Постанова
від 14.05.2015 по справі 820/1916/15
ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

14 травня 2015 р. № 820/1916/15

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Тітова О.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Костіної А.В.,

представників сторін:

позивача - Григор'єва І.В.,

відповідача - Кошіль М.В., Ситник С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Державного підприємства «Південна залізниця» до Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговуванням великих платників у місті Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення від 19 лютого 2015 № 0000054900 про збільшення податкового зобов'язання з ПДВ в загальному розмірі 2 263 177,50 грн., та № 0000044900 про збільшення податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 1 094 755,50,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірні податкові повідомлення-рішення ґрунтуються на помилкових судженнях суб'єкта владних повноважень, що викладені в акті перевірки № 13/28-09-49-15/01072609 від 06.02.2015 року.

Відповідач проти позову заперечував, надавши письмові заперечення на нього, в якому зазначив, що при проведенні перевірки позивача податковий орган діяв у межах та у спосіб встановлений чинним законодавством України, висновки перевірки зафіксовані належним чином, а отже і винесене податкове повідомлення рішення є законними. Просив у позові відмовити в повному обсязі.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у м. Харкові була проведена позапланова виїзна перевірка з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам державного підприємства «Південна залізниця» з конрагентами - постачальниками: ТОВ «НВП «Інфотекс Україна» (код ЄДРПОУ 38545450), ТОВ "ГАЛАКТИКА-ТЕСТ" (код ЄДРПОУ 38346361), ТОВ «СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ТРАНС ІНТЕР КВАЗАР» (код ЄДРПОУ 37079359), ТОВ «МС ДНІПРО» (код ЄДРПОУ 35101020), ТОВ «ОБ'ЄДНАННЯ СОЮЗ-ОПТПОСТАВКА» (код ЄДРПОУ 33288947), ТОВ «Енергорезерв» (код ЄДРПОУ 31642172), ТОВ «СПЕЦПРОМСНАБ» (код ЄДРПОУ 32336185), ДП „ТЕХНО-БУД" (код ЄДРПОУ 32440544), ТОВ «ТЗП Торгсервіс» (код ЄДРПОУ 23762557), ТОВ «ТРЕЙД-ИМЕКС» (код ЄДРПОУ 38159817), ТОВ «ПУЛЬСАР-92» (код ЄДРПОУ 14076449), ТОВ "Прогресс Плюс" (код ЄДРПОУ 32438430), ТОВ "Промтехтранс-М"(код ЄДРПОУ 37187754), ТОВ «ТОРГСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 24269511), ТОВ «Спецтехніка-Харків» (код ЄДРПОУ 37461768), ТОВ "Клімтехінвест" (код ЄДРПОУ 37762987), ФО-П ОСОБА_4 (і.п.н. НОМЕР_3), ТОВ «АВАНГАРД 10» (код ЄДРПОУ 37093902), ТОВ «ПРЕСТИЖ 10» (код ЄДРПОУ 37093991), НВФ «Промкомплект» у формі ТОВ (код ЄДРПОУ 30289982), ТОВ «КАЙРО» (код ЄДРПОУ 38974693), ТОВ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» (код ЄДРПОУ 37004519), ТОВ НВП «СПЕЦЕНЕРГОСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 32135502), ТОВ „КАПІТАЛ Х" (код ЄДРПОУ 37365100), ТОВ «УКРАЇНСЬКА КОМПАНІЯ «МОДУС» (код ЄДРПОУ 38161150), ТОВ „НВО „СХІДБУД" (код ЄДРПОУ 38158516), ТОВ «Етро-М» (код ЄДРПОУ 33287993), ТОВ «Памак Маг_Ніт» (код ЄДРПОУ 35700630), ТОВ "БК Вест Груп" (код ЄДРПОУ 38883198), ПП «ЛИБРОТЕХ» (код ЄДРПОУ 38920799), ФО-П ОСОБА_5 (реєстр. номер НОМЕР_4).

