Постанова

від 22.11.2011 по справі 3-2284/11

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

22.11.2011 Справа №: 3-2284/11

П О С Т А Н О В А

22.11.2011 рокум. Золотоноша

Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Таратін В.О., при секретарі Варданян Л.А., з участю військового прокурора Миколайчук А.Б., розглянувши матеріали, які надійшли від Військової прокуратури Черкаського гарнізону, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Золотоноша, громадянина України, освіта середня, одруженого, техніка 2 дивізіону військової частини НОМЕР_1 , старшого сержанта військової служби за контрактом, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 за ч.1 ст. 172-4 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 , з 12.02.1993 р. проходить військову службу за контрактом у в\ч НОМЕР_1 , дислокованій за адресою: АДРЕСА_2 , та з 7.11.2007р. обіймає посаду техніка 2-го дивізіону військової частини у військовому званні старший сержант.

Відповідно до ст.ст. 11, 16, 30, 32 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст.1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ОСОБА_1 є начальником для солдат однієї з ним частини, має право віддавати їм накази та зобов`язаний перевіряти їх виконання, неухильно додержуватися Конституції та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, у зв`язку з чим він являється військовою посадовою особою Збройних Сил України, наділеною організаційно-розпорядчими функціями, тобто особою, яка відповідно до ст.4 ч.1 ЗУ Про засади запобігання і протидії корупціїє суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення.

На початку вересня 2011 року ОСОБА_1 не повідомляючи командування військової частини та безпосередніх начальників, діючи з корисливих мотивів та з метою незаконного отримання прибутку, усвідомлюючи протиправність своїх дій, вирішив зайнятися іншою, окрім службової, оплачуваною діяльністю шляхом здійснення реалізації на території вказаної військової частини особовому складу продуктів харчування власного виробництва (смажених пиріжків) без будь яких дозвільних та підтверджуючих належну якість вказаної продукції документів.

Реалізуючи свій умисел ОСОБА_1 , в порушення ст.8 ЗУ Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та їх сімей, яка встановлює заборону використання військовослужбовців для виконання завдань не пов`язаних з військовою службою, залучив для здійснення безпосереднього продажу пиріжків на території в\ч НОМЕР_1 військовослужбовців строкової служби цієї частини солдат ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Зазначені особи за дорученням ОСОБА_1 , в період часу з початку вересня по 27 жовтня 2011 року включно, кожного робочого дня тижня, тобто з понеділка до п`ятниці, реалізовували особовому складу частини приблизно 60-65 пиріжків в день за ціною 3 грн. за шт., 2.50 грн. з яких передавали ОСОБА_1 , 50 коп. залишаючи собі. ОСОБА_1 протягом зазначеного часу отримав від заняття іншою оплачуваною діяльністю дохід в розмірі не меньше 5850 грн.

Своїми діями ОСОБА_1 в т.ч. порушив вимоги ст.11 ЗУ Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та їх сімейщодо права військовослужбовців на охорону здоров`я, яке забезпечується створенням сприятливих санітарно-гігієнічних умов проходження служби та побуту, оскільки згідно повідомлення Черкаської міської СЕС №03\3-4563 від 1.11.2011р. реалізація виготовленої в домашніх умовах харчової продукції при відсутності будь яких документів про її якість та безпечність є незаконною, така продукція підлягає вилученню і знищенню як завідома непридатні для вживання в їжу.

Крім того, у вказаний період ОСОБА_1 виконував свої службові обов`язки, пов`язані з проходженням державної військової служби, отримував за рахунок коштів Державного бюджету України грошове забезпечення.

Військовий прокурор Черкаського гарнізону в судовому засіданні просив суд визнати ОСОБА_1 винним у порушенні вимоги п.1 ч.1 ст.7 Закону України Про засади запобігання і протидії корупції, винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-4 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення, передбачене санкцією вказаної статті.

ОСОБА_1 в судовому засіданні винним себе у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-4 КУпАП не визнав та пояснив, що він особисто ніякої реалізації харчової продукції на території військової частини не здійснював, а цим займались не підлеглі йому по службі солдати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за власним бажанням, з метою допомогти з харчуванням солдатам частини та отримання доходу. Кошти передані йому солдатами він собі не залишав, а передавав матері, яка і пекла ці пиріжки, оскільки у неї мала пенсія.

Допитані в судовому засіданні солдати в\ч НОМЕР_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтвердили факт реалізації ними пиріжків на території частини на прохання ОСОБА_1 . Свідки пояснили що пиріжки вони отримували або безпосередньо від ОСОБА_1 , або за його вказівкою від його матері, забираючи їх через паркан в\ч. Отримані від реалізації кошти в сумі 2.50 грн. за пиріжок передавали ОСОБА_1 , залишаючи 50 коп. з пиріжка собі. Також свідки пояснили, що здійснювали таку торгівельну діяльність без наказу, виключно на прохання ОСОБА_1 , який не є їх прямим начальником, але є старшим за званням та вони зобов`язані виконувати його накази за статутом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 ЗУ Про засади запобігання і протидії корупціїособам, зазначеним у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, забороняється займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.

Відповідно до п.п.(г) п.1 ч.1 ст.4 ЗУ Про засади запобігання і протидії корупціїсуб`єктами відповідальності за корупційні правопорушення є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема військові посадові особи Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів військових формувань.

Таким чином, суд приходить до висновку, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-4 КУпАП, а саме: порушення особою встановлених законом обмежень щодо зайняття підприємницькою чи іншою оплачуваною діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності, медичної та суддівської практики, інструкторської практики із спорту).

При накладенні адміністративного стягнення суд враховує особу правопорушника, його позитивну службову характеристику, вважає, що до нього доцільно застосувати мінімальне адміністративне стягнення, передбачене ч.1 ст.172-4 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією отриманого доходу від підприємницької діяльності.

Керуючись вищевикладеним та п. 4 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції", ст. 172-2 ч. 2, 284, 294 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-4 КУпАП і накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн., з конфіскацією отриманого доходу від підприємницької діяльності.

На постанову може бути подана скарга або внесено протест прокурора до Апеляційного суду Черкаської області через Золотоніський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області В. О. Таратін