПП «ТК Альянс», не витребування таких документів чи будь - яких пояснень від посадових осіб ПП «ТК Альянс» в ході перевірки. Надані до перевірки документи свідчать про підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, а також про фактичне здійснення господарських операцій ПП «ТК Альянс» та його контрагентом ТОВ «Технологія - КСП». Факт здійснення господарських операцій підтверджується копіями договору поставки, податкових накладних, видаткових накладних, товарно - транспортних накладних. Крім того, суми, які були включені до складу податкового кредиту, підтверджені належним чином оформленими податковими накладними та первинними документами, що засвідчують факт придбання товару та підтверджують правомірність формування підприємством податкового кредиту. Доказів того, що вказані первинні документи не мають юридичної сили або визнані у встановленому порядку недійсними перевіркою не надано. Тому вважає оскаржувані податкові повідомлення - рішення протиправними та такими, що підлягають до скасування.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позові, просить їх задоволити.

Позиція відповідача викладена у письмових запереченнях на позов, вважають правомірними висновки, викладені в акті перевірки, а укладена угода з контрагентом, що вказана у акті не має реального товарного характеру з огляду на інформацію, що міститься у акті перевірки по ТОВ «Травелко - груп», яким зокрема не підтверджено взаємовідносини по ланцюгу постачання від ТОВ «Травелко - груп» до ТОВ «Технологія - КСП» (контрагента позивача).

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, з підстав, наведених у письмових запереченнях на позов, просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

На підставі направлення від 18.12.2014 року №464/2200, наказу №605 від 18.12.2014 року відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку ПП «Торгова компанія Альянс» з питань дотримання податкового та іншого законодавства при проведенні взаємовідносин із ТОВ «Технологія - КСП» за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року, за результатами якої складено акт від 26.12.2014 року №1613/2200/33071419 (далі - акт перевірки).

Як вбачається з акта перевірки, податковим органом встановлено порушення позивачем п.198.1, 198.3 ст.198 ПК України, в результаті чого завищено задекларовану суму податкового кредиту за липень 2014 року всього на суму 183333,34 грн.

На підставі акта перевірки, податковим органом винесено податкові повідомлення - рішення від 12.01.2015 року:

-№0000022200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 273285,51 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 182190,34 грн., за штрафними санкціями 91095,17 грн.;

-№0000012200, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 1143 грн. (за липень 2014 року).

Як вбачається з акта перевірки, висновки податкового органу про порушення позивачем п.198.1, 198.3 ст.198 ПК України ґрунтуються на тому, що ДПІ у м. Червонограді отримано акт про неможливість проведення зустрічної звірки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 12.09.2014 року № 2109/26-59-22-08/37728527 по ТОВ «Травелко - груп» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року, яким зокрема не підтверджено взаємовідносини по ланцюгу постачання від ТОВ «Травелко - груп» до ТОВ «Технологія КСП». При цьому, перевіркою досліджувались господарські операції між позивачем та ТОВ «Технологія - КСП» за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року, а ТОВ «Травелко - груп» є контрагентом ТОВ «Технологія - КСП».

Як вказано на сторінці7 акта перевірки, з метою встановлення обставин взаємовідносин та підтвердження/спростування факту проходження ТМЦ по ланцюгу, ДПІ у м. Червонограді було направлено запити на проведення зустрічної звірки до ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська по постачальнику ТОВ «Технологія - КСП» за липень 2014 року щодо взаємовідносин із ПП «ТК Альянс» від 26.09.2014 року №6350/7/22-2015, від 15.10.2014 року №7255/7/22-2015, від 25.11.2014 року №8991/7/22-2015, від 19.12.2014 року №9983/7/22-2015. Станом на дату складення акта відповіді не отримано.

05.06.2014 року між позивачем (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Технологія КСП» (Продавець) укладено договір поставки №9, відповідно до якого продавець зобов'язується передати у власність обладнання (далі - товар), а покупець прийняти і своєчасно оплатити, на умовах і строки, визначені цим договором. Згідно п.2.1 договору, товар постачається партіями згідно заявки покупця. Найменування товару, його асортимент, кількість та термін постачання кожної партії товару узгоджуються сторонами та відображаються у накладних та інших супровідних документах на кожну фактично поставлену партію.

На підтвердження реальності здійснених операцій по вказаному договору позивачем подано копії договору, податкових накладних, накладних, товарно - транспортної накладної, платіжних доручень.

Позивачем долучено до матеріалів справи копію статуту контрагента ТОВ «Технологія - КСП», копію довідки про взяття на облік платника податків ТОВ «Технологія - КСП», копію витягу з ЄДРПОУ по ТОВ «Технологія - КСП», копію свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Технологія - КСП» від 15.06.2009 року.