За результатами перевірки 06.02.2015 складений акт № 13/28-09-49-15/01072609 "Про результати позапланової виїзної перевірки з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам державного підприємства «Південна залізниця з контрагентами - постачальниками», в якому встановлено порушення п.п.134.1.1.п.134.1. ст.134, 138.1.1, п. 138.1, п.138.2. , п.138.8. ст.138, п.п.139.1.9. п.139.1. ст.139, п.152.1.ст.152 Податкового Кодексу України, чим занижено податок на прибуток у розмірі 3 124 157 грн., у тому числі: за ІV квартал 2012 - на 49 279 грн., за 2013 - на 3 074 878 грн., та п.198.1., п.198.3., абз.3 п.198.6. ст.198, п.200.1. ст. 200 Податкового Кодексу України, чим занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет у розмірі 5 090 052 грн. (з урахуванням частки використання товарів/послуг в оподатковуваних операціях 81,42% у 2013 році та 85,52% у 2014 році).

На підставі акта перевірки відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення від 19 лютого 2015 № 0000054900 про збільшення податкового зобов'язання з ПДВ в загальному розмірі 2 263 177,50 грн., та № 0000044900 про збільшення податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 1 094 755,50,50 грн.

Як з'ясовано судом, фактичною підставою для винесення всіх спірних рішень слугувало судження суб'єкта владних повноважень про непідтвердження реальності руху товарів, робіт і послуг від контрагентів до ДП «Південна залізниця» у зв'язку з відсутністю письмових договорів, сертифікатів відповідності, ТТН, а також у зв'язку з отриманими від інших органів доходів і зборів матеріалами податкових перевірок контрагентів платника податків, де містяться висновки про відсутність у суб'єктів господарювання за ланцюгом руху товарів (робіт, послуг) активів для ведення господарської діяльності.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України, Кодекс).

Так, підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 зазначеного Кодексу встановлено, що витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті.

Витрати операційної діяльності, у відповідності з пп. 138.1.1 п. 138 згаданої статті, окрім іншого, включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п.п. 138.6, 138.8 ст. 138 ПК України собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу. Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Витрати, які не враховуються платником податку при визначенні оподатковуваного прибутку, встановлені статтею 139 Кодексу.

У відповідності з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Податковим кредитом, згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктами 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням чи виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку або придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями та іншими документами, передбаченими пунктом 201.11статті 201 цього Кодексу.

