Постанова

від 14.05.2015 по справі 823/764/15

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2015 року справа № 823/764/15

14 год. 18 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Коваленка В.І.,

за участю секретаря - Савости С.В.,

за участю представників:

позивача - Чемериса О.В., Шпак М.О. за довіреностями,

відповідача - Трояна Ю.О. за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Смілянський електромеханічний завод" до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Науково-виробниче підприємство «Смілянський електромеханічний завод» звернулось до суду з адміністративним позовом до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення №001542201 від 21.11.2014р. щодо сплати штрафних санкцій за порушення ведення касових операцій у національній валюті в Україні на суму 514 695 грн. 35 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним отримано готівку по чеку установи банку на виплату заробітної плати працівникам підприємства в сумі 1 656 000 грн. У відповідності до вимог законодавства кошти оприбутковані прибутковим ордером №568 від 29.10.2014р. на суму 1 656 000 грн., про що зроблено відповідний запис в касовій книзі від 29.10.2014р. В цей же день згідно записів у Книзі обліку виданих та прийнятих старшим касиром грошей трьом довіреним особам видано кошти на виплату заробітної плати і відомості для здійснення таких виплат на загальну суму 1 452 432 грн. 07 коп. Після чого залишок в касі склав 203 700 грн., про що складено акт №11 від 29.10.2014р. про результати інвентаризації наявних коштів в касі підприємства станом на момент проведення перевірки ревізорами ГУ ДФС у Черкаській області. Даний акт підтверджує відсутність надлишків і нестач в касі підприємства.

Як зазначає позивач в кінці дня 29.10.2014р.сума невиплачених за відомостями коштів в розмірі 580 416 грн. 07 коп. та відомості про виплату заробітної плати здані в касу підприємства, про що зроблено записи в Книзі обліку виданих та прийнятих старшим касиром грошей.

Відповідно 30.10.2014р. згідно записів у Книзі обліку виданих та прийнятих старшим касиром грошей трьом довіреним особам видано кошти на виплату заробітної плати і відомості для здійснення таких виплат на загальну суму 580 416 грн. 07 коп. Виплата заробітної плати продовжувалась до 15 годин 30.10.2014р. Залишки готівки та відомості на виплату заробітної плати здано довіреними особами касиру для проведення ревізорами ГУ ДФС у Черкаській області повної інвентаризації каси станом на 15 годин 30 хвилин 30.10.2014р. Про здачу готівки та відомостей на виплату заробітної плати зроблено відповідні записи в Книзі обліку виданих та прийнятих грошей. Залишок готівки в касі на момент проведення перевірки склав 306 639 грн. 70 коп., про що складено акт №12 про результати інвентаризації наявних коштів від 30.10.2014р., в якому підтверджено відповідність фактичної наявності готівки з обліковими даними.

На думку позивача в акті перевірки, складеному за результатами проведення фактичної перевірки, зроблено помилковий висновок про неоприбуткування готівкових коштів в сумі 102 939 грн. 07 коп. Сума не оприбуткованих коштів визначена працівниками відповідача як різниця між залишками коштів в касі і підприємства на підставі актів інвентаризації. На підставі наведеного позивач вважає, що висновки акту перевірки не відповідають нормам чинного законодавства, а тому спірне податкове повідомлення-рішення слід скасувати.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Відповідач подав заперечення проти адміністративного позову, в яких зазначив, що на момент перевірки на підприємстві є тільки одна матеріально відповідальна особа - ОСОБА_4, по збереженню готівкових коштів, їх прийманню та видачі.

