Ухвала

від 23.07.2015 по справі 823/764/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/764/15 Головуючий у 1-й інстанції: Коваленко В.І. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

23 липня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.,

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 14 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Смілянський електромеханічний завод» до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2015 року Публічне акціонерне товариство «Науково-виробниче підприємство «Смілянський електромеханічний завод» звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області, в якому просили суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.11.2014 року №001542201.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 14 травня 2015 року зазначений адміністративний позов - задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить Постанову суду першої інстанції скасувати та постановити по справі нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції не в повному обсязі досліджено обставини та надано не вірну правову оцінку діям відповідача щодо підстав та правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що за результатами проведення посадовими особами відповідача фактичної перевірки приватного акціонерного товариства «Смілянський електромеханічний завод» з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, складено акт №72/23/25/22/30147563 від 04.11.2014 року, де зазначено встановлені під час перевірки порушення позивачем законодавства України, зокрема, вимог пункту 2.6 глави 2 та пункту 4.2 глави 4 постанови Національного банку України № 637 від 15.12.2004р. «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» (далі - Положення №637), що полягає у неоприбуткуванні готівкових коштів у касі підприємства в сумі 102 939 грн. 07 коп.

На підставі згаданого акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001542201 від 21.11.2014р., яким позивачу на підставі пункту 53.3.3 пункту 53.3 статті 53 Податкового кодексу України та пункту 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» № 436/95 від 12 червня 1995 року нараховано штрафні санкції у п'ятикратному розмірі від оприбуткованої у касі готівки в сумі 514 695 грн. 35 коп.

За наслідками адміністративного (досудового) оскарження прийняте податкове повідомлення-рішення - залишено без змін.

Вважаючи висновки податкового органу необґрунтованими позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що різниця готівкових коштів у касі підприємства в сумі 102 939 грн. 07 коп. виникла внаслідок неврахування ревізорами тієї обставини, що в акті №11 від 29.10.2014 про результати інвентаризації наявних у касі підприємства коштів відображено розмір лише грошових коштів у сумі 203 700, який залишився після видачі довіреним особам грошових коштів у сумі 1 452 432 грн. 07 коп. для виплати заробітної плати, і що залишок невиплачених коштів після закінчення робочого дня повертався до каси підприємства та не потребував повторного оприбуткування протягом трьох робочих днів.

З такими висновками суду першої інстанції, також погоджується і колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 29.10.2014 року позивачем отримано готівку по чеку №ЛЗ 0305732 АТ «Райффайзен Банк Аваль» на виплату заробітної плати працівникам підприємства в сумі 1 656 000 грн. Вказані кошти оприбутковані прибутковим ордером №568 від 29.10.2014, про що зроблено відповідний запис в касовій книзі від 29.10.2014.

Згідно записів у Книзі обліку виданих та прийнятих старшим касиром грошей 29.10.2014 трьом довіреним особам ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 старшим касиром ОСОБА_8 видано кошти на виплату заробітної плати і відомості для здійснення таких виплат на загальну суму 1 452 432 грн. 07 коп. Після чого залишок в касі склав 203 700 грн., про що складено акт №11 від 29.10.2014р. про результати інвентаризації наявних коштів в касі підприємства. У зв'язку з тим, що видані грошові кошти з каси підприємства не виплачені у повному обсязі працівникам підприємства, кошти в сумі 580 416 грн. 07 коп. здані в касу підприємства, про що зроблено записи в Книзі обліку виданих та прийнятих старшим касиром грошей.

В судовому засіданні встановлено, що між позивачем та бухгалтерами ОСОБА_5, ОСОБА_6, заступником головного бухгалтера ОСОБА_7 13.01.2014, 21.01.2014 та 20.01.2014 укладено договори про повну матеріальну відповідальність та наказом позивача №262-О від 22.10.2014 призначено довіреними особами по виплаті заробітної плати з покладенням обов'язків касирів.

Як підтверджується матеріалами справи, 30.10.2014 старшим касиром ОСОБА_8 вказаним довіреним особам видано кошти на виплату заробітної плати і відомості для здійснення таких виплат на загальну суму 580 416 грн. 07 коп. Виплата заробітної плати продовжувалась до 15 годин 30.10.2014. Залишки готівки та відомості на виплату заробітної плати здано 30.10.2014 довіреними особами старшому касиру для проведення посадовими особами відповідача інвентаризації каси станом на 15 годин 30 хвилин. Про здачу готівки та відомостей на виплату заробітної плати зроблено відповідні записи в Книзі обліку виданих та прийнятих грошей. Залишок готівки в касі на момент проведення перевірки склав 306 639 грн. 70 коп., про що складено акт №12 про результати інвентаризації наявних коштів від 30.10.2014.

Записи про виплату заробітної плати зроблені в касовій книзі згідно видаткових ордерів 31 жовтня 2014 року, залишок депонованих коштів в сумі 47 800 грн. здано у відділення банку за видатковим ордером № 367.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до пункту 2.6 Положення №637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Пунктом 3.8 Положення №637 передбачено, що виплати, пов'язані з оплатою праці, проводяться касиром підприємства або за видатковими касовими ордерами на кожного одержувача чи за видатковими відомостями.