Отже, виходячи із системного аналізу вказаних норм, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість, мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Виникнення у платника податку права на податковий кредит та витрати не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства і сплатою податку до бюджету іншими суб'єктами господарювання. Зокрема, платник податку не може нести відповідальність за неподання контрагентом обов'язкових звітів про свою господарську діяльність, а також за інші порушення законодавства.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток та до складу податкового кредиту для цілей оподаткування податком на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Тобто, для підтвердження даних податкового обліку платника податку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Господарською операцією, згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також, вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондує і з нормами Податкового кодексу України. При цьому, сама собою відсутність окремих документів (сертифікатів, дозволів і т.п.), а так само помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Як вбачається з матеріалів справи, правочини були укладені позивачем, ДП «Південна залізниця» з ТОВ «НВП «Інфотекс Україна» (код ЄДРПОУ 38545450) (вчинений у формі окремого письмового документу - договору № П/Ш-13609/НЮ від 01.10.2013), ТОВ «Галактика Тест» (код ЄДРПОУ 38346361) (вчинений у формі окремого письмового документу - договору №П/П-131735/НЮ від 05.11.2013), ТОВ «СП «Транс Інтер Квазар» (код ЄДРПОУ 37079359) (вчинені у формі окремих письмових документів - договорів № П/НХ-12796/НЮ від 24.05.2012, № П/НХ-12797/НЮ від 24.05.2012, № П/НХ-12798/НЮ від 24.05.2012, № П/НХ-12799/НЮ від 24.05.2012, № П/НХ-12800/НЮ від 24.05.2012, № П/НХ-12801/НЮ від 24.05.2012, П/НХ-131405/НЮ від 28.08.2013, а також у формі обміну документами - видатковими накладними від 27.12.2012 № 0000004, від 29.03.2013 № РН-0000017), ТОВ «МС Дніпро» (код ЄДРПОУ 35101020) (вчинені у формі окремих письмових документів - договорів №П/Т-13 1677/НЮ від 02.10.2013, №П/Т-13 1678/НЮ від 02.10.2013), ТОВ «Об'єднання Союз-Оптпоставка» (код ЄДРПОУ 33288947) (вчинений у формі обміну документами - видатковою накладною від 20.02.2013 №3), ТОВ «ЕНЕРГОРЕЗЕРВ» (код ЄДРПОУ 31642172) (вчинений у формі окремого письмового документу - договору від 18.02.2013р. №П/Т-13019/ТЧ-3, а також у формі обміну документами - актами виконаних робіт ОУ-0000002 від 20.01.14, ОУ-0000003 від 20.01.14, ОУ-0000004 від 20.01.14, видатковими накладними РН-0000023 від 30.07.2013, РН-0000024 від 31.07.2013, РН -0000025 від 02.08.2013, РН -0000026 від 05.08.2013, РН -0000028 від 07.08.2013, РН -0000027 від 06.08.2013), ТОВ „СПЕЦПРОМСНАБ" (код ЄДРПОУ 32336185) (вчинені у формі обміну документами - видатковими накладними від 16.04.2014 № 269, від 18.04.2014 № 270, від 14.04.2014 № 297, від 22.04.2014 № 271, від30.04.2014 № 298), ДП „ТЕХНО-БУД" (код ЄДРПОУ 32440544) (вчинені у формі обміну документами - видатковими накладними від 18.01.2013 № 18/01, 18/01/1, 18/01/2, від 29.01.2013 № 29/011, 29/012, від 01.02.2013 № 102, 1021, від 04.02.2013 № 4011, 402, від 29.01.2013 № 29/014, від 21.01.2013 № 2101, від 26.04.2013 № 18089, від 23.07.2013 № 18184 від 01.10.2013 № 18256, від 18.10.2013 № 18273, від 09.04.2014 № 69, від 13.03.2013 № 18043, від 22.03.2013 № 18048, від 25.03.2013 № 18050, від 04.07.2013 № 18164, від 10.07.2013 № 18169, актом виконаних робіт від 18.02.2014 № 27), ТОВ «ТОРГОВО-ЗАКУПІВЕЛЬННЕ ПІДПРИЄМСТВО «ТОРГСЕРВІС (код ЄДРПОУ 23762557) (вчинені у формі обміну документами - видатковими накладними від 16.12.2013 № 161201), ТОВ «ТРЕЙД-ИМЕКС» (код ЄДРПОУ 38159817) (вчинені у формі обміну документами - видатковою накладною від 13.03. 