Касиром ОСОБА_4 надано розписку про те, що до початку проведення інвентаризації всі видаткові і прибуткові документи на кошти, які здані до бухгалтерії, і всі кошти, що надійшли під її відповідальність, оприбутковані, а ті, що вибули, списані за видатками. Відповідно до акта про результати інвентаризації наявних коштів № 11 від 29.10.2014р., фактично сума готівкових коштів в касі, з урахуванням виданих готівкових коштів по відомостях на виплату заробітної плати, склала 203 700 грн. На наступний день 30.10.2014р. проведено повторну інвентаризацію каси позивача. Касиром підприємства ОСОБА_4 надано аналогічну розписку. Книги обліку виданих та прийнятих старшим касиром грошей ревізорам не пред'являлись. Згідно із звітом касира від 30.10.2014р., залишок коштів в касі на кінець дня (у момент проведення інвентаризації) склав 1 656 132 грн. 07 коп., тобто порівняно з минулим днем - не змінився. Видаткові та прибуткові касові документи 30.10.2014р. не оформлялись. Відповідач стверджує, що відповідно до акту про результати інвентаризації наявних коштів № 12 від 30.10.2014р., фактично сума готівкових коштів в касі, з урахуванням виданих готівкових коштів по відомостях на виплату заробітної плати, склала 306 639 грн. 07 коп., тобто на 102 939 грн. 07 коп. більше, ніж залишок коштів за минулий день. За вказаних обставин відповідач вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення є законним і скасуванню не підлягає.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до такого висновку.

В судовому засіданні встановлено, що приватне акціонерне товариство "Науково-виробниче підприємство "Смілянський електромеханічний завод", як суб'єкт господарювання - юридична особа, ідентифікаційний код 30147563, зареєстровано 14.12.1998р., перебуває на обліку в контролюючих органах як платник податків.

Як встановлено судом, за результатами проведення посадовими особами відповідача фактичної перевірки приватного акціонерного товариства "Смілянський електромеханічний завод" з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, складено акт №72/23/25/22/30147563 від 04.11.2014р. Згідно з висновками акту перевірки встановлено порушення позивачем вимог пункту 2.6 глави 2 та пункту 4.2 глави 4 постанови Національного банку України № 637 від 15.12.2004р. «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» (далі - Положення №637), що полягає у неоприбуткуванні готівкових коштів у касі підприємства в сумі 102 939 грн. 07 коп.

На підставі згаданого акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001542201 від 21.11.2014р., яким позивачу на підставі пункту 53.3.3 пункту 53.3 статті 53 Податкового кодексу України та пункту 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» № 436/95 від 12 червня 1995 року нараховано штрафні санкції у п'ятикратному розмірі від оприбуткованої у касі готівки в сумі 514 695 грн. 35 коп.

За результатами процедури адміністративного оскарження вказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Перевіряючи правомірність прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення, суд встановив, що 29.10.2014р. позивачем отримало готівку по чеку №ЛЗ 0305732 АТ «Райффайзен Банк Аваль» на виплату заробітної плати працівникам підприємства в сумі 1 656 000 грн. Вказані кошти оприбутковані прибутковим ордером №568 від 29.10.2014р., про що зроблено відповідний запис в касовій книзі від 29.10.2014р.

Згідно записів у Книзі обліку виданих та прийнятих старшим касиром грошей 29.10.2014р. трьом довіреним особам ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 старшим касиром ОСОБА_4 видано кошти на виплату заробітної плати і відомості для здійснення таких виплат на загальну суму 1 452 432 грн. 07 коп. Після чого залишок в касі склав 203 700 грн., про що складено акт №11 від 29.10.2014р. про результати інвентаризації наявних коштів в касі підприємства. У зв'язку з тим, що видані грошові кошти з каси підприємства не виплачені у повному обсязі працівникам підприємства, кошти в сумі 580 416 грн. 07 коп. здані в касу підприємства, про що зроблено записи в Книзі обліку виданих та прийнятих старшим касиром грошей.

В судовому засіданні встановлено, що між позивачем та бухгалтерами ОСОБА_6, ОСОБА_7, заступником головного бухгалтера ОСОБА_8 13.01.2014р., 21.01.2014р. та 20.01.2014р. укладено договори про повну матеріальну відповідальність та наказом позивача №262-О від 22.10.2014р. призначено довіреними особами по виплаті заробітної плати з покладенням обов'язків касирів.