Крім того, позивачем подано довідку №04-29/15 від 29.04.2015 року про те, що 02.07.2014 року позивачем було прийнято ГШО від ТОВ «Технологія - КСП», згідно накладних №60,61,62 від 02.07.2014 року та ТТН №60 від 01.07.2014 року на орендованій площадці в присутності представників підприємства ПП «ТК Альянс» та ТОВ «Технологія - КСП». ГШО було перевантажено на автомобіль DAF ВС4590ЕС власними силами і відправлено 02.07.2014 року покупцю ВП «Управління Західвуглепостач» ДП «Львіввугілля», згідно видаткової накладної №РН-007021 від 02.07.2014 року та ТТН №007-21 від 02.07.2014 року. Передача проводилась на складі в с. Острів в присутності представників підприємств ПП «ТК Альянс» та ВП «Управління Західвуглепостач» ДП «Львіввугілля». Претензій по кількості та якості сторони не мали.

На підтвердження використання придбаного у ТОВ «Технологія - КСП» товару у господарській діяльності, позивачем подано копії: договору поставки товару від 18.04.2014 року №76 з ДП «Львіввугілля» (ВП Управління «Західвуглепостач»), специфікації до договору, видаткової накладної, товарно - транспортної накладної, податкової накладної, довіреності на отримання ТМЦ. Крім того, подано копію договору суборенди промислової площадки від 02.01.2012 року.

Відповідно до п.14.1.181. Податкового кодексу України (далі -ПК України), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 198.1. ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.198.2. ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3. ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.201.1. ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п.201.6 ст. 201 Кодексу).

При цьому, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п.201.4 ст.201 ПК України). Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Із положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відтак, господарські операції повинні підтверджуватися належними первинними документами і лише ті документи, які відповідають зазначеним вище вимогам, можуть бути визнані допустимими засобами доказування відповідної господарської операції.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи зі змісту наведеної норми, саме на податкові органи покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобов'язання.

Наявні у позивача документи, зокрема договори, платіжні доручення, податкові накладні, накладні, товарно - транспортні накладні, є первинними документами у розумінні ст.9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Отже, у позивача наявні усі документи, передбачені правилами ведення податкового обліку, що підтверджує реальність здійснення господарських операцій з ТОВ « Технологія - КСП», що свідчить про помилковість висновку податкового органу про не підтвердження здійснення господарських відносин даним контрагентом.

Попри свій обов'язок, відповідач не довів суду неможливості здійснення позивачем господарських операцій з ТОВ «Технологія - КСП». Висновки відповідача про неправомірне формування позивачем податкового кредиту та валових витрат, по суті ґрунтуються лише на результатах проведеної іншим податковим органом перевірки підприємства, яке не було контрагентом позивача та не доведено взаємозв'язку такого з господарськими операціями між позивачем та ТОВ «Технологія - КСП».

Суд зазначає про недопустимість такого підходу відповідача до правової оцінки правовідносин щодо формування податкового кредиту, оскільки відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 року, акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Також слід зазначити, що податкове законодавство не ставить в залежність наявність (відсутність) підстав для виникнення податкових зобов'язань платника податку від дій його контрагента, фактичної сплати ним податку до бюджету, законності ведення податкового обліку, перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Суд вбачає за необхідне вказати, що податковим органом не надано документальних підтверджень відсутності фактичних господарських відносин ПП «ТК Альянс» з ТОВ «Технологія - КСП» та наявності факту узгодженості його дій з таким контрагентом з метою незаконного отримання податкових вигод або обізнаності позивача з такими діями контрагента.

Відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Згідно статті 61 Конституції України принципу індивідуалізації відповідальності, підприємство не несе відповідальності за свого контрагента та не позбавлене права на податковий кредит у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, що узгоджується з практикою Європейського суду, викладеною в рішенні від 22.01.2009р. у справі «Булвес» АД проти Болгарії.

Відповідач не навів жодних обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цієї операції для учасників операції, збитковості спірної операції, або інших обставин, які б в окремо або сукупності могли свідчити про безтоварність (фіктивність) вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

З урахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення від 12.01.2015 року №0000012200 та №0000022200 не відповідають критеріям, визначеним ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки прийняті необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, передчасно (не отримано відповіді на запити на проведення зустрічної звірки ТОВ «Технологія - КСП» за липень 2014 року щодо взаємовідносин із ПП «ТК Альянс» - як вказано на сторінці 7 акта). В той же час, позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами. Виходячи з положень п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України, суд приходить до висновку, що вказані податкові повідомлення-рішення слід скасувати як незаконні.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи наведене, перевіривши обставини передбачені ч.3 ст.2 КАС України, суд прийшов до висновку про обґрунтованість та підставність позовних вимог і вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати у вигляді судового збору (487,20 грн.), відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись статтями 7-14, 18, 19, 94, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в:

1. Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 12.01.2015 року №0000012200 та №0000022200.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь ПП "Торгова компанія Альянс" (адреса: 80100, Львівська обл.., м. Червоноград, вул.. Львівська,71, ЄДРПОУ 33071419) 487,20 грн. сплаченого судового збору.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений 19.05.2015 року.

Суддя Карп'як Оксана Орестівна