2014 № 26), ТОВ «ПУЛЬСАР-92» (код ЄДРПОУ 14076449) (вчинені у формі обміну документами - актами виконаних робіт від 27.03.2013 № П-00030/24, П-00030/25, П-00030/23, П-00000024, від 04.10.2013 № П-00024-01, П-00030/35, П-00030/33, П-00030/34), ТОВ «ПРОГРЕСС плюс» (код ЄДРПОУ 32438430) (вчинені у формі обміну документами - видатковими накладними від 23.04.13 № 249, 250, 251, від 08.05.13 № 280, 278, 285, від 19.04.2015 № 426, від 22.05.2013 № 316, 315, 317, 318, від 29.05.2013 № 347, 348, від 30.05.2013 № 352, від 31.05.2013 № 357, від 03.06.13 № 364, від 04.06.13 № 367, від 11.06.13 № 389, 390, від 19.06.13 № 412, 417, 416, 415, 418, від 26.09.13 № 684, від 22.05.13 № 321-325, від 13.09.13 № 651-653), ТОВ «ПРОМТЕХТРАНС-М» (код ЄДРПОУ 37187754) (вчинені у формі обміну документами - видатковими накладними від 13.02.2014 № 2-03, 12-06, від 18.12.2013 № 12-09, від 30.01.2014 № 1-04), ТОВ «Торгсервіс» (код ЄДРПОУ 24269511) (вчинений у формі окремого письмового документу - договору №П/НА-131996 від 27.12.2013), ТОВ «Спецтехніка-Харків» (код ЄДРПОУ 37461768) (вчинені у формі обміну документами - видатковими накладними від 24.04.2013 № РН-0000095, від 07.06.2013 № РН-0000141), ТОВ «Клімтехінвест» (код ЄДРПОУ 37762987) (вчинені у формі окремих письмових документів - договорів №П/Л-131431/НЮ від 30.08.2013, №14003/ВЧ-1 від 14.01.2014, № П/Л-13282/НЮ від 26.02.2013, № П/Л-14185/НЮ від 13.02.2014, № П/НА-14149/НЮ від 20.02.2014), ФО-П ОСОБА_4 (і.п.н. НОМЕР_3) (вчинений у формі обміну документами - видаткової накладної від 14.03.2014 № 1403), ТОВ «АВАНГАРД 10» (код ЄДРПОУ 37093902) (вчинений у формі обміну документами - фіскальних касових чеків від 22.05.2014 № 6608, від 02.06.2014 № 7209, від 17.06.2014 № 2800, від 11.06.2014 № 6054), ТОВ «ПРЕСТИЖ 10» (код ЄДРПОУ 37093991) (вчинений у формі обміну документами - фіскальних касових чеків від 22.04.2014 № 9046, 8978, від 16.05.2014 № 5503, від 09.06.2014 № 3583), НВФ «Промкомплект» у формі ТОВ (код ЄДРПОУ 30289982) (вчинений у формі обміну документами - видатковою накладною від 17.02.2014 № 42, ТОВ «Кайро» (код ЄДРПОУ 38974693) (вчинений у формі обміну документами - договору від 20.01.2014р. №20/01), ТОВ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» (код ЄДРПОУ 37004519) (вчинені у формі обміну документами - договорів № П/НХ-13756/НЮ від 07.05.2013, № П/НХ-131067/НЮ від 27.06.2013, № П/НХ-131734/НЮ від 29.10.2013, ТОВ НВП «СПЕЦЕНЕРГОСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 32135502) (вчинений у формі обміну документами - акту виконаних робіт б/н від 11.07. 2014), ТОВ «КАПІТАЛ Х» (код ЄДРПОУ 37365100) (вчинений у формі обміну документами - фіскальних касових чеків від 07.07.2014 № 3082, від 15.07.2014 № 8319, від 07.07.2014 № 4782, ТОВ «Українська компанія Модус» (код ЄДРПОУ 38161150) (вчинені у формі обміну документами - видатковими накладними від 15.07.2013 № 152, 153), ТОВ «Науково-виробниче об'єднання «Східбуд» (код ЄДРПОУ 38158516) (вчинені у формі обміну документами - актами надання послуг від 03.10.2013 № 188, від 08.10.2013 № 189, від 11.10.2013 № 190, від 07.10.2013 № 178), ТОВ «ЕТРО М» (код ЄДРПОУ 33287993) (вчинені у формі обміну документами - актом виконаних робіт від 27.09.2013, видатковою накладною від 26.09.2013 ВН №37), ТОВ «Памак Маг_Ніт» (код ЄДРПОУ 35700630) (вчинені у формі обміну документами - актами приймання - здавання б/н березень 2014), ТОВ "БК Вест Груп" (код ЄДРПОУ 38883198) (вчинені у формі обміну документами - видатковою накладною від 27.07.2014 № РН-323), ПП «ЛИБРОТЕХ» (код ЄДРПОУ 38920799) (вчинений у формі обміну документами - видатковою накладною від 29.05.2014 № РН -05018), ФО-П ОСОБА_5, реєстр. номер НОМЕР_4(вчинений у формі обміну документами - видатковою накладною від 25.06.2013 № 73).