Як вбачається з матеріалів справи, наступного дня 30.10.2014р. старшим касиром ОСОБА_4 вказаним довіреним особам видано кошти на виплату заробітної плати і відомості для здійснення таких виплат на загальну суму 580 416 грн. 07 коп. Виплата заробітної плати продовжувалась до 15 годин 30.10.2014р. Залишки готівки та відомості на виплату заробітної плати здано 30.10.2014р. довіреними особами старшому касиру для проведення посадовими особами відповідача інвентаризації каси станом на 15 годин 30 хвилин. Про здачу готівки та відомостей на виплату заробітної плати зроблено відповідні записи в Книзі обліку виданих та прийнятих грошей. Залишок готівки в касі на момент проведення перевірки склав 306 639 грн. 70 коп., про що складено акт №12 про результати інвентаризації наявних коштів від 30.10.2014р.

Записи про виплату заробітної плати зроблені в касовій книзі згідно видаткових ордерів 31 жовтня 2014 року, залишок депонованих коштів в сумі 47 800 грн. здано у відділення банку за видатковим ордером № 367.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що відповідно до пункту 2.6 Положення №637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Пунктом 3.8 Положення №637 передбачено, що виплати, пов'язані з оплатою праці, проводяться касиром підприємства або за видатковими касовими ордерами на кожного одержувача чи за видатковими відомостями.

За змістом положень пункту 4.2 Положення №637 усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі.

Кожне підприємство (юридична особа), що має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті (без урахування кас відокремлених підрозділів).

У відповідності до пункту 4.3 Положення №637 записи в касовій книзі проводяться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі. За відсутності руху готівки в касі протягом робочого дня записи в касовій книзі в цей день можуть не провадитися.

Щоденно в кінці робочого дня касир підсумовує операції за день, виводить залишок готівки в касі на початок наступного дня і передає до бухгалтерії як звіт касира другі примірники, що є відривною частиною аркуша касової книги (копію записів у касовій книзі за день), з прибутковими і видатковими касовими ордерами під підпис у касовій книзі. Готівка, яка видана за видатковими відомостями на виплати, пов'язані з оплатою праці, відображається в касовій книзі після закінчення строків цих виплат (згідно з пунктом 2.10 цього Положення), а закриття вищезазначених документів та виписка відповідних видаткових касових ордерів здійснюються в порядку, визначеному в пункті 3.9 цього Положення.

Згідно пункту 2.10 Положення №637 підприємства мають право зберігати у своїй касі готівку, одержану в банку для виплат, що належать до фонду оплати праці, а також пенсій, стипендій, дивідендів (доходу), понад установлений ліміт каси протягом трьох робочих днів, уключаючи день одержання готівки в банку.

Підприємство має право зберігати в касі готівку для виплат, які належать до фонду оплати праці та здійснюються за рахунок виручки, понад установлений йому ліміт каси протягом трьох робочих днів з дня настання строків цих виплат у сумі, що зазначена в переданих до каси відомостях на виплату грошей (далі - видаткова відомість).

Пунктом 3.9 Положення №637 передбачено, що після закінчення встановлених строків виплат, пов'язаних з оплатою праці за видатковими відомостями, касир зобов'язаний: у видатковій відомості проти прізвища осіб, яким не здійснено виплату, поставити відбиток штампа або зробити напис "Депоновано"; скласти реєстр депонованих сум; у кінці видаткової відомості зазначити фактично виплачену суму та недоодержану суму виплат, яка підлягає депонуванню, звірити ці суми із загальним підсумком за видатковою відомістю і засвідчити напис своїм підписом. Якщо готівкові кошти видавалися не касиром, а іншою особою, то на відомості додатково робиться напис "Готівку за відомістю видав (підпис)"; здійснити відповідний запис у касовій книзі згідно з виписаним бухгалтерією видатковим касовим ордером на фактично видану суму за видатковою відомістю.

Бухгалтер робить перевірку записів, зроблених касирами у видаткових відомостях, та здійснює підрахунок виданих і депонованих за ними сум. Депоновані суми, що підлягають здаванню в банк, оформляються шляхом складання одного загального видаткового касового ордера.