За змістом положень пункту 4.2 Положення №637 усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі.

Кожне підприємство (юридична особа), що має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті (без урахування кас відокремлених підрозділів).

У відповідності до пункту 4.3 Положення №637 записи в касовій книзі проводяться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі. За відсутності руху готівки в касі протягом робочого дня записи в касовій книзі в цей день можуть не провадитися.

Щоденно в кінці робочого дня касир підсумовує операції за день, виводить залишок готівки в касі на початок наступного дня і передає до бухгалтерії як звіт касира другі примірники, що є відривною частиною аркуша касової книги (копію записів у касовій книзі за день), з прибутковими і видатковими касовими ордерами під підпис у касовій книзі. Готівка, яка видана за видатковими відомостями на виплати, пов'язані з оплатою праці, відображається в касовій книзі після закінчення строків цих виплат (згідно з пунктом 2.10 цього Положення), а закриття вищезазначених документів та виписка відповідних видаткових касових ордерів здійснюються в порядку, визначеному в пункті 3.9 цього Положення.

Згідно пункту 2.10 Положення №637 підприємства мають право зберігати у своїй касі готівку, одержану в банку для виплат, що належать до фонду оплати праці, а також пенсій, стипендій, дивідендів (доходу), понад установлений ліміт каси протягом трьох робочих днів, уключаючи день одержання готівки в банку.

Підприємство має право зберігати в касі готівку для виплат, які належать до фонду оплати праці та здійснюються за рахунок виручки, понад установлений йому ліміт каси протягом трьох робочих днів з дня настання строків цих виплат у сумі, що зазначена в переданих до каси відомостях на виплату грошей (далі - видаткова відомість).

Пунктом 3.9 Положення №637 передбачено, що після закінчення встановлених строків виплат, пов'язаних з оплатою праці за видатковими відомостями, касир зобов'язаний: у видатковій відомості проти прізвища осіб, яким не здійснено виплату, поставити відбиток штампа або зробити напис «Депоновано»; скласти реєстр депонованих сум; у кінці видаткової відомості зазначити фактично виплачену суму та недоодержану суму виплат, яка підлягає депонуванню, звірити ці суми із загальним підсумком за видатковою відомістю і засвідчити напис своїм підписом. Якщо готівкові кошти видавалися не касиром, а іншою особою, то на відомості додатково робиться напис «Готівку за відомістю видав (підпис)»; здійснити відповідний запис у касовій книзі згідно з виписаним бухгалтерією видатковим касовим ордером на фактично видану суму за видатковою відомістю.

Бухгалтер робить перевірку записів, зроблених касирами у видаткових відомостях, та здійснює підрахунок виданих і депонованих за ними сум. Депоновані суми, що підлягають здаванню в банк, оформляються шляхом складання одного загального видаткового касового ордера.

Проаналізувавши наведене, судова колегія погоджується з позицією суду першої інстанції, яка ґрунтується на доводах позивача, що в кінці робочого дня щоденно касир підсумовує операції за день, виводить залишок готівки в касі на початок наступного дня і передає до бухгалтерії як звіт касира другі примірники, що є відривною частиною аркуша касової книги, з прибутковими і видатковими касовими ордерами під підпис у касовій книзі. Готівка, яка видана за видатковими відомостями на виплати, пов'язані з оплатою праці, відображається в касовій книзі після закінчення строків цих виплат.

Як передбачено пунктом 4.9 Положення №637 на підприємствах, які мають відокремлені підрозділи або обслуговуються централізованими бухгалтеріями, оплату праці, виплати допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, стипендій та премій можуть проводити за письмовим наказом керівника інші, крім касирів, особи, з якими укладається договір, передбачений пунктом 4.7 цієї глави, і на яких покладаються обов'язки, установлені для касирів цим Положенням.

За вказаних обставин доводи відповідача про наявність у позивача лише однієї матеріально-відповідальної особи - ОСОБА_8 суперечить вказаному пункту 4.9 Положення №637, оскільки зважаючи на наявність у позивача відокремленого структурного підрозділу - бази відпочинку «Сокирно» за адресою: вул. Придніпровська, буд. 65, селище Сокрирна, Черкаського району, Черкаської області, наділяє позивача правом використовувати для оплати праці інших осіб ніж касири з якими укладений договір про повну матеріальну відповідальність.

Як вбачається з матеріалів справи рух грошових коштів у касі позивача за 29.10.2014 відображено в книзі обліку виданих та прийнятих старшим касиром грошей, звітах касира та касовій книзі.

Таким чином, з огляду на викладене, суд апеляційної інстанції проходить до аналогічного з судом першої інстанції висновку, що залишок коштів у касі підприємства, що станом на 30.10.2014 згідно акту №12 склав 306 639 грн. 70 коп. визначено з урахуванням повернутих довіреними особами коштів після виплати заробітної плати, а тому не є свідченням наявності в касі підприємства неоприбуткованих коштів.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 14 травня 2015 року - залишити без задоволення .

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 14 травня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма

.

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Безименна Н.В.

Кучма А.Ю.