За формою, предметом домовленостей, змістом прав і обов'язків, умовами виконання зобов'язань правочини, на підставі яких склались згадані господарські зносини, та котрі були укладені позивачем, закону не суперечать, можливостей для набуття залізницею безпідставної податкової вигоди не створюють.

Наявні у справі документи свідчать, що вартість товарів (робіт, послуг), отриманих залізницею від вище перелічених суб'єктів права були оплачені шляхом перерахування з банківських рахунків безготівкових грошових коштів, або проведено за готівку з отриманням відповідних фіскальних касових чеків.

Фізична наявність товарів (робіт, послуг) підтверджується, по-перше, первинними документами і документами про оплату, зміст та форма яких відповідають ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88), які виписані реально існуючими суб'єктами права у зв'язку з настанням визначених законом подій, по-друге, товарно-транспортними накладними, по-третє, документами складського і бухгалтерського обліку, документами внутрішнього переміщення, внутрішнього переміщення ТМЦ між підрозділами залізниці.

При вирішенні спору суд бере до уваги, що в силу п.20.1.30 ст.20 Податкового кодексу України органи доходів і зборів мають право звертатися до суду, у тому числі подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюванних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов'язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами.

Наведена норма Податкового кодексу України повністю кореспондує приписам ст.ст.202-204, 228 Цивільного кодексу України, ст.ст.207, 208, 250 Господарського кодексу України, і зумовлює відсутність у контролюючого органу жодних правових підстав для прийняття рішення про збільшення грошових зобов'язань платника податків, сформованих за певним за правочином, до моменту визнання такого правочину недійсним в судовому порядку чи стягнення у судовому порядку активів, одержаних чи належних платнику податків за таким правочином у зв'язку з встановленою судом нікчемністю правочину.

Як з'ясовано судом в ході розгляду спору, жоден з укладених позивачем та згаданими вище контрагентами правочинів податковою інспекцією у судовому порядку не оспорений.

Обставини фізичної наявності товарів (робіт, послуг), ані обставини дійсності виконання робіт та реальності існування тих об'єктів інфраструктури залізниці, на яких виконувались роботи, податковою інспекцією не заперечувались, заперечень відносно розрахунків платника податків з контрагентами податковою інспекцією в ході судового розгляду справи не висловлено, в тексті акту не наведено.

Як з'ясовано судом, рішення про інвентаризацію ТМЦ податковою інспекцією в ході перевірки не приймалось, що також є свідченням визнання з боку СДПІ факту реального існування товарів (результатів виконаних робіт, споживання послуг).

Встановлені в ході судового розгляду обставини дійсного виконання залізницею та контрагентами зобов'язань по спірним правочинам з метою досягнення передбачених договорами юридичних наслідків свідчать про настання змін у стані та структурі активів платників податків - сторін перелічених правочинів.

При цьому, доводи податкової інспекції про відсутність письмових договорів, відсутність ТТН, відсутність сертифікатів відповідності та якості продукції за матеріалами справи не спростовують реальності проведених залізницею господарських операцій.

З приводу посилань СДПІ на акти податкових перевірок контрагентів залізниці суд відзначає, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначене кореспондується з приписами ч.2 ст. 61 Конституції України, яка визначає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на витрати та податковий кредит з ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування, та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту та витрат.

Наведене узгоджується з практикою Верховного Суду України, викладеною у постановах від 09 вересня 2008 року у справі № 21-500во08 та від 01 червня 2010 року у справі № 21-573во10.