В контексті перелічених регуляторних норм суд погоджується з доводами позивача, що в кінці робочого дня щоденно касир підсумовує операції за день, виводить залишок готівки в касі на початок наступного дня і передає до бухгалтерії як звіт касира другі примірники, що є відривною частиною аркуша касової книги, з прибутковими і видатковими касовими ордерами під підпис у касовій книзі. Готівка, яка видана за видатковими відомостями на виплати, пов'язані з оплатою праці, відображається в касовій книзі після закінчення строків цих виплат.

Як передбачено пунктом 4.9 Положення №637 на підприємствах, які мають відокремлені підрозділи або обслуговуються централізованими бухгалтеріями, оплату праці, виплати допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, стипендій та премій можуть проводити за письмовим наказом керівника інші, крім касирів, особи, з якими укладається договір, передбачений пунктом 4.7 цієї глави, і на яких покладаються обов'язки, установлені для касирів цим Положенням.

За вказаних обставин доводи відповідача про наявність у позивача лише однієї матеріально-відповідальної особи - ОСОБА_4 суперечить вказаному пункту 4.9 Положення №637, оскільки зважаючи на наявність у позивача відокремленого структурного підрозділу - бази відпочинку «Сокирно» за адресою: вул. Придніпровська, буд. 65, селище Сокрирна, Черкаського району, Черкаської області, наділяє позивача правом використовувати для оплати праці інших осіб ніж касири з якими укладений договір про повну матеріальну відповідальність.

Як вбачається з матеріалів справи рух грошових коштів у касі позивача за 29.10.2014р. відображено в книзі обліку виданих та прийнятих старшим касиром грошей, звітах касира та касовій книзі.

Досліджуючи обставини справи суд прийшов до висновку, що різниця готівкових коштів у касі підприємства в сумі 102 939 грн. 07 коп. виникла внаслідок неврахування ревізорами тієї обставини, що в акті №11 від 29.10.2014р. про результати інвентаризації наявних у касі підприємства коштів відображено розмір лише грошових коштів у сумі 203 700, який залишився після видачі довіреним особам грошових коштів у сумі 1 452 432 грн. 07 коп. для виплати заробітної плати, і що залишок невиплачених коштів після закінчення робочого дня повертався до каси підприємства та не потребував повторного оприбуткування протягом трьох робочих днів. Отже, залишок коштів у касі підприємства, що станом на 30.10.2014р. згідно акту №12 склав 306 639 грн. 70 коп. визначено з урахуванням повернутих довіреними особами коштів після виплати заробітної плати, а тому не є свідченням наявності в касі підприємства неоприбуткованих коштів.

Вказані обставини також підтверджено допитаною в судовому засіданні в якості свідка головним бухгалтером позивача ОСОБА_9

Таким чином, в судовому засіданні знайшли своє підтвердження посилання позивача на неправомірність спірного податкового повідомлення-рішення.

Абзацом третім пункту 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» № 436/95 від 12 червня 1995 року установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Зважаючи, що відповідач не допустив порушень законодавства, що регулює відносини у сфері оприбуткування в касі підприємства грошових коштів, а тому відсутні правові підстави для застосування до нього відповідальності, яка передбачена вищевказаними положеннями Указу Президента України.

Перевіривши на предмет відповідності спірного податкового повідомлення-рішення зазначеним положенням нормативно-правових актів, в ході судового розгляду справи суд встановив, що це рішення прийнято всупереч положенням законодавства у сфері оприбуткування у касах готівки. Відповідач як суб'єкт владних повноважень не виконав покладеного на нього обов'язку та не довів правомірності цього рішення, як того вимагають положення частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

Приймаючи до уваги зазначене, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд погоджується з доводами, викладеними в адміністративному позові щодо протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, що є підставою для задоволення адміністративного позову та його скасування.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області №0001542201 від 21 листопада 2014 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Смілянський електромеханічний завод", судовий збір в розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку передбаченому статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Коваленко

Повний текст постанови виготовлено 19.05.2015р.