Згідно ст.1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого Протоколу та Протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції» ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»від 23.02.2006 року, Україна визнала джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковим для правозастосування органами правосуддя.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 22 січня 2009 року у справі «Булвес»АД проти Болгарії (заява № 3991/03) визначено, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Суд не погоджується з висновками, викладеними в акті перевірки, про те що відсутність товарно-транспортних накладних, що підтверджують транспортування та зберігання товару є підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки відсутність зазначених документів не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України N 363 від 14.10.97 року, товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно з пп. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 зазначених Правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна, не є документом первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Крім того, чинним законодавством України не встановлено обов'язку суб'єкта господарювання, а також права здійснювати перевірку справжності наданих контрагентами документів при укладенні договорів.

Суд відмічає, що належність автомобілів, зазначених в товарно-транспортних накладних, на праві власності іншим особам ніж автоперевізники, які зазначені в таких накладних, не є обставиною, що свідчить про недостовірність відомостей в таких накладних, оскільки використання автомобілів може бути здійснено і іншими особами на не заборонених законом підставах.

Аналогічна позиція викладена у ухвалах Вищого адміністративного суду України від 16.03.2015 у справі № К/800/31211/14, від 31.03.2015 № К/800/65779/14, від 06.03.2014 у справі № К/800/61508/13.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач, ДП «Південна залізниця», у спірних правовідносинах отримав в розпорядження документи, визначені законом як підстави для збільшення валових витрат з податку на прибуток та податкового кредиту з ПДВ, провів розрахунки з контрагентами, діяв з достатньою виваженістю, розсудливістю та обачливістю.

Таким чином, суд зазначає, що викладені в акті перевірки висновки про нереальність господарських операцій є помилковим, оскільки базується лише на припущеннях, що суперечить вимогам ч.3 ст.2 КАС України, акт перевірки не містить належних та допустимих доказів вчинення платником податків порушення Податкового кодексу України при справлянні податків, висновки суб'єкта владних повноважень про наявність порушення мотивовано виключно посиланням на нереальність господарських операцій без зазначення в чому конкретно полягав намір платника податків на безпідставне одержання податкової вигоди.

З огляду на положення ст.71 КАС України та беручи до уваги приписи п. 4.1 ст.4 Податкового кодексу України, котрими встановлена презумпція правомірності рішень платника податків, суд доходить висновку, що поданих суб'єктом владних повноважень доказів є явно недостатньо для висновку про правомірність спірного податкового повідомлення - рішення, а витребування судом додаткових доказів (з приводу обставин не досліджених податковим органом при проведенні перевірки, не відображених в акті перевірки та не покладених в основу спірного рішення на момент його винесення) матиме наслідком підміну мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Оскільки судовим розглядом встановлено факт порушення спірними податковими повідомленнями-рішеннями прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, то позов належить задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 160 - 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державного підприємства "Південна залізниця" до Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговуванням великих платників у місті Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення від 19.02.2015 №0000054900 про нарахування ПДВ та штрафних санкцій на суму 2263177,50 грн. та №0000044900 про нарахування податку на прибуток та штрафних санкцій на суму 1094755,50 грн.

Стягнути з Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів на користь Державного підприємства "Південна залізниця" судовий збір в розмірі 487,20 грн.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 19 травня 2015 року.

Суддя Тітов О.М.

Дата ухвалення рішення14.05.2015
Оприлюднено25.05.2015

Судовий реєстр по справі —820/1916/15

Ухвала від 22.11.2016

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Голубєва Г.К.

Ухвала від 26.10.2016

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Голубєва Г.К.

Ухвала від 03.03.2015

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Тітов О.М.

Ухвала від 01.12.2015

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Зайцев М.П.

Ухвала від 08.09.2015

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Дюкарєва С.В.

Ухвала від 02.10.2015

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Зайцев М.П.

Ухвала від 08.09.2015

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Дюкарєва С.В.

Ухвала від 26.08.2015

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Дюкарєва С.В.

Ухвала від 12.08.2015

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Дюкарєва С.В.

Ухвала від 12.08.2015

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Дюкарєва С.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні